вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5237/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 00130820)
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, ідентифікаційний код 43158553)
про стягнення заборгованості за поставку теплової енергії для компенсації витрат при транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів
Представники:
від позивача: Муромцева Ольга Федорівна, довіреність № 31/2024, представник
від відповідача: Миткалик Євген Вікторович, довіреність № 34/2023 від 03.10.2023, представник.
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №4508/07 від 18.09.2023 про стягнення з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" заборгованості на загальну суму 21 854 208,41 грн., з яких:
- 9 475 600,04 грн. заборгованість за поставку теплової енергії для компенсації витрат при транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів;
- 7 775 908,98 грн. пеня за загальний період з 01.12.2020 по 21.08.2023 ;
- 3 901 639,39 грн. інфляційні втрати за загальний період з грудня 2020 року по серпень 2023 року;
- 701 060,00 грн. 3% річних за загальний період з 01.12.2020 по 21.08.2023.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 327 813,13 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Бондарєва Е.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 .
04.10.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5237/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.11.2023.
02.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив.
06.11.2023 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 20.11.2023.
10.11.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.11.2023 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 05.12.2023.
Ухвалою від 05.12.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 08.01.2024.
06.12.2023 від відповідача надійшли заперечення по справі.
29.12.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
05.01.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про сумніви з приводу достовірності документів.
08.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про виклик свідка, в якому він просив викликати для допиту свідка ОСОБА_1 оскільки обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві свідка, свідчать про необґрунтованість, передчасність та безпідставність позовних вимог позивача. Оскільки, як вбачається з показань свідка, договір є нікчемним, в силу вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак не створює юридичних наслідків для сторін.
Крім того, 08.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому він просив призначити у справі №904/5237/23 комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів на вирішення якої поставити питання:
1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
2) Яким способом нанесено зображення відтиску печатки КП КМР "Центральні тепломережі" на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144від 16.10.2020?
3) Чи виконаний відбиток печатки на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, печаткою зразки якої надані для проведення експертизи?
4) Чи нанесений відтиск печатки КП КМР "Центральні тепломережі" на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 у той час, яким датований документ? Якщо ні, то зазначити коли, в який період, нанесено відтиск печатки на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020?
Ухвалою від 08.01.2024 відкладено підготовче засідання на 12.02.2024.
06.02.2024 від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення у справі №904/5237/23 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів.
Підготовче засідання, призначене на 12.02.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному.
Ухвалою від 19.02.2024 призначено підготовче засідання на 04.03.2024.
У підготовчому засіданні 04.03.2024 представник відповідача наполягав на задоволенні раніше поданому клопотанні про призначення експертизи та клопотанні про виклик свідка.
Судом, без виходу до нарадчої кімнати, оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка. Клопотання відповідача про призначення експертизи у справі залишено на розгляді суду.
Підготовче засідання 04.03.2024 відкладено на 25.03.2024 о 12:30 год.
До суду 20.03.2024 відповідачем подано клопотання яким просить суд врахувати викладені в клопотанні обставини, доводи та міркування під час розгляду справи та ухваленні рішення, долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_2 та прийняти її до розгляду.
У підготовчому засіданні 25.03.2024 оголошувалась перерва до 15.04.2024 о 14:00год.
До суду 15.04.2024 позивачем надані додаткові заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.
15.04.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області зупинено провадження у справі № 904/5237/23 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №904/5232/23 та №904/5314/23. Зобов'язано сторін повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.
17.12.2024 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 904/5237/23 та призначення справи до судового розгляду.
Ухвалою від 24.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про поновлення провадження у справі № 904/5237/23 та призначенні справи до судового розгляду.
26.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 904/5237/23 та призначення справи до судового розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 № 148 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/5237/23.
30.05.2025 Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Назаренко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025.
Ухвалою від 03.06.2025 прийнято справу №904/5237/23 до свого провадження, поновлено провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання 01.07.2025.
В судовому засіданні 01.07.2025 оголошено перерву до 05.08.2025.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, вул. Тритузна, будинок 168, код ЄДРПОУ: 43158553) на користь АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, м. Кам'янське, вул. Заводська, 2, ЄДРПОУ 00130820) заборгованість за поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) в сумі 30 027 499,41 грн., в тому числі:
6 008 255,23 грн. - пеня;
6 312 989,14 грн. - інфляційних витрат;
230 655,00 грн. - 3 % річних.
04.08.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
05.08.2025 від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засідання 05.08.2025 Позивач надав усні пояснення по справі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 01.09.2025 клопотання Позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату задоволено. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 03.09.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 01.09.2025.
01.09.2025 сторони в судове засідання не з'явились.
Відповідач через систему "Електронний суд" направив клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 01.09.2025 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 22.09.2025.
В судовому засідання 22.09.2025 розпочато розгляд справи по суті.
Суд заслухав вступне слово Позивача. Позивач заявив усне клопотання про виправлення помилки в прохальній частині заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 22.09.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 13.10.2025.
13.10.2025 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.
Сторони підтримали свої правові позиції.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
13.10.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) щодо своєчасної та повної оплати за теплову енергію отриману на загальну суму 9 475 600,04 грн. за наступними актами приймання-передачі теплової енергії:
- №3 від 31.10.2020 на суму 324 085,97 грн.;
- №7 від 30.11.2020 на суму 1 269 457,50 грн.;
- №12 від 31.12.2020 на суму 1 992 656,66 грн.;
- №3 від 31.01.2021 на суму 1 748 461,73 грн.;
- №7 від 28.02.2021 на суму 2 194 464,34 грн.;
- №11 від 31.03.2021 на суму 1 946 473,84 грн.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що умови договору №212КП від 16.10.2020 не відповідають вимогам законодавства України, зокрема Законам України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", п.40 Постанови КМУ №869 від 01.06.2011; акти, складання та підписання яких передбачалося умовами договору №212КП та технічної угоди, що долучені позивачем в обґрунтування позовних вимог, підписані не уповноваженими на те особами; відсутні документи, передбачені умовами договору №212КП та Технічною угодою №209ТУ/2021, що є підставою для проведення розрахунків; договір №212КП від 16.10.2020 укладений без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами Закону та є нікчемним, в силу положень статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже не створює юридичних наслідків, відтак КП КМР "ЦТМ" правомірно не здійснювало по ньому жодних платежів.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначає, що нарахування за договором №200КП здійснювалось відповідачем саме на підставі тих самих Актів, які були підставою для нарахування й за договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, про що навмисно замовчує відповідач, тому твердження відповідача про те, що сторони не підписували вказані вище акти, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення розрахунків, не відповідають дійсності. Свої зобов'язання по договору №200КП АТ "Дніпровська ТЕЦ" виконала у повному обсязі та у встановлені строки, сплативши відповідачеві 4 241 067,49 грн. за транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) у кількості 7717,0026 Гкал. За умовами договору №212КП/2021/00.08.0144 (п.п.2.5.-2.7.,1.6.) обсяг транспортованої теплової енергії сумарно визначається за показами приладів обліку абонентської групи або (у разі їх відсутності, поломки, тощо) розрахунковим способом. Втрати теплової енергії у мережах транспортуючого підприємства визначаються як різниця між обсягом переданої теплової енергії, зафіксованої вузлом обліку на межі балансового розмежування виробника та транспортуючого підприємства, та обсягом транспортованої теплової енергії, що був реалізованої споживачам та відображених в "Акті визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб споживачів" (Додаток 6 до Технічної угоди). Втрати теплової енергії у мережах транспортуючого підприємства сплачуються транспортуючим підприємством виробнику згідно до встановленого тарифу. Розподіл понаднормативних теплових втрат по групі споживачів "населення" визначається пропорційно реалізації теплової енергії даної групи споживачів, що відображено в "Акті визначення втрат теплової енергії при її транспортування для потреб Споживачів" (Додаток 6 до Технічної угоди), на підставі якого і здійснюється розрахунок за втрати теплової енергії у мережах Транспортуючого підприємства. Акти складались відповідальними особами сторін, затверджувались підписом керівників з проставленням печатки підприємства, як юридичної особи, яка використовується відповідно до її установчих документів. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Дана правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 918/208/21.
