65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"06" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2459/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., при секретарі судового засідання Олефіренко О.О. розглянувши справу №916/2459/25
за позовом Виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про скасування держреєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
Від прокуратури: Черніговська О.С. посвідчення;
Від позивача: Явченко Д.В. самопредставництво;
Від відповідача: Стоянов М.М. ордер;
Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/2459/25 за позовом Виконувача обов'язки керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
06.10.2025р. за вх. №30995/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого останній просить суд провадження по справі №916/2495/25 зупинити до набрання законної сили судовим рішення у кримінальній справі №947/12120/25, що розглядається Київським районним судом міста Одеса.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що 27.03.2025р. обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42025163010000008 від 13.01.2025р. направлено до суду, де наразі останній розглядається Київським районним судом міста Одеси в межах справи №947/12120/25.
Так, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у самовільному будівництві будівлі на самовільно занятій земельній ділянці, тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КУ України, а також у використанні завідомо підробленого документа - сертифіката відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам №ОД 001248 від 14.06.2010р., тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Заявник зазначає, що прокурором у вказаному кримінальному провадженні в обвинувальному акті, зокрема, зазначено: "..інформація, зафіксована у вказаному вище документі (сертифікаті відповідності, виданим Інспекцією ДАБК в Одеській області № ОД 001248 від 14.06.2010) про відповідність закінченого будівництвом об'єкта - громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами, будівля магазину, одноповерховий, загальною площею 100,2 кв.м. АДРЕСА_2 , державним стандартам, будівельним нормам і правилам, має юридично значущий характер та підтверджені у ній факти здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді реєстрації права власності на майно".
В той же час, яка вказує заявник, позовні вимоги прокурора у дійсній справі ґрунтуються на тому, що належне ОСОБА_1 майно є самовільно збудованим а у доданих до позовної заяви матеріалах міститься, зокрема, сама копія сертифіката, виданого Інспекцією ДАБК в Одеській області № ОД 001248 від 14.06.2010р. При цьому вказаним доказом відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову. Цей же документ було надано ОСОБА_1 державному реєстратору, реєстраційну дію (реєстрацію права власності) якого прокурор просить у дійсній справі скасувати.
При цьому в кримінальній справі, за посиланнями заявника, прокурор стверджує про те, що вказаний документ є підробленим та використовувся ОСОБА_1 при реєстрації права власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, на переконання заявника, стверджувати про використання ОСОБА_1 підробленого документа позивач не може з огляду на відсутність судового рішення (вироку суду), яким, і виключно лише ним, може бути встановлено винуватість ОСОБА_1 , склад передбаченого ч. 4 ст. 358 КК кримінального правопорушення у діях останньої, а отже й встановлено відповідний факт.
06.10.2025р. за вх. №30982/25 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, згідно яких останній проти зупинення провадження по справі заперечує та зазначає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у господарській справі № 916/2459/25, без очікування набрання законної сили вироку у кримінальній справі, а зупинення провадження у дійсній справі буде порушенням принципу розумності строку розгляду справи судом, оскільки вироки у кримінальній справі наберуть законної сили лише після їх апеляційного, касаційного оскарження, що може тривати упродовж великого проміжку часу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує з неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у цій справі, і такі обставини мають бути такими, що мають значення для цієї справи.
Оцінюючи об'єктивну неможливість розгляду справи № 916/2459/25 до набрання законної сили судового рішення у кримінальній справі № 947/12120/25, суд виходить з того, що в кримінальній справі в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку стороною обвинувачення прокурором, буде доводитися, а судом встановлюватися, окрім іншого, вина ОСОБА_1 як обов'язкового елементу складу кримінального правопорушення, що полягає у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що розташована за адерсою: АДРЕСА_2 прощею 120 кв.м, яка є земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеса. Також буде встановлюватися факти та обставини які слугували підставами для реєстрації права власності на самовільно побудований об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 100,2кв.м, на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 120,0кв.м.
Поряд з цим, прокурор в позовній заяві вказує, що відповідачем було порушено право власності територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, площею 100,2 кв.м (площа забудови згідно вказаного технічного паспорту складає 120 кв.м), оскільки реєстрація права власності проведена на об'єкт самочинного будівництва без будь-яких документів на земельну ділянку, без отримання документа, що містить відомості про присвоєння вказаному об'єкту адреси, за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. ФОП ОСОБА_1, не добросовісно набула у власність нерухоме майно - будівлю магазину, загальною площею 100,2кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яку самочинно збудувала без дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці, що їй для будівництва не передавалася.
Отже, з урахуваннями наведеного, суд доходить висновку, що подальший розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №947/12120/25, оскільки обставини які буду встановлюватись в рамках кримінальної справи, з урахуванням предмету та підстав заявленого прокурором позову вплинуть чи можуть вплинути на оцінку доказів у справі 916/2456/25.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
У відповідності до п. 4 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.5 ч.1 ст.227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №947/12120/25, що розглядається Київським районним судом міста Одеси.
Разом з цим, суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.
Керуючись п.п. 5 ч.1 ст.227, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.10.2025р. за вх. №30995/25 про зупинення провадження по справі - задовольнити.
2. Провадження у справі № 916/2459/25 за позовом Виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування держреєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 947/12120/25.
3.Зобовязати сторін по справі після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 13.10.2025р.
Суддя К.Ф. Погребна