65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2892/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,
розглянувши заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову у справі №916/2892/25
за позовом: Приватного підприємства “Мрія-ОС» (65023, м. Одеса, вул. Садова, 21, код ЄДРПОУ 25028896)
до відповідача 1: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська (Біржова) площа, будинок 1, код ЄДРПОУ 26597691);
відповідача 2: Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська (Біржова) площа, будинок 1, код ЄДРПОУ 04056919)
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
установив:
До Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Мрія-ОС» до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання внести зміни до державного реєстру речових прав.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 17.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Від Одеської міської ради до суду надійшла зустрічна позовна заява, до якої додано заяву про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення зустрічного позову заявник посилається на те, що у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову, виконати рішення суду буде утруднено або взагалі унеможливлено.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, господарський суд вважає, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.
Статтею 139 ГПК України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті (Постанова НБУ №163 від 29.07.2022), платіжне доручення має містити реквізит «Призначення платежу», який чітко ідентифікує, за яку заяву сплачено збір, із зазначенням номера справи та суду.
Вказана Інструкція визначає обов'язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення (підпункту 2 пункту 2 Інструкції).
В Інструкції вживаються такі терміни в таких значеннях:
ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;
платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції;
отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції.
Відповідно до пункту 10 Інструкції ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.
Згідно пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до пункту 41 Інструкції платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації судового збору, сплаченого учасником справи є, зокрема, унікальний номер справи, у межах якої подається відповідна заява, назва процесуально дії, за яку сплачено судовий збір, а також додатково назва суду, до якого подається відповідний процесуальний документ, та учасники справи.
Вказані реквізити є необхідними ідентифікаторами документа про сплату судового збору, які б точно підтверджували належність такого документа до конкретної судової справи.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постанові від 16 січня 2019 року у справі №905/1057/18 та в ухвалі від 23 березня 2021 року у справі №280/3218/20.
Господарський суд установив, що до зустрічної позовної заяви додано дві платіжні інструкції від 25.09.2025 №№ 509 на суму 3 028,00 грн та 512 на суму 1 514,00 грн. У розділі "Призначення платежу" зазначено: "Судовий збір до Господарського суду Одеської області, п.2.1 та п.2.5 ЗУ «Про судовий збір» відповідно" без зазначення конкретної статті означеного закону.
Зі змісту цих квитанцій не зрозуміло, у якій справі сплачено судовий збір та, за які саме процесуальні дії.
Також пункт шостий частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У випадку, якщо заявник вважає, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, заявник повинен вказати про це з наведенням відповідних мотивів. Саме наведені мотиви і будуть предметом оцінки суду для прийняття рішення про можливість вжиття заходів забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення.
Зазначення у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення необхідне для правильного та об'єктивного вирішення судом такої заяви.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2019 у справі №761/35501/17.
Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов'язок такого повернення. Також, невиконання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.
Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Керуючись статтями 139, 140, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
постановив:
Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 13.10.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.І. Демченко