вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4138/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Кіровоградської обласної прокуратури м. Кропивницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 437997грн, пені у розмірі 50123грн66коп., 3% річних в розмірі 4859грн97коп., інфляційних втрат у розмірі 19129грн74коп.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Кіровоградська обласна прокуратура звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення суми боргу у розмірі 437997грн, пені у розмірі 50123грн66коп., 3% річних в розмірі 4859грн97коп., інфляційних втрат у розмірі 19129грн74коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної поставки оплаченого позивачем товару за договорами поставки від 12.12.2022 №4702/151 та від 27.12.2022 №4793/185.
Позивач вказав, що на підставі укладених договорів поставки від 12.12.2022 №4702/151 та від 27.12.2022 №4793/185 відповідач повинен був поставити дизпаливо Energy у кількості 4660 літрів на загальну суму 263989грн та бензин А-95 у кількості 27500 літрів на загальну суму 1430000 грн.
Позивач повідомив про здійснення ним у повному обсязі оплати вартості товару за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 платіжним дорученням №2149 від 15.12.2022 на суму 263989грн та за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185 платіжним дорученням №2410 від 28.12.2022 на суму 1430000грн.
Позивач зазначив, що станом на день подачі позову не може отримати оплачений товар:
- за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 за скретч-картками, отриманими за видатковою накладною №0032/0000891 від 12.12.2022 на суму 263989грн - дизпаливо Energy у кількості 3780літрів вартістю 214137грн;
- за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185 за скретч-картками, отриманими за видатковою накладною №0032/0001145 від 27.12.2022 на суму 1430000грн - бензин А-95 у кількості 4305 літрів вартістю 223860грн.
Позивач повідомив про направлення на адресу відповідача претензії №34-24вих-25 від 08.04.2025 з вимогою виконати зобов'язання за договорами поставки, а саме забезпечити видачу пального для заправки автотранспорту або повернення на рахунок позивача сплачених коштів.
Посилаючись на пункти 7.2 договорів, за порушення строків надання продавцем сплаченого товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 24505грн49коп. за період 03.03.2025-15.07.2025 за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 та пеню в розмірі 25618грн17коп. за період 03.03.2025-15.07.2025 за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних у розмірі 2376грн04коп. за період 03.03.2025-15.07.2025, інфляційні втрати у розмірі 9352грн54коп. за період березень-червень 2025 року за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 та 3%річних у розмірі 2483грн93коп. за період 03.03.2025-15.07.2025, інфляційні втрати у розмірі 9777грн20коп. за період березень-червень 2025 року за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 30.07.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 31.07.2025 о 08:01. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 15.08.2025 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги перебування судді у відпустці та необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Кіровоградською обласною прокуратурою (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест» (далі - постачальник) укладені договори поставки від 12.12.2022 №4702/151, від 27.12.2022 №4793/185 (далі - договори).
Відповідно до пунктів 1.1-1.5 договорів постачальник прийняв на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару:
- за договором від 12.12.2022 №4702/151: дизпаливо Energy у кількості 4660літрів;
- за договором від 27.12.2022 №4793/185: бензин А-95 у кількості 27500літрів.
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п.2.1 договорів).
Відповідно до п.3.2 договорів загальна сума:
- за договором від 12.12.2022 №4702/151: 263989грн, у тому числі ПДВ 17270грн31коп.;
- за договором від 27.12.2022 №4793/185: 1430000грн, у тому числі ПДВ 93551грн40коп.
Пунктами 4.1, 4.2 договорів встановлено, що умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити.
В пунктах 5.1-5.3 договорів визначено:
- строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки);
- місце поставки (передачі) товарів: - передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки; - скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язався отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договорів договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2022.
На виконання договорів позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти:
- за договором від 12.12.2022 №4702/151 - 263989грн за платіжним дорученням від 15.12.2022 №2149;
- за договором від 27.12.2022 №4793/185 - 1430000грн за платіжним дорученням від 28.12.2022 №2410.
В свою чергу відповідач передав позивачу:
- за договором від 12.12.2022 №4702/151 скретч-картки за видатковою накладною №0032/0000891 від 12.12.2022 на 4660л дизпаливо Energy на суму 263989грн. з ПДВ;
- за договором 27.12.2022 №4793/185 скретч-картки за видатковою накладною №0032/0001145 від 27.12.2022 на 27500л бензин А-95 на суму 1430000грн. з ПДВ.
Позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання з постачання придбаного позивачем пального перестав виконувати через відсутність палива у місцях відпуску палива та надав акти про відмову АЗС у відпуску пального від 03.03.2025 та від 07.03.2025.
Позивач направив на адресу відповідача претензію від 08.04.2025 №34-24вих-25 з вимогою виконати зобов'язання за договорами поставки, а саме забезпечити видачу пального для заправки автотранспорту або повернення на рахунок позивача сплачених коштів. Відповідач залишив претензію без реагування.
Позивач стверджував, що не використані скретч-картки загальною вартістю 437997грн, а саме:
- за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 у кількості 3780літрів вартістю 214137грн (талони номіналом по 20л. - 90шт., по 15л. - 132шт.);
- за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185 у кількості 4305 літрів вартістю 223860грн. (талони номіналом по 20л. - 120шт., по 15л. - 119шт., по 10л. - 12шт.).
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видаткових накладних.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним відповідно до договорів товар.
Умовами договорів передбачена можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договорами у вигляді бензину та дизпалива фактично перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 437997грн.
Відповідач не надав докази належного виконання зобов'язань за договорами поставки від 12.12.2022 №4702/151, від 27.12.2022 №4793/185.
Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати, у разі непоставки товару.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 437997грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення суми боргу в розмірі 437997грн.
Пунктами 7.2 договорів передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
На підставі пунктів 7.2 договорів за непоставку товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню на загальну суму 50123грн66коп., а саме:
- за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 у розмірі 24505грн49коп. за період 03.03.2025-15.07.2025;
- за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185 у розмірі 25618грн17коп. за період 03.03.2025-15.07.2025.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки пені. Розрахунки не порушують вимоги чинного законодавства та є арифметично правильними. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі суму 50123грн66коп за загальний період з 03.03.2025-15.07.2025 підлягають задоволенню.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими за період з 03.03.2025 (дата складення актів про відмову АЗС у відпуску пального) до 15.07.2025 (дата, яка передує звернення до суду з позовом) позивач нарахував та заявив до стягнення:
- за договором поставки від 12.12.2022 №4702/151 - 3%річних у розмірі 2376грн04коп. за період 03.03.2025-15.07.2025, інфляційні втрати у розмірі 9352грн54коп. за період березень-червень 2025 року;
- за договором поставки від 27.12.2022 №4793/185 - 3%річних у розмірі 2483грн93коп. за період 03.03.2025-15.07.2025, інфляційні втрати у розмірі 9777грн20коп. за період березень-червень 2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове зобов'язання з повернення коштів.
Одночасне існування двох зобов'язань відповідача (з повернення авансу та з поставки товару) протягом одного періоду неможливе. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 4859грн97коп. за період 03.03.2025-15.07.2025, інфляційних втрат у розмірі 19129грн74коп. за період березень-червень 2025 року.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 7321грн81коп. стягуються з відповідача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Кіровоградської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення суми боргу в розмірі 437997грн, пені у розмірі 50123грн66коп., 3% річних в розмірі 4859грн97коп., інфляційних втрат у розмірі 19129грн74коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код 39821153; місцезнаходження: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910025; місцезнаходження: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пр-т Європейський, 4) суму боргу в розмірі 437997грн, пеню у розмірі 50123грн66коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7321грн81коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 4859грн97коп. та інфляційних втрат у розмірі 19129грн74коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова