вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5759/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі № 904/5759/25
за позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Бельгійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 19314190)
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 669 879,95 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 669 879,95 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" є власником нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:08:693:0001 та 1210100000:08:693:02, власником яких є Дніпровська міська рада. Проте договори оренди земельних ділянок не укладено, тобто відповідач фактично користується земельними ділянками комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберіг у себе грошові кошти в сумі 1669879,95грн, які мав заплатити за користування земельними ділянками за період з 01.01.2022 до 24.07.2025 року.
Разом з позовною заявою Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальності "Фірма "Серсамиво" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1148148712101), а саме: будівлю літ. А-3, підвал під А-3, загальною площею 1 517,4 кв.м, ґанки літ. а, а1}, а2}, а3}, а4}, а5}, приямки літ. а6}, а7}, а8}, виробничу будівлю літ. В-1, загальною площею 115 кв.м, навіси літ. В1}, В2}, склади літ. Б, Г, споруди, мостіння № 1, 2, І за адресою: м. Дніпро, вул. Бельгійська, 4 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво", в межах суми стягнення в розмірі 1 669 879,95 гривень.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету Дніпровської міської ради значної суми коштів, від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу ухиляється, оскільки після вичерпання строку дії нотаріально посвідчених договорів оренди земельних ділянок комунальної власності №№171, 172 від 10.04.2001 нові договори оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" не укладались.
Дніпровська міська рада вважає, що існує реальна загроза утруднення виконання рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, оскільки нерухомість, розміщена на земельних ділянках, може бути відчужена, а грошові кошти - виведені з рахунків.
Разом з тим, заявник зазначає, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром суми стягнення, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Дніпровська міська рада з метою обґрунтування застосування саме заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти на рахунках указує, що обрані заходи забезпечення позову не порушують права відповідача, є пропорційними, обґрунтованими, співмірними та адекватними, сприятимуть ефективному поновленню порушених прав у разі задоволення позову.
Також заявник зазначає, що розмір грошових коштів, на які необхідно накласти арешт, визначається розміром безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1210100000:08:693:0001 та 1210100000:08:693:02, на яких розташоване нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво", та становить значний розмір, а саме: 1 669 879,95 гривень.
Крім того, Дніпровська міська рада вказує, що забезпечення позову в даній справі не може призвести до збитків для відповідача або третіх осіб, оскільки вжиття таких заходів не матиме фактичних обмежень майнових прав відповідача, у зв'язку з чим підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
На підставі ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості поданої позовної заяви є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позову визначено стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1669879,95 грн за використання земельної ділянки площею 0,1333 га з кадастровим номером 1210100000:08:693:0001 та за використання земельної ділянки площею 0,0644 га з кадастровим номером 1210100000:08:693:0002 за місцезнаходженням: м. Дніпро, вул.Бельгійська, 4.
Ураховуючи вищевикладене, Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста.
Суд звертає увагу, що позовна заява буде спрямована, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.
З огляду на це, беручи до уваги можливість вибуття з власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" в будь-який момент нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,1333 га з кадастровим номером 1210100000:08:693:0001 та на земельній ділянці площею 0,0644 га з кадастровим номером 1210100000:08:693:0002 за місцезнаходженням: м. Дніпро, вул. Бельгійська, 4, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться в нього, без обмеження/позбавлення права користування цим майном.
Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної заяви поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернеться Дніпровська міська рада, призвести до зміни власника нерухомого майна та вплинути на виконання такого рішення.
Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Аналогічний правовий висновок про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача надалі унеможливить виконання судового рішення, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судового рішення, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Отже, накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього грошових коштів.
Разом з тим, накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення співвідноситься з предметом позову про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок. Крім того, існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Суд звертає увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача. За таких обставин вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" в будь-який момент розпорядитись належними йому грошовими коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення, що ненакладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення в розмірі 1669879,95 грн може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради.
Здійснивши оцінку адекватності обраних заявником заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" в межах суми стягнення в розмірі 1 669 879,95 грн, суд дійшов висновку, що запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав боржника, оскільки нерухоме майно та грошові кошти фактично залишаться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво", а буде обмежено лише можливість розпоряджатись ними на час розгляду справи в суді.
З урахуванням вищевикладеного, матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів територіальної громади м. Дніпро у випадку незастосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми, адекватними та співмірними до суми стягнення в розмірі 1669879,95 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Дніпровської міської ради (вх. № 44618/25 від 10.10.2025) про забезпечення позову - задовольнити.
2. Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальності "Фірма "Серсамиво" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Бельгійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 19314190), а саме: будівлю літ. А-3, підвал під А-3, загальною площею 1517,4кв.м, ґанки літ. а, а1}, а2}, а3}, а4}, а5}, приямки літ. а6}, а7}, а8}, виробничу будівлю літ. В-1, загальною площею 115 кв.м, навіси літ. В1}, В2}, склади літ. Б, Г, споруди, мостіння № 1, 2, І за адресою: м. Дніпро, вул. Бельгійська, 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1148148712101) та на грошові кошти в національній валюті України (гривня), що належать Товариству з обмеженою відповідальності "Фірма "Серсамиво" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Бельгійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 19314190), які знаходяться в банківських установах на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Бельгійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 19314190), у межах суми стягнення в розмірі 1 669 879,95 грн (один мільйон шістсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 95 копійок).
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Серсамиво" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Бельгійська, буд. 4, код ЄДРПОУ 19314190)
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою суду законної сили - 13.10.2025 року.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 14.10.2028 року.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю або частково.
Ухвала суду може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко