пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 жовтня 2025 року Справа № 903/744/25
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за учасників судового процесу:
від АТ «Кредобанк»: Павленко С.В. - довіреність №13789 від 13.12.2024
від АТ «ПУМБ»: Терещук Ю.О. - довіреність від 05.06.2025
керуюча реструктуризацією: Белінська Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/744/25 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,
22.07.2024 ОСОБА_1 сформувала в системі "Електронний суд" заяву про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, в якій просить суд:
1. Прийняти дану заяву до розгляду.
2. Відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність.
3. Затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією боргів та призначити.
4.Оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України.
5. Задовольнити заяву.
6. Визнати ОСОБА_1 неплатоспроможною.
7. Прийняти пропозиції - запропонований План реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 122 377.2 грн. та списання коштів у сумі 331685.17 грн.
8. Зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо ОСОБА_1 , починаючи з дня винесення рішення.
Ухвалою господарського суду від 23.07.2025 заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 29.07.2025 о 10:15 год. Визнано особисту явку ОСОБА_1 в судове засідання обов'язковою (мати з собою документ, що посвідчує особу).
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 02.09.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
05.09.2025 та 10.09.2025 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про перетин державного кордону боржником та членами його сім'ї.
08.09.2025 представник ГУ ДПС у Волинській області надіслав лист, яким долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 04.09.2025, за період з березня 2022 по березень 2025 громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згідно відомостей з Державного реєстру щодо пошуку реєстрації особи станом на 04.09.2025 відсутня інформація щодо реєстрації в Державному реєстрі фізичної особи з реквізитами « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника:
- від Акціонерного товариства «Сенс Банк» в розмірі 55 561,59 грн основного боргу, а також 4 844,80 гривень судових витрат.
- від Акціонерного товариства «Кредобанк» в розмірі 143445,96 грн -вимоги другої черги, а також 4 844,80 гривень позачергові вимоги.
- від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в розмірі 113398,24 грн -заборгованість за кредитним договором, а також 4 844,80 гривень позачергові вимоги.
Ухвалами суду від 17.09.2025, від 30.09.2025 та від 02.10.2025 відповідні заяви з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяв в попередньому судовому засіданні призначено на 14.10.2025.
02.10.2025 керуюча реструктуризацією боржника сформувала в системі «Електронний суд» звіт про результати перевірки декларацій боржника.
07.10.2025 боржниця сформувала в системі «Електронний суд» клопотання, яким долучила до матеріалів справи виправлені декларації про майновий стан за 2022-2025роки.
09.10.2025 та 10.10.2025 керуюча реструктуризацією боржника сформувала в системі «Електронний суд» відомість про результати розгляду вимог кредиторів та Акт опису майна Боржника від 02.10.2025.
Представник АТ «Кредобанк» та АТ «ПУМБ» в судовому засіданні просили суд задовольнити заявлені ними грошові вимоги.
Керуюча реструктуризацією в судовому засіданні підтримали заявлені кредиторами вимоги.
У визначений судом день та час інші кредитори та боржниця своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, причини неявки в судове засідання суду не повідомили.
Заслухавши представника АТ «Кредобанк», АТ «ПУМБ» та керуючу реструктуризацією, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 02.09.2025 за №77006 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що боржником звертаючись до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надано конкретизований список кредиторів із зазначенням підстав виникнення грошових зобов'язань та сум заборгованості, а також первинні документи по договірних взаємовідносинах із АТ «Сенс Банк», АТ «Кредобанк» та АТ «Перший Український міжнародний банк».
Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому (справа №902/221/22):
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Щодо заявлених грошових вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк», судом враховано наступне.
З матеріалів справи вбачається, 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи.
Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» за №2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на найменування: АТ «СЕНС БАНК». Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту. Проведена відповідна державна реєстрація.
28.01.2021 між ОСОБА_1 (надалі-Позичальник) та ПАТ «Альфа Банк» укладена Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631576625.
Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi. У даному розділі зберігається, як поточна редакція повного тексту Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», так і архівні редакції.
Кредит надавався Позичальнику на наступних умовах: умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії:
- розмір кредитного ліміту не може перевищувати 200 000 гривень;
- сума доступного кредиту (кредитної лінії) на момент укладання Договору 36 200,00 грн.
- відсоткова ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчинення торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 35,99 % річних;
- строк дії картки: 5 років з моменту випуску з правом пролонгації, за умови дотримання Позичальником умов Договору;
- розмір обов'язкового мінімального платежу складає 5% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 гривень.
Тобто, оферта на укладання Угоди, акцепт, паспорт споживчого кредиту містять всі істотні умови кредитування.
Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк» Позичальник зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
В результаті порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань, в останнього перед кредитором АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 55561,59 гривень, з яких:
- 23435,50 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 5288,77 гривень - заборгованість за відсотками;
- 25707,49 - гривень - заборгованість за тілом кредиту;
- 1129,83 гривень - овердрафт.
Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Приписами статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючим реструктуризацією, повністю визнаються останньою та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним повідомленням.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:
- 55561,59 грн (заборгованість за простроченим тілом кредиту; заборгованість за відсотками; заборгованість за тілом кредиту; овердрафт) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
Щодо заявлених грошових вимог АТ «Кредобанк, судом враховано наступне.
15.10.2020 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - Банк, Кредитор, АТ «Кредобанк») та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник) укладено Кредитний договір № CL-292249 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.
Згідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 112000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень 00 копійок) на строк до 14.10.2025.
Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі:
- на поточні потреби Позичальника в сумі 70 692,24 грн.;
- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед АТ «Кредобанк» в сумі 26 107,76 грн.;
- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед АТ «ПУМБ» в сумі 15 200,00 грн.
У відповідності до п.2.5 Договору, для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3.1 Договору, Кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п.2.4 Кредитного договору.
Згідно п. 4.1 Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.
Відповідно до п. 4.2. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною у п. 4.1. цього договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору.
Пунктами 6.1., 6.2. Договору, узгоджено, що позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Договору). Всього Позичальник зобов'язаний здійснити 60 Щомісячних платежів по 4 010 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення Кредитного договору.
Відповідно до п. 6.6. Договору, погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється у наступній черговості:
У першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування Кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);
У другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом; поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу);
У третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.
Згідно із п. 6.9. Договору, Банк у випадку, передбачених п. 3.3. Кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Відповідно до 6.10. Договору, Позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів після отримання письмової вимоги Банку (п.6.9.) усунути порушення умов Кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку.
У відповідності до п. 7.1. Договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання Позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2. Договору, за невиконання обов'язку, передбаченого п.10.2. Кредитного договору, Банк має право нарахувати Позичальнику штраф в розмірі 5 % від суми Кредиту, що становить 5600 грн.
За виконання зобов'язань за Кредитним договором Позичальник несе повну відповідальність перед Банком усім належним йому майном , у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України (п. 8.1. Договору).
На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за Кредитним договором № CL-292249 від 15.10.2020 виконав в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на відкритий у Банку транзитний рахунок № НОМЕР_2 з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами, що підтверджується меморіальними ордерами доданими до заяви та випискою по особовим рахунках:
- на поточні потреби Позичальника в сумі 70692, 24 грн., на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 ;
- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед АТ «Кредобанк» в сумі 26 107, 76 грн., на рахунок Банку № НОМЕР_4 ;
- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед АТ «ПУМБ» в сумі 15 200,00 грн., на рахунок Банку № НОМЕР_5 .
Скріпивши Кредитний договір підписами, у Сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Згідно розрахунку заборгованості по Договору № CL-292249 від 15.10.2020 станом на 02.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить у розмірі 140417 (сто сорок тисяч чотириста сімнадцять) гривень 96 копійок, що складається із:
- Суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 94 048,32 грн.
- Суми заборгованості за відсотками - 46369,64 грн.
Разом з цим, рішенням Горохівського районного суду Волинської області у справі № 155/613/24 стягнуто з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-292249 від 15 жовтня 2020 року в розмірі 160056,32 грн а також судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючою реструктуризацією, повністю визнаються нею та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним повідомленням.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:
- 143445,96 грн - (заборгованості за кредитом (тіло кредиту), заборгованості за відсотками та судовий збір по справі №155/613/24) вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
Щодо заявлених грошових вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» , судом враховано наступне.
Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та боржником укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 2001357689301 від 16.07.2019 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до вказаної заяви боржнику відкритий поточний рахунок в національній валюті та встановлений кредитний ліміт у сумі 30 000 грн., зі сплатою процентної ставки у розмірі 47.88% річних.
Відповідно до п.4.3.6.4. п.4.3. ч.4 р.ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт було збільшено до 50 000 грн.
Згідно з ч.1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Станом на 01.09.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 67831,79 гривень, з яких:
-заборгованість за сумою кредиту 42 036,07 грн.;
-заборгованість за процентами - 25 795,72 грн.
Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та боржником підписано Заяву № 1001912073001 від 01.07.2021 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до вказаної заяви боржнику видано споживчий кредит у сумі 34 600 грн. на загальні споживчі цілі, строком на 39 місяців, зі сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2.99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0.01% річних, що складає реальну процентну ставку 72,1909 % річних.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.50374670.244021.8810 від 01.07.2021.
Станом на 01.09.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 45566,45 гривень, з яких:
-30170.71 грн. - заборгованість за кредитом (тіло);
-11.19 грн. заборгованість за процентами;
-15 384.55 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна сума грошових вимог за кредитними договорами станом на 01.09.2025 склала 113 398.24 грн :
- 67 831.79 грн - за договором № 2001357689301 від 16.07.2019.
- 45 566.45 грн - за договором № 1001912073001 від 01.07.2021.
У Заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (скорочено - ДКБО ) вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), розміщений на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання Заяви підтримує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Згідно з п.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Підписана між кредитором та боржником Заява на приєднання до ДКБО є договором приєднання, і даний документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Боржник звернувся до банку для відкриття поточного (карткового) рахунку та отримання кредиту.
Кредитор, керуючись ст. 633 ЦК України, запропонував боржнику публічний договір (ДКБО) для здійснення банківського обслуговування.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги».
Таким чином, Договір комплексного банківського обслуговування відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ч.2 ст.29 Закону України «Про платіжні послуги» є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору. На підставі вказаної Заяви кредитор надав боржнику кредит.
Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Боржник зобов'язання за кредитним договором не виконав, кредит не повернув, плату за користування кредитними коштами не сплатив.
Право Банку встановлювати щомісячну комісію за обслуговування споживчого кредиту передбачено статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Ст. ст. 1, ч. 2 ст. 8, ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Споживче кредитування правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Банк наголошує, що обслуговування споживчого кредиту за яке в погоджених сторонами Кредитних договорах встановлено щомісячну комісію є самостійною банківською послугою не забороненою діючим законодавством України та не потребує додаткового тлумачення, роз'яснення, толкування та з якою погодився Позичальник (Боржник) підписавши Кредитні договори без заперечень та частково сплативши щомісячну комісію.
Отже, що нарахована Банком комісія жодним чином не стосується надання інформації раз чи декілька раз на рік чи місяць про стан рахунку чи розмір заборгованості. Посилання арбітражної керуючої на відповідну практику Верховного суду стосовно нікчемності комісії за надання інформації жодним чином не стосується наведених правовідносин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.06.2021 у справі № 201/10403/19 (провадження № 61 7416св20) зробив наступний висновок: «Правомірність нарахування самої комісії, з нарахуванням якої не погоджується в позовній заяві позивач, може бути предметом дослідження судом при визначенні заборгованості за кредитним договором. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1734-VIII споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами паспорта споживчого кредитування та кредитного договору, мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляла, у подальшому виконувала його умови та покладені на неї договірні зобов'язання, сплачуючи кредит, що свідчить про свідоме визнання позивачем умов договору, в тому числі його оспорюваних умов. Суд бере до уваги, що позивач, незважаючи на зазначену в позовній заяві незгоду із комісією за управління коштами в частині обслуговування кредитної заборгованості у разі порушення позичальником зобов'язань, таким своїм правом не скористалася.
Наступний висновок Верховного Суду у справі № 910/2578/24 від 01 липня 2025 року де стороною є також АТ «ПУМБ» і судами досліджувалися аналогічні умови договору і відповідно жодних порушень істотних умов договору не виявили.
«П. 65. Ураховуючи викладене, а також враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується із тим, що ОСОБА_1 , підписавши заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб прийняв пропозицію банку на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, що свідчить про дотримання форми договору, визначеної законом.».
Заборгованість за кредитними договорами боржника перед заявником становить 113398,24 грн, підтверджена матеріалами справи, підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки згідно з ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ «ПУМБ про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:
- 113398,24 грн (заборгованість за кредитом, заборгованість по процентах, заборгованість за комісією) - вимоги 2 черги.
- 4844,80,00 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов'язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.
Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно зі ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -
1. Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вулиця Велика васильківська, 100, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) повністю в розмірі:
- 55561,59 грн (заборгованість за простроченим тілом кредиту; заборгованість за відсотками; заборгованість за тілом кредиту; овердрафт) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
2. Заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» (вулиця Сахарова,78, місто Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) повністю в розмірі:
- 143445,96 грн - (заборгованості за кредитом (тіло кредиту), заборгованості за відсотками та судовий збір по справі №155/613/24) вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
3. Заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити.
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (вулиця Андріївська,4, місто Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) повністю в розмірі:
- 113398,24 грн (заборгованість за кредитом, заборгованість по процентах, заборгованість за комісією) - вимоги 2 черги.
- 4844,80,00 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
4. Визначити визнані судом вимоги кредиторів до боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ):
4.1.Вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» у наступній черговості:
- 55561,59 грн (заборгованість за простроченим тілом кредиту; заборгованість за відсотками; заборгованість за тілом кредиту; овердрафт) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
4.2. Вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» у наступній черговості:
- 143445,96 грн - (заборгованості за кредитом (тіло кредиту), заборгованості за відсотками та судовий збір по справі №155/613/24) вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
4.3. Вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у наступній черговості:
- 143445,96 грн - (заборгованості за кредитом (тіло кредиту), заборгованості за відсотками та судовий збір по справі №155/613/24) вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
5. Зобов'язати керуючу реструктуризацією Белінську Н.О. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
6. Керуючій реструктуризацією Белінській Н.О. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 11 листопада 2025 року о 10:15 год.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а, в залі судових засідань №103).
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 14.10.2025.
Суддя І. О. Гарбар