номер провадження справи 9/124/25
13.10.2025 Справа № 908/2369/25
м.Запоріжжя
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А»
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича
про стягнення суми 149702,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
29.09.2025 Господарським судом Запорізької області за наслідками розгляду справи №908/2369/25 прийнято рішення про задоволення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А». Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» суму 149702 грн 00 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, суму 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
03.10.2025 до суду від позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №908/2369/25, згідно з якою заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва А.В. на користь ОСББ «Ювілейний 26 А» понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2025 заяву передано на розгляд судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 06.10.2025 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2369/25 прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи.
10.10.2025 до суду від Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2369/25 у розмірі 8000,00 грн; зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі до 500,00 грн. В обґрунтування клопотання зокрема зазначено про неспівмірність заявлених витрат, що справа є малозначною, розглядалась у спрощеному провадженні без виклику/повідомлення сторін. Предметом спору є типове стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку, правова позиція позивача є стандартною, а матеріали справи складаються здебільшого з установчих документів та розрахунку заборгованості, це не вимагало від адвоката складної, унікальної чи багатоепізодової роботи, проведення експертиз чи тривалого збору доказів. Отже має місце необґрунтоване завищення розміру витрат на правничу допомогу щодо якого позивачем подано заяву. Також відповідач вважає, що наданий позивачем опис не відповідає критеріям деталізації та розумності, оскільки не містить доказів виконання унікальної чи складної роботи, що виходила б за рамки шаблонної підготовки до малозначного спору. Таким чином сума 8000,00 грн є необґрунтованою та має бути зменшена відповідно до практики Верховного Суду та принципів ГПК України.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).
Позивачем у позовній заяві у даній справі № 908/2369/25 був зазначений орієнтовний розмір судових витрат, який складається з суми витрат зі сплати судового збору та суми 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також вказано, що остаточний розрахунок та докази сплати будуть надані відповідно до ст. 129 ГПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підставі викладеного, враховуючи подання позивачем доказів у встановлений законом строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2369/25 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 8000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи, в т.ч.: копію Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024, укладеного адвокатом Слєсарь О.В. та ОСББ «Ювілейний 26 А», копію Додаткової угоди №25/07/25 від 25.07.2025 до договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024, копію Акту виконаних робіт від 30.09.2025, копію Ордеру АР 1251831 від 27.07.2025.
Згідно з умовами Додаткової угоди № 25/07/25 від 25.07.2025 до договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024, відповідно до п. 3.1 укладеного сторонами договору про надання правової допомоги від 02.09.2024 замовник сплачує адвокату наступну винагороду (гонорар): за підготовку (складання) позову, інших процесуальних документів, участь у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» до Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (Господарський суд Запорізької області), замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) - 8000,00 грн (фіксована вартість). На виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, адвокат та замовник домовились, що порядок сплати гонорару адвоката відбуваються у такому порядку і строки - безготівковий переказ або готівкою, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанцій по цій справі.
В Акті виконаних робіт від 30.09.2025 вказано, що адвокатом виконана робота - (складання) позову, інших процесуальних документів, участь у справі за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» до Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (Господарський суд запорізької області), замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) - 8000,00 грн (фіксована вартість). На виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, адвокат та замовник домовились, що порядок сплати гонорару адвоката відбуваються у такому порядку і строки - безготівковий переказ або готівкою, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанцій по цій справі.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (п. 128, п. 134, п. 135 постанови).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пунктах 140, 141, 142 постанови від 16.11.2022 року по справі № 922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду наведений висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Також у вказаній вище постанові Великою палатою Верховного Суду наведені наступні висновки: «…при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. 132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. 134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18».
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Надавши оцінку усім наданим доказам, з урахуванням: категорії справи №908/2369/25, яка є малозначною в силу приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; ціни позову; кількості заяв по суті справи складених позивачем; критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України; а також зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 25 % від заявленої до стягнення (8000,00 грн), тобто до 6000,00 грн.
Таким чином заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» задовольняється судом частково.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2369/25 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва А.В. на користь ОСББ «Ювілейний 26 А» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гарабзєєва Артура Вікторовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А», код ЄДРПОУ 40569093 (69076, м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 26 А) суму 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення складено та підписано 13.10.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва