вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
08.10.2025м. ДніпроСправа № 917/566/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» м. Київ
до фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича м. Дніпро
про
- стягнення суми боргу зі сплати лізингових платежів в розмірі 419882грн24коп, неустойки за користування об'єктом лізингу в розмірі 1023229грн12коп, збитків в розмірі 8500грн, суми в розмірі 1284грн, пені в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат в розмірі 381грн33коп;
- витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Суддя Новікова Р.Г.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» звернулось до фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича з позовом про - стягнення суми боргу зі сплати лізингових платежів в розмірі 419882грн24коп, неустойки за користування об'єктом лізингу в розмірі 1023229грн12коп, збитків в розмірі 8500грн., суми в розмірі 1284грн, пені в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат в розмірі 381грн33коп; витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018).
Позивач вказав про укладення між сторонами договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг. На підставі акту прийому-передачі від 24.01.2018 позивач передав відповідачу об'єкт лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Позивач послався на Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг) та зазначив, що перший лізинговий платіж повинен бути виконаний 17.01.2018, останній - 15.01.2023.
Позивач стверджував про порушення відповідачем понад 60днів строків здійснення лізингових платежів та повідомив про направлення на адресу відповідача 23.03.2021 вимогу від 17.03.2021 №00015333 про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору.
Позивач зазначив, що з 23.03.2021 договір від 17.01.2018 №00015333 є розірваним.
Позивач заявив до стягнення суму боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 419882грн24коп за період 15.03.2022 - 15.01.2023.
На підставі статті 785 Цивільного кодексу України за користування відповідачем об'єктом лізингу протягом періоду 15.03.2022 - 15.03.2023 позивач нарахував та заявив неустойку в розмірі 839764грн48коп (419882грн24коп х 2).
Також позивач нарахував та заявив до стягнення неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом лізингу у розмірі 183464грн66коп за період 16.01.2023-15.03.2023. При розрахунку плати за користування об'єктом лізингу позивач використовував місячний лізинговий платіж у розмірі 1254,25 доларів США та офіційний курс Національного Банку України станом на 15.03.2023.
За розрахунками позивача загальний розмір неустойки дорівнює 1023229грн12коп.
Позивач послався на статтю 22 Цивільного кодексу України, підпункт 8.2.3 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) та стверджував про завдання збитків в розмірі 8500грн, внаслідок невиконання відповідачем договору від 17.01.2018 №00015333.
Позивач вказав, що внаслідок порушення відповідачем обов'язку з повернення об'єкту лізингу позивач звернувся до ТОВ «Юридична компанія «Тріпл СІ» за допомогою для вилучення у відповідача об'єкту лізингу. На підставі пункту 3.5.2 договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 ТОВ «Юридична компанія «Тріпл СІ» здійснило заходи з вилучення об'єкту лізингу, що виявились безуспішними. Згідно з актом від 10.08.2022 №12 вартість зазначених дій дорівнювала 8500грн.
Позивач послався на пункт 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) та зазначив про право позивача отримати від лізингоодержувача комісію за адміністрування у розмірі 20євро/доларів США (з ПДВ) за кожен випадок сплати лізингодавцем за лізингоодержувача будь-якого платежу, штрафу, обов'язкового платежу, податку, що виник у зв'язку з невиконанням контракту та/або експлуатацію лізингоодержувачем об'єкта лізингу, в тому числі, але не виключно, штрафи за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані у автоматичному режимі.
Позивач повідомив про порушення відповідачем Правил дорожнього руху та виникнення у позивача на підставі пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) права на отримання від відповідача суми у загальному розмірі 1284грн.
Стверджуючи про порушення відповідачем строків оплати суми у загальному розмірі 1284грн згідно з рахунками від 03.12.2020, від 29.09.2021, від 29.11.2021, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, пунктів 6.1, 8.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційні втрати в розмірі 381грн33коп за періоди 11.12.2020-24.02.2023, 07.10.2021-24.02.2023, 07.12.2021-24.02.2023.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 суд залишив без руху позовну заяву.
На адресу суду 25.04.2023 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача від 24.04.2023 про усунення недоліків разом з доказами оплати судового збору в розмірі 18625грн
У заяві від 24.04.2023 позивач повідомив, що прострочення виконання відповідачем зобов'язання відбулось 16.01.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На електронну адресу суду 15.05.2023 надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 суд передав справу №917/566/23 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 справу №917/566/23 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 суд прийняв справу до розгляду та вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; задовольнив заяву представника позивача Чередниченка М.М. та клопотання представника відповідача Романенка П.В. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням системи ЄСІТС; призначив підготовче засідання на 29.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав підготовче засідання до 13.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 22.08.2023.
На електронну адресу суду 22.08.2023 надійшло підписане електронним цифровим підписом клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи копії довідки від 08.07.2023 про перебування відповідача на військовій службі у військовій частині.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 суд зупинив провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду 22.04.2025 надійшли - клопотання відповідача від 07.04.2025 про поновлення провадження у справі та спільна заява сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди разом з текстом мирової угоди від 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та поновив провадження у справі №917/566/23 для розгляду спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025; призначив підготовче засідання на 27.05.2025.
На адресу суду 21.05.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про розгляд спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025 за відсутності представника позивача.
На адресу суду 23.05.2025 надійшли письмові пояснення відповідача від 22.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 суд відмовив у задоволенні спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025, відмовив у затвердженні мирової угоди від 07.04.2025 та зупинив провадження у справі №917/566/23.
На адресу суду 14.08.2025 надійшли - клопотання відповідача від 31.07.2025 про поновлення провадження у справі та спільна заява сторін від 31.07.2025 про затвердження мирової угоди разом з текстом мирової угоди від 31.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та поновив провадження у справі №917/566/23 для розгляду спільної заяви сторін від 31.07.2025 про затвердження мирової угоди від 31.07.2025; призначив підготовче засідання на 23.09.2025.
На адресу суду 10.09.2025 надійшли сформовані в системі "Електронний суд" письмові пояснення позивача. Позивач просить суд затвердити подану мирову угоду та розглянути питання щодо затвердження мирової угоди за відсутності представника позивача.
На адресу суду 12.09.2025 надійшли письмові пояснення відповідача від 09.09.2025.
На адресу суду 19.09.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача.
Призначене на 23.09.2025 о 15:40год. підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 суд призначив судове засідання на 08.10.2025.
На адресу суду 07.10.2025 надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримку спільної заяви про затвердження мирової угоди.
Згідно зі статтею 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Підписантами спільної заяви та мирової угоди від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» вказаний заступник директора Божок Олександр Юрійович, від імені фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича - особисто відповідач.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Божок Олександр Юрійович наділений повноваженнями вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», к тому числі, підписувати договори тощо (згідно зі Статутом).
Позивач не повідомив суд про наявність обмежень у Божка Олександра Юрійовича на підписання наданої до суду мирової угоди від 31.07.2025.
Частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У цій справі предметом позовних вимог є вимоги:
- про стягнення суми у загальному розмірі 1453391грн5?0коп, що складається з:
суми боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 419882грн24коп за період 15.03.2022 - 15.01.2023;
неустойки за користування об'єктом лізингу у розмірі 1023229грн12коп за період 16.01.2023 - 15.03.2023;
збитків у розмірі 8500грн;
суми у розмірі 1284грн;
пені у розмірі 64грн02коп, 3% річних у розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат у розмірі 381грн33коп за періоди 11.12.2020-24.02.2023, 07.10.2021-24.02.2023, 07.12.2021-24.02.2023;
- про витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобілю марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Звертаючись з наведеними вище позовними вимогами, позивач стверджував про - порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018); відмову позивача від договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018) листом від 17.03.2021 №00015333 та розірвання договору з 23.03.2021.
Розглядаючи спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди від 31.07.2025, суд не дає оцінку обставинам справи, лише досліджує зміст умов мирової угоди від 31.07.2025, підписаної сторонами.
Відповідно до пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025 сторони домовилися, що позивач відмовляється від позову в частині вимоги про витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіля марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, колір чорний, а також сторони домовилися укласти додаткову угоду до договору про поновлення дії договору після його припинення з дати такого припинення та сторони у зв'язку з майбутнім поновленням дії договору домовились про таке:
- станом на дату укладення угоди сума боргових зобов'язань лізингоодержувача за договором до повного погашення складає 333221,18грн (надалі - «борг»). Відповідач визнає таку суму боргу, а позивач відмовляється від позовних вимог, що перевищують зазначену суму боргу (підпункт 2.1 пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025);
- відповідач бере на себе зобов'язання повністю погасити (сплатити) зазначений в п. 2.1 угоди борг перед позивачем, на поточний рахунок лізингодавця (IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у Відділенні «КІБ» АТ «Креді Агріколь Банк» таким чином (підпункт 2.2 пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025):
- щомісячно, з серпня 2025 року по січень 2026 року включно, у термін до останнього дня місяця за який здійснюється оплата, Відповідач сплачує 20000,00грн (двадцять тисяч гривень). Загальна сума платежів відповідно до цього підпункту складатиме 120000,00 гривень (підпункт 2.2.1 пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025);
- щомісячно, з лютого 2026 року по жовтень 2026 року включно, у термін до останнього дня місяця, за який здійснюється оплата, відповідач сплачує 23691,24грн. (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 24коп). Загальна сума платежів відповідно до цього підпункту складатиме 213221,18 гривень (підпункт 2.2.2 пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025);
- незважаючи на зазначене у п.2.2 цієї угоди, відповідач вправі погасити (сплатити) вказаний в п. 2.1 угоди борг перед позивачем, достроково (підпункт 2.3 пункту 2 мирової угоди від 31.07.2025).
Згідно з пунктом 4 мирової угоди від 31.07.2025 після сплати боргу в повному обсязі позивач зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати сплати останнього платежу передати у власність відповідача автомобіль шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Пунктом 5 мирової угоди від 31.07.2025 встановлено, що у разі невиконання позивачем вимог п. 4 цієї мирової угоди відповідач має право звернутись до державної виконавчої служби або приватного виконавця із заявою про примусове виконання відповідного пункту, а саме примусового передання у власність відповідача автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу, підписання додаткової угоди до договору фінансового лізингу №00015333 від 17.01.2018 року.
По-перше, у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII вказано, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
11) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
31) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Таким чином виконавчим документом є саме ухвала суду про затвердження мирової угоди, а не мирова угода.
По-друге, згідно з частинами 2, 3 статті 193 Господарського процесуального кодексу України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Предметом розгляду у справі №917/566/23 є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича про стягнення суми у загальному розмірі 1453391грн50коп та про витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобілю. За результатом розгляду судом мирової угоди у справі №917/566/23 статус стягувача може отримати лише позивач, а відповідач - статус боржника.
Втретє, спір щодо зобов'язання іншої сторони укласти договір (визнання договору укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем) вирішується у судовому порядку, шляхом подання до суду відповідного позову.
Згідно з пунктом 8 мирової угоди від 31.07.2025 сторони домовились, що в разі порушення лізингоодержувачем порядку і строків сплати боргу (будь якої його частини), передбачених п. 2 цієї угоди, більше ніж на 10 (десять) робочих днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплати штрафу у розмірі 333221,18грн. та витребування (повернення) від лізингоодержувача автомобіля шляхом подання виконавчого напису на примусове виконання з метою повернення автомобіля.
Чинним законодавством передбачений механізм захисту прав позивача, у разі невиконання відповідачем затвердженої судом мирової угоди.
У разі порушення відповідачем порядку і строків сплати боргу, передбачених п. 2 мирової угоди від 31.07.2025, позивач отримує право на подання ухвали суду про затвердження мирової угоди для її примусового виконання.
Відповідно до пункту 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін.
Тобто мирова угода має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом.
Умови пункту 8 мирової угоди від 31.07.2025 про виникнення у позивача права вимагати від відповідача сплати штрафу у розмірі 333221,18грн. та витребування (повернення) від лізингоодержувача автомобіля шляхом подання виконавчого напису на примусове виконання з метою повернення автомобіля не врегульовують спір остаточно та призводять до виникнення нового спору.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні спільної заяви сторін від 31.07 про затвердження мирової угоди від 31.07.2025 та у затвердженні мирової угоди від 31.07.2025.
Додатково суд повідомляє сторін, що до моменту прийняття рішення судом вони не позбавлені права подати на затвердження суду нову мирову угоду, складену з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням викладених вище зауважень.
Оскільки суд відмовив у задоволенні спільної заяви сторін від 31.07.2025 про затвердження мирової угоди від 31.07.2025 та враховуючи подальше перебування відповідача у складі Збройних Сил України, суд зупиняє провадження у справі №917/566/23 до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись статтями 192, 227, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні спільної заяви сторін від 31.07.2025 про затвердження мирової угоди від 31.07.2025 та відмовити у затвердженні мирової угоди від 31.07.2025.
Зупинити провадження у справі №917/566/23 до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язати відповідача повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №917/566/23, протягом 14 днів з моменту усунення зазначених обставин.
Суддя Р.Г. Новікова