вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1054/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику учасників справи заяву представника позивача вих. №б/н від 28.09.2025 (вх. канцелярії суду № 01-34/10346/25 від 29.09.2025), подану у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" (вул. Стельмаха Володимира, 32А, м. Рівне, Рівненський район, Рівненська область, 33018)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд" (вул. Гонти, буд. 22А, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21022)
про стягнення 418033,86 грн,
Господарським судом Вінницької області 23.09.2025 ухвалено рішення у справі № 902/1054/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд" 418033,86 грн, відповідно до якого позов задоволено частково.
В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника позивача вих. №б/н від 28.09.2025 (вх. канцелярії суду № 01-34/10346/25 від 29.09.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" 30000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу приписів ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Оскільки про судові витрати на правову допомогу було заявлено у судовому засіданні 23.09.2025 та заявником дотримано п'ятиденного строку на подання доказів понесених витрат після ухвалення рішення, то така заява підлягає розгляду по суті. Поряд з цим суд не вбачає необхідності розгляду такої заяви у судовому засіданні.
Приписами ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як слідує з матеріалів справи, 10.06.2025 між Адвокатом Давидюком Віталієм Анатолійовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" (Клієнт) укладено Договір №1-06/2025 про надання правничої допомоги (Договір), згідно із п.1.1 якого предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх питаннях з приводу здійснення Клієнтом його діяльності, у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Додатковою угодою від 10.06.2025 до Договору сторони погодили, що Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором про надання правничої допомоги №1-06/2025 від 10.06.2025 доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання представляти інтереси Клієнта та надавати всю необхідну правничу допомогу Клієнту щодо стягнення заборгованості за Договором поставки №БВ 10/11 від 10.11.2023, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд".
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди встановити фіксований гонорар (винагороду) Адвокату в розмірі 30000 грн.
Сторони дійшли згоди про те, що Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар, компенсувати витрати, що понесені Адвокатом у зв'язку із виконанням цього Договору згідно Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписуються сторонами шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунок Адвоката протягом 10-ти днів з моменту набрання судовим рішенням по справі законної сили (п. 4 Додаткової угоди).
Підписаним між сторонами Актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 24.09.2025 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 30000 грн.
Окрім того, матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВК №1181857 від 29.07.2025 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" адвокатом Давидюком Віталієм Анатолійовичем.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зміст норм статей 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Оскільки доказів фактичної сплати відповідачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат в сумі 30000 грн.
Так, зазначені в акті послуги (попередня усна консультація Клієнта; вивчення документів наданих Клієнтом, вивчення та аналіз відповідних норм закону, нормативних документів, консультації Клієнта щодо порядку подання позовної заяви; роз'яснення Клієнту порядку та строків подання заяв по суті справи та з процесуальних питань у господарському судочинстві) за своєю суттю взаємопоглинаються.
Крім того, обсяг поданих позивачем матеріалів не є об'ємним, обмежується поданням позовної заяви та заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Справа не належить до справ значної складності, що могло б мати наслідком необхідність опрацювання Адвокатом значного обсягу матеріалів чи судової практики, спір є типовим, результат вирішення справи не впливає на репутацію сторони позивача і не викликає публічного інтересу.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі загалом складають 20000 грн.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу (у співвідношенні 74,52 % - задоволено та 25,48 % - відмовлено).
Отже, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд" підлягають відшкодуванню 14904 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у відсотковому відношенні задоволених вимог від суми витрат на правничу допомогу, яку визнано судом обґрунтованою. Водночас залишенню за позивачем підлягають витрати на адвоката в решті заявленої суми, що складає 15096 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Ухвалити додаткове рішення у справі №902/1054/25 щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапромбуд" (вул. Гонти, буд. 22А, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21022, код ЄДРПОУ 44651998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс" (вул. Стельмаха Володимира, 32А, м. Рівне, Рівненський район, Рівненська область, 33018, код ЄДРПОУ 45076284) 14904 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15096 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Бетон Сервіс".
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного додаткового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне додаткове рішення складено 14 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.