09.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/171/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Михайлов Д.В. (в залі суду);
від відповідача: Абрамов В.В. (в залі суду);
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КОЗАЦЬКА СЛАВА 20-22" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 (суддя Манько Г.В., повний текст якого підписаний 14.05.2025) у справі №904/171/25
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козацька Слава 20-22" м.Жовті Води;
третя особа без самостійних позовних вимог на предмет позову на стороні позивача Жовтоводська міська рада
про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо приміщення підвалу в будинку для встановлення вузла комерційного обліку централізованого водопостачання
До Господарського суду Дніпропетровської звернулося Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради з позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козацька Слава 20-22" про встановлення комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не допускає бригаду КП "Жовтоводський водоканал" до підвального приміщення для виконання робіт із встановлення вузла комерційного обліку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 у справі №904/171/25 позов задоволено повністю.
Встановлено комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козацька Слава20-22" Дніпропетровська область на користь комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" судовий збір в сумі 3028 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козацька Слава 20-22", в якій просить скасувати оскаржуване рішення.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що:
- судом першої інстанції не постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її;
- позивач не звертався до відповідача з пропозицією укласти договір;
- суд першої інстанції помилково задовольнив вимогу позивача про встановлення безоплатного постійного сервітуту;
- суд першої інстанції не досліджував та не перевірив відповідність підвалу будівельним нормам, не встановив факт погодження з відповідачем місця та умов встановлення водомірного лічильника.
Позивач у відзиві просить апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Козацька Слава 20-22» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 у справі №904/171/25 - без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.05.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
28.05.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд скарги призначено у засіданні на 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (рішення № 1643 від 09.12.2010 (переоформлено рішенням від 03.11.2015 № 2701)), керуючись нормами діючого законодавства.
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 32182594) та створене для задоволення потреб територіальної громади міста Жовті Води шляхом здійснення господарської діяльності, пов'язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією споживачам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб.
02.08.2017 вступив в силу Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" № 2119-VIII від 22.06.2017 (далі - Закон № 2119).
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом № 2119 були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (п. 2 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2119).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2119 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Абзацом 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119 встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:
- згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
- намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 № 444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Так, 03.04.2024 на виконання вимог Закону № 2119 та Порядку, на офіційному сайті КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради https://www.evk.dp.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача обладнати будинок за адресою: м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, буд. 20, вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання.
З метою здійснення оснащення будинку вузлом комерційного обліку, підприємством погоджено робочий проект 1Е/130423 "Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді, Кам'янського району, Дніпропетровської області".
Позивач зазначив, що в порушення вимог абзацу 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119 відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах (не надав відповіді на повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку від 03.04.2024), про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку не повідомив.
З огляду на те, що відповідач письмових заперечень стосовно встановлення вузла комерційного обліку не надав, позивачем 29.10.2024 на адресу ОСББ "Козацька Слава 20-22" було направлено повідомлення вих. № 3527 про те, що 11.11.2024 за адресою вулиця Козацької Слави, будинок № 20 буде встановлено комерційний вузол обліку.
Позивачем складено Акт про не допуск до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку від 11.11.2024. За текстом Акту представники комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради встановили факт недопуску представників КП "Жовтоводський водоканал" ДОР" для встановлення вузла комерційного обліку до підвального приміщення за адресою: м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, буд. 20.
Станом на 10.01.2025 вузол комерційного обліку на будинок № 20 по вул. Козацької Слави в м. Жовті Води Дніпропетровської області не встановлений.
Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.
Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому приміщенні, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, відповідно до схематичного зображення, наведеного в схемі підключення, яке додається до проекту.
Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119, у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.
Як зазначає позивач, у нього відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку іншим способом, окрім як шляхом встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення цього будинку, що й стало підставою для звернення до суду.
Рішення мотивовано законністю та обґрунтованістю вимог позивача.
Господарський суд зазначив, що відповідач, в порушення приписів ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", не надав згоду відповідачу на встановленні вузла комерційного обліку та самостійно не обладнав будівлю вузлом комерційного обліку.
За приписами ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у позивача існує обов'язок щодо оснащення будівлі вузлами комерційного обліку. Відповідач створює перешкоди позивачу для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю на стороні споживача, що дає право позивачу вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі (технічного підвального приміщення будинку), в якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування вузла обліку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, інші правочини, а також дії осіб, які породжують такі права і обов'язки. Однією з форм реалізації цивільного права на користування чужим майном є сервітут.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України, сервітут належить до речових прав на чуже майно.
Стаття 401 ЦК України передбачає, що сервітут може бути встановлений щодо іншого нерухомого майна, у тому числі будівлі, для задоволення потреб осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
У разі недосягнення домовленості між власником майна та заінтересованою особою, яка має потребу у користуванні таким майном, ст. 402 ЦК України надає останній право звернутися до суду з вимогою про встановлення сервітуту.
Таким чином, закон прямо передбачає можливість судового захисту права користування чужим нерухомим майном у випадку, коли інші способи реалізації цього права недоступні.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 ст. 403 ЦК України, сервітут не позбавляє власника майна його основних прав, а лише обмежує їх у певному обсязі задля забезпечення права іншої особи. Цей інститут встановлює баланс інтересів між власником майна та особою, яка потребує його часткового використання.
Частина 1 та ч. 3 ст. 404 ЦК України уточнюють, що сервітут може бути встановлений з метою забезпечення, зокрема, водопостачання, прокладання та експлуатації мереж, і може стосуватись не тільки земельних ділянок, а й іншого нерухомого майна - зокрема технічних приміщень у будівлях.
Аналіз зазначених норм свідчить, що сервітут є передбаченим законом механізмом, який може бути застосований у випадку, якщо у особи відсутня інша реальна можливість задовольнити свої законні потреби у користуванні чужим нерухомим майном. Його мета - забезпечення ефективного, безперешкодного використання належного майна (в даному випадку - зовнішніх мереж централізованого водопостачання), коли співвласники будинку, всупереч положенням спеціального законодавства, відмовляють у доступі до технічних приміщень для встановлення вузла комерційного обліку.
У контексті вищевикладених положень ЦК України, речове право у формі сервітуту виступає правовим інструментом, який дозволяє заінтересованій особі (сервітуарію) реалізувати своє право на ефективне використання належного їй майна, навіть у разі відсутності домовленості з власником іншого майна, яке є необхідним для такого використання.
Сервітут не передбачає передачу права власності чи розпорядження майном, а встановлюється виключно для задоволення потреб іншої особи - часто немайнового характеру, таких як доступ, підключення до мереж, прохід, обслуговування тощо. При цьому він забезпечує баланс між правами власника майна та особи, що має об'єктивну необхідність у його частковому використанні.
Відповідно, ключовою ознакою встановлення сервітуту за рішенням суду є неможливість задоволення законного інтересу заінтересованої особи будь-яким іншим способом. Якщо між сторонами відсутня домовленість про встановлення сервітуту, а відмова або перешкоди з боку власника унеможливлюють ефективне використання майна позивача, суд за наявності відповідних доказів може встановити сервітут примусово.
Таким чином, у разі звернення до суду позивач повинен довести наявність об'єктивної необхідності у користуванні частиною чужого нерухомого майна (наприклад, технічним приміщенням), а також те, що використання його власного майна без встановлення сервітуту є неможливим або істотно ускладненим. Такий підхід узгоджується з вимогами ст.ст. 401- 404 ЦК України і відповідає загальним принципам цивільного права щодо забезпечення правомірного інтересу при збереженні прав власника.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми ЦК України, які передбачають можливість встановлення сервітуту як речового права на чуже нерухоме майно у разі, коли заінтересована особа не може реалізувати своє законне право іншим способом.
Як зазначено у рішенні, відповідачем - ОСББ "Козацька Слава 20-22" не було забезпечено доступу до технічного підвального приміщення, попри виконання позивачем, КП "Жовтоводський водоканал" ДОР, усіх вимог законодавства щодо повідомлення та організації встановлення вузла комерційного обліку водопостачання. Відсутність згоди, неприйняття будь-яких альтернативних рішень протягом строків, визначених ч. 3 ст. 3 Закону України № 2119, свідчить про бездіяльність та створення перешкод у виконанні оператором обов'язків, прямо передбачених законом.
Відповідно до наведених положень закону, у таких випадках оператор має право звернутись до суду з позовом про встановлення сервітуту, що було здійснено у цій справі. Правомірність такого звернення підтверджується як положеннями ЦК України, так і спеціальними нормами Закону № 2119, згідно з якими місце встановлення вузла комерційного обліку визначається на межі майнової належності або в іншому місці якомога ближче до цієї межі, в тому числі в підвальному приміщенні будинку, за відсутності іншої технічної можливості.
Апеляційний суд відзначає, що сервітут, встановлений рішенням суду, не позбавляє співвласників права власності, не змінює режиму майна, а лише забезпечує реалізацію обов'язку оператора зовнішніх мереж із встановлення вузла обліку у передбаченому законодавством порядку.
Центральний апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає положенням чинного законодавства, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи та ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни суд апеляційної інстанції не вбачає.
З урахуванням досліджених матеріалів справи та чинного законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги відповідача як необґрунтованої з огляду на таке.
Щодо твердження відносно того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява КП «Жовтоводський водоканал» ДОР» підписана виконуючим обов'язки директора Сергієм Степурою.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Апеляційний суд зазначає, що надана позивачем копія наказу (а.с. 18, т.1) спростовує твердження відповідача про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Стосовно встановлення сервітуту, суд першої інстанції правильно застосував ч. 3 ст. 403 ЦК України, відповідно до якої сервітут може бути як платним, так і безоплатним. У цій справі обрано саме безоплатний характер, що є обґрунтованим з огляду на те, що позивач є оператором, на якого покладено публічно-правовий обов'язок щодо забезпечення обліку водопостачання. Його дії не переслідують мету отримання прибутку від користування підвалом, а мають виключно функціональне значення - встановлення приладів обліку. Такий баланс інтересів відповідає положенням ст. 13 Конституції України, відповідно до якої власність не може використовуватися на шкоду правам інших осіб, а також ст. 3 Конституції, яка визнає права і свободи людини найвищою соціальною цінністю.
У даній справі відповідач проігнорував повідомлення позивача, не ініціював переговорів, не повідомив про намір самостійного встановлення вузла та не виявив жодної ініціативи щодо досудового врегулювання спору.
Доводи апелянта про невідповідність місця встановлення водомірного лічильника через інше фактичне розташування трубопроводу є необґрунтованими та відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки проєктна документація містить технічне обґрунтування місця підключення відповідно до будівельних норм. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що в ході виконання установки лічильника централізованого водопостачання проєкт може бути корегований відповідно до технічної необхідності.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлені судом факти відповідають доказам у справі, суд дав правильну правову кваліфікацію відносин між сторонами, встановив юридичні підстави для реалізації права на сервітут та належно врахував публічний інтерес.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ухвалення нового рішення не встановлено. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, встановив, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, підтверджуються належними і допустимими доказами, які були всебічно, повно та об'єктивно досліджені, а правова оцінка цих обставин відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України № 2119-VIII "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та відповідних будівельних норм.
Апелянтом не доведено наявності безумовних або достатніх підстав для визнання недостовірним місця встановлення водомірного лічильника, не надано належних технічних доказів, які б спростували проєктну документацію.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КОЗАЦЬКА СЛАВА 20-22" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 у справі № 904/171/25 - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КОЗАЦЬКА СЛАВА 20-22" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 у справі №904/171/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 у справі №904/171/25 - залишити без змін.
Судові витрати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КОЗАЦЬКА СЛАВА 20-22" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.10.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков