номер провадження справи 6/138/25
14.10.2025 Справа № 908/2455/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2455/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2)
про стягнення грошових коштів.
Процесуальні дії по справі.
11.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. (вх. № 2686/08-07/25, документ сформований в системі Електронний суд 09.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» про стягнення 19819,00 грн, з яких: 11850,00 грн - заборгованість, 1265,18 грн - 3% річних та 6703,99 грн - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.08.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2455/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2455/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/138/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2455/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Ії копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - ТОВ «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.
Ухвала суду від 15.08.2025 про відкриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2). Ухвала 03.09.2025 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже судом вжиті всі передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у даній справі 03.09.2025.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 14.09.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 14.10.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про перерахування 24 січня 2022 року ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» на користь відповідача грошових коштів у розмірі 11850,00 грн за відсутності між сторонами будь-яких господарських правовідносин. У подальшому 27.09.2024 між ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» та ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС» укладено договір купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості, а саме щодо стягнення з ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» безпідставно перерахованих коштів у розмірі 11850,00 грн. Ураховуючи відсутність підстав у відповідача для отримання зазначеної суми, наявність у позивача права вимоги грошової вимоги, позивач, керуючись положеннями ст. 1212 ЦК України просить стягнути зазначену суму з відповідача. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивачем нараховані три проценти річних за період з 26.01.2022 по 08.08.2025 в сумі 1265,18 грн та інфляційні втрати за період лютий 2022 - червень 2025 в сумі 6 703,99 грн.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
24 січня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38360669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРІЯ ТРЕЙД ЛТД» (13.05.2022 змінило найменування на ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015») було перераховано суму грошових коштів у розмірі 11 850,00 грн із призначення платежу «за плівку згідно рах. №12 від 13.01.2022р, у сумі 9 875,00 грн., ПДВ 1 975,00 грн.», що підтверджується відповідним витягом із банківської виписки.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/1970/23 ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» по справі №904/1970/23 призначено арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну.
З метою виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС», передбачених ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, Носань Н.С. 19.10.2023 на адресу ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» було направлено запит щодо отримання інформації та доказів наявності у боржника підстав для перерахування грошових коштів у сумі 11850,00 грн.
22.11.2023 ліквідатором у справі №904/1970/23 було направлено ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» вимогу №02-40/794 від 17.11.2023 про повернення протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги грошових коштів у розмірі 11850,00 грн на рахунок ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС».
У зв'язку з відсутністю будь яких пояснень та доказів від ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» щодо отриманих ним грошових коштів ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі №904/1970/23 з метою визначення правової підстави для перерахування боржником на користь ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» грошової суми у розмірі 11 850,00 грн, судом витребувано у ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують виконання ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» зобов'язання перед ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» щодо передачі придбаного товару.
Відповіді та доказів щодо наявності правових підстав для оплати боржником зазначеної у вимогах суми ані ліквідатору боржника, ані господарському суду Дніпропетровської області ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» не надано.
27 вересня 2024 року між ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» (продавець) та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (покупець, позивач у справі) було укладено договір №27-09-2024/2 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору, метою Договору є оформлення результатів купівлі-продажу майнових прав банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» (49000, місто Дніпро, вулиця Бориса Кротова, будинок, 35; ідентифікаційний код 38360669) на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №BRD001-UA-20240909-30215 від 19 вересня 2024 року (оператор, через електронний майданчик якого Покупцем подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер», 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263).
Згідно з пунктом 1.2. договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець продає Покупцю, а Покупець придбаває (набуває) права вимоги дебіторської заборгованості - безпідставно набуті грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» (69002, місто Запоріжжя, вулиця Крива Бухта, будинок 2; код ЄДРПОУ 40144265), що іменується надалі «Боржник», які були перераховані Продавцем на банківський рахунок Боржника, без правової підстави, згідно платіжного доручення №44 від 24 січня 2022 року у розмірі 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Пунктом 1.2.1. договору передбачено, що Продавець доводить, а Покупець приймає до відома наступну інформацію щодо вказаного в пункті 1.2. даного Договору права вимоги: «грошові кошти у розмірі 11 850,00 грн були перераховані ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» на користь ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» згідно платіжного доручення №44 від 24.01.2022, призначення платежу: «За плівку згідно рах. №12 від 13.01.2022р. у сумі 9875,00 грн. ПДВ 1975,00 грн». Натомість відомості про отримання оплаченого товару у ліквідатора відсутні, будь-які первинні документи, в тому числі рахунок №12 від 13.01.2022, інші документи, які б підтверджували отримання товару у ліквідатора відсутні. Вживалися заходи для отримання від дебітора первинних документів, зокрема, направлявся запит арбітражного керуючого в порядку ст. 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, вимога про погашення дебіторської заборгованості, витребовувалися документи в судовому порядку в межах справи про банкрутство №904/1970/23 в Господарському суді Дніпропетровської області. Вжиті заходи позитивного результату не дали, первинні документи ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» не передавалися, таким чином перераховані кошти вважаються такими, що набуті ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» без належної правової підстави, а у ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» виникає право вимагати їх повернення, що відчужується на даному аукціоні. У ліквідатора наявні запит арбітражного керуючого, вимога про погашення дебіторської заборгованості, докази направлення запиту та вимоги, виписка з рахунку ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із відповідними перерахуваннями грошових коштів, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 по справі №904/1970/23 про витребування доказів. Найменування дебітора з дати перерахування коштів до дати публікації оголошення змінилося з ТОВ «АЗАРІЯ ТРЕЙД» на ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015».
Пунктом 1.3. договору встановлено, що права вимоги дебіторської заборгованості від 27 вересня 2024 року, на умовах даного Договору та на підставі протоколу про результати електронного аукціону №BRD001-UA-20240909-30215 від 19 вересня 2024 року, Продавець зобов'язується передати Покупцю, за відповідним актом право вимоги до Боржників (дебіторська заборгованість) на підставі безпідставно перерахованих коштів згідно платіжного доручення №44 від 24 січня 2022 року на суму 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
За змістом пункту 1.7. договору за результатами укладення / підписання даного договору, Покупець наділяється всіма правами Продавця, що випливають із платіжного доручення №44 від 24 січня 2022 року, безпідставним отриманням Боржником коштів на підставі платіжного доручення №44 від 24 січня 2022 року, а також у зв'язку з їх незаконним утриманням та не поверненням Боржником.
У відповідності до пункту 2.1, 2.2 договору, передача права вимоги Продавцем та прийняття його Покупцем здійснюється та оформляється відповідним актом, де зазначається приймання - передача документів на підтвердження дійсності переданої (факту переходу) права вимоги, що є предметом даного договору, котрий спільно підписується Сторонами. Перехід права вимоги від Продавця до Покупця за даним Договором відбувається після повної оплати придбаних майнових прав щодо права вимоги на умовах, передбачених розділом 3 цього Договору та підписання Сторонами акту приймання-передачі документів.
У відповідності до пункту 4.4. договору сторони погодили те, що сповіщення Боржника про поступку права вимоги за цим договором, Первісним кредитором відбувається на власний розсуд та не є обов'язковим, оскільки при дійсності порушеного зобов'язання у розумінні статі 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушене зобов'язання.
На виконання умов договору №27-09-2024/2 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 27 вересня 2024 року, ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» було передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на підставі акту приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) від 27.09.2023 перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання до ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» обумовленого зобов'язання.
27.09.2024 ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» підписали акт придбання майна на аукціоні, яким підтвердили сплату покупцем на користь продавця коштів, обумовлених Протоколом електронного аукціону № BRD001-UA-20240909-30215 від 19.09.2024 (в сумі 142,20 грн без ПДВ) та передання покупцеві у власність право вимоги дебіторської заборгованості - безпідставно набуті грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015», які були перераховані продавцем на банківський рахунок боржника без достатньої правової підстави, згідно платіжного доручення №44 від 24 січня 2022 року в розмірі 11 850,00 грн.
Неповернення відповідачем грошової суми, яка була ним отримана за відсутності правових підстав стало підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів повернення грошових коштів в сумі 11850,00 грн відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Між сторонами виникли господарські правовідносини внаслідок здійсненого ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015».
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, наддала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частини 1,2 ст. 642 ЦК України).
Втім, матеріали справи не містять доказів наявності правових підстав для оплати ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» на користь ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» суми 11 850,00 грн, зокрема, розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами договору купівлі-продажу / поставки як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб. Будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі «призначення платежу», як і доказів того, що між ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» та ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» був укладений договір, спрямований на настання реальних наслідків, суду не надано.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, банківські виписки з рахунків є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Судом установлено, що 24 січня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38360669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРІЯ ТРЕЙД ЛТД» (яке 13.05.2022 змінило найменування на ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015») було перераховано суму грошових коштів у розмірі 11 850,00 грн із призначення платежу «за плівку згідно рах. №12 від 13.01.2022р, у сумі 9 875,00 грн., ПДВ 1 975,00 грн.». Доказів наявності правових підстав для оплати ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» на користь ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» суми 11 850,00 грн матеріали справи не містять.
Відтак суд виснує, що грошові кошти в сумі 11850,00 грн є такими, що отримані відповідачем безпідставно.
27.09.2024 за результатами відкритих електронних торгів (аукціону) у відповідності до чинного законодавства між Позивачем та ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» укладено договір №27-09/2024/2 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості у розмірі 11850,00 грн, яка була перерахована Продавцем на банківський рахунок Боржника, без правових підстав, згідно платіжного доручення №44 від 24.01.2022 року.
У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 515 Цивільного кодексу України).
Виходячи з наведених вище обставин та норм права позивач є належним кредитором ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» при виконанні грошового зобов'язання щодо неповернення безпідставного набутого майна (грошових коштів), а також всіма іншими додатковими правами як кредитор у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням боржником відповідного грошового зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).
Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, ураховуючи відсутність доказів укладання між сторонами договору у встановленому законом порядку, перераховані ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» на рахунок ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» грошові кошти в сумі 11 850,00 гривень згідно платіжної інструкції №44 від 24 січня 2022 року, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015», та як наслідок підлягають поверненню на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів наявності правових підстав для оплати ТОВ «ТЕРМОПРОФІЛЬПЛЮС» грошової суми в розмірі 11850,00 грн або повернення вказаної суми платнику, арбітражному керуючому (ліквідатору) або позивачеві суду не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11850,00 грн отриманих без наявності правової підстави, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
За неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1265,18 грн за період прострочення з 26.01.2022 по 08.08.2025 та інфляційні втрати у розмірі 6703,99 грн за період прострочення лютий 2022 - червень 2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Суд також зазначає, що невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов'язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність.
Позивач нараховує відповідачеві 3% річних за порушення ним строку виконання грошового зобов'язань (повернення безпідставно отриманої грошової суми) з 26.01.2022.
Суд погоджується з визначеною датою прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з огляду на таке.
Зі змісту ст. 1212 ЦК України убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 (12-45гс23).
Відтак, оскільки грошові кошти у розмірі 11850,00 грн були безпідставно перераховані на рахунок відповідача 24.01.2022 (платіжне доручення №44 від 24.01.2022 року), відповідач зобов'язаний був їх повернути платникові не пізніше наступного дня, тобто 25.01.2022. Отже, з 26.01.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, який виконано позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 6703,99 грн.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних, суд визнав наданий розрахунок неправильним, внаслідок допущення позивачем математичних помилок.
Відповідно до розрахунку, здійсненого судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період прострочення з 26.01.2022 по 08.08.2025 у розмірі 1256,42 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних в сумі 8,76 грн суд відмовляє, оскільки такі вимоги заявлені безпідставно.
Таким чином позов задовольняється судом частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 40144265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) заборгованість у розмірі 11850,00 грн (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), 1256,42 грн (одну тисячу п'ятдесят шість гривень 42 коп.) 3% річних, 6703,99 грн (шість тисяч сімсот три гривні 99 коп.) інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2421,33 грн (дві тисячі чотириста двадцять одну гривню 33 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14.10.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько