вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" жовтня 2025 р. Cправа № 902/650/25
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" (вул. Келецька, буд. 105, м. Вінниця, Вінницька обл., 21030)
про стягнення 10 162 872,24 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Виростко А.В.
відповідача: Решодько І.М.
15.05.2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" про стягнення 10 162 872,24 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.05.2025 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі № 902/650/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.06.2025.
28.05.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/5769/25 від 28.05.2025), який долучений судом до матеріалів справи.
12.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" надійшло клопотання (вх. № канц. 0-34/6332/23 від 12.06.2025) про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на зайнятість в іншому судовому засіданні.
12.06.2025 від Акціонерного товариство "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив (вх.№ канц. 01-34/6346/25 від 12.06.2025), яка долучена судом до матеріалів справи.
17.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" надійшло заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № канц. 01-34/6459/25 від 17.06.2025), яке долучене судом до матеріалів справи.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Марін" (вх. № канц. 0-34/6332/23 від 12.06.2025) про відкладення розгляду справи на іншу дату, та як наслідок відкладено розгляд справи на 12.08.2028, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 17.06.2025 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 12.08.2025.
За результатами проведеного судового засідання 12.08.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті 09.09.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання 09.09.2025 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 02.10.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове 02.10.2025 з'явились представник позивача та представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечує.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, як на підставу позовних вимог, посилається на порушення ТОВ «АП Марін» пункту 1.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом - в частині неодночасного пред'явлення груп вагонів, призначених до перевезення маршрутним поїздом. Як наслідок, на думку позивача, ці відправлення не є маршрутними відправленнями, тому розрахунок провізної плати, плати за користування вагонами перевізника слід проводити за іншими тарифами та без понижуючого коефіцієнту 0,75. Доказами порушення пункту 1.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (неодночасне пред'явлення, вагонів призначених до перевезення маршрутним поїздом) зі сторони ТОВ «АП Марін», позивачем надано пам'ятки Форми ГУ-45 та Акти форми ГУ - 23. При цьому, позивачем вказується про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, а саме, вагони не забрані власним локомотивом, внаслідок чого виник загальний недобір в сумі 8 469 060, 20 грн без ПДВ (10 162 872,24 грн з ПДВ). Поряд з цим позивачем зазначається, що відповідно до вказівки від 16.09.2020 № ЦМ-13/5588 мінімальна довжина маршруту встановлена у кількості 44 вагонів».
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи зводяться до наступного: ТОВ «АП Марін» виконало умови аукціонів та оформляло вантаж маршрутними відправками в кількості вагонів для маршрутного поїзда відповідно до технічної можливості та колійного розвитку станції Дубов'язівка, яка є структурним підрозділом АТ «Українська залізниця». Зазначає, що Договором і законодавством не встановлено мінімальної кількості вагонів для маршрутного поїзда. Щодо доводів позивача звертає увагу, що відповідно до роз'ясненнях Департаменту комерційної роботи від 16.09.2020 щодо умов застосування норм для маршрутного поїзда (НР ЦМ-13/5588) мінімальна довжина маршруту встановлена у кількості 44 вагонів» та за доводами відповідача остання не є документом, який встановлює мінімальну кількість вагонів для маршрутного поїзда. За твердженнями відповідача вказівка є листом роз'ясненням для визначеного кола осіб, яке не ґрунтується на нормах чинного законодавства та локальних актах АТ «Українська залізниця (жодного посилання на такі акти вказаний лист не містить). Серед адресатів даного листа ТОВ «АП Марін» відсутнє. Разом з тим, в порушення п. 4. Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, залізниця не повідомляла ТОВ «АП Марін» про встановлені норми маси та довжини маршрутів.
Представник позивача проти доводів представника відповідача заперечує, про що безпосередньо вказав у відповіді на відзив, де доводи зводяться до наступного: відповідач фактично обґрунтовує відсутність нормативного та/або договірного врегулювання мінімальної кількості вагонів для маршруту. Так, ч. 6 ст. 4 Закону України “Про залізничний транспорт» в частині того, що управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції Акціонерного товариства “Українська залізниця». п. 2.1.14. Договору в частині того, що Замовник зобов'язаний самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до Договору, направленими Перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах Перевізника. Пункт 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, пунктам 2, 4, 5, 6, 7 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 565/6853) в частині прямого визначення поняття маршрутного поїзду, права (повноважень/дискреції) визначення перевізником маси та/або довжини маршруту та обов'язку Вантажовідправника здати до перевезення сформований ним поїзд встановленої маси та довжини. Позивачем вказується, що саме роз'ясненням від 16.09.2020 № ЦМ-13/5588» було вказано масу та довжину, а згідно із п. 2.1.14. Замовник зобов'язаний самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до Договору, направленими Перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах Перевізника. Крім того, представник відповідача зазначає, що останнім не пропущено строк позовної давності, оскільки до даних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності.
У запереченні (відповіді на відзив) представником відповідача викладені заперечення щодо доводів представника відповідача, що викладені у відповіді на відзив, де останні зводяться до того, що позивачем не надано жодного локального Акту АТ «Українська залізниця» який би встановлював мінімальну кількість вагонів для маршрутного поїзда. Поряд з цим, зазначає про пропущений строк позовної давності.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 19.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “АП Марін» шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису направило Акціонерному товариству “Українська залізниця» заяву № 39882242/2020-0001 про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
19.06.2020 позивач направив відповідачу повідомлення № 40-39882242/2020-0001, яким засвідчив прийняття від відповідача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, повідомив про присвоєння позивачу кодів відправника/ одержувача 0622 та платника 8373060 з відкриттям особового рахунку 8373060.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3 договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Згідно з п. 1.4. договору надання послуг за договором може підтверджуватись, зокрема, накладною.
Обов'язки замовника за цим договором, зокрема: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуги перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовування перевізнику витрат, пов'язаних із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.1., 2.1.4, 2.1.5. договору)
Залізниця зобов'язана приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2. договору).
Розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця» (п. 4.1 договору).
Згідно з пунктом 3.2. договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів Перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі “від 2091 км до 2190 км». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені пунктами 5, 7 розділу III Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів; плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
Пунктом 3.2.1 договору встановлений порядок визначення розміру плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах)
При цьому, згідно порядку визначення розміру плати за використання власного вагону перевізника, що викладений в підпункті 3.2.1. договору - ставка плати за використання власних вагонів перевізника (спл) для відповідного типу, грн/вагон на добу зазначена в додатку 1-2 до договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Як слідує з матеріалів справи, Позивачем було оголошено про проведення електронних аукціонів (торгів) на умовах англійського аукціону:
“Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). Навантаження та оформлення документів на перевезення вантажу 15.09.2022 згідно з графіком оголошень, що знаходиться за посиланням https://uz-cargo.com/auction- archive.html#archive Кількість вагонів - 50; Рухомий склад - хопери-зерновози - 95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 15.09.2022 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 15.09.2022 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 26.08.2022 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 12.09 .2022 20:00»;
“Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). Навантаження та оформлення документів на перевезення вантажу 11.09.2022 згідно з графіком оголошень, що знаходиться за посиланням https://uz-cargo.com/auction- archive.html#archive Кількість вагонів - 50; Рухомий склад - хопери-зерновози - 95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 11.09.2022 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 11.09.2022 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 26.08.2022 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 08.09. 2022 20:00»;
“Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). Навантаження та оформлення документів на перевезення вантажу 17.09.2022 згідно з графіком оголошень, що знаходиться за посиланням https://uz-cargo.com/auction- archive.html#archive Кількість вагонів - 50; Рухомий склад - хопери-зерновози - 95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 17-09.2022 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 17.09.2022 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 26.08.2022 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 14.09 .2022 20:00»;
“Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1 вагон за 1 добу). Рухомий склад -зерновози. Навантаження та оформлення документів на перевезення вантажу 24.09.2022 згідно з графіком оголошень, що знаходиться за посиланням https://uz-cargo.com/auction-archive.html#archive. Полігон вивантаження - УЗ. Кількість вагонів - 10; Рухомий склад - хопери-зерновози - 95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 24.09.2022 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 24.09.2022 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 02.09.2022 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 21.09.2022 20:00»;
“Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1 вагон за 1 добу). Рухомий склад -зерновози. Навантаження та оформлення документів на перевезення вантажу 24.09.2022 згідно з графіком оголошень, що знаходиться за посиланням https://uz-cargo.com/auction-archive.html#archive. Полігон вивантаження - УЗ. Кількість вагонів - 20; Рухомий склад - хопери-зерновози - 95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 24.09.2022 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 24.09.2022 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 02.09.2022 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 21.09.2022 20:00».
Відповідач, на підставі зазначених оголошень про продаж послуг з використання вагонів (англійський аукціон) прийняв участь у даних аукціонах, за результатами чого став переможцем з ціною реалізації:
лот № RCE001-UA-20220822-91380 ставка 5 501 грн 00 коп. без ПДВ, що є ставкою плати за використання власних вагонів перевізника (Спл).
лот № RCE001-UA-20220822-68066 ставка 5 600 грн 00 коп. без ПДВ, що є ставкою плати за використання власних вагонів перевізника (Спл).
лот № RCE001-UA-20220822-23287 ставка 4 000 грн 02 коп. без ПДВ, що є ставкою плати за використання власних вагонів перевізника (Спл).
лот № RCE001-UA-20220829-18692 ставка 7 043 грн 00 коп. без ПДВ, що є ставкою плати за використання власних вагонів перевізника (Спл).
лот № RCE001-UA-20220829-44786 ставка 6 800 грн 01 коп. без ПДВ, що є ставкою плати за використання власних вагонів перевізника (Спл).
Судом встановлено, що Перевізником було проведено перевірку по залізничній станції "Дубов'язівка" дотримання умов Договору при розрахунку провізної плати за використання вагонів Перевізника та користування вагонами при оформленні маршрутних поїздів №№ 091001 10.09.2022, 091503, 091603 16.09.2022, 091804, 091904 19.09.2022, 092305, 092405 23.09.2022, вантажовідправник ТОВ “АП МАРІН».
Так, позивачем зазначається, що відповідно до роз'ясненнях Департаменту комерційної роботи від 16.09.2020 щодо умов застосування норм для маршрутного поїзда ( НР ЦМ-13/5588) мінімальна довжина маршруту встановлена у кількості 44 вагонів.
Відповідно до п. 1.3 Розділу 1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8373060 від 19.06.2020 укладеного між АТ “Укрзалізниця» та ТОВ “АП МАРІН» “Маршрутний поїзд - вантажний поїзд, має одночасно пред'явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/ вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами».
Натомість, за доводами позивача Вантажовідправник ТОВ “АП МАРІН» зазначені маршрутні поїзди оформлялись груповими відправками, а не одночасним пред'явленням до перевезення, а саме, кількість вагонів в яких не перевищувала 10 одиниць з порушенням встановленої норми мінімальної довжини маршруту та на різний час, чим не виконано умови п.1.3 Договору про надання послуг та визначених умов проведених аукціонів в частині кількості ваганів маршрутного поїзда та одночасного приймання перевізних документів після закінчення навантаження останньої групи вагонів при навантаженні маршрутного поїзда, а саме, щодо необхідності одночасного пред'явлення замовником вантажу до перевезення не були дотримані умови, а саме:
1) за лотом № RCE001-UA-20220822-91380 вантажовідправником 09.09.2022 передано 10 вагонів, оформлених накладною 32923609 та 10.09.2022 передано групами по 10 вагонів оформлених перевізними документами №№ 32924995, 32926925, 32926297, 32928582 із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд № 091001»;
2) за лотом № RCE001-UA-20220822-68066 вантажовідправником 15.09.2022 передано групами по 9 та 10 вагонів оформлених перевізними документами №№ 32963852, 32964363, 32966731, 32969941 із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд № 091503» та 16.09.2022 групами по 5, 7 вагонів оформлених перевізними документами №№ 32972028, 32972390 із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд № 091603»;
3) за лотом № RCE001-UA-20220822-23287 вантажовідправником 18.09.2022 передано групами по 2, 8 та 10 вагонів оформлених перевізними документами №№ 32988560, 32990012, 32988578, 32991820, 32990004 із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд № 091804» та 19.09.2022 групами по 5 вагонів оформлених перевізними документами №№32994824, 32994832 із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд №091904».
За доводами позивача, так як поїзди не відповідають визначеній нормі “маршрутного поїзда», застосування норми Vср - 353 км/доба при розрахунку складової провізної плати (плати за використання вагонів Перевізника) застосовано безпідставно.
Окрім того, у зв'язку із затримкою вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони не забрані власним локомотивом Перевізником складено: акт ф. ГУ-23 № 201 від 17.09.2022 о 11:00 на початок затримки вагонів (віднесення на відповідальність вантажовласника)/закрито актом ф. ГУ-23 № 202 від 17.09.2022 о 13:30, актом ф. ГУ-23 № 205 від 17.09.2022 о 15:50; акт ф. ГУ-23 № 204 від 17.09.2022 о 11:00 на початок затримки вагонів (віднесення на відповідальність вантажовласника) закрито актом ф. ГУ-23 № 206 від 17.09.2022 о 15:50.
З огляду на викладене позивачем в позовній заяві та в поясненнях зазначає, що:
недобір плати за користування вагонами за ставкою плати за користування вагонами за договорами в редакції від 01.09.2022 та 12.09.2022, за змістом відомостей плати за користування форми ГУ-46: №10090049, №16090050, №18090052, №19090053 склав 86 006,00 грн. без ПДВ;
за лотами № RCE001-UA-20220829-18692, № RCE001-UA-20220829-44786 вантажовідправником 23.09.2022 передано 22 вагони, оформлених перевізними документами №№ 33033440, 33033473, 33034455, 33034471, 33039934 групами 5, 5, 3, та 7 вагонів із зазначенням в графі 7 “Маршрутний поїзд №092305» та 24.09.2022 передано 8 вагонів, оформлених перевізними документами №№33041922, 33045550 групами по 6 та 2 вагона із зазначенням відмітки “Маршрутний поїзд №092405». Маршрутні поїзди №№ 093305, 0923405 24.09.2022 надавалися у складі 30 вагонів, чим недоотримана норма складу маршрутного поїзда, так розрахунок плати за використання вагонів Перевізника здійснювався на умовах електронних торгів за лотами RCE001-UA-20220829-18692 ставка - 7043,00 грн. та RCE001-UA-20220829-44786 ставка - 6800,01 грн. Недобір провізної плати склав 1 032 151,20 грн. без ПДВ.
В свою чергу розрахунок плати за використання вагонами Перевізника здійснювався на умовах електронних торгів за лотами RCE001-UA-20220822-91380 ставка - 5501,00 грн., RCE001-UA-20220822-68066 ставка 5600,00 грн., RCE001-UA-20220822-23287 ставка - 4000,02 грн. Недобір провізної плати за вказаними лотами склав 7 350 903,00 грн. без ПДВ.
На переконання позивача, оскільки дане відправлення не є маршрутним поїздом, було проведено перерахунок суми плати за користування вагонами без урахування коригуючого коефіцієнта, сума недобору плати за користування вагонами склала 8 469 060,20 грн без ПДВ (10 162 872,24 грн з ПДВ), що і стало підставою звернення з позовом до суду.
За результатами розгляду справи суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору про надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який є публічним.
Предметом даного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах залізниці (перевізника), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України).
Разом з цим, права й обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 17 Статуту залізниць України визначено, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах.
Відповідно до п. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
З метою організації та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги між сторонами було укладено договір.
Враховуючи фактичні обставини справи та умови договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення.
Відповідно до п. 1.3 договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Позивач у позові наполягає на порушенні відповідачем п. 1.3 договору в частині одночасного пред'явлення до перевезення маршрутного поїзда, при цьому посилається на роз'яснення Департаменту комерційної роботи від 16.09.2020 щодо умов застосування норм для маршрутного поїзда ( НР ЦМ-13/5588) де мінімальна довжина маршруту встановлена у кількості 44 вагонів.
Аналізуючи зміст правовідносин суд доходить висновку, що формування маршрутного поїзду мало відбутися у певні проміжки часу і можливість подачі вагонів групами відповідача умовами проведених аукціонів.
Пунктом 14 договору передбачено, що його невід'ємною частиною є додатки, зокрема, додаток 1-4.
Відповідно до п. 1 додатку № 1-4 до договору «Умови організації накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відповідно до п. 2 додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п. 3 додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Відповідно до п. 4 додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п. 5 додатку на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Згідно з п. 6 додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагона перевізником (п. 7 додатку).
Відповідно до п. 8 додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Судом встановлено, що відповідач немає власних потужностей для формування маршрутного поїзда (у встановленій кількості) вагонів на власній території, а тому саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями.
Тобто, сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору.
Суд звертає увагу на п.1.3 договору, відповідно до якого маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами, однак зауважує, що ст. 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць. П. 1.1. Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил, у разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989).
Затримка вагонів під час їх накопичення для формування маршрутного поїзда не може вважатись одностороннім порушенням зобов'язань зі сторони відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного між сторонами договору та додатку №1-4 до нього, який передбачає надання спеціальних послуг.
З огляду на зазначене вище вбачається, що оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного поїзда або одного документа на весь маршрутний поїзд ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) вагонів з вантажем.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин, а тому не має такого елементу, як вина відправника.
Щодо факту складення актів форми ГУ-23, то цей обов'язок сторін встановлено умовами п. 8 додатку №1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
В актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
В умовах договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами сторони узгодили, що в акті форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний акт відображає час за який сплачується тариф.
Відповідно до умов додатку №1-4 "Умови організації накопичення вагонів" у період "накопичення" сплачується плата, встановлена у п. 9.1 цього додатку - за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку №1-1 до договору. При цьому додаток №1-1 - це "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами".
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда з вантажем мають невід'ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона перевізником (п. п. 6, 7 додатку №1-4 до договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток №1-4 до договору), а отже вагони не могли бути відправлені не тому що немає документів, а тому що не сформовано 50 вагонів (маршрут).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №915/305/22 та від 09.04.2024 у справі №915/5/23.
Таким чином, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін, оскільки виконувались умови договору.
З урахуванням викладеного суд вважає, що акцептуючи укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом відповідач розраховував на умови цього договору, викладені у загальному доступі на відповідному сайті залізниці, а тому подальше трактування окремих умов договору з боку позивача йде в розріз із суттю умов договору та додатку №1-4 до нього.
Щодо роз'яснення Департаменту комерційної роботи від 16.09.2020 щодо умов застосування норм для маршрутного поїзда ( НР ЦМ-13/5588) мінімальна довжина маршруту встановлена у кількості 44 вагонів» суд зазначає наступне:
Роз'яснення департаментів, як правило, мають рекомендаційний характер, але якщо вони видаються у формі наказу чи іншого розпорядчого документа то є обов'язковими для виконання. Статус документа визначається його типом: розпорядчі документи (накази, постанови, рішення) є обов'язковими для виконання, а інші роз'яснення можуть бути надані для інформаційних цілей.
З огляду на викладене суд вважає, що роз'яснення Департаменту комерційної роботи від 16.09.2020 щодо умов застосування норм для маршрутного поїзда ( НР ЦМ-13/5588) має інформаційний характер та не являється розпорядчим документом.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності в якій просить суд застосувати строк позовної давності до вимог АТ "Українська залізниця".
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Як встановлено вище, права чи охоронювані законом інтереси позивача порушено не було у зв'язку із чим клопотання відповідача про застосування до правовідносин позовної давності задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам та до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи