09 жовтня 2025 р. Справа № 902/773/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
представника заявника: Македон О.А.
представника боржника: Редька М.Г.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/773/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 21.07.25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.
28.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
26.08.2025 року до суду від АТ "Універсал Банк" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 25.08.25 (вх. № 01-36/1032/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 70 619,98 грн у справі № 902/773/25.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою від 01.09.2025 року (суддя Міліціанов Р.В.) заяву АТ "Універсал Банк" (б/н від 25.08.2025 року) (вх.канц. № 01-36/1032/25 від 26.08.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.10.25 о 10:30 год.
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
08.09.2025 року на підставі заяви судді Міліціанова Р.В., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
30.09.2025 року до суду від представника боржника надійшло заперечення б/н від 30.09.2025 року на заяву про грошові вимоги кредитора АТ "Універсал Банк" до боржника.
07.10.2025 року до суду від представника АТ "Універсал Банк" надійшла заява б/н від 07.10.2025 року з письмовими поясненнями щодо заперечень боржника на заявлені грошові вимоги.
В судове засідання на визначену дату з'явились представники заявника та боржника. Арбітражний керуючий правом участі в судовому засіданні не скористався.
Натомість, 08.10.2025 року до суду від арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. надійшло повідомлення б/н від 08.10.2025 року про результати розгляду грошових вимог, згідно якого заявлені АТ "Універсал Банк" вимоги до боржника визнаються в повному обсязі.
В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Представник боржника заперечив щодо заявлених до боржника грошових вимог, з підстав наведених у поданих раніше запереченнях.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що 03.04.2021 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета -заява).
Відповідно до п. 2 Анкети-заяви Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Згідно із п. 1 Анкети-Заяви, Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Крім того, згідно із п. 1 Анкети-Заяви підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну розміру доступного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до другого абзацу п. 10 Анкети-Заяви Клієнт надав право та доручив АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Після чого, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг "Monobank".
Відповідно до розділу І Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг "Monobank" - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Також, з Умовами і правилами можна ознайомитися на офіційному сайті Банку https://monobank.ua/terms?file=umovy-2021-03-01.pdf, така інформація із повним змістом Умов і правил (із врахуванням всіх змін та наступних редакцій) є у вільному доступі і мережі Інтернет, а також доступна в мобільному додатку "Monobank".
Заборгованість Клієнта перед Банком за Договором про надання банківських послуг "Monobank" згідно розрахунку станом на 21.07.2025 року становить 70 619,98 грн.
Наразі, вищезазначена заборгованість не погашена.
Поміж цього, АТ "Універсал Банк" повідомляє, що у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває справа №128/1299/25 за позовом АТ "Універсал Банк" до Боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Також, у заяві вказано, що грошові вимоги АТ "Універсал Банк" у даному випадку не є забезпеченими.
На підставі викладеного, заявник просить суд: визнати АТ "Універсал Банк" кредитором у справі № 902/773/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами в розмірі 70 619,98 грн. та в розмірі 4 844,80 грн - сплаченого судового збору; включити грошові вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Арбітражний керуючий Каратун Є.Є. в повідомленні про результати розгляду вимог АТ "Універсал Банк", зазначає про визнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі.
Представник боржника у запереченні на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, зазначає, зокрема, таке.
Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті. Крім цього Кредитор вказує, що Анкета-заява від 03.04.2021 року містить анкетні дані Боржника та його контактну інформацію.
Вважаємо, що заява кредитора про грошові вимоги не підлягає задоволенню, оскільки Кредитором не надано детального розрахунку заборгованості, в тому числі, за тілом, і таким чином не можливо встановити обґрунтований розмір заявлених грошових вимог, на підставі лише загальної вартості несплаченого кредиту, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашення позичальником тіла кредиту та відсотків.
Кредитор не надав до Заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема виписку по особовому рахунку Боржника та детальний розрахунок, на підставі яких можливо було самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості.
Із обставин, які були викладені Кредитором у Заяві, зрозуміло що Боржник отримував кошти за кредитним договором на умовах строковості, зворотності, платності, в порядку та на умовах визначених цим договором - в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Боржника.
Отже, передумовою надання кредиту шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Боржника була його заява із зазначенням банківського карткового рахунку, на який товариство має перерахувати необхідні позичальнику кошти.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Доказом надання кредитодавцями позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Проаналізувавши зміст Заяви, АТ "Універсал Банк" не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів.
Як зрозуміло із Заяви, грошові вимоги Кредитора ґрунтуються на певному розрахунку як на підставі задоволення грошових вимог, але оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, то встановити сам факт передачі коштів не можливо.
У зв'язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов договорів про надання фінансового кредиту, а також фактичного користування Боржником кредитними коштами, підстави для стягнення на користь Кредитора заборгованості за тілом кредиту відсутні.
Однією з підстав для задоволення заяви про грошові вимоги, Кредитор вказує те, що положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Позичальник підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Однак, дана підстава для задоволення вимог кредитора є помилковою, з огляду на судову практику, наведену у запереченнях.
Крім того, заява АТ "Універсал Банк" підписана та подана особою процесуальну дієздатність якої не підтверджено належним чином, отже грошові вимоги АТ "Універсал Банк" не визнаються Боржником та представником боржника адвокатом Редька М.Г. у повному обсязі.
Представник заявника у заяві з письмовими поясненнями щодо заперечень боржника на заявлені грошові вимоги, зазначає, окрім іншого, що Боржник - ОСОБА_1 , від імені представника адвоката Редьки М.Г., у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи від 02.06.2025 р., зокрема, у пункті 16 розділу ІІ вказує, що "Цей доказ підтверджує факт того, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за цим договором перед АТ "Універсал Банк"... Станом на поточну дату заборгованість складає 73 647,98 грн.".
Крім того, Боржником до означеної Заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи було додано Додаток до заяви, а саме: "Список кредиторів та Боржників ОСОБА_1 станом на 30.05.2025 р.", в якому у п. 16 вказує АТ "Універсал Банк" як кредитора по відношенню до Боржника, із зазначенням реквізитів та загальної суми грошових вимог.
Отже, ОСОБА_1 у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фактично підтвердив наявність заборгованості перед АТ "Універсал Банк" за договором про надання банківських послуг від 03.04.2021 року.
Натомість, всупереч попередній позиції, наразі Боржник заперечує проти заявлених вимог Кредитора. Таким чином, Боржник порушив один із основоположних принципів судочинства щодо заборони суперечливої поведінки.
03.04.2021 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 особисто було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета-заява) відповідно до п. 2 якої зазначено, що Клієнт просить відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Згідно ст. 9 ЗУ "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до розділу І Умов і Правил, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, Договір, що укладається між Банком та Клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит (пункт 4 "Надання на обслуговування кредиту" розділу ІІ "Умови випуску та користування Платіжними картками, розділ IV "Кредити", Паспорт споживчого кредиту "Картка Monobank ", Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача за карткою "Monobank", Тарифи за користування кредитним лімітом за карткою "Monobank", Паспорт споживчого кредиту Сервісу "Розстрочка", Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за Сервісом "Розстрочка", Тарифи Сервісу "Розстрочка"); договору банківського вкладу (депозиту) (Розділ V "Загальні умови Депозиту "Monobank"). До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.
Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов'язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
Згідно Умов і Правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг "Monobank" (Анкета-заява) - письмове звернення Клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана Клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 1 Анкети-заяви Клієнт погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договору), укладання якого підтвердив та зобов'язався виконувати його умови.
Крім того, Клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони Клієнту зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, Клієнт беззаперечно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Клієнт також погодився з тим, що про зміну доступного дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до другого абзацу п. 10 Анкети-заяви, Клієнт надав право та доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
ОСОБА_1 отримав платіжну картку та користувався коштами в межах кредитного ліміту та взагалі банківськими послугами в межах Договору про надання банківських послуг, що підтверджується наданими доказами, доданими до заяви про пред'явлення грошових вимог до боржника.
Таким чином, факт укладення Договору про надання банківських послуг, отримання платіжної картки і користування Боржником грошовими коштами в межах кредитного ліміту для власних потреб не потребує доказуванню в силу приписів ч.1 ст. 75 ГПК України.
ОСОБА_1 особисто звертався до Банку про збільшення та/або зменшення кредитного ліміту, а отже Боржник, звертаючись до банку, погодився на запропоновані умови Банку, користуючись даними кредитними коштами та здійснюючи оплату за користування кредитними коштами.
Правовідносини, які наразі існують між сторонами, щодо відкриття поточного рахунку, випуск платіжної картки, встановлення кредитного ліміту, надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту, нарахування процентів за користування коштами, є наслідком вже укладеного сторонами по справі договору про надання банківських послуг від 03.04.2021 р., який Боржником певний час виконувався, на даний час не визнаний недійсним як в цілому так і в певній частині.
Обставини справи свідчать про досягнення мети укладання договору про надання банківських послуг, оскільки ОСОБА_1 користувався послугами банку з дати укладання ним вказаного правочину.
З виписки про рух коштів по картці вбачається, що Боржник використовував платіжну картку, що є доказом відсутності факту порушення його права.
З урахування наведеного, Банк вважає, що дотримався вимог статей 203, 1054 ЦК України при оформленні Договору про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку, Клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які в тому числі містять умови про нарахування неустойки за прострочення повернення кредиту, нарахування та списання відсотків, розмір та порядок зміни кредитного ліміту.
Крім того, Боржник у своїх запереченнях посилається на нерелевантну судову практику, оскільки правовідносини не є подібними та не відповідають обставинам справи.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, ухвалою від 21.07.25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.
28.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Універсал Банк" б/н від 25.08.25 (вх. № 01-36/1032/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/773/25 надійшла до суду 26.08.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 25.08.2025), тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.04.2021 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, якою, серед іншого, передбачені такі умови:
ця Анкета-заява разом із:
- умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" у разі надання банківських послуг щодо продуктів (Monobank|Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms
- тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/raters, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку Monobank, ОСОБА_1 :
підтверджує отримання примірника Договору в Мобільному додатку Monobank
підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами Договору;
підтверджує укладання ним Договору;
зобов'язується виконувати умови Договору;
підтверджує, що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" йому надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.
Виходячи з того, що ця Анкета-заява також є заявою на відкриття рахунку, просить відкрити поточний рахунок в АТ "Універсал Банк" (Далі - Банк) НОМЕР_3 у гривні на ім'я ОСОБА_1 .
Просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначені в Договорі та Тарифах. Заявник беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у т. ч. удосконалений електронний підпис - далі УЕП) обов'язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Із цією метою, він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 02C7FB23EB1FF08B2AC1BC7F5E6CD31F8C4CFEC50D6C3F4DD3F76D5F6E70C5AB99
Він буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення його дій.
Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Підтверджує, що всі наступні правочини (у т. ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною з використанням простого електронного підпису або УЕП.
Підтверджує ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фіз. осіб, при цьому підписання зазначеної довідки буде здійснено мною шляхом накладання удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку під час активації Платіжної картки.
Надає право та доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у Банку, без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписана між Банком та Боржником вказана вище Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що АТ "Універсал Банк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та згідно наявної у справі виписки про рух коштів по картці від 25.08.2025 року за період з 03.04.2021 р. по 21.07.2025 р. щодо Клієнта - ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_3 , станом на 21.07.2025 р. було встановлено кредитний ліміт у сумі 50 360,00 грн.
Поряд з цим, із вказаної вище виписки про рух коштів по картці вбачається, що Боржник користувався кредитним лімітом.
Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03.04.2021 р., укладеного між АТ "Універсал Банк" та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 21.07.2025 року заборгованість склала 70 619,98 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначена вище сума боргу за тілом кредиту, нарахована станом на 21.07.2025 року (станом на 02.12.2024 року - сума залишилась сталою, в розмірі 70 619,98 грн.), тобто до відкриття провадження у справі № 902/773/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.04.2021 року, яка є індивідуальною частиною договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н вiд 03.04.2021 року, який складається із вищевказаної Анкети-заяви та Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms (обумовлено вказаною Анкетою-заявою), та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за договором б/н від 03.04.2021 р., укладеного між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 станом на 21.07.2021 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 70 619,98 грн, відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування або ж погашення Боржником заборгованості перед АТ "Універсал Банк" в загальній сумі 70 619,98 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 25.08.25 (вх. № 01-36/1032/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/773/25, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 70 619,98 грн заборгованості, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Поряд з цим, судом не приймаються заперечення представника боржника щодо заявлених кредиторських вимог, зокрема щодо доводів про ненадання кредитором доказів надання кредиту, виписки по особовому рахунку боржника та детального розрахунку, про неможливість встановлення факту передачі коштів, оскільки наведені обставини спростовуються наявними матеріалами справи; наведені у запереченні обставини не спростовують заявлених вимог та не є підставою для відмови в задоволенні заяви АТ "Універсал Банк".
При цьому, суд зауважує, що при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 , представником останнього у заяві та доданому до неї списку кредиторів боржника станом на 30.05.2025 року зазначено про наявність заборгованості перед АТ "Універсал Банк" в розмірі 73 647,98 грн, що також відображено у доданій до заяви довідці про рух коштів по картці від 08.05.2025 року за період з 08.05.2025 року по 08.05.2025 року щодо Клієнта - ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_3 .
Водночас, вже під час розгляду заяви АТ "Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника, представник боржника змінив свою позицію та заперечував щодо згаданих вимог, посилаючись, зокрема, на відсутність належних доказів та неможливість встановлення факту передачі кредитних коштів боржнику.
Суд вважає за необхідне наголосити, що до загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України), а відтак і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
До таких висновків прийшов Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 390/34/17 у постанові від 10.04.2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18).
Стосовно посилання представника боржника на судову практику щодо приєднання до Умов та правил та, відповідно, підстав нарахування відсотків за користування кредитом; щодо невід'ємних складових частин кредитного договору; щодо визнання недійсними кредитних договорів, суд зауважує, що такі висновки не є релевантними для даної справи, оскільки предметом розгляду у даній справі є визнання грошових вимог кредитора, а саме заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором в електронній формі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 25.08.2025 року (вх. № 01-36/1032/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/773/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул.Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04082; код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 70 619,98 грн. (друга черга задоволення), а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/773/25.
3. Арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/773/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Редьці М.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Акцент-Банк" - legal.collect@a-bank.com.ua; ІНФОРМАЦІЯ_5; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику АТ "Універсал Банк" Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи