61022, м. Харків, пр. Науки, 5
02.10.2025 Справа №905/441/25
За позовомЗаступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави
в особі1) Управління освіти Костянтинівської міської ради 2) Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району
доПриватного акціонерного товариства «Торецький хлібокомбінат»
провизнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів
Суддя Хабарова М.В. Секретар судового засідання Сухіна В.А
за участю представників :
від прокуратуриПолякова С.О.
від позивачівне з'явились
від відповідачане з'явились
Заступник керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Костянтинівської міської ради та Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Торецький хлібокомбінат» про:
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 31.07.2020 до договору №8 від 08.01.2020, укладеної між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат»;
- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 30.09.2020 до договору №8 від 08.01.2020, укладену між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат».
- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 29.12.2020 до договору №8 від 08.01.2020, укладеної між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат», в частині встановлення ціни за одиницю товару на хліб пшенично-житній та батон нарізний, зазначеної в пунктах 2, 4, 5 специфікації №2 (Додаток №1 до Договору №8 від 08.01.2020).
- стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торецький хлібокомбінат» на користь Управління освіти Костянтинівської міської ради кошти в сумі 27411,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення інтересів держави під час укладення додаткових угод №2 від 31.07.2020, №3 від 30.09.2020, №4 від 29.12.2020 до договору №8 від 08.01.2020 про закупівлю хлібопродуктів за бюджетні кошти. При укладенні додаткових угод сторонами не було дотримано всіх критеріїв (умов), виключно за яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціна за одиницю товару) є правомірною, а саме не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на хлібобулочні вироби, не доведено, що коливання цін на ринку зробило для продавця виконання договору з покупцем невигідним (збитковим), було перевищено максимально допустимі обмеження у підвищенні вартості товару на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, у зв'язку з чим зазначені додаткові угоди на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2025.
13.05.2025 від позивача-1 надійшла заява, в якій зазначає, що проти позовних вимог не заперечує, просить суд розглянути справу без участі представника позивача-1 за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 призначено підготовче засідання у справі на 03.06.2025, оскільки судове засідання, що призначене на 27.05.2025, не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Хабарової М.В. 27.05.2025 у відпустці.
21.05.2025 до суду електронною поштою від Костянтинівської окружної прокуратури надійшов лист, в якому зазначено, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та повідомляють, що забезпечення участі в суді буде здійснюватися відділом захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури.
22.05.2025 від позивача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-2 за наявними в матеріалах справи документами.
28.05.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження процесуальних строків для подання відзиву, встановлений судом відповідно до ухвали від 07.05.2025, та про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 20.06.2025; зупинено провадження у справі №905/441/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №920/19/24.
19.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі №905/441/25 скасовано в частині зупинення провадження у справі №905/441/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №920/19/24, справу №905/441/25 передано на розгляд Господарського суду Донецької області.
У зв'язку із закінченням апеляційного оскарження матеріали справи №905/441/25 повернуті на адресу Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.08.2025 призначено підготовче засідання у справі на 10.09.2025, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 05.09.2025.
01.09.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача-1 надійшла заява в якій останній зазначає, що проти позовних вимог не заперечує, просить суд розглянути справу без участі представника позивача-1 за наявними в матеріалах справи документами.
Суд задовольнив клопотання позивача-1 про розгляд справи без його участі.
Суд також задовольнив клопотання позивача-1,-2, про розгляд справи без їх участі, що надійшли до суду 13.05.2025 та 22.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.10.2025.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача-1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.
У судове засідання 02.10.2025 з'явився прокурор, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники інших сторін в судове засідання не з'явились, про проведення судового засідання повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 02.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, Господарський суд Донецької області
02.12.2019 Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки (замовник, позивач) оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі хлібопродуктів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів (хліб пшенично-житній, батон нарізаний), код за єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:15810000-9: хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби. В оголошенні визначено обсяг товару - 43000 кілограми та строк поставки - до 31 грудня 2020 року. Очікувана вартість предмета закупівлі - 781200,00 грн.
Джерелом фінансування визначено місцевий бюджет.
Переможцем торгів визначено Приватне акціонерне товариство «Торецький хлібокомбінат» з ціновою тендерною пропозицією 698600,00 грн з ПДВ.
За результатами проведених торгів між Управлінням освіти міської ради м.Костянтинівка (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат» 08.01.2020 укладено Договір про закупівлю №8 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник, згідно з замовленням покупця, зобов'язується поставити покупцю ДК 021:2015 « 15810000-9 Хлібопродукти (хліб пшенично-житній, батон) далі «товар», згідно з умовами цього договору, а покупець - прийняти і оплатити товар згідно з накладною та рахунком.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару: ДК 021:2015 « 15810000-9 Хлібопродукти (хліб пшенично-житній, батон). Кількість товару: визначений у Специфікації №1 (Додаток №1).
Згідно зі Специфікацією №1 до Договору продавець повинен поставити покупцю хліб пшенично-житній у кількості 14000 кг на суму 197340,07191100,00 грн з ПДВ, ціна за одиницю - 13,65 грн з ПДВ та батон нарізний у кількості 29000 кг на суму 507500,00 грн з ПДВ, ціна за одиницю - 17,50 грн з ПДВ.
Обсяги закупівлі товару може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків (п.1.3.Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору ціна цього договору становить 698600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 116433,33 грн.
Ціна цього договору може бути зменшене за взаємною згодою сторін (п. 3.2 Договору).
Згідно з п.п. 4.1-4.3 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та накладної. До рахунку додається накладна. Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів після його фактичного отримання покупцем на підставі виставлених рахунків-фактур та накладних, шляхом переводу коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товару: протягом 2020 року.
Місце поставки (передачі) товару: продукція приймається в Дошкільні навчальні заклади (17 закладів) (п. 5.2 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків за поставлений товар - до повного погашення заборгованості (п. 10.1 Договору).
Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
20.07.2020 Управління освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватне акціонерне товариство «Торецький хлібкомбінат» уклали додаткову угоду №1, відповідно до якої у зв'язку з необхідністю зменшення обсягу продуктів харчування внаслідок введених карантинних заходів для недопущення поширення коронавірусної хвороби сторони домовились зменшити ціну договору до 448600,00 грн.
Відповідно до Специфікації №2 (нова редакція) сторони зменшили обсяги товару, ціна за одиницю товару залишилася незмінною. Обсяг хліба пшенично-житнього зменшений до 8995,238 кг, та батона нарізного до 18618 кг.
31 липня 2020 року сторони уклали додаткову угоду №2 та домовились про наступне: «згідно пункту 2 частини 5 статті 42 Закону України від 25.12.2015 №922-VII «Про публічні закупівлі», у зв'язку з коливанням ціни товару на ринку, сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% (зміна ціни не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі).
Відповідно до Специфікації №3 постачальник повинен поставити:
- батон нарізний до 01.08.2020 у кількості 5303 кг, ціна за одиницю товару 17,50 грн, з ПДВ;
- батон нарізний з 01.08.2020 у кількості 12104,55 кг, ціна за одиницю товару - 19,25 грн з ПДВ;
- хліб пшенично-житній 8995,238, ціна за одиницю товару 13,65 грн.
Додатковою угодою № 3 від 30.09.2020 до Договору у зв'язку із необхідністю зменшення обсягу продуктів харчування внаслідок введених карантинних заходів для недопущення поширення коронавірусної хвороби та відповідно до обсягів реального фінансування, сторони зменшили ціну договору на 50000, 00 грн. Загальна сума договору складає 398600,00 грн.
Згідно відомостей Специфікації №3:
- кількість хліба пшенично-житнього до 01.10.2020 - 4417,50 кг, вартість за одиницю - 13,65 грн,
- кількість хліба пшенично-житнього з 01.10.2020- 3015,416, ціна за одиницю - 15,00 грн;
- кількість батона нарізного до 01.08.2020 року - 5303, ціна за одиницю товару - 17,50 грн,
- кількість батона нарізного з 01.08.2020 - 2769,50 кг, ціна за одиницю - 19,25 грн, з 01.10.2020 кількість - 6944,92 кг, ціна за одиницю товару - 21,16 грн.
Додатковою угодою №4 від 29.12.2020 сторони погодили зменшити ціну договору та встановили, що загальна сума договору складає 356912,58 грн.
Відповідно до Специфікації №2 постачальник повинен поставити:
- до 01.10.2020 4417, 50 кг хліба пшенично-житнього за ціною 13,65 грн/од.,
- до 01.10.2020 2842,25 кг хліба пшенично-житнього за ціною 15,00 грн/од;
- до 01.08.2020 - батона нарізного у кількості 5303 кг за ціною 17,50 грн/од,
- з 01.08.2020 - батона нарізного у кількості 2769,50 кг за ціною 19,25 грн/од.,
- з 01.10.2020 - батона нарізного у кількості 5097,5694 за ціною 21,16 грн/од.
Суд зазначає, що вказані додаткові угоди 1-4 та Специфікації до них підписані сторонами та скріплені їх печатками.
На підставі рішення Костянтинівської міської ради 25.02.2021 Управління освіти міської ради м. Костянтинівки змінило назву на Управління освіти Костянтинівської міської ради, відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.03.2021.
Прокурор вважає, що внаслідок укладання спірних додаткових угод №2, №3 до договору було збільшено ціну на хліб пшенично-житній при коливанні ціни в сторону зменшення, та на батон нарізний - не пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Враховуючи, що додаткова угода №4 передбачає не лише зменшення обсягу продуктів харчування та ціни договору, але визначає ціну за одиницю товару, на підставі тих, що встановлені додатковими угодами №2 від 31.07.2020 та №3 від 30.09.2020, вона також має бути визнана недійсною саме в частині цін за одиницю товару, встановлених вказаними додатковими угодами.
Таким чином, прокурор стверджує, що при укладенні додаткових угод 2-4 сторонами не було дотримано всіх критеріїв (умов), виключно за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною, а саме не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на хлібобулочні вироби, не доведено, що коливання цін на ринку зробило для продавця виконання договору з покупцем невигідним (збитковим), було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на батон нарізний на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, у зв'язку з чим зазначена додаткова угода на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.
Розрахунки проводилися відповідно до видаткових накладних:
- накладна №1 від 13.01.2020 на суму 6581,62 грн, за якою передано 150,75 кг хліба пшенично-житнього та 258,50 кг батона нарізного;
- накладна №2 від 20.01.2020 на суму 11524,92 грн, за якою передано 247,50 кг хліба пшенично-житнього та 465,50 кг батона нарізного;
- накладна №3 від 27.01.2020 на суму 11887,10 грн, за якою передано 258,00 кг хліба пшенично-житнього та 478,00 кг батона нарізного;
- накладна №4 від 31.01.2020 на суму 11764,38 грн, за якою передано 253,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 474,50 кг батона нарізного;
- накладна №5 від 10.02.2020 на суму 9811,70 грн, за якою передано 217,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 391,00 кг батона нарізного;
- накладна №6 від 17.02.2020 на суму 9188,31 грн, за якою передано 198,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 370,00 кг батона нарізного;
- накладна №7 від 24.02.2020 на суму 11544,11 грн, за якою передано 252,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 462,50 кг батона нарізного;
- накладна №8 від 28.02.2020 на суму 12230,20 грн, за якою передано 267,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 490,00 кг батона нарізного;
- накладна №9 від 10.03.2020 на суму 12346,99 грн, за якою передано 269.25 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 495,50 кг батона нарізного;
- накладна №10 від 13.03.2020 на суму 7245,90 грн, за якою передано 168,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 283,00 кг батона нарізного;
- накладна №11 від 22.06.2020 на суму 2264,10 грн, за якою передано 51,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 89,00 кг батона нарізного;
- накладна №12 від 30.06.2020 на суму 4329,46 грн, за якою передано 96,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 172,50 кг батона нарізного;
- накладна №13 від 06.07.2020 на суму 2567,68 грн, за якою передано 59,25 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 100,50 кг батона нарізного;
- накладна №14 від 13.07.2020 на суму 4783,53 грн, за якою передано 108,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 188,50 кг батона нарізного;
- накладна №15 від 20.07.2020 на суму 4835,85 грн, за якою передано 104,25 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 195,00 батона нарізного;
- накладна №15 від 20.07.2020 на суму 4951,28 грн, за якою передано 109,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 197,50 кг батона нарізного;
- накладна №17 від 31.07.2020 на суму 4754,08 грн, за якою передано 102,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 191,50 кг батона нарізного;
- накладна №18 від 10.08.2020 на суму 6196,61 грн, за якою передано 126,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 232,00 кг батона нарізного;
- накладна №19 від 17.08.2020 на суму 6547,52 грн, за якою передано 132,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 246,50 кг батона нарізного;
- накладна №20 від 25.08.2020 на суму 6912,11 грн, за якою передано 142,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 258,00 кг батона нарізного;
- накладна №21 від 31.08.2020 на суму 7310,45 грн, за якою передано 147,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 275,50 кг батона нарізного;
- накладна №22 від 07.09.2020 на суму 7490,94 грн, за якою передано 156,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 278,50 кг батона нарізного;
- накладна №23 від 14.09.2020 на суму 10745,03 грн, за якою передано 216,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 405,00 кг батона нарізного;
- накладна №24 від 21.09.2020 на суму 11035,62 грн, за якою передано 218,25 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 418,50 кг батона нарізного;
- накладна №25 від 28.09.2020 на суму 10990,57 грн, за якою передано 222,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 413,50 кг батона нарізного;
- накладна №26 від 30.09.2020 на суму 6593,60 грн, за якою передано 141,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 242,00 кг батона нарізного;
- накладна №27 від 05.10.2020 на суму 4808,15 грн, за якою передано 88,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 164,50 кг батона нарізного;
- накладна №28 від 12.10.2020 на суму 12390,40 грн, за якою передано 226,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 425,00 кг батона нарізного;
- накладна №29 від 19.10.2020 на суму 9701,20 грн, за якою передано 177,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 333,00 кг батона нарізного;
- накладна №30 від 26.10.2020 на суму 11361,32 грн, за якою передано 211,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 387,00 кг батона нарізного;
- накладна №31 від 30.10.2020 на суму 10968,44 грн, за якою передано 198,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 378,00 кг батона нарізного;
- накладна №32 від 09.11.2020 на суму 11214,64 грн, за якою передано 213,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 379,00 кг батона нарізного;
- накладна №33 від 16.11.2020 на суму 12424,25 грн, за якою передано 228,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 425,00 кг батона нарізного;
- накладна №34 від 23.11.2020 на суму 12081,67 грн, за якою передано 224,25 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 412,00 кг батона нарізного;
- накладна №35 від 30.11.2020 на суму 14557,28 грн, за якою передано 271,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 495,50 кг батона нарізного;
- накладна №36 від 07.12.2020 на суму 9681,46 грн, за якою передано 178,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 331,00 кг батона нарізного;
- накладна №37 від 14.12.2020 на суму 11488,38 грн, за якою передано 211,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 393,00 кг батона нарізного;
- накладна №38 від 21.12.2020 на суму 12104,84 грн, за якою передано 226,50 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 411,50 кг батона нарізного;
- накладна №39 від 24.12.2020 на суму 9830,92 грн, за якою передано 180,00 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 337,00 кг батона нарізного;
- накладна №40 від 28.12.2020 на суму 7865,97 грн, за якою передано 147,75 кг хліба пшенично-житнього (дарницького) та 267,00 кг батона нарізного.
Покупцем було сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до справи, відповідно до яких було поставлено:
- хліб пшенично-житній - 4418,65 кг за ціною 13,65 грн з ПДВ за 1 кг на суму 60314,62грн (сплата на підставі видаткових накладних №1 від 13.01.2020, №2 від 20.01.2020, №3 від 27.01.2020, №4 від 31.01.2020, №5 від 10.02.2020, №6 від 17.02.2020, №7 від 24.02.2020, №8 від 28.02.2020, №9 від 10.03.2020, №10 від 13.03.2020, №11 від 20.06.2020, №12 від 30.06.2020, №13 від 06.07.2020, №14 від 13.07.2020, №15 від 20.07.2020, №15 від 20.07.2020, №17 від 31.07.2020, №18 від 10.08.2020, №19 від 17.08.2020, №20 від 25.08.2020, №21 від 31.08.2020, №22 від 07.09.2020, №23 від 14.09.2020, №24 від 21.09.2020, №25 від 28.09.2020, №26 від 30.09.2020);
- хліб пшенично-житній - 2783,223 кг за ціною 15,00 грн з ПДВ за 1 кг на суму 41748,35 грн (сплата на підставі накладних №27 від 05.10.2020, №28 від 12.10.2020, №29 від 19.10.2020, №30 від 26.10.2020, №31 від 30.10.2020, №32 від 09.11.2020, №33 від 16.11.2020, №34 від 23.11.2020, №35 від 30.11.2020, №36 від 07.12.2020, №37 від 14.12.2020, №38 від 21.12.2020, №39 від 24.12.2020, №40 від 28.12.2020);
- батон нарізний (всього 13211,197 кг на суму 254849, 61 грн):
5303,122 кг за ціною 17,50 грн з ПДВ за 1 кг на суму 92804,64 грн (сплата на підставі накладних №1 від 13.01.2020, №2 від 20.01.2020, №3 від 27.01.2020, №4 від 31.01.2020, №5 від 10.02.2020, №6 від 17.02.2020, №7 від 24.02.2020, №8 від 28.02.2020, №9 від 10.03.2020, №10 від 13.03.2020, №11 від 20.06.2020, №12 від 30.06.2020, №13 від 06.07.2020, №14 від 13.07.2020, №15 від 20.07.2020, №16 від 20.07.2020, №17 від 31.07.2020);
- 2769,579 кг за ціною 19,25 грн з ПДВ за 1 кг на суму 53314,40 грн (сплата на підставі накладних №18 від 10.08.2020, №19 від 17.08.2020, №20 від 25.08.2020, № 21 від 31.08.2020, №22 від 07.09.2020, №23 від 14.09.2020, №24 від 21.09.2020, №25 від 28.09.2020, №26 від 30.09.2020); - 5138,496 кг за ціною 21,16 грн з ПДВ за 1 кг на суму 108730,57 грн (накладні №27 від 05.10.2020, №28 від 12.10.2020, №29 від 19.10.2020, №30 від 26.10.2020, №31 від 30.10.2020, №32 від 09.11.2020, №33 від 16.11.2020, №34 від 23.11.2020, №35 від 30.11.2020, №36 від 07.12.2020, №37 від 14.12.2020, №38 від 21.12.2020, №39 від 24.12.2020, №40 від 28.12.2020).
З суми фактичної оплати товару у розмірі 356912,58 грн, прокурор обрахував суму зайво сплачених внаслідок укладання спірних додаткових угод коштів, що підлягають поверненню до місцевого бюджету у разі визнання додаткових угод недійсними.
Сума, що безпідставно сплачена позивачем на користь відповідача за додатковими угодами №2, №3, №4 є різницею між сумою коштів, які фактично перераховано за 7201,873 кг хліба пшенично-житнього та 13211,197 кг батону нарізного по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод №2-4, що складає 356912,58, і сумою по ціні, визначеній у Договорі, що складає 329501,51 та розраховується наступним чином:
356912,58 - 329501,51=27411,07 грн (з урахуванням ПДВ).
Вважаючи порушеним право Управління освіти Костянтинівської міської ради, діючи в інтересах держави, керуючись приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закон України «Про прокуратуру», ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст 129, 162, 164, 173 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 180, 193, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 203, 215, 216, 712, 1212 Цивільного кодексу України, прокурор звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області з вимогою визнання недійсними додаткових угод № 2, -3, -4 (в частині) до договору № 8 від 08.01.2020, укладених між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівка та ПрАТ «Торецький хлібокомбінат», а також про стягнення з ПрАТ «Торецький хлібокомбінат» на користь Управління освіти Костянтинівської міської ради кошти в сумі 27411,07 грн.
Давши правову оцінку документам і матеріалам, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд зазначає наступне.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
У першому випадку передбачено наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4)орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Згідно з п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Частиною 3 статті 4, частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Прокурор зазначає, що порушення зазначених інтересів держави полягає у незаконному укладенні додаткових угод №2, №3, №4 до договору № 8 від 08.01.2020, що, у свою чергу, призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, безпідставного витрачання 27411,07 гривень бюджетних коштів. Такі дії створюють загрозу фінансово-економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, порушують принципи максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції, надають підстави для корупційних проявів.
Костянтинівською окружною прокуратурою Донецької області 18.11.2024 скеровано лист до начальника Управління освіти Костянтинівської міської ради на підставі того, що внаслідок моніторингу виконання договору, укладеного між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівка та ПрАТ «Торецький хлібкомбінат» встановлено, що додатковою угодою №1 зменшено обсяги закупівлі хліба пшенично-житнього та зменшено ціну договору до 448600,00 грн; додатковою угодою №2 до Договору зменшено обсяги закупівлі батону нарізного, при цьому підвищено ціну за одиницю товару на 1,75% (на 10%); додатковою угодою №3 зменшено обсяги закупівлі хлібу пшенично-житнього та батону нарізного, підвищено ціну за одиницю товару: хліб на 1,35 грн (на 9,89%), батон на 1,91 (на 9,9%). Разом з первісним підвищенням відбулося збільшення ціни на 3,66 грн (на 20%). Додатковою угодою №4 зменшено обсяги закупівлі хліба пшенично-житнього та батону нарізного та зменшено ціну договору до 356915,58 грн. Додатковими угодами №2, №3 ціна за одиницю товару збільшувалась непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла станом на час укладення договору про закупівлю) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. На підставі встановлених порушень, просить інформацію стосовно підстав збільшення ціни у кожній додатковій угоді та щодо того, чи вживалися Управлінням освіти Костянтинівської міської ради заходи із захисту та поновлення своїх прав та законних інтересів, ініціювання визнання додаткових угод №№ 2 та 3 до Договору №8 від 08.01.2020 недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів. Якщо такі заходи не вживалися, просить зазначити причини та надати інформацію про те, чи планується Управлінням пред'явлення відповідного позову до ТОВ «Торецький хлібокомбінат».
09.12.2024 Костянтинівській окружній прокуратурі було надано відповідь на лист, в якому зазначено, що за звітний період управлінням освіти було отримано та сплачено товарів на загальну суму 356912,58 грн з ПДВ. Управління повідомило, що закупівля фінансувалась за рахунок місцевого бюджету. У зв'язку з евакуацією всіх архівних документів управління до м. Кременчук не можуть надати копії підтверджуючих документів листування з ПрАТ «Торецький хлібокомбінат» щодо підстав обґрунтування зміни та розрахунків підвищення ціни. Крім того, управлінням не вживались заходи із захисту та поновлення своїх прав та законних інтересів для стягнення безпідставно сплачених коштів.
24.12.2024 заступником керівника Костянтинівської окружної прокуратури було скеровано лист начальнику Костянтинівської міської військової адміністрації в якому повідомлено результати моніторингу щодо закупівель за Договором №8 від 08.01.2020 та з проханням надати інформацію про те, чи вживалися Костянтинівською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області заходи із захисту та поновлення інтересів держави шляхом ініціювання визнання додаткових угод №2, №3 до Договору №8 від 08.01.2020 недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.
28.01.2025 надійшла відповідь на лист прокуратури (вих.№289-25), в якій Костянтинівська міська військова адміністрація повідомила, що заходи позовного характеру не вживались через відсутність коштів для сплати судового збору та евакуацією частини працівників у зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в громаді. До вказаного листа долучили копії платіжних доручень про розрахунок за договором.
22.04.2025 Костянтинівська окружна прокуратура Донецької області направила Костянтинівській міській військовій адміністрації Краматорського району Донецької області повідомлення про представництво інтересів держави в суді (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі №903/865/20 наголосив, що насамперед прокурор повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу.
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, серед яких, зокрема, передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі ст. 142 Конституції України є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
За приписами ст. 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на всій території України з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Указом Президента України від 10 квітня 2022 року № 225/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворена Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області.
Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 визначено, що апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абз. 3 п. 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 10 цього Закону у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, зокрема здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів.
18.07.2022 Верховна Рада України прийняла постанову № 2397-ІХ «Про здійснення начальниками Дружківської, Костянтинівської та Слов'янської міських військових адміністрацій Краматорського району Донецької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно з п. 1 Постанови у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Дружківської, Костянтинівської та Слов'янської міських військових адміністрацій Краматорського району Донецької області, крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом № 389, зокрема здійснюють повноваження відповідних міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних міських голів.
Таким чином, з 20.07.2022 суб'єктом, який здійснює повноваження Костянтинівської міської ради, виконавчого комітету Костянтинівської міської ради та Костянтинівського міського голови, є начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Підпунктом 5 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військовоцивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Таким чином, Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області є компетентним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зокрема щодо визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення безпідставно сплачених за рахунок коштів місцевого бюджету коштів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органі сільської, селищної, міської ради.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №831-р «Питання управління державним закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки» (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 994-р) до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти обласним і Київській міській держадміністраціям передано для тимчасового виконання окремі повноваження, зокрема, оперативне управління майном закладів освіти, здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Положення про Управління освіти Костянтинівської міської ради, затвердженого рішенням Костянтинівської міської ради від 25.02.2021 №7/6-63 (далі - Положення) визначено, що Управління освіти Костянтинівської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Костянтинівської міської ради (далі - міська рада), утворюється Костянтинівською міською радою, підзвітне та підконтрольне їй, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові.
Згідно з пунктом 1.6 Положення Управління є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, свій бланк.
Основними завданнями Управління є, зокрема, організація фінансового забезпечення закладів освіти, що знаходяться на території громади та перебувають у комунальній власності; організація та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб закладів освіти відповідно до чинного законодавства України, виконання інших повноважень та завдань покладених на Управління як уповноважений орган засновника у сфері освіти (розділ ІІ Положення).
Відповідно до п. 6.1 Положення Управління є головним розпорядником бюджетних коштів, фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законом.
Пунктами 6.2.3, 6.2.5 Положення передбачено, що Управління здійснює процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України, та як головний розпорядник бюджетних коштів несе відповідальність за управління бюджетних асигнувань і здійснення контролю за виконанням фінансових процедур та вимог, встановлених чинним законодавством України.
Управління освіти відповідно до покладених на нього завдань має право, зокрема представляти в установленому законом порядку інтереси управління в судових органах пі час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції (п. 4.7 Положення).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Частиною 5 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що при розгляді вимог про визнання правочину недійсним, відповідачами мають бути всі учасники укладеного правочину.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 виснувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 по справі 924/524/24 наголосив, що у кожному конкретному випадку визначення належного суб'єкта представництва інтересів держави здійснюється з урахуванням специфіки спірних правовідносин, характеру позовних вимог та правового статусу відповідних суб'єктів у сфері публічних закупівель. При цьому таке обґрунтування може засновуватися одночасно на сукупності повноважень відповідного суб'єкта, зокрема його статусу як власника юридичної особи, що є стороною договору, та розпорядника коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування відповідних правочинів.
Розпорядник коштів має безпосередній контрольний обов'язок щодо цільового та ефективного використання державних або місцевих фінансів, що є предметом відповідного договору. Його функції спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства при здійсненні закупівель та використанні бюджетних коштів, а тому він може бути позивачем у справах, пов'язаних із їх нецільовим використанням.
Враховуючи те, що відповідно до Положення Управління є головним розпорядником бюджетних коштів та не порушував інтересів держави, то прокуратура дійшла правильного висновку залучивши його позивачем.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з аргументами прокурора, що Управління освіти Костянтинівської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, які виникли внаслідок власних (самоврядних) повноважень Управління як виконавчого органу Костянтинівської міської ради щодо організації та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб закладів освіти відповідно до чинного законодавства України, що відповідає компетенції Управління, як виконавчого органу ради відповідно до підпункту 1 пункту а) частина 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Враховуючи, що прокуратурою повідомлено компетентних суб'єктів про виявлені порушення та можливість оскарження у судовому порядку додаткових угод №2, №3, №4 до договору №8 від 08.01.2020, але вони не реалізували свого права на оскарження незаконних додаткових угод в судовому порядку, прокуратура звернулась з позовом до суду.
Щодо визнання додаткової угоди №2 від 31.07.2020 до договору №8 від 08.01.2020, додаткової угоди №3 від 30.09.2020 до договору №8 від 08.01.2020, додаткової угоди №4 від 29.12.2020 до договору №8 від 08.01.2020 в частині встановлення ціни за одиницю товару на хліб пшенично-житній та батон нарізний, зазначеної в пунктах 2, 4, 5 специфікації №2 недійсними.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (станом на момент укладення спірної додаткової угоди, в редакції від 19.04.2020), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
У відповідності до ч. 2-3 ст. 180 Господарського Кодексу України (який був чинним у момент укладення спірних угод) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за п. 2 ч. 5.
За правовою позицією Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 927/491/19 передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
У п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 суд зазначив, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Суд встановив, що на момент підписання договору про закупівлю №8 від 08.01.2020 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Відтак, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за дотримання наступних критеріїв: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; збільшення ціни відбувається виключно пропорційно коливанню такої ціни на ринку; загальна сума договору не повинна збільшуватися.
У постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2019 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 16.02.2019 у справі №910/6790/18 зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни товару на ринку, при цьому таке коливання повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
До матеріалів справи долучено лист з яким відповідач 24.09.2020 звертався до Управління освіти з проханням підвищити ціну за одиницю товару на батон нарізний та зазначено, що запропонована ціна не перевищує середньостатистичну ціну по регіону та є нижче, ніж відпускна ціна заводу-виробника.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на дані Держстату, відповідно до яких ціна на хліб пшеничний з борошна 1 гатунку у січні 2020 року становила 19,74 грн, а у грудні 2020 року - 21,40 грн (+8,4%); на борошно пшеничне у січні 2020 року - 11,10 грн, у грудні 2020 року - 12,70 грн (+14,4%); батон (500 г) у січні 2020 року - 13,75 грн, у грудні 2020 року - 14,75 грн (+7,27%).
Суд зазначає, що із зазначеної відповідачем інформації неможливо встановити коливання цін за відповідний період станом на дату укладення спірних угод.
Для належного підтвердження має бути надано документ, який видає компетентна організація, де зазначена дійсна ринкова ціна на товар в її порівнянні з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Таким чином буде доведено коливання цін на товар. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність такого коливання за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до Договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.
Натомість, прокурором до матеріалів справи долучено лист Головного управління статистики у Донецькій області №01-03/1191-24 від 28.11.2024 щодо середніх споживчих цін на окремі продукти харчування у Донецькій області в якому показано коливання цін за грудень 2019 року, січень - грудень 2020 року.
Проаналізувавши ціни за період укладення додаткових угод, суд зазначає, що середні ціни за липень 2020 року, станом на дату укладення додаткової угоди № 2 від 31.07.2020, склали:
- на хліб житній, житньо-пшеничний за 1 кг - 21,34 грн;
- на батон за 500 г - 13,67 грн.
Середні ціни за вересень 2020 року, станом на дату спірної додаткової угоди №3 від 30.09.2020, склали:
- на хліб житній, житньо-пшеничний за 1 кг - 20,77 грн;
- на батон за 500 г - 13,68 грн.
Середні ціни за грудень 2020 року, станом на дату спірної додаткової угоди №4 від 29.12.2020, склали:
- на хліб житній, житньо-пшеничний за 1 кг - 21,94 грн;
- на батон за 500 г - 14,78 грн.
Таким чином, збільшення ціни за одиницю товару - батон нарізний за Додатковою угодою №2 збільшено на 10%, за Додатковою угодою №3 підвищено ціну на хліб пшенично - житній на 9,89%, на батон нарізний на 9,9%, що є непропорційним відповідно до збільшення ціни на товар на споживчому ринку. Додатковою угодою №4 від 29.12.2020 було збільшено ціни на хліб пшенично-житній до 15,00 грн/од та на батон нарізний з 01.08.2020 до 19,25 грн/од., та з 01.10.2020 до 21,16 грн/од.
Додатковою угодою №4 від 29.12.2020 було зменшено ціну договору до 356912,58 грн та зменшено обсяг закупівлі. Ціни зазначені в пунктах 2, 4, 5, Специфікації №2 встановлені з урахуванням підвищення ціни за одиницю товару, що відбулося внаслідок укладення Додаткових угод №2, №3.
Відповідач посилається на те, що позивач не надає доказів відсутності з боку відповідача коливання динаміки цін на хлібобулочні вироби, та не долучає до матеріалів справ листування, яке велося між сторонами, яке підтверджує підстави та погодження укладення додаткових угод, оскільки у вказаних доказах міститься інформація, яка спростовує доводи, наведені у позовній заяві. Однак, відповідач не посилається на неможливість подання таких доказів чи на їх відсутність у нього, та відповідно не був позбавлений можливості належними доказами спростувати позицію прокуратури та надати належні докази на підтвердження коливання динаміки цін у період укладення додаткових угод.
Відтак, суд дійшов висновку, що одна із умов необхідних для підвищення ціни на одиницю товару, а саме підстави збільшення - коливання ціни такого товару на ринку не дотримана та не містить належного обґрунтування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
У постанові №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум Верховного Суду України зазначив, що під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;
5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Відтак, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону не відноситься до переліку підстав, з яких договір про закупівлю та додаткові угоди про внесення змін до його істотних умов можуть вважатися нікчемними в силу закону.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з приписами частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Суд встановив, що з листа відповідача, який долучений до матеріалів справи, в якому зазначено про необхідність підвищення цін за одиницю товару та укладення додаткової угоди неможливо встановити підстави такого підвищення. Вбачається лише ствердження відповідача стосовно того, що запропонована ціна не перевищує середньостатистичну по регіону та є нижчою за відпускну ціну заводу-виробника. До вказаного листа не долучено жодних доказів на підтвердження зазначеного в листі. В процесі розгляду справи до суду не надходило додаткових доказів на підтвердження правомірності підстав підвищення цін за одиницю товару.
Суд зазначає, що Додатковою угодою №1, яка не оскаржується сторонами було змінено ціну договору та зменшено обсяги товару.
Додатковою угодою №2 було зменшено обсяги закупівлі батону нарізного, при цьому підвищено ціну за одиницю товару на 1,75 грн/од (на 10%).
З наданого до матеріалів справи листа Головного управління статистики у Донецькій області прослідковується збільшення ціни на одиницю товару - батон нарізний - на 1,93% та зменшення ціни на хліб пшенично-житній на 2,77%. Таким чином, підвищення ціни за одиницю товару відбулося непропорційно підвищенню цін на споживчому ринку, що не відповідає законодавству про публічні закупівлі.
Внаслідок укладення додаткової угоди №3 від 30.09.2020 було збільшено ціни за одиницю товару та відповідно зменшено кількість товару. Відповідно до Специфікації (нова редакція) №1 ціну за одиницю на хліб пшенично-житній з 01.10.2020 збільшено на 9,89% та на батон нарізний збільшено на 9,9% від ціни на одиницю товару, яка була встановлена Додатковою угодою №2. Також, відповідно було зменшено обсяги закупівлі хлібу пшенично-житнього на 1562,33 кг та батону нарізного на 2390,15 кг.
Додатковою угодою №4 від 29.12.2020 було зменшено кількість товару - хліба пшенично-житнього ще на 173,17 кг, батона нарізного - на 1847,35 кг. В пунктах 2,4,5 Специфікації №3 зазначено ціни з урахуванням Додаткових угод №2, №3 до Договору.
Відтак, беручи до увагу умови додаткових угод, суд встановив, що в загальному ціна на одиницю товарів була збільшена на хліб пшенично-житній на 9,89% та на батон нарізний на 19,09%, а також значно зменшено кількість товару.
Дії ПрАТ «Торецький хлібокомбінат» з підвищення цін відповідно до оскаржуваних додаткових угод до договору, призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших їх учасників та була змушена оплачувати продукти харчування за ціною вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Підвищення цін на одиниці товару (з урахуванням невідповідності їх коливанню на споживчому ринку) жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу.
Як наслідок, замовником, Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж вона розраховувала під час укладення договору та отримано менші обсяги товару. Такі дії відповідача роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладених у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 та від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18).
Вищенаведене свідчить про порушення вимог п.2 ч.5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткової угоди №2 від 31.07.2020 та додаткової угоди №3 від 30.09.2020.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання додаткових угод №2 та №3 недійсними, оскільки ціну за одиницю товару збільшено непропорційно коливанню таких цін на споживчому ринку та порушено вимоги щодо допустимого законом процента збільшення цін за одиницю товару, додаткова угода №4 в частині встановлення ціни за одиницю товару на хліб пшенично-житній та батон нарізний, зазначеної в пунктах 2, 4, 5 специфікації №2, яка є додатком №1 до Договору №8 від 08.01.2020 також підлягає визнанню недійсною.
За таких обставин, вимоги прокурора щодо визнання недійсними додаткової угоди №2 від 31.07.2020, додаткової угоди №3 від 30.09.2020 та додаткової угоди №4 від 29.12.2020 в частині встановлення ціни за одиницю товару на хліб пшенично-житній та батон нарізний, зазначеної в пунктах 2, 4, 5 специфікації №2, яка є додатком №1 до Договору №8 від 08.01.2020 до договору про закупівлю № 8 від 08.01.2020 підлягають задоволенню.
Щодо стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 27411,07 грн.
Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Недійсність спірних додаткових угод №2, №3, та №4 (в частині) означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором та додатковою угодою №1, тобто оплата за поставлений товар має здійснюватися сторонами відповідно до Специфікації (в новій редакції з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 20.07.2020).
За результатами виконання умов Договору Приватне акціонерне товариство «Торецький хлібокомбінат» поставило, а Управління освіти Костянтинівської міської ради отримало 7202 кг кг хліба пшенично-житнього та 13211 кг батона нарізного.
Вартість поставленого товару, виходячи з ціни за одиницю товару, що встановлена Додатковою угодою №1 від 20.07.2020, за хліб пшенично-житній 13,65 грн/од та за батон нарізний - 17,50 грн/од, становить за хліб пшенично-житній 98307,30 грн та за батон нарізний 231192,50 грн, загальна сума становить 329499,80 грн.
Однак Управління освіти Костянтинівської міської ради за вказаний обсяг товару сплатило відповідачу 356912,58 грн.
Таким чином, різниця між сумою за товар, що передбачена відповідно до цін за Додатковою угодою № 1 та за сумою, що фактично сплачена позивачем становить 27412,78 грн (356912,58 -329499,80).
Однак, вказана сума є більшою, ніж заявлена в позовних вимогах, тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги лише в межах заявлених, а саме щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 27411,07 грн.
З наведеного вбачається, що в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету позивачем-1 безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 27411,07 грн, чим порушено інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, розглядаючи спір щодо визнання недійсним договору, укладеного в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», та повернення сплачених коштів, зазначила, що грошові кошти, отримані відповідачем у вигляді різниці між ціною за одиницю товару, передбаченою договором, і ціною, встановленою додатковою угодою, є такими, що були безпідставно набуті. Оскільки правова підстава їх отримання відпала, відповідач зобов'язаний їх повернути, відповідно до приписів статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України.
Ураховуючи, що додаткові угоди №2, №3, №4 (в частині) є недійсним та не породжують правових наслідків щодо ціни за одиницю товару, то внаслідок виконання відповідачем своїх зобов'язань фінансового характеру було безпідставно отримано грошові кошти у розмірі 27411,07 грн, а тому останній зобов'язаний їх повернути позивачу, в порядку статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, грошові кошти в сумі 27411,07 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому відповідач зобов'язаний повернути їх потерпілій стороні, якою у даному випадку є держава, на захист інтересів якої прокурором подано позов.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв?язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь прокуратури.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 31.07.2020 до Договору №8 від 08.01.2020, укладену між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат».
3. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.09.2020 до Договору №8 від 08.01.2020, укладену між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат».
4. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 29.12.2020 до Договору №8 від 08.01.2020, укладену між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки та Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат», в частині встановлення ціни за одиницю товару на хліб пшенично-житній та батон нарізний, зазначеної в пунктах 2, 4, 5 специфікації №2 (Додаток №1 до Договору №8 від 08.01.2020)
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торецький хлібокомбінат» (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Херсонська, буд.28, ідентифікаційний код 00375929) на користь Управління освіти Костянтинівської міської ради (85102, Донецька обл., м.Костянтинівка, пр-т Ломоносова, буд.150, ідентифікаційний код 02142879) безпідставно сплачені кошти у розмірі 27411 (двадцять сім тисяч чотириста одинадцять) грн 07 коп.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торецький хлібокомбінат» (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Херсонська, буд.28, ідентифікаційний код 00375929) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, ідентифікаційний код 25707002 фактична адреса: 49003, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32) витрати зі сплати судового збору в сумі 9689 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн 60 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 14.10.2025
Суддя М.В. Хабарова