номер провадження справи 22/129/25
14.10.2025 Справа № 908/2537/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2537/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редьки М.В. (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах:
позивач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105,)
до відповідача: Приватного підприємства “НОЛІМАН» (вул. Зеленого Павла, буд. 2, м. Одеса, 65029)
про стягнення 73 263,75 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача
20.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 52-103-6515вих-25 від 20.08.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редьки М.В. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: (позивач) Запорізька міська рада до відповідача: Приватного підприємства “НОЛІМАН» про стягнення на користь Запорізької міської ради 73263,75 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 15.05.2018 по 08.11.2020.
Позов обґрунтовано використанням відповідачем у період із 15.05.2018 по 08.11.2020 без правовстановлюючих документів земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0022 площею 0,2221 га, на якій розташовані належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості.
Позивач письмового пояснення щодо позову не надав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відзив на позховну заяву не надійшов. Останнім днем строку для подання відзиву було 10.09.2025.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2537/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2537/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Копія вказаної ухвали доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів прокуратури, позивача та відповідача у системі «Електронний суд» 26.08.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, сформованих у системі “Діловодство спеціалізованого суду».
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті у цій справі розпочався з 25.09.2025.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 14.10.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Відповідно інформації з Державного земельного кадастру, 01.08.2007 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 площею 0,2221 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 23; цільове призначення: 12.03 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту. Вказана земельна ділянка належить на праві власності Територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Рішенням 22 сесії 7 скликання Запорізької міської ради від 25.10.2017 № 60/67, у зв'язку з добровільною відмовою ТОВ «ЗТМК» від користування земельними ділянками, зокрема припинено ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 площею 0,2221 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 23 (у минулому - Прибережна магістраль у районі вул. Лівобережної) для розташування причалу теплоходу «Титан-1». Зобов'язано ТОВ «ЗТМК» у трьохмісячний термін звільнити земельні ділянки від будь-яких будівель та споруд та передати по акту приймання-передачі земельних ділянок у стані придатному для подальшого використання.
11.05.2018 ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» на замовлення ПП “АЛОІНС» виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.07.2025 № 437517813, від 01.08.2025 № 437831998 за Приватним малим підприємством “АЛОІНС», код ЄДРПОУ: 20479751 (змінено назву на Приватне підприємство “НОЛІМАН») 15.05.2018 зареєстровано право власності на будівлі та споруди, а саме: літ. А будівля для зберігання пляжного обладнання; літ. В- будівля для зберігання пляжного обладнання площею 51,5 кв.м.; літ. Г,И,К,Л,М,Н,О,П,Р,С,Т,У- навіси; літ. Д- душ; літ. Е- вбиральня; літ. Ж- адміністративно-господарська будівля площею 111,7 кв.м.; літ З- будівля пункту прокату спортивного та ігрового інвентарю; № 1,9,11,12,17,18- паркани; № 2,3- ворота; № 4,13-хвіртка; № 5,6- мост; № 7,8,10- підпірна стінка; № 15- пічь; І, ІІ,ІІІ- замощення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 23.
09.11.2020 до Реєстру внесено запис щодо припинення вказаного речового права.
Приватне мале підприємство “АЛОІНС» звернулося до Запорізької міської ради з листом від 15.02.2019 № 15/02/19, яким просило прийняти рішення про передачу в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 23, з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022; вид використання земельної ділянки: для розташування причалу для човнів у складі комплексу. Зазначено про розташування на вказаній земельній ділянці належного заявнику нерухомого майна.
Згідно листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 04.07.2025 вих. № 5284/01/01-07/6712, наданого на запит Вознесенівської окружної прокуратури, згідно з інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на теперішній час за адресою місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 23, кадастровий номер: 2310100000:05:019:0022, не обліковується договорів оренди землі, укладених із ПМП “АЛОІНС» (ПП “НОЛІМАН»).
22.09.2023 представником Департаменту управління активами Запорізької міської ради складено акт виїзду на місцевість. Згідно акту, здійснено виїзд на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, по Прибережній автомагістралі в районі вул. Лівобережної. Під час виїзду встановлено, що територія огороджена парканом, на території знаходяться бокси для зберігання човнів, адміністративна будівля та дебаркадер.
Згідно листа від 29.05.2025 вих. № 5305/5/08-01-04-01-05 Головного управління ДПС у Запорізькій області, за даними інформаційної бази ДПС України за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 у 2018 році нараховувало та сплачувало податкові зобов'язання ТОВ «ЗТМК». Згідно інформації, ТОВ «ЗТМК» було сплачено орендну плату за 2018 рік у сумі 340393,78 грн., у т.ч. було нараховано орендної плати за кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 за січень - серпень 2018 у сумі 47501,46 грн. Станом на 31.12.2018 податковий борг за землю (орендна плата з юридичних осіб) по ТОВ «ЗТМК» відсутній. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо реєстрації за ПП “НОЛІМАН» права власності або користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022. Враховуючи зазначене, нарахування земельного податку або орендної плати за вказану земельну ділянку ПП “НОЛІМАН» за період із 15.05.2018 по теперішній час не проводились, сплата відсутня.
Відповідно до Витягу від 12.08.2024 № НВ-2300109132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 1702818,49 грн.
5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як встановлено судом, власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 є Запорізька міська рада.
Згідно матеріалів справи, Вознесенівська окружна прокуратура м. Запоріжжя Запорізької області повідомила Запорізьку міську раду листом від 04.06.2025 № 52-103-4456вих-25 про безпідставне використання ПП “НОЛІМАН» земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022.
У відповідь на вказаний лист Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради листом від 18.07.2025 № 02-07/2366 повідомив, що вживати заходи судово-претензійного характеру щодо стягнення недоотриманого доходу за фактичне користування вказаною земельною ділянкою не вживались.
У матеріалах справи міститься повідомлення від 14.08.2025 вих. № 52-103-6365вих-25 прокуратури, адресоване позивачу, щодо пред'явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.
Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок бездіяльності позивача.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,2221 га з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 є Територіальна громада в особі Запорізької міської ради.
Як встановлено судом, на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, які у період із 15.05.2018 по 08.11.2020 належали на праві вланості відповідачу.
Відповідач звертався до Запорізької міської ради з листом від 15.02.2019 № 15/02/19 про передачу йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 23.
Доказів укладення договору оренди вказаної земельної ділянки учасниками справи суду не надано.
У суду відсутні докази щодо сплати відповідачем плати за фактичне користування ним земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022 у спірний період.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався, проти позовних вимог не заперечив, викладені у позовній заяві обставини не спростував.
Згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частиною 1 статті 377 ЦК України (у редакції станом на 15.05.2018) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції станом на 15.05.2018), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
Відтак, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Земельним кодексом України у статті 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Право оренди земельної ділянки регулює ст. 93 ЗК України. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендною платою є обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 ПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 зазначила про те, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" (також п. 60 постанови Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1621/22).
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави регулює ст. 1212 ЦК України.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом норм цивільного та земельного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 629/4628/16-ц).
Із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Отже, у спірних правовідносинах між сторонами у справі виникли кондикційні зобов'язання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст.ст. 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору.
Судом встановлено, що ПП “НОЛІМАН» у спірний період із 15.05.2018 по 08.11.2020 використовувало спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0022 площею 0,2221 га, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме: укладеного між ним та власником (Запорізькою міською радою) договору оренди.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Таким чином, Запорізька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання у порядку, встановленому законом.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Земельне законодавство не передбачає обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку землі» та статті 289 ПК України, нормативна грошова оцінка земельної ділянки є обов'язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок
Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
Відповідно до Витягу від 12.08.2024 № НВ-2300109132024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 1702818,49 грн.
Прокурором виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період із 15.05.2018 по 08.11.2020 у розмірі 73263,75 грн., виходячи з розрахунку:
Плата за період із 15.05.2018 по 31.12.2018:
1702818,49 грн. (нормативна грошова оцінка землі за 2024 рік)/1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік/1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік/1,1 коефіцієнт індексації за 2021 рік = 1280781,71 грн. - (нормативна грошова оцінка землі за 2018 рік; за 2020 - 2018 роки коефіцієнт індексації був 1);
1280781,71 грн. * 3% = 38423,45 грн. (річний розмір орендної плати);
38423,45 грн./12 місяців = 3201,95 грн. (місячний розмір орендної плати);
3201,95 грн. * 7 місяців (червень - грудень 2018) = 22413,65 грн.
3201,95 грн./31 = 103,29 грн. (плата за 1 день);
103,29 грн. * 17 днів (з 15.05.2018 по 31.05.2018) = 1755,93 грн. (плата за 17 днів);
22413,65 грн. + 1755,93 грн. = 24169,58 грн. (плата за період із 15.05.2018 по 31.12.2018);
24169,58 грн. - 19000,67 грн. (оплата у 2018 році за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:05:019:0022) = 5168,91 грн.
Плата за 2019 рік:
1702818,49 грн. (нормативна грошова оцінка землі за 2024 рік)/1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік/1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік/1,1 коефіцієнт індексації за 2021 рік = 1280781,71 грн. - (нормативна грошова оцінка землі за 2018 рік; за 2020 - 2018 роки коефіцієнт індексації був 1);
1280781,71 грн. * 3% = 38423,45 грн. (річний розмір орендної плати).
Плата за період із 01.01.2020 по 08.11.2020:
1702818,49 грн. (нормативна грошова оцінка землі за 2024 рік)/1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік/1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік/1,1 коефіцієнт індексації за 2021 рік = 1280781,71 грн. - (нормативна грошова оцінка землі за 2018 рік; за 2020 - 2018 роки коефіцієнт індексації був 1);
1280781,71 грн. * 3% = 38423,45 грн. (річний розмір орендної плати);
3201,95 грн. * 9 місяців (січень - вересень 2020) = 28817,55 грн.
3201,95 грн./30 = 106,73 грн. (плата за 1 день);
106,73 грн. * 8 днів (з 01.11.2020 по 08.11.2020) = 853,84 грн.;
28817,55 грн. + 853,84 грн. = 29671,39 грн.
Визначаючи відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розміру плати за її використання, прокурор керувався рішенням 59 сесії Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)».
Виконаний прокурором розрахунок судом перевірений та визнається правильним.
Доказів сплати заявленої до стягнення суми відповідачем суду не надано.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
7. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “НОЛІМАН» (вул. Зеленого Павла, буд. 2, м. Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 20479751) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) 73263 (сімдесят три тисячі двісті шістдесят три) грн. 75 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період із 15.05.2018 до 08.11.2020.
Стягнути з Приватного підприємства “НОЛІМАН» (вул. Зеленого Павла, буд. 2, м. Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 20479751) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 жовтня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко