ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2025Справа № 910/9068/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/9068/25
за позовом Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (17204, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Десна, вул. Ювілейна, буд. 3; ЄДРПОУ 07807645)
до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (02092, місто Київ, вул. Якова Гніздовського, 5; ЄДРПОУ 33145904)
про стягнення 219 110 грн 12 коп.,
без виклику сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулася Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) з позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про стягнення 219 110 грн 12 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відділом аудиту інженерно-інфраструктурного забезпечення, будівництва та земель 2 територіального управління внутрішнього аудиту під час перевірки Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району), щодо використання коштів та майна у сфері Командування Сил логістики ЗСУ було встановлено факт недоотримання фінансових ресурсів з наступних підстав.
14.04.2024 шляхом укладення трьохстороннього договору №6/24-ТД укладеного між Остерською КЕЧ (району), ФОП Сімончук М.А. та в/ч НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту МО України було орендовано комплекс, нежитлова будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 689,9 м2 .
В подальшому, Договорами укладені між Остерською КЕЧ (району) та ФОП Сімончук М.А., а саме, Договори: від 01.05.2024 №37-24; від 28.05.2024 №37-1-24; від 08.10.2024 №37-2-24: від 15.11.2024 №37-3-24 було передбачено відшкодування вартості спожитої електричної енергії, використаної в/ч НОМЕР_1 на орендованих фондах. В/ч НОМЕР_1 відноситься до Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту, а тому видатки на оплату комунальних послуг мають здійснюватися за рахунок бюджету ДССТ.
Так як у добровільному порядку відповідачем основної суми боргу не було сплачено, позивач звернувся до з позовом про стягнення з відповідача 219 110,12 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, 07.08.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується повністю з позовними вимогами, з наступних підстав.
14.04.2024 шляхом укладення трьохстороннього договору № 6/24-ТД укладеного між Остерською КЕЧ (району), ФО ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту МО України було орендовано комплекс, нежитлова будівлі та споруди бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 689, 9 м2. Військова частина НОМЕР_1 є окремою юридичною особою та окремим структурним підрозділом Держаної спеціальної служби транспорту. Адміністрація Держспецтрансслужби не є стороною договору.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, посилається на умови пункту 3.3 Договору від 14.04.2024 № 6/24-ТД, згідно якого, Остерська КЕЧ (району) взяла на себе зобов'язання про те, що всі відшкодування за отримані комунальні послуги та енергоносії Користувачем за цим Договором сплачуються Платником та виключно за погодженням з ним. Умовами Договору не встановлено, що понесені витрати Остерської КЕЧ (району) за використану військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію мають бути компенсовані Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідач зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" встановлено, що центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковується Державна спеціальна служба транспорту є Міністерство оборони України.
Відтак, Адміністрація Держспецтрансслужби не має статусу центрального органу виконавчої влади та не є головним розпорядником бюджетних коштів.
Також відповідач вказує на те, що аудиторський звіт, який міститься в позовній заяві не може вважатися таким, що підтверджує чи спростовує неправомірні дії Адміністрації Держспецтрансслужби.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 залишено без руху позовну заяву Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району).
31.07.2025 через систему «Електронний суд» від Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу №910/9068/25 малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» від Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту надійшов відзив на позовну заяву.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Чернігівська обласна державна адміністрація 26.03.2024 листом за №01-01-45/118 ДСК не заперечила щодо видання розпорядчих документів на тимчасове розміщення підрозділів військової частини НОМЕР_1 у встановленим чинним законодавством порядку, за умови згоди власника (балансоутримувача) будівель та укладення тристоронніх договорів на відшкодування комунальних платежів, а саме нежитлові будівлі та споруди бази відпочину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 .
12.04.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 ДССТ МО України (далі - Користувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник) було укладено Договір №6/24-ТД, відповідно до п.1.1 якого Утримувач передав Актом приймання-передачі майна від 22.03.2024 Користувачу - військовій частині НОМЕР_1 , майно в спільне тимчасове безоплатне користування для тимчасового розміщення особового складу військової частини комплекс, нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 689, 9 м2 (далі - Майно), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту приймання-передачі Майна від 22.03.2024, фізична особа ОСОБА_1 (утримувач) та Військова частина НОМЕР_1 ДССТ МО України (користувач) склали цей акт про те, що керуючись пунктом 17 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та дійсно підтверджують, що Утримувач передає, а Користувач приймає з 22.03.2024 на період дії воєнного стану в Україні для розміщення підрозділів в/ч НОМЕР_1 на фондах комплексу, нежитлові будівлі та споруда бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» нерухоме майно (далі - Майно): приміщення загальною площею 689,9 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно перебуває на балансі Утримувача.
Спільне користування Майном здійснюється на безоплатній основі (п. 3.1 Договору).
Користувач зобов?язаний відшкодувати Утримувачу всі витрати на комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього Договору (п. 3.2 Договору).
Всі відшкодування за отримані комунальні послуги та енергоносії Користувачем за цим Договором сплачуються Платником та виключно за погодженням з ним (п. 3.3. Договору).
Підставою для відшкодування Платником за Користувача комунальних послуг та енергоносіїв є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги та енергоносії Утримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг та енергоносіїв Утримувач зобов'язаний виставити рахунки Платнику та надати копії рахунків. що виставлені Утримувачу постачальними організаціями. які надають комунальні послуги та енергоносії (п. 3.4 Договору).
Пунктом 9.1 Договору встановлені права платника, а саме: Платник має право вимагати від Утримувача та Користувача надання необхідних документів, інформації, з метою виконання умов цього Договору. У разі не надання таких документів Платник звільняється від взятих зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 9.2 Договору встановлені обов'язки платника, а саме: Платник зобов'язується укласти з Утримувачем Договори на відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв; Платник зобов'язується відшкодовувати Утримувачу вартість комунальних послуг та енергоносіїв, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Відшкодування здійснюється Платником за умови погодження Акту Користувачем, а саме підписом відповідальної особи з сторони Користувача.
Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Однак сторони домовились , що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного Кодексу України, дія договору розповсюджується на відносини, які виникли між Сторонами з 22 березня 2024 року. Договір не може перевищувати 1 місяць після припинення чи скасування воєнного стану (п. 11.1 Договору).
Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору (п. 11.2 Договору).
У разі відсутності заяви Користувача про припинення чи дострокове розірвання Договору, дія Договору продовжується на той самий строк на який його було укладено і на тих самих умовах з обов'язковим письмовим повідомленням Платника (п. 11.4 Договору).
01.05.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник) укладено Договір №37-24 про відшкодування вартості електроенергії, відповідно до п. 1.1 якого Платник на підставі Договору на тимчасове розміщення (оренди) від 12.04.2024 №6/24 відшкодовує Утримувачу за фактично спожиту електричну енергію (код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія) згідно показів приладів обліку, розрахунку, погоджено сторонами (в тому числі реактивної електроенергії), користувачем якої є військова частина.
Тарифи встановлюються та затверджуються енергопостачальною організацією та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (п. 1.2 Договору).
Номер приладу обліку та показники: 7656627 - показник 173644 (п. 1.3 Договору).
Сума договору складає 47 379, 11 грн з ПДВ згідно додатків 1, 2 (п. 2.2 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині поставки електроенергії - на період дії воєнного стану в Україні, але не пізніше 31.12.2024 (п. 5.1 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору від 01.05.2024, розрахунок відшкодування вартості електроенергії, яка спожила військова частина березень - квітень 2024, за березень 2024 складає 4 682, 85 грн, за квітень 2024 - 41 613, 68 грн, сума Договору по активній електроенергії - 46 296, 53 грн.
Відповідно до Додатку №2 до Договору від 01.05.2024, розрахунок відшкодування вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, яку спожила військова частина у квітні 2024 складає 1 082, 58 грн, загальна сума Договору - 47 379, 11 грн.
Позивач надав акт №37 про надання послуг від 02.05.2024 про те, що Утримувачем були надані послуги відповідно до Договору від 01.05.2024 на суму 47 379, 11 грн.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за Договором від 01.05.2024, який підписаний Утримувачем та Платником, заборгованість Платника перед Утримувачем станом на 01.07.2024 відсутня.
28.05.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник) укладено Договір №37-1-24 про відшкодування вартості електроенергії, відповідно до п. 1.1 якого Платник на підставі Договору на тимчасове розміщення (оренди) від 12.04.2024 №6/24 відшкодовує Утримувачу за фактично спожиту електричну енергію (код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія) згідно показів приладів обліку, розрахунку, погоджено сторонами (в тому числі реактивної електроенергії), користувачем якої є військова частина.
Тарифи встановлюються та затверджуються енергопостачальною організацією та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (п. 1.2 Договору).
Номер приладу обліку та показники: 7656627 - показник 179761 (п. 1.3 Договору).
Сума договору складає 88 325, 00 грн з ПДВ згідно додатків 1, 2 (п. 2.2 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині поставки електроенергії - на період дії воєнного стану в Україні, але не пізніше 31.12.2024 (п. 5.1 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору від 28.05.2024, розрахунок відшкодування вартості електроенергії, яка споживає військова частина травень-червень 2024, за травень 2024 складає 46 200, 00 грн, за червень 2024 - 40 000, 00 грн, сума Договору по активній електроенергії - 86 200, 00 грн.
Відповідно до Додатку №2 до Договору від 28.05.2024, розрахунок відшкодування вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, яку споживає військова частина травень - червень 2024 складає за травень 2024 - 1 125, 00 грн, за червень - 1 000, 00 грн, загальна сума Договору - 88 325, 00 грн.
19.07.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Сторона 2) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Сторона 1) укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 28.05.2024, відповідно до якої, Сторони дійшли згоди зменшити суму Договору на 46 801, 91 та викласти п. 2.2 розділу «Порядок розрахунків» в наступній редакції: «Сума Договору після зменшення складає 41 523, 09». Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 28.05.2024.
Позивач надав акт №37 про надання від 26.06.2024 про те, що Утримувачем були надані послуги відповідно до Договору від 28.05.2024 на суму 26 572, 87 грн; акт №38 про надання послуг від 19.07.2024 на суму 14 950, 22 грн.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за Договором від 28.05.2024, який підписаний Утримувачем та Платником, заборгованість Платника перед Утримувачем станом на 01.10.2024 відсутня.
08.10.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник) укладено Договір №37-1-24 про відшкодування вартості електроенергії, відповідно до п. 1.1 якого Платник на підставі Договору на тимчасове розміщення (оренди) від 12.04.2024 №6/24 відшкодовує Утримувачу за фактично спожиту електричну енергію (код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія) згідно показів приладів обліку, розрахунку, погоджено сторонами (в тому числі реактивної електроенергії), користувачем якої є військова частина.
Тарифи встановлюються та затверджуються енергопостачальною організацією та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (п. 1.2 Договору).
Номер приладу обліку та показники: 7656627 - показник 183448 (п. 1.3 Договору).
Сума договору складає 88 325, 00 грн з ПДВ згідно додатків 1, 2 (п. 2.2 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині поставки електроенергії - на період дії воєнного стану в Україні, але не пізніше 31.12.2024 (п. 5.1 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору від 08.10.2024, розрахунок відшкодування вартості електроенергії, яку споживає військова частина липень-вересень 2024, за липень - 17 018, 05 грн, за серпень 2024 - 21 568, 21 грн, за вересень - 9 141, 13 грн.
Відповідно до Додатку №2 до Договору від 08.10.2024, розрахунок відшкодування вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, яку споживає військова частина липень НОМЕР_2 складає за липень 2024 - 494, 06 грн, за серпень - 750 ,22 грн, загальна сума Договору - 48 971, 67 грн.
Позивач надав акт №1 про надання послуг від 08.10.2024 про те, що Утримувачем були надані послуги відповідно до Договору від 08.10 на суму 17 512, 11 грн; акт №2 про надання послуг від 08.10.2024 на суму 22 318, 43 грн, акт №3 про надання послуг від 18.10.2024 на суму 9 141, 13 грн.
15.11.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник) укладено Договір №37-1-24 про відшкодування вартості електроенергії, відповідно до п. 1.1 якого Платник на підставі Договору на тимчасове розміщення (оренди) від 12.04.2024 №6/24 відшкодовує Утримувачу за фактично спожиту електричну енергію (код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія) згідно показів приладів обліку, розрахунку, погоджено сторонами (в тому числі реактивної електроенергії), користувачем якої є військова частина.
Тарифи встановлюються та затверджуються енергопостачальною організацією та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (п. 1.2 Договору).
Номер приладу обліку та показники: 7656627 - показник 187305 (п. 1.3 Договору).
Сума договору складає 88 325, 00 грн з ПДВ згідно додатків 1, 2 (п. 2.2 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині поставки електроенергії - на період дії воєнного стану в Україні, але не пізніше 31.12.2024 (п. 5.1 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору від 15.11.2024, розрахунок відшкодування вартості електроенергії, яку споживає військова частина жовтень-грудень 2024, за жовтень 2024 складає 41 944, 06 грн, за листопад 2024 - 51 500, 00 грн, за грудень 2024 року - 51 500, 00 грн, сума Договору по активній електроенергії - 144 944, 06 грн.
Відповідно до Додатку №2 до Договору від 15.11.2024, розрахунок відшкодування вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, яку споживає військова частина жовтень-грудень 2024 складає за жовтень 2024 - 1 500, 79 грн, за листопад - 1 750, 00 грн, за грудень - 1 750, 15 грн, загальна сума Договору - 149 945, 00 грн.
16.12.2024 між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Сторона 2) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Сторона 1) укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 15.11.2024, відповідно до якої, Сторони дійшли згоди зменшити суму Договору на 71 306, 89 та викласти п. 2.2 розділу «Порядок розрахунків» в наступній редакції: «Сума Договору після зменшення складає 78 638, 11». Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 15.11.2024.
Позивач надав акт №1 про надання послуг від 27.11.2024 про те, що Утримувачем були надані послуги відповідно до Договору від 15.11.2024 на суму 43 444, 85 грн; акт №2 про надання послуг від 20.12.2024 на суму 35 193, 26 грн.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за Договором від 15.11.2024, який підписаний Утримувачем та Платником, заборгованість Платника перед Утримувачем станом на 01.01.2025 відсутня.
Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району) листом від 02.05.2025 за №584/1033 звернулася до Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з листом, в якому зазначив про те, що в Остерській КЕЧ (району) з 17.03.2025 працює аудиторська перевірка 2 Територіального управління внутрішнього аудиту. Згідно аудиторської перевірки виявлено, що відшкодування вартості електроенергії, яку споживає військова частин НОМЕР_1 є нецільовим використанням коштів Міністерства оборони, тому як ця частина не відноситься до Збройних Сил України, та просила відшкодувати Остерській квартирно-експлуатаційній частині суму 342 310, 89 грн (сума використаної (спожитої) електроенергії військовою частиною станом на 01.04.2025: березень-грудень 2024 на суму 216 511, 98 грн та січень-березень 2025 - 125 798, 91 грн).
Адміністрація державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України на лист №584/1033 від 02.05.2025 надала відповідь №518/4579 від 04.06.2025, в якому зазначила, що відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та інші енергоносії військовою частиною НОМЕР_1 здійснюються в межах виділених фінансових асигнувань, відповідного бюджетного року та за бюджетною програмою КПКВ 2105010 "Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту" на підставі украдених договорів про відшкодування витрат балансоутримувача нерухомого майна на надання комунальних послуг орендарю, договорів з постачальником цих послуг та інших умовах, що не заборонені чинним законодавством України. Крім того, відшкодування коштів, що оплачені за спожиту електричну енергію у 2024 році, не може бути вирішено шляхом їх відшкодування у 2025 році.
Позивачем до позовної заяви долучено аудиторський звіт Служби внутрішнього аудити Міністерства оборони України 2 територіального управління внутрішнього аудиту №535/29/9 від 30.05.2025 (не в повному об'ємі), згідно до якого зазначено, що причиною порушення невиконання посадовими особами Остерської квартирно-експлуатаційної частини вимог п. 13, 21-27 Порядку №1208.
Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту (відповідач) не погоджується з доводами Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (позивач) та стверджує, що умовами Договору не встановлено, що понесені витрати Остерської КЕЧ (району) за використану військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію мають бути компенсовані Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту, а також центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковується Державна спеціальна служба транспорту є Міністерство оборони України, тому Адміністрація Держспецтрансслужби не має статусу центрального органу виконавчої влади та не є головним розпорядником бюджетних коштів.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: Договору №6/24-ТР від 12.05.2024 (з додатком (акт-приймання передачі); Договору №1 між Сімончук та Прудкий про відшкодування вартості електроенергії, спожитої в процесі утримання нерухомого майна від 02.01.2022; Договору №37-24 про відшкодування вартості електроенергії від 01.05.2024 (з додатками №1 та №2 до Договору №37-24 01.05.2024); Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2024 за договором №37-24 01.05.2024; Акту №37 про надання послуг від 02.05.2024. до договору №37-24 01.05.2024; Акту про використану електричну енергію від 31.03.2024; Рахунку №8092531812567 від 31.03.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8092531812567; Рахунку №1000911-2403-1 від 31.03.2024 (за активну електроенергію); Акту прийняття-передавання енергії від 31.03.2024; Акту про використану електричну енергію від 30.04.2024; Рахунку №8092785264291 від 30.04.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8092785264291; Рахунку №1000911-2404-1 від 30.04.2024(за активну електроенергію); Акту прийняття-передавання енергії від 30.04.2024; Договору №37-1-24 про відшкодування вартості електроенергії від 28.05.2024 з додатками №1 та №2; Акту №37 про надання послуг від 26.06.2024. до договору №37-1-24 від 28.05.2024; Акту №38 про надання послуг від 19.07.2024. до договору №37-1-24 від 28.05.2024; Додаткової угоди від 19.07.2024 до договору від 28.05.2024 №37-1-24; Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2024 за договором №37-1-24 28.05.2024; Акту про використану електричну елегію від 31.05.2024; Рахунку №8090295837622 від 31.05.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8090295837622; Рахунку №2090295837628 від 31.05.2024(послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2405-1(за активну електроенергію) від 31.05.2024; Акту прийняття-передавання № 1000911-2405-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 31.05.2024; Акту про використану електричну елегію від 30.06.2024; Рахунку № 8090296262226 від 30.06.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8090296262226; Рахунку №2090296262222 від 30.06.2024(послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2406-1 від 30.06.2024(за активну електроенергію) від 30.06.2024; Акту прийняття-передавання № 1000911-2406-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 30.06.2024; Договору №37-2-24 про відшкодування вартості електроенергії від 08.10.2024 з додатками №1 та №2; Акту про надання послуг №1 від 08.10.2024; Акту про надання послуг №2 від 18.10.2024; Акту про надання послуг №3 від 18.10.2024; Акту про використану електричну енергію від 31.07.2024; Рахунку № 8097521174647 від 31.07.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8097521174647; Рахунку №2097521174643 від 31.07.2024(послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2407-1 від 31.07.2024(за активну електроенергію); Акту прийняття-передавання № 1000911-2407-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 31.07.2024; Акту про використану електричну елегію від 31.08.2024; Рахунку №8093036994694 від 31.08.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8093036994694; Рахунку №2093036994690 від 31.08.2024(послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2408-1(за активну електроенергію); Акту прийняття-передавання № 1000911-2408-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 31.08.2024; Акту про використану електричну елегію від 30.09.2024; Рахунку № 8091044009075 від 30.09.2024; Додаткудо рахунку № 8091044009075; Рахунку №1000911-2409-1 від 30.09.2024(за активну електроенергію); Акту прийняття-передавання № 1000911-2409-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 30.09.2024; Договору №37-3-24 про відшкодування вартості електроенергії від 15.11.2024 з додатками №1 та №2; Додаткову угоду №1 від 16.12.2024 до Договору №37-3-24 від 16.12.2024; Акту про надання послуг №1 від 21.11.204 на суму 43444,85 грн; Акту про надання послуг №2 від 20.12.2024 на суму 35193,26 грн; Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2025 по Договору №37-3-24 від 15.11.2024; Акту про використану електричну енергію від 31.10.2024; Рахунку №8094775897957 від 31.10.2024(послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №8094775897957; Рахунку №2094775897953 від 31.10.2024(послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2410-1 від 31.10.2024(за активну електроенергію); Акту про використану електричну елегію від 30.11.2024; Рахунку №8090544742444 від 30.11.2024 (послуга з розподілу електроенергії); Додатку до рахунку №809054474244 (послуга із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії); Рахунку №1000911-2411-1 від 30.11.2024; Акту прийняття-передавання № 1000911-2411-1 товарної продукції - активної електричної енергії від 30.11.2024; Листа голові Державної Адміністрації ССТ від Остерська КЕЧ (району); Листа від Державної Адміністрації ССТ до Остерська КЕЧ (району); Дозволу ОВА; аудиторського звіту (не в повному обсязі наданий); Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ; Виписки з ЄДР, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанов від 08 грудня 2020 року у справі № 903/664/19.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували підписання та укладення із відповідачем у відповідності до п. 5.11. договору оренди нерухомого майна окремого договору про надання послуг з утримання орендованого майна та відшкодування вартості комунальних послуг і податку на землю; подання відповідного позову про укладення вказаного договору у судовому порядку.
Посилання позивача на результати аудиторської перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог у даній справі, є необґрунтованим з огляду на таке.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та Актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.
Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Отже, аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Так у ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Судом зазначено, що станом на час розгляду справи Договір №376/24-ТД від 12.04.2024, Договір №37-2-24 про відшкодування вартості електроенергії від 08.10.2024, Договір №37-1-24 про відшкодування вартості електроенергії від 28.05.2024 та Додаткову угоду №1 від 19.07.2024 , Договір №37-3-24 про відшкодування вартості електроенергії від 15.11.2024 та Додаткова угода №1 від 16.12.204, Договір №37-24 про відшкодування вартості електроенергії від 01.05.2024 є чинним, в установленому законом порядку недійсним останні не визнано.
Положеннями частини 1-3 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Також, суд зазначає, що обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що Остерською КЕЧ (району) були понесені витрати, за використану військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію, що фактично мав понести центральний орган виконавчої влади Державної спеціальної служби транспорту, а відповідно мають бути компенсовані відповідачем позивачу.
Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що Договір №6/24-ТД від 12.04.2024 укладено між Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Утримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 ДССТ МО України (далі - Користувач) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (далі - Платник), відповідно до п.1.1 якого Утримувач передав Актом приймання-передачі майна від 22.03.2024 Користувачу - військовій частині НОМЕР_1 , майно в спільне тимчасове безоплатне користування для тимчасового розміщення особового складу військової частини комплекс, нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 689, 9 м2 (далі - Майно), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Умовами Договору №6/24-ТД від 12.04.2024 встановлено, що спільне користування Майном здійснюється на безоплатній основі (п. 3.1 Договору). Користувач зобов??язаний відшкодувати Утримувачу всі витрати на комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього Договору (п. 3.2 Договору). Всі відшкодування за отримані комунальні послуги та енергоносії Користувачем за цим Договором сплачуються Платником та виключно за погодженням з ним (п. 3.3. Договору). Підставою для відшкодування Платником за Користувача комунальних послуг та енергоносіїв є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги та енергоносії Утримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг та енергоносіїв Утримувач зобов'язаний виставити рахунки Платнику та надати копії рахунків. що виставлені Утримувачу постачальними організаціями. які надають комунальні послуги та енергоносії (п. 3.4 Договору).
Крім того, умовами Договору, зокрема, пунктом 9.2 Договору встановлені обов'язки платника, а саме: Платник зобов'язується укласти з Утримувачем Договори на відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв; Платник зобов'язується відшкодовувати Утримувачу вартість комунальних послуг та енергоносіїв, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Відшкодування здійснюється Платником за умови погодження Акту Користувачем, а саме підписом відповідальної особи з сторони Користувача.
Із матеріалів справи не вбачається наявність інших договорів, домовленостей на підставі яких у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу вартість спожитої електроенергії по переданому об'єкту з березня по грудень 2024.
Позивач стверджує, що протягом березня-грудня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 було спожито 22938 кВт/годину, а Остерською КЕЧ (району) було відшкодовано орендодавцю 216 511,98 грн. Відшкодування за електричну енергію, що використовувалася військовою частиною, Остерською КЕЧ (району) здійснювалося на підставі Договорів відшкодування вартості електроенергії з відповідними додатками з розрахунками кількості отриманої/наданої електроенергії та сумою. Тобто, з моменту укладення договорів на відшкодування витрат (електроенергії) виникло зобов'язання з боку ДССТ (як головного розпорядника) щодо оплати використаної електроенергії в/ч НОМЕР_1 , яке не виконане. Крім того, позивач зазначає, що ним було вжито досудових заходів для вирішення питання компенсації/ повернення коштів на рахунки Остерської КЕЧ (району) та отримано відповідь №518/4579 від 04.06.2025 з вказанням того, що питання відшкодування коштів, що оплачені за спожиту електричну енергію не може бути вирішено шляхом їх відшкодування у 2025 році.
У матеріалах справи містяться копії актів про надання послуг споживання електричної енергії об'єктом, у яких відображені показники засобу обліку (лічильника) за період з березня 2024 по грудень 2024.
Водночас, суд зазначає, що вказані акти фіксують лише обсяг спожитої електроенергії військовою частиною, проте такі акти за відсутності укладеного між утримувачем майна (фізична особа ОСОБА_1) та відповідачем договору про відшкодування вартості електроенергії у спірному періоді не є підставою для виникнення у відповідача такого обов'язку.
Крім того, судом відхилено наведені доводи позивача, оскільки твердження викладені відповідачем у листі №518/4579 від 04.06.2025 про неможливість відшкодування коштів, що оплачені за спожиту електричну енергію у 2024 році, не може бути вирішено шляхом їх відшкодування у 2025 році не створюють правових підстав для виникнення у відповідача обов'язку з відшкодування витрат за спожиту військовою частиною електроенергію за спірний період на користь Остерської КЕЧ (району) за умови відсутності укладеного між позивачем та/або утримувачем майна та Відповідачем договорів про відшкодування витрат балансоутримувача нерухомого майна на надання комунальних послуг, договорів з постачальником цих послуг за спірний період.
Доказів виставлення позивачем рахунків відповідачу, надіслання актів наданих послуг, інших документів на підтвердження наданих послуг за спірний період матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 255, 0256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2025, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є. у відпустці.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА