вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Справа№ 920/190/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Хрипуна О.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 07.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок»
на рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 (повний текст складено 05.08.2025)
у справі № 920/190/25 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
Конотопської міської ради Сумської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок»
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди
У лютому 2025 року керівник Конотопської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок», у якому просив зобов'язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009, яка розташована в м. Конотоп по пр. Миру, 83а, шляхом демонтажу тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею 120 кв.м., що розміщена на ній, а саме на відстані 25,84 м від 5-ти поверхового будинку житлового будинку по проспекту Миру, 83 і на відстані 3,96м від трамвайної колії.
Позов обґрунтовано тим, що спірна тимчасова споруда відповідачем розміщена самовільно, за відсутності паспорту прив'язки, що є порушенням пунктів 2.20, 2.21, 2,30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/2006, її площа не відповідає вимогам ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розташована у межах «червоних ліній» вулиці, що заборонено ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги».
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- згідно п. 3 укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди від 20.10.2020, на даній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, а саме будівлі та споруди, які належать на праві приватної власності орендарю тобто торгові місця ринку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27186639 від 01.09.2010;
- дані споруди побудовані відповідно до рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 25.05.2009 №162, яким надано ТОВ «Невський ринок» дозвіл на реконструкцію торговельних павільйонів та розроблення проектно-кошторисної документації та відповідних дозволів з погодженням всіх відповідних служб, що і було зроблено орендарем, однак дані документи до позову не долучено, хоча вони і були надані органу досудового слідства при проведенні відповідної виїмки;
- він не здійснював самовільну будівлю на території, що орендується, а лише обслуговував вже збудовані торгові місця шляхом установки панорамних вікон та дверей, що відповідає п.п. 14-15 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.
Відповідач направив суду копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Невський ринок», а саме будівля та споруди міні-ринка загальною площею 348,3 кв.м. розташованого за адресою м. Конотоп, пр-т Миру, 83-а та копію акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта міні ринку та схему ринкового закладу розташованого за вищевказаною адресою, які долучені до матеріалів справи.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 позовні вимоги задоволено повністю.
При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції;
- встановивши, що матеріалами справи підтверджується, що: тимчасова споруда розміщена самовільно, за відсутності паспорту прив'язки; розмір тимчасової споруди становить 120 м.кв., що у 4 рази перевищує максимально допустиму законодавством площу; тимчасова споруда розташована у межах «червоних ліній» вулиці; тимчасова споруда розміщена в охоронних зонах інженерних комунікацій за відсутності погоджень (в охоронній зоні газопроводу високого тиску ІІ категорії), що є прямим порушенням законодавчих актів, про які зазначено судом у рішенні;
- визнав, що вимога позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруди торговельного призначення, яка розташована на цій земельній ділянці, відповідає змісту статті 152 ЗК України та умовам укладеного між сторонами договору оренди, що свідчить про обґрунтованість вимог прокурора;
- зазначив, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами вимог прокурора, а подані відповідачем копії свідоцтва про право власності відповідача на будівлі та споруди міні-ринка від 06.11.2008 та акт державної приймальної комісії від 08.12.1999 не можуть підтверджувати виконання відповідачем вимог законодавства щодо спорудження тимчасового павільйону у 2023 році.
Також судом першої інстанції було встановлено, що прокурор, звертаючись з цим позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У апеляційній сказі апелянт зазначив про те, що висновки викладені у рішенні господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, а саме на те, що:
- пунктами 14-15 укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається для обслуговування будівель та споруд ринку, її цільове призначення: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;
- судом взагалі не досліджена позиція відповідача, що відповідно до вказаних вище пунктів договору оренди відповідач лише проводив обслуговування будівель та споруд ринку та не змінював цільове призначення земельної ділянки і будь які перешкоди в користуванні земельною ділянкою Конотопській міській раді не чинив. Дані споруди торгових місць знаходяться виключно в межах та зонах визначених договором оренди даної земельної ділянки;
- п 1.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, на порушення якого посилається у своєму рішенні суд першої інстанції, передбачено, що розміщення тимчасових споруд у межах ринків, інших торговельних об'єктів визначається планувальною документацією їх території або проектною документацією їх споруд;
- вказані об'єкти, а саме споруди ринку, торгові місця в повному обсязі були прийняті в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (ринку)від 08.12.1999. Всі підтверджуючи документи надсилались суду першої інстанції, однак належної їх оцінки суд у своєму рішенні не надав.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 справа № 920/190/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 920/190/25 призначено до розгляду на 23.09.2025 об 11:40 год., витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/190/25.
25.08.2025 при подачі апеляційної скарги апелянтом було подано заяву про надання йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, яке просить забезпечити в приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 вказану заяву задоволено.
29.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник зазначив, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим та таким, що ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин у справі, а апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а також просив проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
01.09.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
12.09.2025 до суду від заступника керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області надійшов від на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:
- відповідачем належних допустимих доказів на спростування того, що при будівництві спірної споруди порушено вимоги п.п. 14-16, 25, 27 договору оренди щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, заборони її самовільної забудови, розміщено тимчасову споруду без згоди Конотопської міської ради, за відсутності паспорту прив'язки не виконано встановлені щодо об'єкта оренди обмеження використання, не надано;
- з листа Конотопського РУ ГУ ДСНС України в Сумській області від 05.09.2024 вбачається, що представником ТОВ «Невський ринок» не надано схеми ринку, що спростовує інформацію ТОВ «Невський ринок» про те, що розміщення вищевказаної тимчасової споруди відбулося у відповідності до п. 1.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 21.10.2011 №244;
- крім того, в нижньому лівому куті «Плану розвитку» зазначено: «Перед початком виконання усіх видів робіт необхідно уточнити наявність підземних інженерних комунікацій... та отримати письмовий дозвіл від організацій, які експлуатують підземні комунікації. Виконання робіт без вказаних дозволів небезпечно і категорично заборонено». При цьому в порушення вказаних вимог законодавства відповідачем при зведенні спірної споруди відповідних дозволів не отримано.
У зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відрядження у період з 21.09.2025 по 28.09.2025 відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 призначено на 14.10.2025 об 11:30 год. в режимі відеоконференції.
19.029.2025 до суду від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник зазначив, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим та таким, що ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин у справі, а апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а також просив проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
09.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому заявник просить:
- залишити заяву про розгляд апеляційної скарги без участі без розгляду;
- відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку з перебуванням представника позивача у додатковій відпустці.
Крім того, 14.10.2025 до суду від відповідач надійшло клопотання, в якому заявник, з посиланням на зайнятість представника в іншому судовому засіданні, просить перенести судове засідання по даній справі на інший день.
Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданих позивачем та відповідачем клопотань про відкладення/перенесення, з огляду на наступне.
За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 14.10.2025 у цій справі уповноважених представників позивача та відповідача та зауважує учасникам судового процесу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є міський голова, а представником відповідача - його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні яких суду не надано.
Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 14.10.2025 за відсутності уповноважених представників позивача та відповідача Відсутність представників позивача та відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію позивача викладено в заявах по суті спору, а відповідача - у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов'язковою.
Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.
Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача, за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
20.10.2020 Конотопська міська рада (орендодавець) та ТОВ «Невський ринок» (орендар) уклали договір оренди землі (далі - Договір), у п.п. 1, 2 якого погодили, що орендодавець на підставі рішення міської ради від 07.10.2020 (42 сесія 7 скликання) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009, яка розташована в м. Конотоп по пр. Миру, 83а; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1520 га.
Пунктами 14-16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається для обслуговування будівель та споруд ринку, її цільове призначення: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
Відповідно до п. 25 Договору Конотопська міська рада має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.
Згідно з п. 28 Договору ТОВ «Невський ринок» зобов'язане виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі.
У провадженні слідчого відділу Конотопського РВП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 42024200250000082 від 10.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275 КК України, за фактом незаконного розміщення на території міста Конотоп тимчасових споруд.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.05.2024 встановлено, що на території «Невського ринку» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 83а, а саме зі сторони трамвайних колій ближче до супермаркету АТБ, розміщена споруда, що складається з металопластикових вікон сірого кольору. Ця споруда поділена на дві частини, де на даху з одного боку мається вивіска зеленого кольору з написом «Солодощі», а з іншого боку мається вивіска чорного кольору з написом «ІЖАК» їжа та кава». Вхід до приміщення здійснюється через металопластикові двері з врізаним замком, які розташовані з лівого та правого боку споруди (а.с. 87-88).
Згідно з повідомленням сертифікованого інженера технічного нагляду ФОП Тимошенко С.Д. № 1-09 від 27.09.2024 при комісійному обстеженні тимчасових споруд закладів «ІЖАК» та «Солодощі», розташованих за адресою: буд. 83-а, пр. Миру, м. Конотоп, Сумської області встановлено, що конструктивна схема обстежених тимчасових споруд каркасна, складається з металевого каркасу із заповненням зовнішніх стін легкими панелями по типу сандвіч-панелей та металопластиковими вікнами і дверима. Такий конструктив споруд не вимагає капітального фундаменту. В даному випадку можливе застосування як основи металевих пластин, бордюрних блоків, тощо. Вимірами встановлено, що площі ТС закладів «ІЖАК» та «Солодощі» по зовнішньому контуру перевищують нормативи (фактично по 60 кв.м), а отже зведені з порушенням законодавства (а.с. 68).
Висновком сертифікованого інженера-геодезиста Пудікова О.О. від 27.09.2024 визначено місце розташування тимчасової споруди в якій знаходиться заклади харчування «ІЖАК» та «Солодощі», орієнтовною площею 120 кв.м. знаходиться на території земельної ділянки з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009 на відстані приблизно 25,84 м від 5-ти поверхового житлового будинку по проспекту Миру, 83 і на відстані 3,96 м від трамвайної колії (а.с. 48).
Відповідно до листа директора ТОВ «Невський ринок» Нікітіна О.М. від 13.05.2024 на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009, яка розташована в м. Конотоп по пр. Миру, 83а, у грудні 2023 року розпочато модернізацію місць реалізації продукції шляхом установлення вищезазначеної тимчасової споруди. Розташування споруди здійснювалося в межах орендованої земельної ділянки (а.с. 77).
Матеріли справи не містять доказів того, що у ТОВ «Невський ринок» наявна планувальна документація території або проектна документація споруд, що підтверджується повідомленням Конотопського РУ ГУ ДСНС України в Сумській області від 05.09.2024, представник якого 23.08.2024 як спеціаліст у сфері пожежної та техногенної безпеки брав участь в огляді тимчасової споруди за адресою м. Конотоп по пр. Миру, 83а, в якій знаходяться заклади «ІЖАК» та «Солодощі» (а.с. 66).
Також згідно з повідомленням Конотопської міської ради № 0214 від 28.03.2024 ТОВ «Невський ринок» по пр. Миру, 83а споруджено торгівельні павільйони на території ринку. Відділом містобудування та архітектури Конотопської міської ради дозвільних документів на проведення даних робіт не надавалося (а.с. 49).
За інформацією виконавчого комітету Конотопської міської ради, викладеною в листі № 0224/2308 від 27.06.2024, дозвільних документів на проведення робіт на території ТОВ «Невський ринок» відділом містобудування та архітектури не надавалося.
Відповідно до Договору на земельній ділянці по пр. Миру, 83а (кадастровий номер 5910400000:05:140:0009) наявні обмеження в використанні земельної ділянки, а саме: зона особливого режиму забудови (в межах червоних ліній) та право прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій. Орендар здійснює будівництво саме в зоні дій цих обмежень. Розташування торгівельних павільйонів не відповідає «Правилам безпеки систем газопостачання України», а також грубо порушує протипожежні норми та правила, оскільки на даній ділянці знаходяться підземні мережі та комунікації. Згідно з розділом 1 ДБН В.2.3-5-2001 розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиці і доріг забороняється. Крім того, відповідно до пункту 19 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310 «Про затвердження типових правил благоустрою території населеного пункту», розміщувати споруди та об'єкти у межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється (а.с. 50).
Крім цього, відповідно до протоколу огляду місця події від 23.08.2024 встановлено, що тимчасова споруда, яка розташована за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 83-а, знаходиться в охоронній зоні газопроводу високого тиску 2-ї категорії. Документальна відстань до осі проводу складає 7 метрів, а під час огляду встановлена відстань складає 4,5 м (а.с. 84-86).
Згідно з листом Конотопського відділення Сумської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» № СФ-300-165-0424 від 17.04.2024, спорудження павільйонів на території ринку по проспекту Миру, 83а міста Конотоп з Конотопським УЕГГ Сумської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» не погоджувалося. На зазначеній території дійсно розташовано підземний розподільний газопровід високого тиску другої категорії, який збудовано та введено в експлуатацію ще в 1987 році, тобто раніше, ніж збудовано ринок. Торгівельний павільйон, про демонтаж якого заявлено позовні вимоги, розташовано з порушенням меж «охоронних зон», визначених Кодексом газорозподільчих систем, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 та Правилами безпеки систем газопостачання, зареєстрованими Міністерством юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, про що неодноразово направлялися листи до Конотопської міської ради. Торговельний павільйон збудовано з порушенням вимог Кодексу усталеної практики, а саме не дотримані мінімальні відстані від підземних газопроводів до будівель та споруд (а.с. 70).
Також як вбачається з листа ТОВ «Газорозподільчі мережі» № СФ-1168-105-24 від 20.06.2024, Сумською філією ТОВ «Газорозподільчі мережі дозвільних документів щодо розташування МАФів на території ринку «Невський» у м. Конотоп, по пр. Миру, 83-А не надавалося (а.с. 76).
Довідкою майстра СЕМ і ПРГ Конотопського Управління експлуатації газового господарства Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 27.09.2024, встановлено що обстежені 23.08.2024 споруди, розташовані за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, буд.83-а, заклади «ІЖАК» та «Солодощі», знаходяться в охоронній зоні газопроводу високого тиску II категорії, що є порушенням «Кодексу усталеної практики України», прийнятого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.11.2021 № 445. В додатку А (обов'язковому) даного Кодексу вказана мінімальна відстань від підземних газопроводів високого тиску II категорії до фундаментів будівель і споруд, яка складає 7 м. Під час огляду встановлена відстань, яка складає 4,5 м від вище оглянутих споруд до осі газопроводу (а.с. 51).
Прокурор зазначає, що у порушення п.п. 2,1 2.3, 2.7, 3.2 Положення про тимчасове використання елементів благоустрою комунальної власності та розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Конотопської міської громади ТОВ «Невський ринок» тимчасову споруду розміщено за відсутності паспорту прив'язки, без врахування планувальних обмежень, передбачених державними будівельними нормами, в охоронних зонах інженерних комунікацій за відсутності погоджень з особами, які їх експлуатують (в охоронній зоні газопроводу високого тиску II категорії без погодження з Конотопським УЕГГ Сумською філією ТОВ «Газорозподільні мережі».
З огляду на вказані обставини керівник Конотопської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Сумської області з цим позовом в інтересах держави в особі Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» у якому просив зобов'язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009, яка розташована в м. Конотоп по пр. Миру, 83а, шляхом демонтажу тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею 120 кв.м., що розміщена на ній, а саме на відстані 25,84 м від 5-ти поверхового будинку житлового будинку по проспекту Миру, 83 і на відстані 3,96м від трамвайної колії.
Правові позиції сторін детально викладені вище.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Щодо наявності у керівника Конотопської окружної прокуратури законних повноважень звертатися з цим позовом до суду в інтересах держави та визначення позивачем Конотопської міської ради Сумської області, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:
- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3).
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Правовідносини, пов'язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.
Відповідно до п. «а» статті 8 ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями, що знаходяться в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
У даній справі прокурор подав позов в особі Конотопської міської ради Сумської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ч. 1 ст. 10 цього закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України).
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Пунктом 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 вказаного закону одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Пунктом 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
У свою чергу, в силу ст. ст. 16, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 59, 189 ЗК України, саме Конотопська міська рада як власник комунальної землі у м. Конотоп має виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за використанням земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює захист неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/119/19.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України).
За приписами ст. 53 ГПК України:
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).
Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прийнятої у зв'язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;
- Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи;
- однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності;
- таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З матеріалів справи слідує, що прокурором при поданні позовної заяви вказаного порядку було дотримано, оскільки:
- Конотопська окружна прокуратура у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомляла Конотопську міську раду про порушення вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки листом від 30.09.2024 №50-6338 вих-24;
- Конотопською міською радою листом від 03.10.2024 №046/3732 повідомлено Конотопську окружну прокуратуру про те, що рада не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру прокуратурою щодо подання позовної заяви про демонтаж вищезазначеної тимчасової споруди.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, а прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Щодо спору сторін по суті, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.7 Порядку № 244 передбачено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Порядку № 244, паспорт прив'язки ТС - це комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності; стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до пунктів 2.20, 2.21 Порядку № 244, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки ТС. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.
Згідно з пунктами 2.29, 2.30 Порядку № 244, у разі самовільного встановлення ТС, така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.
Рішенням п'ятої сесії Конотопської міської ради восьмого скликання від 29.11.2021 затверджено Положення про тимчасове використання елементів благоустрою комунальної власності та розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Конотопської міської громади (далі - Положення).
Відповідно до п. 2.1. Положення ТС розміщуються відповідно до цього Положення, Комплексної схеми, інших нормативних актів на підставі паспорту прив'язки за наявності у Замовника укладеного Договору на право тимчасового користування елементами благоустрою комунальної власності Конотопської МТГ.
Пунктом 2.3 Положення визначено, що при розміщенні тимчасової споруди враховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені державними будівельними нормами. Їх розміщення здійснюється при наявності вільної від забудови території, без створення перешкод у функціонуванні іншим об'єктам містобудування, інфраструктури, без порушення правил благоустрою населених пунктів Конотопської міської територіальної громади, пішохідного та транспортного рухів.
Згідно з п. 2.7. Положення розміщення тимчасової споруди в охоронних зонах інженерних комунікацій допускається за погодженням з особами, які їх експлуатують. Неотримання такого погодження є підставою Уповноваженому органу відмовити Замовнику в реалізації намірів щодо розміщення тимчасової споруди.
Відповідно до п. 3.2 Положення для визначення можливості розміщення тимчасової споруди Замовник звертається із відповідною заявою (у довільній формі) до Уповноваженого органу через центр надання адміністративних послуг.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч вимогам Положення відповідачем не було дотримано порядку розміщення тимчасових споруд на території міста Конотоп. Так, як вбачається з інформації Конотопської міської ради від 28.03.2024 № 0214 та виконавчого комітету Конотопської міської ради, викладеної в листі № 0224/2308 від 27.06.2024, Відділом містобудування та архітектури Конотопської міської ради дозвільних документів на встановлення тимчасової споруди ТОВ «Невський ринок» не надавалося.
Крім цього, відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями». Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується, що:
- тимчасова споруда розміщена самовільно, за відсутності паспорту прив'язки;
- розмір тимчасової споруди становить 120 м.кв., що у 4 рази перевищує максимально допустиму законодавством площу;
- тимчасова споруда розташована у межах «червоних ліній» вулиці;
- тимчасова споруда розміщена в охоронних зонах інженерних комунікацій за відсутності погоджень (в охоронній зоні газопроводу високого тиску ІІ категорії),
що є прямим порушенням законодавчих актів, про які зазначено вище.
Як встановлено вище відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що він не здійснював самовільну будівлю на території, що орендується, а лише обслуговував вже збудовані торгові місця шляхом установки панорамних вікон та дверей, що відповідає п.п. 14-15 укладеного між сторонами Договору.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на відповідача покладений обов'язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме відповідач повинен довести, що він не здійснював самовільну будівлю на території, що орендується, а лише обслуговував вже збудовані торгові місця шляхом установки панорамних вікон та дверей, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідач до матеріалів справи не надав. В свою чергу надані відповідачем копії свідоцтва про право власності відповідача на будівлі та споруди міні-ринка від 06.11.2008 та акт державної приймальної комісії від 08.12.1999 не можуть підтверджувати виконання відповідачем вимог законодавства щодо спорудження тимчасового павільйону у 2023 році.
Так само відповідачем не надано і доказів того, що спірна тимчасова споруда є тим об'єктом, який був прийнятий в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (ринку) від 08.12.1999.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Підпункт «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України встановлює, що у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.. 126 ЗК України).
Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення компетентних органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях, і такі повноваження в межах міста Конотоп є виключною компетенцією Ради. Тобто підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності вказаної адміністративної одиниці для громадян та юридичних осіб, як і визначення умов такого користування є відповідне рішення Ради.
За змістом ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. У ст. 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки. В кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.
Зокрема порушення прав власника може бути усунене шляхом демонтажу споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці. (Велика Палата Верховного Суду, постанова від 02.11.2022 № 922/3166/20).
За таких обставин, вимога позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруди торговельного призначення, яка розташована на цій земельній ділянці, відповідає змісту статті 152 ЗК України та умовам Договору.
З огляду на вказані обставини суд першої інстанції цілком вірно виснував, що вимоги прокурора про зобов'язати відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5910400000:05:140:0009, яка розташована в м. Конотоп по пр. Миру, 83а, шляхом демонтажу тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею 120 кв.м., що розміщена на ній, а саме на відстані 25,84 м від 5-ти поверхового будинку житлового будинку по проспекту Миру, 83 і на відстані 3,96м від трамвайної колії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Невський ринок» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.07.2025 у справі № 920/190/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 14.10.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
О.О. Хрипун