номер провадження справи 17/75/25
13.10.2025 Справа № 908/1894/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1894/25
за позовною заявою: виконуючого обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Братів Лисенків, буд. 5) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області, 28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 47 016,06 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від прокуратури: Маруєва Т.В., посвідчення від 01.03.23 № 075579
від позивача: Кам'яна І.О., розпорядження від 15.12.21 № 292-К
від відповідача: Шекун І.В., ордер серія АР № 1253204 від 08.07.25
19.06.25 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 17.06.25 № 52/02-5175ВИХ-25 виконуючого обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (далі ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ») про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 29.11.24 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, укладену між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області та ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ»;
- стягнення з ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області грошових коштів у сумі 47 016,06 грн пені.
19.06.25 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1894/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 24.06.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1894/25. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.07.25 о 10 год. 00 хв.
09.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від директора відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви прокурора в повному обсязі.
21.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява за вих. від 21.07.25, в якій останній просить суд надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 22.07.25 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 21.07.25 судом залишено без задоволення заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 21.07.25) про участь у судовому засіданні 22.07.25 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
21.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи № 908/1894/25, призначений на 22.07.25 о 10 год. 00 хв., у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
Також, 21.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від прокуратури надійшла заява за вих. № 52-6276вих-25, в якій останній на виконання п. 8 резолютивної частини ухвали суду від 24.06.25 повідомляє суд про відсутність іншого листування між прокуратурою і сторонами, окрім того, що надане до позовної заяви.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 22.07.25 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 22.07.25 судом прийнято до розгляду заяву прокуратури (сформовану в системі “Електронний суд» 21.07.25 за вих. № 52-6276вих-25) про виконання п. 8 резолютивної частини ухвали суду від 24.06.25 та задоволено клопотання представника відповідача (сформоване в системі “Електронний суд» 21.07.25) про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Крім того, в засіданні 22.07.25 прокурор надала усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні та заявила усне клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання на іншу дату, для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
Ухвалою від 22.07.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 24.09.25 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1894/25 на 13.08.25 об 11 год. 00 хв.
23.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява за вих. від 23.07.25, з проханням до суду надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 13.08.25 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 28.07.25 судом залишено без задоволення заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 23.07.25) про участь у судовому засіданні 13.08.25 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
05.08.25 на адресу суду від прокуратури надійшли пояснення за вих. від 29.07.25 № 52/02-6466ВИХ-25.
07.08.25 до суду в системі “Електронний суд» від керівника відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради надійшла заява, з проханням до суду дозволити участь у судовому засіданні, призначеному на 13.08.25 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25.
Ухвалою від 08.08.25 судом залишено без задоволення заяву керівника відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (сформовану в системі “Електронний суд» 07.08.25) про участь у судовому засіданні 13.08.25 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
12.08.25 до суду в системі “Електронний суд» від керівника відповідача надійшло клопотання за вих. № 1/12.08, з проханням до суду відкласти розгляд справи № 908/1894/25, призначений на 13.08.25, на іншу дату, а у разі вирішення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи № 908/1894/25 до розгляду по суті - відповідач не заперечує.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 13.08.25 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
В засіданні 13.08.25 судом прийнято до розгляду відзив (сформований в системі "Електронний суд" 09.07.25) на позовну заяву, пояснення прокуратури за вих. від 29.07.25 № 52/02-6466ВИХ-25 та враховано клопотання керівника відповідача (сформоване в системі “Електронний суд» 12.08.25 за вих. № 1/12.08) про відкладення розгляду справи.
Прокурор в засіданні 13.08.25 надала усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, в засіданні 13.08.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Прокурором повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 13.08.25 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1894/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.25 о 12 год. 30 хв. Прокурор та представник відповідача в засіданні 02.09.25 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Ухвалою від 02.09.25 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 01.10.25 о 12 год. 30 хв.
Представником відповідача в судовому засіданні 02.09.25 заявлено усне клопотання про надання можливості участі в судовому засіданні 01.10.25 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
Судом задоволено вказане усне клопотання представника відповідача щодо участі в судовому засіданні 01.10.25 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
15.09.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 15.09.25, в якій представник позивача просить суд надати можливість участі в судовому засіданні 01.10.25 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. Обов'язок забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник позивача просить суд покласти на Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Ухвалою від 29.09.25 судом задоволено заяву керівника відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (сформовану в системі “Електронний суд» 15.09.25) про участь у судовому засіданні 01.10.25 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25. Забезпечено участь керівника відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради у судовому засіданні, призначеному на 01.10.25 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/1894/25.
Прокурор та представники сторін в засіданні 01.10.25 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В судовому засіданні 01.10.25 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення на 13.10.25 о 10 год. 00 хв.
В засіданні 13.10.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору та представникам сторін повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.
Прокурор та представник позивача, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 17.06.25 № 52/02-5175ВИХ-25 та в поясненнях за вих. від 29.07.25 № 52/02-6466ВИХ-25. Просили суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.11.24 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, укладену між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області та ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ»;
- стягнути з ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області грошових коштів у сумі 47 016,06 грн пені.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 09.07.25 № 1/09-07 на позовну заяву. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд
05.11.24 між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 73 (Договір).
Вказаний договір укладено за результатами проведеної публічної закупівлі «Prozorro» (UA-2024-10-27-000834-а) товару - Вугілля кам'яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472 (ДК 021:2015:09111100-1) у кількості 218 тонн.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується протягом 2024 року поставити Замовнику Товар «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити такий Товар.
У відповідності до п. 1.2. Договору, обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків Замовника.
Постачальник має забезпечити поставку товарів, якісні та кількісні характеристики яких відповідають наступним характеристикам: вугілля кам'яне ДГ (13-100) у кількості 218 тон, зольність на сухий стан палива не більше ніж 14 %, загальна волога на робочий стан палива не більше ніж 14 %, нижча теплота згорання на робочий стан палива не менше ніж 5 500 ккал/кг. (п. 2.1. Договору).
За пунктом 2.2. Договору, поставка здійснюється в обсягах, зазначених у заявці замовника, в залежності від фактичної потреби. Партія товарів формується за письмовою заявкою Замовника, яка направляється Постачальнику швидкодіючими електронними засобами зв'язку (факс, електронна пошта тощо). В підтвердження поставки партії вугілля за відповідною заявкою, Постачальник, впродовж 48 годин з моменту відправлення вантажу зобов'язаний надати Замовнику швидкодіючими електронними засобами зв'язку (факс, електронна пошта тощо), посвідчення про якість товарів в партії. Товар вважається поставленими Постачальником і прийнятим Замовником тільки після отримання Замовником копії посвідчення про якість, та підписання сторонами видаткової накладної. Якщо якість товарів у партії згідно посвідчення про якість відповідає умовам якості встановленим договором, то сторонами складається та підписується видаткова накладна. Постачальник повинен забезпечувати проведення профілактичних заходів, пов'язаних з відвантаженням товарів, необхідність у яких передбачена чинними стандартами. У випадку постачання товарів, якісні показники яких перевищують гранично допустимий рівень, встановлений договором, Замовник має право відмовитися від прийняття та оплати таких товарів.
Згідно із п. 3.1. Договору, загальна вартість цього договору становить 1 567 202,00 грн без ПДВ.
У відповідності до п. 3.2. Договору, ціна цього договору може бути зменшена у зв'язку зі зміною реального фінансування видатків Замовника за взаємною згодою сторін.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що ціна на Товар включає в себе вартість: упаковки товару, доставки (транспортування) товару до місця поставки, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість страхування (за потреби), завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов'язанні з виконанням цього договору.
Договірні зобов'язання виникають в межах асигнувань, затверджених у встановленому порядку для Замовника (п. 3.4. Договору).
Згідно із п. 4.1. Договору, розрахунки з Постачальником здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів з дня фактичного постачання Товару на адресу Замовника та після підписання сторонами документу, що підтверджує отримання таких товарів, а саме видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за наданий товар здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.
Оплата проводиться з урахуванням (п. 4.5. Договору) реального фінансування видатків Замовника.
Відповідно до п. 5.3. Договору, строк поставки Товару: до 30.11.24.
Згідно із п. 5.3.1. Договору, Товар постачається партіями відповідно до поданої Замовником заявки, обсяг кожної партії визначається замовником в залежності від фактичної потреби. Замовлення Товару здійснюється уповноваженими особами Замовника у письмовій формі.
Пунктом 5.3.2. Договору визначено, що поставка партії товарів повинна здійснюватись не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання відповідної заявки Замовника.
У випадку недотримання Постачальником строків (п. 5.3.3. Договору), зазначених у п. 5.3.2. договору, Замовник має право застосувати санкції відповідно до розділів VII та VII договору, та/або розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши Постачальника за 3 дні до дати розірвання.
У відповідності до п. 5.4. Договору, місце поставки Товару: доставка товару здійснюється за адресами навчальних закладів, які розташовані в населених пунктах Устинівської селищної територіальної громади, в межах Кропивницького району, Кіровоградської області, а саме:
- 28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Ювілейна, 16;
- 28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Об'їзна, 20;
- 28611, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Степанівка, вул. Шкільна, 10;
- 28624, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Інгульське, вул. Спортивна, 1;
- 28620, Кіровоградська область, Кропивницький район, с Седнівка, вул. Шкільна, 2;
- 28624, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Інгульське, вул. Центральна, 3;
- 28620, Кіровоградська область, Кропивницький район, с Седнівка, вул. Шкільна, 2;
- 28611, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Степанівка, вул. Суворова, 34;
- 28610, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Новоігорівка, вул. Шкільна, 1Б.
Товар вважається переданим по кількості та асортименту після підтвердження Замовником відповідності поставленого товару усім необхідним супроводжувальним документам та наступного за цим підписання накладних уповноваженими на те особами сторін (п. 5.5. Договору).
Згідно із п. 6.3. Договору, Постачальник зобов'язується, зокрема, забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Відповідно до п. 7.2.2. Договору, за порушення строків поставки Товару стягується пеня 0,1 % вартості Товару, щодо якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Пунктом 9.1. договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин(обставин непереборної сили) - надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії відповідних обставин. У випадку, коли дія зазначених обставин триває більш ніж 30 днів, кожна зі сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону не пізніше, ніж за 20 днів до розірвання. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом одного дня з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, або торгово-промисловою палатою, створеною на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Оприлюднення вказаного в цьому пункті сертифікату на офіційному веб-сайті Торгово-промислової палати України вважатиметься достатнім доказом виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до п. 11.1. Договору, договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.24, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
У відповідності до п.п. 4 п. 12.1. Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т.ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми , визначеної в договорі про закупівлю.
Згідно із п. 12.4. Договору, зміни щодо договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, вказаних вище, та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається 20-денний строк (п. 12.5. Договору).
Відповідно до п. 12.6. Договору, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі зміни договору (п. 12.7. Договору) зобов'язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Згідно із специфікацією «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» (Додаток 1 до Договору), Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику Товар, а саме: Вугілля кам'яне ДГ (13-100) у кількості 218 тонн на загальну суму 1 567 202,00 грн з ПДВ.
08.11.24 відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради направлено засобами електронного зв'язку (телефонний додаток «Viber») ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» заявку на завезення твердого палива (вугілля) марки ДГ (13-100) для закладів освіти до опалювального періоду 2024/2025 року по Устиніській селищній територіальній громаді у розмірі 218 тонн.
Листом за вих. від 29.11.24 № 1/29 ТОВ “Торгівельна виробнича компанія енерго» повідомило відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», що у зв'язку з введенням опалювального періоду відбуваються великі навантаження щодо відвантаження твердого палива різним постачальникам та дистриб'юторам, а тому не зможе відвантажити вугілля кам'яне ДГ (13-100) в строк до 30.11.24.
ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» направило відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради лист-звернення за вих. від 29.11.24 № 1/29-11 щодо внесення змін до договору про закупівлю, в якому зазначено (дослівно):
«… За інформацією від Виробника вугілля, марки якого постачаються згідно Договору повідомляють, що у зв'язку з введенням опалювального періоду відбуваються великі навантаження щодо відвантаження цього твердого палива різним постачальникам та дистриб'юторам.
З метою виконання договірних зобов'язань в повному обсязі, а саме поставки вугілля кам'яного наявні об'єктивні обставини для продовження строку дії Договору.
Враховуючи викладене, вказані надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, дію яких не можливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду, просимо продовжити строк виконання зобов'язань щодо передачі товару до 15.12.2024.».
29.11.24 відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (Постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73 (Додаткова угода).
Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що сторони домовились внести зміни до договору і викласти зміни в такій редакції: 1.1. Пункт 5.3. розділу V Договору викласти у такій редакції: « 5.3. Строк поставки Товару: до 15.12.2024.».
Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради направлено засобами поштового зв'язку ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» заявку за вих. від 22.12.24 № 01-24/1082 на завезення твердого палива (вугілля) марки ДГ (13-100) до договору № 73 від 05.11.24 для закладів освіти Устиніської селищної територіальної громади у розмірі 218 тонн.
Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради направив директору ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» лист за вих. від 26.12.24 № 01-24/1088, згідно з яким (дослівно):
«Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 29 листопада 2024 року, яку укладено до Договору № 73 від 05 листопада 2024 року, строк поставки товару (вугілля кам'яного ДГ (13-100) до 15 грудня 2024 року.
Станом на 26 грудня 2024 року за адресами навчальних закладів, які розташовані в населених пунктах Устинівської селищної територіальної громади Пункт 5.4 Розділ V, не поставлено жодної тонни вугілля, в зв'язку з чим не виконуються умови Договору Розділ V. Пункт 5.3.
В зв'язку з відсутністю поставок лишаєм за собою право згідно Розділу VІ Пункт 6.2 достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, застосувати оперативно-господарські санкції відповідно до Розділу VІІІ, та отримати банківську гарантію у розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості Договору про закупівлю, що складає 78 360,10 грн. відповідно до Розділу ХІІІ Договору.».
В.о. керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогами:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.11.24 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, укладену між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області та ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ»;
- стягнути з ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області пені у сумі 47 016,06 грн, у зв'язку із простроченням зобов'язання щодо поставки товару за договором про закупівлю від 05.11.24 № 73 .
При цьому, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на те, що правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Водночас, у відповідності до пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.22, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг допускається у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Отже, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань, шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження.
При цьому, відповідного документального підтвердження настання таких обставин, як то передбачено ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ТОВ “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» до відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради не надано.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 29.11.24 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, укладену між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області та ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ».
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За частинами 1 та 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі ГК України) (у відповідній редакції), держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Частинами 1 та 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є не додержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі не додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
У постанові Верховного Суду від 20.03.19 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 ЦК Кодексу: «... У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб'єкти господарювання та ін. учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України слід дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.
Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. …».
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.19 у справі № 390/34/17 вказує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому, ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України (в редакції чинній станом до 28.08.25), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що між ТОВ “ТБ “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» та відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради підписано договір про закупівлю від 05.11.24 № 73, який укладено за результатами проведеної публічної закупівлі «Prozorro» (UA-2024-10-27-000834-а), а саме товару - Вугілля кам'яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472 (ДК 021:2015:09111100-1) у кількості 218 тонн.
Відповідно до п. 5.3. Договору, строк поставки Товару: до 30.11.24.
Таким чином сторонами погоджено усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати поставки товару.
Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм ЦК України вбачається, що в цьому випадку визначена сторонами у договорі така умова, як строк поставки товару, є істотною умовою договору про закупівлю.
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
До вказаної правової позиції також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.11.23 у справі № 926/3421/22.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, Замовник мав на меті задовольнити потребу в придбанні товару.
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
При цьому, у відповідності до п.п. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.22, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах 2, 3 частини 1 статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг допускається у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
До вказаної правової позиції також дійшов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 05.09.18 у справі № 910/21806/17 та від 06.06.23 у справі № 910/21100/21.
Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань, шляхом продовження такого строку, однак виключно за наявності існування документально підтверджених об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження.
Як вже зазначалось судом, пунктом 9.1. договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії відповідних обставин. У випадку, коли дія зазначених обставин триває більш ніж 30 днів, кожна зі сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону не пізніше, ніж за 20 днів до розірвання. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом одного дня з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, або торгово-промисловою палатою, створеною на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Оприлюднення вказаного в цьому пункті сертифікату на офіційному веб-сайті Торгово-промислової палати України вважатиметься достатнім доказом виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
В силу ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою платою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.14 № 44(5), який набрав чинності 18.12.14 (Регламент).
Відповідно до п. 6.2. Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Отже, по кожному окремому договору сторони повинні отримати сертифікат про форс-мажорні обставини.
Зі змісту укладеної між сторонами додаткової угоди від 29.11.24 № 1 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, якою внесені зміни щодо строків поставки товару, про жодні обставини непереборної сили, які дійсно перешкоджають постачальнику вчасно поставити товар покупцю не йдеться.
При цьому, відповідного документального підтвердження настання таких обставин, як то передбачено ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами п. 9.1. договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, ТОВ «ТБ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» до відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області не надано.
Більш того, Постачальником, у визначений договором строк, не повідомлено покупця про виникнення обставин непереборної сили.
Наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав, а також документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження терміну поставки товару за договором про закупівлю від 05.11.24 № 73 на момент укладання оспорюваної додаткової угоди не існувало (оскільки відповідних доказів суду у справу станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору - не надано).
Також судом прийнято до уваги ту обставину, що ТОВ «ТБ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» знаючи про невиконання вказаного договору у строк, передбачений договором про закупівлю від 05.11.24 № 73, умисно порушив принципи публічних закупівель, передбачені ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
У той же час, ТОВ «ТБ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» не скористалось своїм правом відмовитись від укладення договору, маючи на меті подальше спонукання замовника до укладання незаконної додаткової угоди, що порушують інтереси держави.
Таким чином, ТОВ «ТБ «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» не виконано вчасно поставку за договором та позбавлено інших учасників можливості виконати аналогічні поставки.
З огляду на викладене, додаткова угода від 29.11.24 № 1 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, якою продовжено строк виконання зобов'язань щодо виконання робіт, є такою, що укладена з порушенням вимог п. 37 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
А тому, додаткова угода від 29.11.24 № 1 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, підлягає визнанню недійсною як така, що укладена сторонами з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Щодо стягнення з відповідачів пені в сумі 47 016,06 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України (в редакції чинній станом до 28.08.25) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України) (в редакції чинній станом до 28.08.25).
Статтею 230 ГК України (в чинній редакції) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України (у відповідній редакції), у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України (у відповідній редакції), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.10 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Відповідно до п. 7.2.2. Договору, за порушення строків поставки Товару стягується пеня 0,1 % вартості Товару, щодо якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України (у відповідній редакції), платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
За змістом ст. 253 ЦК України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане.
Суд враховує, що у відповідності до п. 5.3. Договору, строк поставки Товару: до 30.11.24.
Таким чином періодом нарахування пені є з 01.12.24 (наступний день після визначеної в договорі дати поставки товару) по 30.12.24 включно (як визначено в розрахунку позовної заяви).
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунок пені, а також період його нарахування, судом визнано розрахунок прокурора таким, що виконано вірно.
А тому, як наслідок стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 47 016,06 грн пені.
За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на питання головуючого представник відповідача в судових засіданнях не заперечив та не підтвердив факту розірвання договору про закупівлю від 05.11.24 № 73 на підставі листа відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради за вих. від 26.12.24 № 01-24/1088 зазначивши, що у нього коментарі з цього приводу відсутні.
В рамках цієї справи судом досліджувалось вказане питання в судових засіданнях по суті та встановлено, що наведений вище лист за вих. від 26.12.24 № 01-24/1088, свідчить про те, що (дослівно): «… Станом на 26 грудня 2024 року за адресами навчальних закладів, які розташовані в населених пунктах Устинівської селищної територіальної громади Пункт 5.4 Розділ V, не поставлено жодної тонни вугілля, в зв'язку з чим не виконуються умови Договору Розділ V. Пункт 5.3.
В зв'язку з відсутністю поставок лишаєм за собою право згідно Розділу VІ Пункт 6.2 достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, застосувати оперативно-господарські санкції відповідно до Розділу VІІІ, та отримати банківську гарантію у розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості Договору про закупівлю, що складає 78 360,10 грн. відповідно до Розділу ХІІІ Договору.».
Тобто, вбачається, що позивач залишає за собою право, згідно із Розділом VІ п. 6.2 договору: 1) достроково розірвати укладений між сторонами Договір в односторонньому порядку, 2) застосувати оперативно-господарські санкції відповідно до Розділу VІІІ та 3) отримати банківську гарантію у розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості Договору про закупівлю, що складає 78 360,10 грн. відповідно до Розділу ХІІІ договору.
Поряд з цим доказів того, що позивачем застосовано і реалізовано таке право ні позивач, ні прокурор доказів суду не надали. А в розумінні суду намір достроково розірвати договір має бути реалізований шляхом вчинення активних дій (направленням відповідного листа з посиланням не на можливість застосування п. 6.2 договору, а про те, що направлення такого листа містить фактичне зазначення про те, що таким листом сторона договору активує та застосовує своє право на таке дострокове розірвання договору. Тобто, в розумінні суду, не слова чи твердження про декларування про наміри, а конкретну дію щодо розірвання договору…).
Суд вважає за необхідне зазначити ту обставину, що питання дострокового розірвання вказаного договору в односторонньому порядку не стосується безпосередньо предмету спору в межах розгляду вказаної справи № 908/1894/25 та не спростовує встановлені судом в цій справі обставини та не впливає на висновки суду.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.
Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.19 у справі № 826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.18 у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений
порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування
обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та
ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (далі -Відділ) є виконавчим органом Устинівської селищної ради, органом управління освітою, питаннями сім'ї, молоді та спорту, який утворюється рішенням сесії Устинівської селищної ради та забезпечує на території громади виконання покладених на Відділ завдань та функцій.
Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у органах Державного казначейства України та банківських установах, печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, має право виступати орендодавцем, надавати в оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до законодавства України та відповідного рішення сесії Засновника (Власника), мати майнові і немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.
Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, як орган державної влади, є головним розпорядником коштів структурних підрозділів та закладів освіти (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за Договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах особі відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівеької селищної ради Кіровоградської області, яке зобов'язане забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, а тому є належним позивачем у справі.
Знам'янська окружна прокуратура зверталась до відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області з листами за вих. від 03.02.25 № 52/02-976вих-25 та за вих. від 09.06.25 № 52/02-4910вих-25 про порушення інтересів держави, у зв'язку з неналежним виконанням договору про закупівлю від 05.11.24 №73.
Відповідно до листа відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області за вих. від 11.06.25 № 01-24/438 Знам'янську окружну прокуратуру повідомлено, що з позовною заявою до суду з метою стягнення фінансово-господарських санкцій Відділ не має можливості звернутись, так як у штаті відсутня посада юриста.
Вказане свідчить про неналежне здійснення відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і, відповідно до положень ст.1311 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред'явлення даного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.19 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт не звернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.
Таким чином, незалежно від причин не звернення до суду Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, цей факт свідчить, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.
Знам'янською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 16.06.25 на адресу Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради скеровано лист за № 52/02-5133вих-25 щодо вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом.
З урахуванням наведеного, прокурором дотримано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з даним позовом. Про виявлені порушення вимог законодавства прокурором заздалегідь проінформовано Позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджувані прокурором порушення інтересів держави.
Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта на захист порушених інтересів у даній справі - Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області, її бездіяльність щодо захисту порушених інтересів держави.
У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматись порядку передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду позову у цій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.19 у справі № 924/349/18, від 16.04.19 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.20 у справі № 912/2385/19.
Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та попередньо, до пред'явлення позову, листом від 16.06.25 № 52/02-5133вих-25 повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.19 набув чинності Закон України від 20.09.19 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву ст. 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, застосовуючи вказані вимоги ст. 79 ГПК України у цій справі суд вважає за необхідне зазначити, що важливим є не скільки доказів буде надано за кількістю, а їх змістовна вага. Таким чином, вірогідність доказів означає їх домінування не у кількісному вимірі (тобто кількості наданих стороною документів, заяв свідків тощо), а у якісному вимірі (тобто впливі усіх доказів в їх сукупності та окремо на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам.
Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем (прокурором) підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.11.24 до договору про закупівлю від 05.11.24 № 73, укладену між відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6, код ЄДРПОУ 43954244) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 44959746).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 44959746) на користь відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кіровоградської області (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6, код ЄДРПОУ 43954244, р/р UA958201720344210003000112764, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) - 47 016 (сорок сім тисяч шістнадцять) грн 06 коп. пені. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 44959746) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, пр. Європейський, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р UA 848201720343100001000004600, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору) - 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя В.Л. Корсун