Також позивач зазначає, що відповідач належить до замовників, визначених п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", - юридична особа, яка здійснює діяльність в окремій сфері господарювання. Відповідач, зазначаючи свій статус закупівельника у відзиві, навмисно жодним чином не зазначає, що відноситься до замовника визначеного п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", а посилається на ч.2 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", тлумачивши сферу застосування цього закону, залишаючи поза увагою суду п.5 ч.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". За умов використання затвердженого тарифу НКРЕКП, при укладанні договору №212КП/2021/00.08.0144 Закон України "Про публічні закупівлі" не мав застосовуватися відповідачем, як закупівельником послуги, на підставі п.5 ч.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, доводи та аргументи відповідача про необхідність застосування Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні договору №212КП/2021/00.08.0144 є хибними, та такими, що не відповідають дійсності.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за укладеним договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 не виконав. Відповідачу, який отримав кошти за транспортування теплової енергії від споживачів, були компенсовані нормативні втрати теплової енергії, але через невиконання умов договору №212КЛ/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, позивачу, як виробнику теплової енергії, ці втрати компенсовані не були.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Відповідач переконаний, що позивач залишає поза увагою положення законодавства, відповідно до яких виробнику теплової енергії можуть відшкодовуватися витрати пов'язані з виробництвом теплової енергії, а не втрати безпосередньо теплової енергії, як товарної продукції. Відповідач стверджує про хибність твердження позивача про відсутність підстав для застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" до спірних правовідносин. Твердження позивача про отримання коштів за транспортування теплової енергії від споживачів є спотворенням фактичних обставин, оскільки розрахунки за транспортовану КП КМР "Центральні тепломережі" теплову енергію здійснювалися безпосередньо АТ "ДТЕЦ", на підставі відповідних укладених за результатами переговорної процедури договорів на транспортування теплової енергії.
Відповідач зазначає, що позивач стверджує, що йому, як виробнику теплової енергії, не було компенсовано втрати теплової енергії, однак при цьому зазначає, що втрати теплової енергії в теплових мережах не враховані в тарифах на виробництво енергії. Разом з тим, позивач не позбавлений можливості реалізувати право на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, в порядку визначеному Постановою КМУ від 20.12.2022 №1403, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №977.
З приводу долучених позивачем Актів розпломбування/опломбування вузла обліку споживання теплової енергії відповідач зазначає, що як вбачається з долучених актів опломбування, вони нібито складені 15.10.2020, в той же час договір №212КП/2021/00.08.0144 та Технічна угода, яка долучена позивачем, датовані 16.10.2020. Отже долучені акти опломбування жодним чином не можуть пов'язані з майново-господарськими зобов'язаннями за договором які існували між позивачем та відповідачем на підставі договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020. Відповідно долучені акти опломбування є неналежними доказами. Долучені позивачем письмові докази, а саме: копії актів опломбування вузла обліку споживання теплової енергії від 15.10.2020 лічильників Ергомера 125 та документи про технічний контроль та повірку, копії актів звірки розрахунків - не засвідчені в порядку, встановлену законодавством. Не містять обов'язкових реквізитів - особистого підпису та дати засвідчення копії документів. Долучені документи не є допустимими доказами. Позивач за текстом відповіді на відзив здійснює не обґрунтоване, не підтверджене належними та допустимими доказами припущення щодо неналежного стану теплових мереж відповідача.
Також відповідач зазначає, що твердження позивача про застосування актів складених на виконання та на підставі іншого договору є таким, що не відповідає вимогам закону та є безпідставним. Окремо відповідач зауважує, включення позивача до переліку об'єктів критичної інфраструктури не має значення для вирішення справи по суті. Разом з тим повідомляємо, що КП КМР "Центральні тепломережі" також належить до об'єктів критичної інфраструктури.
До суду 29.12.2023 надійшли додаткові пояснення відповідача в яких останній зазначає, що відповідачем не здійснювалось планування закупівлі за предметом визначеним умовами договору, закупівля з таким предметом не включалася до річного плану та інформація про неї не оприлюднювалася в електронній системі закупівель, відповідно КП КМР "Центральні тепломережі" не здійснювалося взяття на себе відповідних бюджетних зобов'язань. На підтвердження цього до заперечень відповідачем надано доповідну записку уповноваженої особи від 04.12.2023 та витяг з річного плану закупівель КП КМР "Центральні тепломережі". Отже, відповідач правомірно не визнає заявлені позивачем вимоги, з огляду на відсутність взятого на себе бюджетного зобов'язання.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії та абонентського обслуговування, строк дії договору, наявність прострочення оплати, правомірність нарахування штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Дніпровська теплоелектроцентраль», як Виробником, та Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Центральні Тепломережі», як Транспортуючим підприємством, укладений договір № 212КП/2021/00.08.0144 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) від 16.10.2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Транспортуюче підприємство бере на себе зобов'язання відшкодувати Виробнику нормативні та понаднормативні втрати теплової енергії при її транспортуванні для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання).
В період з 01 жовтня 2020 року по 30 квітня 2021 року, Виробник передав Транспортуючому підприємству теплову енергію для компенсації втрат, що виникають при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) (нормативні втрати) в обсязі 5940,57 Гкал.: жовтень 2020-355,24 Гкал, листопад 2020 - 981,02 Гкал, грудень 2020 - 1127,33 Гкал, січень 2021 - 1178,86 Гкал, лютий 2021 - 1045,85 Гкал, березень 2021 - 1040,85 Гкал, квітень 2021 - 211,42 Гкал. (п.1.4. договору).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що за розрахункову одиницю теплової енергії приймається 1 Гкал.
Технічні умови передачі теплової енергії для її транспортування для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) передбачені Сторонами Договору в Технічній угоді, що є невід'ємною частиною Договору. (п. 1.5. договору).
Технічні умови передачі теплової енергії для її транспортування для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) передбачені Сторонами Договору в Технічній угоді №209 ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020 року на здійснення контролю обліку і передачі теплової енергії для її транспортування (далі - Технічна угода), що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.6. Договору передбачено втрати теплової енергії у мережах Транспортуючого підприємства, які визначаються як різниця між обсягом переданої теплової енергії, зафіксованої вузлом обліку на межі балансового розмежування Виробника та Транспортуючого підприємства, та обсягом транспортованої теплової енергії, що був реалізований споживачам та відображених в «Акті визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів» (Додаток 6 до Технічної угоди).
Згідно п.3.2. Договору Тариф на виробництво теплової енергії, що використовується для виробництва та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, встановлено Постановою №651 від 17.03.20р. НКРЕКП становить 978,53 грн., крім того ПДВ 20% - 195,71 грн., разом з ПДВ- 1 174,24 грн. за 1 Гкал теплової енергії. За цим тарифом Виробнику сплачується теплова енергія, придбана Транспортуючим підприємством для компенсації втрат, що виникають при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання).
Загальна вартість договору на момент укладення складає 5813025,96 грн., крім того ПДВ - 1162605,19 грн., всього з ПДВ - 6975631,15 грн. (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4., 3.5. Договору у разі зміни Постановою НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії, що використовується для забезпечення інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Сторони здійснюють перерахунок вартості теплової енергії, придбаної Транспортуючим підприємством для компенсації втрат, з дати набрання чинності відповідної Постанови. Про зміну тарифів виробник повідомляє транспортуюче підприємство письмово з додаванням відповідної постанови.
Розрахунок за втрати теплової енергії у мережа Транспортуючого підприємства здійснюється на підставі підписаного Сторонами «Акт визначень втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів» (Додаток 6 до Технічної угоди) не пізніше 4-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим, передбаченому Технічною угодою.
Оплата теплової енергії, придбаної Транспортуючим підприємством для компенсації втрат при транспортуванні Транспортуючим підприємством теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання), здійснюється виключно грошовими коштами, шляхом 50% передоплати Виробнику до 10 числа розрахункового місяця згідно виставленого рахунку, з поточних спецрахунків Транспортуючого підприємства на поточні спецрахунки Виробника, кожного банківського дня.
Остаточний розрахунок (включаючи понаднормативні втрати при транспортуванні Транспортуючим підприємством теплової енергії для потреб установ, які фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів) Транспортуючим підприємством здійснюється після підписань сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії і не пізніше 1-го числа другого місяця наступного за розрахунковим.
Технічною угодою визначено розрахунковий місяць - проміжок часу, що дорівнює календарному місяцю з першого і по останній день місяця включно.
Пунктом 2.17. Технічної угоди передбачено, що не пізніше 3-го числа (електронною поштою) і 4-го (письмово) місяця, наступного за розрахунковим, Транспортуюче підприємство надає Теплогенеруючій організації по два примірника «Акт визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів» (Додаток 6), який є підставою для здійснення розрахунків вартості нормативних та понаднормативних втрат Транспортуючого підприємства.
Згідно п. 2.19., 2.20. Технічної угоди підписання Сторонами вищевказаних Актів свідчить про відсутність претензій з боку Сторін одна одній.
Підписані вищевказані Акти є підставою для здійснення між Сторонами розрахунків по укладеним між Сторонами договорам на транспортування теплової енергії для всіх груп споживачів теплової енергії та договорів на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб всіх груп споживачів теплової енергії (окремо).
Підпунктом 4.1.3. Договору передбачено право Виробника у разі прострочення оплати по цьому договору, вимагати сплати неустойки (штрафу, пені), 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.
Згідно п. 6.2. Договору у разі прострочення оплати за цим Договором, Транспортуюче підприємство сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. При цьому, нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, та здійснюється за весь час прострочення Транспортуючим підприємством виконання грошового зобов'язання і до повного погашення ним заборгованості.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Строк дії договору починається з 16.10.2020 та закінчується 30.04.2021, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п.п. 10.1, 10.2. договору).
Позивач зазначає, що, згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування від 02.11.2020 р., у жовтні 2020 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на меж балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для 11 транспортування в загальній кількості 16939 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Централь тепломережі» 05.11.2020, у жовтні 2020 р. останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 4576,0441 Гкал, в т.ч. для інших споживачів - 102,1627 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 05.11.2020 р., зафіксовано втрати теплової енергії в тепловим мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 12362,9559 Гкал., в т.ч. втрата при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 275,9973 Гкал, що також підтверджується двостороннім актом приймання-передачі теплової енергії №3 від 31 жовтня 2020 р. на суму 324 085,97 грн., підписаному сторонами на виконання умов укладеного Договору.
На підставі зазначених актів за жовтень 2020 року Відповідачу був виписаний рахунок на оплату №198 від 11.11.2020 на суму 324 085,97 грн.
Згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування, від 01.12.2020, у листопаді 2020 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на межі балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для її транспортування в загальній кількості 50600 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Центральні тепломережі» 04.12.2020, у листопаді 2020 р. останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 25702,9699 Гкал., в т.ч. для інших споживачів - 1116,0883 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 04.12.2020 р., зафіксовано втрати теплової енергії в теплових мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 24897,0301 Гкал., в т.ч. втрати при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 1081,0923 Гкал,, про що складений акт приймання-передачі теплової енергії №7 від ЗО листопада 2020 р. на суму 1 269 457,50 грн., який був отриманий Відповідачем 14.12.2020 року за вхід. №106.
На підставі зазначених актів за листопад 2020 року Відповідачу супровідним листом вих.№1747/05 від 11.12.2020 р. був направлений рахунок на оплату №350 від 09.12.2020 р. на суму 1 269 457,50 грн., який отриманий останнім 14.12.2020.
Згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування, від 01.01.2021, у грудні 2020 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на межі балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для її транспортування в загальній кількості 69755,82 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Центральні тепломережі» 05.01.2021, у грудні 2020 р. останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 37 920,5643 Гкал., в т.ч. для інших споживачів - 1690,9839 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 05.01.2021 р., зафіксовано втрати теплової енергії в теплових мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 31835,2557 Гкал., в т.ч. втрати при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 1419,6230 Гкал,, про що складений акт приймання-передачі теплової енергії №12 від 31 грудня 2020 р. на суму 1 992 656,66 грн., який був отриманий Відповідачем 12.01.2021 року за вхід. №09.
На підставі зазначених актів за грудень 2020 року Відповідачу супровідним листом вих.№42/06 від 12.01.2021 р. був направлений рахунок на оплату №6 від 11.01.2021 р. на суму 1 992 656,66 грн., який отриманий останнім 12.01.2021.
Згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування, від 01.02.2021 р., у січні 2021 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на межі балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для її транспортування в загальній кількості 68557,93 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Центральні тепломережі» 03.02.2021, у січні 2021 р. останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 40326,3746 Гкал., в т.ч. для інших споживачів - 1685,8987 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 03.02.2021 р., зафіксовано втрати теплової енергії в теплових мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 28248,9244 Гкал., в т.ч. втрати при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 1180,9845 Гкал, про що складений акт приймання-передачі теплової енергії №3 від 31 січня 2021 р. на суму 1 748 461,73 грн., який був отриманий Відповідачем 05.02.2021 року за вхід. №35.
На підставі зазначених актів за січень 2021 року Відповідачу супровідним листом вих.№198/06 від 05.02.2021 р. був направлений рахунок на оплату №35 від 05.02.2021 р. на суму 1748 461,73 грн., який отриманий останнім 05.02.2021.
Згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування, від 01.03.2021 р., у лютому 2021 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на межі балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для її транспортування в загальній кількості 71603,010 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Центральні тепломережі» 05.03.2021, у лютому 2021 останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 38108,0238 Гкал., в т.ч. для інших споживачів- 1686,3714 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 05.03.2021 р., зафіксовано втрати теплової енергії в теплових мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 33494,9862 Гкал., в т.ч. втрати при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 1482,2334 Гкал, про що складений акт приймання-передачі теплової енергії №7 від 28 лютого 2021 р. на суму 2 194 464,34 грн., який був отриманий Відповідачем 16.03.2021 року за вхід. №91.
На підставі зазначених актів за лютий 2021 року Відповідачу супровідним листом вих.№375/06 від 10.03.2021 р. був направлений рахунок на оплату №232 від 09.03.2021 р. на суму 2 194 464,34 грн., який отриманий останнім 16.03.2021.
Згідно двостороннього затвердженого Сторонами Акту визначення загальної кількості теплової енергії, яка була передана КП КМР «Центральні тепломережі» для її транспортування, від 01.04.2021 р., у березні 2021 року АТ «Дніпровська ТЕЦ» виробило та передало на межі балансового розмежування, а КП КМР «Центральні тепломережі» прийняло теплову енергію для її транспортування в загальній кількості 58300,31 Гкал.
Актом переданої теплової енергії Споживачу, затверджений КП КМР «Центральні тепломережі» 05.04.2021, у березні 2021 р. останній передав теплову енергію для Споживачів у загальній кількості 30428,9848 Гкал., в т.ч. для інших споживачів - 1435,4976 Гкал.
Двостороннім Актом визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, затверджений Сторонами 05.04.2021 р., зафіксовано втрати теплової енергії в теплових мережах при її транспортуванні до мереж Споживача, які склали 27871,0462 Гкал., в т.ч. втрати при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів - 1314,7302 Гкал,, про що складений акт приймання-передачі теплової енергії №11 від 31 березня 2021 р. на суму 1 946 473,84 грн., який був отриманий Відповідачем 08.04.2021 року за вхід. №123.
На підставі зазначених актів за березень 2021 року Відповідачу супровідним листом вих.№551/06 від 07.04.2021 р. був направлений рахунок на оплату №858 від 05.04.2021 р. на суму 1946 473,84 грн., який отриманий останнім 08.04.2021.
Позивач зазначає, що відповідач вищезазначені рахунки не сплатив, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу досудову вимогу № 2254/07 від 04.08.2021 про сплату заборгованості (а.с. 65-66).
Позивач вказує, що основний борг по договору становить 9 475 600,04 грн.
Грошові зобов'язання за існуючими договірними відносинами, в т.ч. з Договором № 212КП/2021/00.08.0144 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) від 16.10.2020, зафіксовані представниками Сторін у акті звіряння розрахунків за період з 01.03.2022 по 30.06.2022 роки.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 291) визначено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
Пунктом 40 вказаного Порядку встановлено, що до інших витрат повної собівартості, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на відшкодування втрат та фінансові витрати, що плануються для включення до тарифів на транспортування теплової енергії відповідно до цього Порядку. Витрати на збут не плануються.
У разі коли виробництво і транспортування теплової енергії здійснюється окремими ліцензіатами, виробнику теплової енергії компенсуються витрати, пов'язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах (з урахуванням понаднормативних втрат).
Відповідна компенсація здійснюється згідно з договором між виробником теплової енергії та суб'єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії.
Укладення договору на відшкодування витрат теплової енергії, що втрачається в мережах відповідача під час транспортування, сторони дійшли згоди, зокрема щодо порядку розрахунку обсягів витрат теплової енергії, порядку підтвердження вказаних витрат, тарифів, за якими проводиться розрахунок відшкодування втрат, порядок оплати вказаних витрат та інші.
Враховуючи положення п.40 Порядку № 869, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України наявні підстави вважати, що в силу вимог закону є обов'язковою компенсація витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах на підставі договору між виробником теплової енергії та суб'єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, а отже укладання вказаного договору теж є обов'язковим.
Разом з тим, чинними нормативно-правовими актами не затверджено ні типової, ні примірної форми такого договору, а отже законодавець покладаючи на сторони обов'язок укладення вказаного договору, залишив визначення умов договору на розсуд сторін, на підставі їх вільного волевиявлення.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.
Так, щодо заперечень Відповідача щодо укладення договору без дотримання принципів та засад, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", суд бере до уваги, що згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Суд, не вбачає ознак нікчемності правочину. Відповідач не враховує норми чинного законодавства щодо спеціального регулювання діяльності Відповідача, пов'язаної з тепловою енергією. Фактично, Відповідач посилається на свої ж начебто неправомірні дії. Така поведінка не відповідає основоположним принципам цивільного права та звичаям ділового обороту. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним. Згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" саме на Відповідача, як замовника закупівлі, покладений обов'язок ініціювання процедури закупівлі. Тому саме Відповідач має нести ризик невиконання ним Закону України "Про публічні закупівлі".
Позовна заява обґрунтована, зокрема, правовідносинами, що виникли на підставі Договору № 212КП/2021/00.08.0144 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) від 16.10.2020, укладеного сторонами з питання саме компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) встановлений національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРЕКП), згідно з п.3.2. укладеного Договору. Тобто предметом договору є відшкодування Виробнику нормативних та понаднормативних втрат теплової енергії Транспортуючим підприємством при її транспортуванні для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання), це обсяг теплової енергії, що втрачається при її транспортуванні тепловими мережами внаслідок витоку та охолодження теплоносія у тепловій мережі.
На виконання Договору сторони щомісячно складали та передавали один одному належним чином оформлені та підписані відповідні Акти, передбачені умовами зазначеного Договору та Технічної угоди №209 ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020, яка є невід'ємною частиною укладених сторонами договорів на транспортування теплової енергії для всіх груп споживачів теплової енергії та договорів на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб всіх груп споживачів теплової енергії (п.1.2. Технічної угоди), яка передбачає технічні умови передачі і здійснення обліку переданої теплової енергії Теплогенеруючою організацією Транспортуючому підприємству при її транспортуванні для потреб потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання), та є невід'ємною частиною Договору №212КП/2021/00.08.0144, а також Договору №200КП, який був укладений сторонами 02.10.2020, відповідно до умов якого Теплогенеруюча організація (АТ «Дніпровська ТЕЦ») взяло на себе зобов'язанні передавати вироблену теплову енергію Транспортувальнику (КП КМР «Центральні тепломережі») для потреб централізованого опалення інших споживачів (підприємств. організацій, інших суб'єктів господарювання), як Споживачу, а Транспортувальник був зобов'язаний транспортувати передану теплову енергію через теплові мережі та споруди Транспортувальника до Споживачів Теплогенеруючої організації.
Відповідно до умов Договору №200КП, Теплогенеруюча організація передає Транспортувальнику теплову енергію для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарюванні в період з 01 жовтня 2020 року по ЗО квітня 2021 року в обсязі 28 276,52 Гкал,, загальна кількість якої може бути змінена (п.п.2.5., 2.6. Договору), за тарифом на транспортуванню теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єкті господарювання), який встановлений Рішенням виконавчого комітету міської ради (п.4.2. Договору).
Підписані сторонами акти визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, акти переданої теплової енергії Споживачу, акти визначення загальної кількості теплової енергії, яка передана Відповідачеві для її транспортування згідно Технічної угоди № 209ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020р., є підставою для проведення розрахунків за укладеним Договором на транспортування теплової енергії для всіх груп споживачів теплової енергії та Договорів на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб всіх груп споживачів теплової енергії, та свідчить про відсутність претензій з боку сторін одна одній (п.2.19, 2.20. Технічної угоди).
Акти складались відповідальними особами сторін, затверджувались підписами керівників скріпленими відбитком печаток підприємств, як юридичної особи, яка використовується відповідно до її установчих документів. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, мас нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах.
Так, спірні Акти визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів підписувались представниками Відповідача та затверджувалися директором підприємства Відповідача Бунічем О.Ф., підпис якого на кожному акті скріплений відбитком печатки підприємства. Отже, кожен акт містить підписи відповідальних осіб Відповідача, скріплені печаткою підприємства.
Також матеріали справи не містять переконливих відомостей чи доказів, що Акти від імені директора підприємства Відповідача Буніча О.Ф. підписані невстановленою особою, або про те, що печатка підприємства вкрадена чи до печатки відбувся несанкціонований доступ та використання, про що були відповідні заяви в правоохоронні органи. За таких обставин, суд не приймає заперечення Відповідача, про підписання акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.202р. не керівником підприємства Відповідача, оскільки передача теплової енергії та визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні підтверджується вищенаведеними актами: переданої теплової енергії Споживачу; визначення загальної кількості теплової енергії, яка передана Відповідачеві для її транспортування згідно Технічної угоди №209ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020р.; визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів. Тому, якщо акт приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.202р. підписаний не керівником підприємства Відповідача, це не може спростувати дані засвідчені іншими актами (доказами), підписаними уповноваженими особами, у тому числі і за жовтень 202о року.
Підписання Сторонами вищевказаних Актів свідчить про відсутність претензій з боку Сторін одна одній (п. 2.19. Технічної угоди).
Таким чином, нарахування за Договором №200КП здійснювалось Відповідачем саме на підставі тих самих Актів, які були підставою для нарахування й за Договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, тому твердження Відповідача про те, що сторони не підписували вказані вище акти, у зв'язку з чим відсутні підстави для проведення розрахунків, не відповідають дійсності.
Відповідна компенсація здійснюється згідно з договором між виробником теплової енергії та суб'єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії.
Свої зобов'язання за Договором Відповідач не виконав (доказів зворотного не надав), крім того, наявність боргу Відповідача перед Позивачем за Договором додатково підтверджується вищенаведеними Актами звіряння розрахунків, підписаними сторонами без зауважень.
Беручи до уваги надані Позивачем докази (Договори, Технічну угоду, акти переданої теплової енергії Споживачу, акти визначення загальної кількості теплової енергії, яка передана Відповідачеві для її транспортування згідно Технічної угоди №209ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020р., акти визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб Споживачів, рахунки на оплату, акти звіряння розрахунків), суд вважає суму основного боргу в розмірі 9 475 600,04 грн. обґрунтованою, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Правомірність нарахування пені.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 13 008 255,23 грн. за період прострочення з 01.12.2020 по 01.07.2025, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6.2. Договору у разі прострочення оплати за цим Договором, Транспортуюче підприємство сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. При цьому, нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, та здійснюється за весь час прострочення Транспортуючим підприємством виконання грошового зобов'язання і до повного погашення ним заборгованості.
При перевірці розрахунку судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано положення п. 3.5. договору, а саме те, що статочний розрахунок (включаючи понаднормативні втрати при транспортуванні Транспортуючим підприємством теплової енергії для потреб установ, які фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів) Транспортуючим підприємством здійснюється після підписань сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії і не пізніше 1-го числа другого місяця наступного за розрахунковим, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 13 008 255,23 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 2 393,63 грн. слід відмовити.
Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 230 655,00грн за період з 01.12.2020 по 01.07.2025.
При перевірці розрахунків судом виявлено аналогічну помилку, що й при розрахунку пені, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 229 873,68 грн.
В частині стягнення 3% річних в розмірі 781,32 грн. слід відмовити.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 6 312 989,14 грн. нараховані за загальний період прострочення оплати з 01.12.2020 по 01.07.2025.
При перевірці розрахунку судом виявлено аналогічну помилку, що й при розрахунку пені та 3% річних, однак дана помилка не впливає на загальний розмір інфляційних втрат, крім того, суд звертає увагу, що розмір інфляційних втрат більший, ніж визначено позивачем, однак, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 6 312 989,14 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 9 475 600,04 грн., пені в розмірі 13 008 255,23 грн., суми збитків від інфляції в розмірі 6 312 989,14 грн., суми 3% річних в розмірі 1 229,873,68 грн.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2 393,63 грн. та 3% річних у розмірі 781,32 грн. слід відмовити.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" про стягнення заборгованості за поставку теплової енергії для компенсації витрат при транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, ідентифікаційний код 43158553) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 00130820) основний борг у розмірі 9 475 600,04 грн., 3% річних у розмірі 1 229 873,68 грн., пеню в розмірі 13 008 255,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 312 989,14 грн., судовий збір у розмірі 450 400,77 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 14.10.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко