ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 жовтня 2025 року Справа № 906/991/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - Кисель А.С.
відповідача ПП "ЕКОСЕРВІС" - не з'явився
відповідача (скаржника) ТОВ "Буревій Девелопмент" - Кучерява К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП"
до 1. Приватного підприємства "ЕКОСЕРВІС",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності,
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у №906/991/25 накладено арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б, реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" (код ЄДРПОУ 44100331).
Заборонено особам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлова будівля, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б, реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080.
Суд першої інстанції повважав, що обставини справи дають підстави зробити припущення, що відповідач ПП "Екосервіс" здійснив відчуження свого нерухомого майна в період існування невиконаного зобов'язання. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність зв'язку між предметом спору і запропонованим позивачем заходами забезпечення позову, оскільки в разі задоволення позову сторони оспорюваного правочину будуть повернуті в попередній стан, що дасть змогу позивачу задовольнити свої майнові вимоги до ПП "Екосервіс". Вказані заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами, не покладатимуть надмірний тягар на власника майна, спроможні забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" через систему Електронний суд звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить:
- поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25;
- витребувати у ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ" оригінали договорів відступлення права вимоги за кредитним договором № 386 від 13.06.2006;
- застосувати строк позовної давності, щодо права звернення до суду.
- скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25 у повному обсязі;
- судові витрати покласти на позивача.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- сама по собі наявність зобов'язання з приводу виконання договірних (грошових) зобов'язань не є перешкодою для відчуження необтяженого у відповідних правовідносинах і спорі майна. Станом на дату укладання спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна не було ухвалено судових рішень про стягнення з ПП "Екосервіс" на користь позивача боргу, не порушено виконавчих проваджень, ініційованих позивачем до боржника ПП "Екосервіс", не внесено записів про заборону відчуження нерухомого майна, арешту чи інших заборон, що свідчить про відсутність фраудаторного правочину, тобто правочину вчиненого ПП "Екосервіс" на шкоду позивача. Рішення по справі № 910/10461/24 про стягнення боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 386 було винесено лише 25.11.2024, а спірний договір купівлі-продажу було укладено 26.02.2021, тобто до пред'явлення майнових претензій до відповідача, що свідчить про відсутність наміру відповідачів приховати майно від виконання судового рішення у майбутньому чи бажання відповідача вчинити правочин на шкоду позивача;
- ТОВ "Буревій Девелопмент" було подано заяву щодо проведення рецензії звіту про проведення незалежної оцінки визначення ринкової вартості нерухомого майна та його скасування;
- позивач надав до суду не повну інформацію стосовно майна, яке було у власності ПП "ЕКОСЕРВІС" на момент продажу та після правочину з ТОВ "Буревій Девелопмент". Зазначаємо, що після укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між ПП "ЕКОСЕРВІС" та ТОВ "Буревій Девелопмент" у власності ПП "Екосервіс" залишалося нерухоме майно, а саме: комплекс будівель, загальною площею 11 214, 4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, які 25.02.2025 були відчужені новим директором ПП "Екосервіс" та новим основним бенефеціарним власником ОСОБА_1 за заниженною вартістю 685 510, 88 тис грн. Без акту оцінки . Тобто є заниженим в 23 рази згідно довідки ФДМ;
- ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ" взагалі не доведено, наявності у нього права вимоги та відповідно права звернення з даним позовом як нового кредитора;
- щодо застосування строку позовної давності звертає увагу, що кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 386 укладено 13.06.2006, однак протягом більше 20 років жодних дій по стягненню боргу не відбувалось, доказом чого є інформація у ЄДРСР щодо ПП "Екосервіс".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у №906/991/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у №906/991/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" вересня 2025 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 26.09.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
25.09.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" надійшли письмові пояснення, в яких заявник просить поновити строк на подання письмових пояснень та додаткових доказів, якими вони обґрунтовуються у справі №906/991/25. Прийняти додаткові пояснення та докази, якими вони обґрунтовуються, по справі до розгляду та врахувати їх при вирішенні справи. Скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25, якою накладено арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б, реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" (код ЄДРПОУ 44100331). Судові витрати покласти на Позивача.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.10.2025 об 10:00 год.
06.10.2025 на адресу суду від ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП" надійшло пояснення, в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ "Буревій Девелопмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області про забезпечення позову від 06.08.2025 у справі № 906/991/25 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області про забезпечення позову від 06.08.2025 залишити без змін.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги.
Суд зазначає, що до апеляційної скарги додано: копія наказу ТОВ "Буревій Девелопмент" про призначення директора від 17.02.2021, копія протоколу №1 від 20.01.2022, копія виписки ТОВ "Буревій Девелопмент", копія витягу ТОВ "Буревій Девелопмент", лист щодо проведення рецензії звіту СОД Ігнатишин С.С. , копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.02.2025, довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 14.08.2025, платіжна інструкція щодо оплати судового збору, копія робочого проекту, копія містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, копія Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, копія акту приймання-передачі, копія договору відступлення права вимоги, копія договору відступлення права вимоги від 28.05.2024, додаткові угоди до договору про відступлення права вимоги, протокол загальних зборів учасників, протокол загальних зборів учасників від 28.05.2025, копія ПП "Екосервіс", копія попереднього договору купівлі-продажу, копія договору від 01.12.2022, копія оцінки майна, копія технічного паспорту.
Також скаржником до суду подано клопотання ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП" про поновлення строку на подання письмових пояснень та додаткових доказів копій: відповіді на адвокатський запит від 09.09.2025 вих.№106074/6; фінансової звітності ПП "Екосервіс" за 2020 рік; фінансової звітності ПП "Екосервіс" за 2021 рік; фінансової звітності ПП "Екосервіс" за 2022 рік; фінансової звітності ПП "Екосервіс" за 2023 рік; фінансової звітності ПП "Екосервіс" за 2024 рік; інформаційна довідка №443153455 від 11.09.2025 ПП "Екосервіс"; Інформаційна довідка ТОВ "ОЛТРЕЙД СЕРВІС"; Скрин-шот з інформаційного ресурсу "Судова влада", щодо сайту судових справ ТОВ "ОЛТРЕЙД СЕРВІС"; копії заяви від 20.08.2025 про проведення рецензії; копія Рецензії вих №81-ЕР від 03.09.2025; копії листа №16-09/2025 від 16.09.2025 щодо застосування заходів впливу до суб'єкта оціночної діяльності Ігнатишина Степана Степановича; копія постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 916/520/22; копії Постанови ВС КГС у справі №923/558/18 від 20.02.2019; фото об'єкту станом на момент укладення попереднього договору купівлі-продажу; фото об'єкту станом на 2025 рік.
Колегія суддів зазначає наступне щодо доказів, які долучені до апеляційної скарги та клопотання ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП" про поновлення строку на подання письмових пояснень та додаткових доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).
Отже, колегія суддів зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на подання доказів, відповідач зазначає, що судом першої інстанції арешт був накладений передчасно, оскільки заява про забезпечення позову розглядалась без участі представника ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" та без важливих доказів, які позивачем не було надано суду першої інстанції та які мають важливе значення для об'єктивного розгляду справи. Частину доказів апелянт подав разом з апеляційною скаргою, однак важливі докази були отриманні в процесі зі вступом адвоката у справу та формуванні доказової бази. У зв'язку з чим просить суд поновити строк на подання додаткових пояснень та додаткових доказів, якими вони обґрунтовуються у справі №906/991/25.
Судом встановлено, що 02.08.2025 (зареєстровано в КП "Діловодство господарського суду" 04.08.2025) позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності.
04.08.2025 судом першої інстанції зареєстровано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 06.08.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у №906/991/25 забезпечено позовні вимоги.
Колегія суддів звертає увагу, що разом із позовною заявою до суду першої інстанції надійшла заява позивача про забезпечення позову.
Водночас, до позовної заяви долучено докази надсилання копії ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення у поштове повідомлення. Однак, з опису вкладення не вбачається направлення відповідачу ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" копії заяви про забезпечення позову. Також у заяві про забезпечення позову відсутні докази надсилання заяви про забезпечення позову ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ".
Отже, ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не отримав копії заяви про забезпечення позову, оскільки позивач не направив копії заяви з доданими до неї документами відповідачу, та відповідно об'єктивно ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не міг спростувати наведені у вказаній заяві доводи.
Згідно п. 1 ст. 164 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" зареєструвало Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 14.08.2025.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що причини пропуску строків на подання відповідачем нових доказів ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" пов'язані з дійсними істотними перешкодами для вчинення процесуальних дій для подання до суду першої інстанції, а саме не виконання обов'язку позивачем щодо направлення відповідачу ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" копії заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів.
А тому докази, які долучені до апеляційної скарги та які існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали відповідач ТОВ "БУРЕВІЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не подав до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача, та приймаються судом до уваги.
Водночас до письмових пояснень скаржником додано докази, яких не існувало на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду.
Колегія суддів звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, де відзначено, зокрема таке:
" 80. ГПК встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.
81. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 ст. 80 ГПК).
82. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК).
83. З відповідних положень ст. 80 ГПК вбачається, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
84. Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
85. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 19.10.2021 у справі № 903/533/21".
Враховуючи вищевикладене, відповідь на адвокатський запит від 11.09.2025, Інформація з державних реєстрів від 11.09.2025, Рецензія на Звіт від 03.09.2025 не існували станом на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, відтак, такі докази взагалі не можуть враховуватись апеляційним судом при перегляді ухвали.
Також не підлягає задоволенню клопотання про витребування у ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ" оригіналів договорів відступлення права вимоги за кредитним договором № 386 від 13.06.2006, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, а не розглядає спір по суті.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом, у якому просить:
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який укладений між Приватним підприємством "ЕКОСЕРВІС" (код ЄДР 32528052) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" (код ЄДР 44100331), серія та номер 4593, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявкою Н. М. від 21.12.2022;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65864142 від 21.12.2022 15:14:45 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н. М.;
- припинити право власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б, реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" (код ЄДР 44100331).
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б (реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080).
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що існує ризик відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову. Також заявник зазначив, що спірний договір був укладений після настання строку повернення коштів за кредитним договором, ціна продажу у 5 разів нижчою за ринкову (оціночну вартість) приміщення станом на момент укладення спірного правочину, у власності ПП "ЕКОСЕРВІС" відсутнє інше майно.
Колегія суддів зазначає, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Колегія суддів відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та, виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді, зокрема заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності.
Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
Колегія суддів відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21 та інших.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Тим часом обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що позивач ТОВ "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП" не навів жодного обґрунтування, із посиланням на відповідні докази, щодо зміни будь-яких обставин, які зумовлюють необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірного приміщення, його технічного переобладнання тощо, тобто вчинення дій, які можуть в подальшому вплинути на можливість виконання рішення суду.
Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся, а доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях позивача щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача ТОВ "Буревій Девелопмент" стосовно спірного майна, які вказують на ймовірне ускладнення виконання рішення, без підтвердження реально існуючих обставин на які посилається позивач.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст заяви позивача про забезпечення позову містить лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, проте не містять обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами, щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 13.05.2022 у справі №922/4415/21, від 24.05.2022 у справі № 926/3300/21, від 09.06.2022 у справі № 924/1277/20, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 та ін.).
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що незастосування заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити такий захист (в разі задоволення позову), оскільки майно може бути відчужене на користь третіх осіб, що в свою чергу призведе до необхідності нового звернення до суду з іншим позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі №910/10461/24 підтверджується, що 13.06.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - банк) та Приватним підприємством "Екосервіс" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №386, відповідно до якого банк за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2 000 000,00 грн на умовах, передбачених цим договором; банк надав відповідачу кредитні кошти, проте останній належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, зокрема, кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами також не сплатив, що не заперечується відповідачем; новим кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №386 від 13.06.2006 став позивач, відповідно право вимоги з повернення кредиту перейшло до ТОВ "Агрохімінвест Груп"; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест Груп" про стягнення із Приватного підприємства "Екосервіс" заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 1 944 869,86 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню. Вказаним рішенням суд стягнув із Приватного підприємства "Екосервіс" на користь позивача вказану суму.
Тобто договір між ПП "ЕКОСЕРВІС" та ТОВ "Буревій Девелопмент" купівлі-продажу нежитлової будівлі № 4593 від 21.12.2022 укладено сторонами задовго до подання позовної заяви та ухвалення рішення суду у справі №910/10461/24.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачу ПП "ЕКОСЕРВІС" на праві приватної власності належала нежитлова будівля, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б (реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявкою Наталією Миколаївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65864142 від 21.12.2022. Підставою для державної реєстрації є Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, серія та номер: 4593 від 21.12.2022.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.02.2025 ПП "ЕКОСЕРВІС" (Продавець) та ТОВ "Олтрейд Сервіс" (Покупець) укладено договір купівлі продажу майна, згідно з яким продавець передає у власність за плату, а покупець оплачує і приймає у власність комплекс будівель, загальною площею 11 214,4 кв.м., розташований за адресом: Житомирська обл., Звягельський р-н (раніше - Новоград-Волинський р-н), м. Баранівка, вул. Франка Івана, будинок 104-В (сто чотири дефіс літера "В") (надалі "Нерухоме майно").
Вказаний Договір суд прийняв до уваги, врахувавши об'єктивні причини неподання відповідачем до суду першої інстанції, про що зазначено вище.
Із вказаного договору вбачається, що нерухоме майно, яке відчужується, належить Продавцю на праві власності. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2022 державним реєстратором Веретельником О.В., Баранівської міської ради, Житомирської області, номер запису про право власності - 4837П84. реєстраційний помер об'єкта нерухомого майна: 2656079818080.
Отже, як на момент укладення купівлі-продажу нежитлової будівлі № 4593 від 21.12.2022, так і на момент розгляду судом справи №910/10461/24 у 2024 році, ПП "ЕКОСЕРВІС" на праві власності належало й інше нерухоме майно, право власності на яке оформлено позивачем у листопаді 2022 році, що не враховано судом першої інстанції.
Крім того, суд не погоджується із доводами позивача, що відсутність майна у боржника визначається саме на момент звернення до суду.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
Зокрема, але не виключно, такими критерієм може бути момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі).
Інших доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову позивачем не надано.
Разом із тим під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки це є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Суд звертає увагу, що доводи позивача про фраудаторність спірного правочину, зокрема, щодо ціни продажу у 5 разів нижчою за ринкову (оціночну вартість) приміщення станом на момент укладення спірного правочину, а також заперечення відповідача на доводи позивача, є обґрунтуваннями та запереченнями вимог позовної заяви та не розглядаються судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Також судом не розглядається заява скаржника про застосування строку позовної давності щодо права звернення до суду, оскільки це є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги конкретні обставини даної справи, судова колегія дійшла висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Баранівка, вул. Франка Івана, буд.104-Б (реєстраційний номер ОНМ: 2656112518080), є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене вище, судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25 - скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в забезпеченні такого позову.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревій Девелопмент" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2025 у справі №906/991/25 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМІНВЕСТ ГРУП" про забезпечення позову у справі №906//991/25.
2. Матеріали оскарження ухвали у справі №906/991/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "07" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Розізнана І.В.