Справа № 132/2579/25
Провадження № 2/132/1005/25
Іменем України
(заочне)
13 жовтня 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Карнауха Н.П., при секретарі судового засідання - Лисюк О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Калинівці Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», поданим в його інтересах представником за довіреністю - Балюхом Євгеном Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 24.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №23.08.2023-100003747, відповідно до умов якого відповідачеві надано кредит у розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.08.2023, строком на 28 днів.
Відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємними частинами якої є заявка кредитного договору № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023, з якою він попередньо ознайомився, та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023, шляхом її підписання електронним підписом.
Відповідно до умов кредитного договору № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023 ОСОБА_1 надано кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту - 24/08/2023; сума кредиту: 6000 грн.; строк, на який надається кредит - 28 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 20.09.2023; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - «черговий період»); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія») - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп., розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти; сума кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 4 329 грн. 30 коп., 2 платіж к розмірі 4 329 грн. 31 коп.; комісія 1 платежами не пізніше останнього дня для кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн. 00 коп.; неустойка: 60 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів становить 474,5% річних.
Згідно із п. 3.1 кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2 цього договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача.
Згідно із п. 4.3 зазначеного договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1 договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до договору від 24.08.2023 та квитанції про перерахунок коштів ТОВ «Споживчий центр» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн. на строк, зазначений в умовах кредитного договору. ОСОБА_1 24.08.2023 отримав кошти у розмірі 6000 грн. Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Натомість, відповідач станом на день подання позову - 05.08.2025 свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 9083,93 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості за процентами - 2183,93 грн. та комісії у розмірі 900 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.
В позовній заяві ТОВ «Споживчий центр» міститься клопотання розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
До суду 06.08.2025 надійшли витребувані відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
За результатами перевірки цієї позовної заяви на відповідність вимогам ст. 177 ЦПК України ухвалою судді від 07.08.2025 залишено позовну заяву без руху.
На виконання вимог цієї ухвали 18.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Зазначені в ухвалі недоліки не були усунуті позивачем в повному обсязі, на підставі чого ухвалою судді від 18.08.2025 даний позов залишено без руху, продовжено строк на усунення недоліків.
На виконання вимог цієї ухвали 22.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ухвалою встановлено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву, для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь на відзив не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Судом надсилалась вище зазначена ухвала на адресу відповідача, однак на адресу суду повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 22.09.2025 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.10.2025 на 15 год. 30 хв. у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, місто Калинівка, вулиця В. Нестерчука, будинок № 70.
Сторони у справі в судове засідання призначене на 13.10.2025 не з'явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Балюх Є.О. разом із позовною заявою подав клопотання розглянути цивільну справу за цим позовом без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Виклик відповідача ОСОБА_1 про місце, дату і час судового засідання здійснювався шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторінта судової повістки на адресу відповідача. Розписка про отримання рекомендованого повідомлення повернулась на адресу суду 03.10.2025 із відміткою про вручення 01.10.2025. Однак відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.
Судом через неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 13.10.2025постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24.08.2023 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023, що підтверджується прийняттям пропозиції про укладення електронного кредитного договору (оферти), невід'ємними частинами якої є заявка про укладення кредитного договору № 23.08.2023-100003747 від 23.08.2023, з якою відповідач ознайомився під час укладення договору, а також відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 23.08.2023-100003747 від 23.08.2023, які сформовані на сайті кредитора та підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, що вказаний при його ідентифікації на сайті.
Інформаційне повідомлення позичальника та паспорт споживчого кредитку, що містять інформацію, яка надається до укладення договору про споживчий кредит, також підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) Н983, отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, що вказаний при його ідентифікації на сайті.
Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023 пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України.
З договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - кредитна лінія; строк, на який надається кредит та дата повернення (виплати) кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору (п.п. 3.1-3.3.7 пропозиції).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3-4.4 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення.
Отже, відповідачу було надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 24/08/2023; сума кредиту: 6000 грн.; строк, на який надається кредит - 28 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 20.09.2023; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - «черговий період»); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія») - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп., розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти; сума кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 4 329 грн. 30 коп., 2 платіж к розмірі 4 329 грн. 31 коп.; комісія 1 платежами не пізніше останнього дня для кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн. 00 коп.; неустойка: 60 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів становить 474,5% річних.
ТОВ «Споживчий центр» було виконано зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_1 надано кредит, що підтверджується квитанцією від 24.08.2023, ID операції 2355752545, із системи «LiqPay», який є платіжним сервісом АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 9 083,93 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., заборгованості за процентами - 2 183,93 грн. та комісії у розмірі 900,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.
V. Оцінка суду.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно із положеннями абзацу 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до п.п. 1, 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, підписання договору відповідачем електронним підписом, що було узгоджене сторонами, відповідає вимогам чинного законодавства України, є аналогом власноручного підпису.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору № 2308.2023-100003747 від 24.08.2023 своєчасно і в повному обсязі не виконав, борг за кредитом не сплатив. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Слід зауважити, що відповідач відзиву на позовну заяву та контррозрахунку заборгованості не надав, доказів на спростування обставин, зазначених у позові, суду не долучив.
Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка в частині заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентах, підлягає стягненню з відповідача.
Отже, позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 9 083,93 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., заборгованості за процентами - 2 183,93 грн. та комісії у розмірі 900,00 грн.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір в сумі 2422,4 грн. необхідно стягнути на його користь з відповідача.
У поданому позові ТОВ «Споживчий центр», в описовій частині позовної заяви, міститься прохання стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмір 6000 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однак, до цієї позовної заяви не долучено доказів надання правничої допомоги, що позбавляє суд можливості дійти висновку, що відповідні витрати здійснені позивачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, у цій справі підтверджено доказами є лише судові витрати позивача зі сплати судового бору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 133, 141, 259, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) суму заборгованості за кредитним договором № 23.08.2023-100003747 від 24.08.2023 у розмірі 9 083 (дев'ять тисяч вісімдесят три) грн. 93 коп., з яких: 6 000 грн. - основний борг; 2 183,93 грн. - проценти; 900,00 грн. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя Н.П. Карнаух