вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"13" жовтня 2025 р. Справа№ 910/15454/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" адвоката Корх Є.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 (повне рішення складено 03.06.2025)
у справі № 910/15454/24 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал"
про стягнення 1 329 379,59 грн,
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" (далі - відповідач, ТОВ "Шулявська-Капітал") на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24 залишено без змін.
До Північного апеляційного господарського суду 01.09.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (далі - позивач, ТОВ "Олві Груп Україна") адвоката Корх Є.В. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15454/24. Так, заявник просить відшкодувати ТОВ "Олві Груп Україна" на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 000,00 грн у справі № 910/15454/24.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.09.2025 заяву представника ТОВ "Олві Груп Україна" адвоката Корх Є.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15454/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
08.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Шулявська-Капітал" надійшло заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну допомогу, відповідно до якого відповідач просить апеляційний господарський суд відмовити ТОВ "Олві Груп Україна" у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 01.09.2025 у справі №910/15454/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у даній справі прийнято до розгляду заяву представника ТОВ "Олві Груп Україна" адвоката Корх Є.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15454/24, розгляд якої постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в процесі апеляційного розгляду справи у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено, що витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції орієнтовно складають 20000,00 грн, докази про що будуть надані у порядку та строки передбачені ГПК України.
З матеріалів справи слідує, що із заявою про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї доказами, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач звернувся до апеляційного суду 01.09.2025, тобто у межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України.
Отже, у суду апеляційної інстанції наявні підстави для здійснення перевірки наданих позивачем доказів та надання їм оцінки з метою розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги у даній справі, оскільки позивачем дотримано порядок встановлений статтею 129 ГПК України.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом апеляційної скарги відповідача у даній справі на суму 20 000,00 грн додано до заяви про стягнення таких витрат: копію Договору №11-25 від 01.04.2025, копію Додаткової угоди № 1 від 14.07.2025 до Договору №11-25 від 01.04.2025, копію Видаткового касового ордера від 21.08.2025, копію Видаткового касового ордера від 01.09.2025.
Також в матеріалах справи наявні копія Ордеру про надання правничої допомоги позивачу у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Корх Є.В. серії ВН №1533958, виданого 24.06.2025.
Дослідженням вказаних документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 01.04.2025 між ТОВ "Олві Грпу Україна" (клієнт) та адвокатом Корх Євгеном Васильовичем (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №11/25 (далі - Договір).
Предметом вказаного Договору є зобов'язання адвоката надавати правову допомогу клієнту направлену на представництво та захист інтересів клієнта (п. 1.1. Договору).
Додатковою угодою № 1 від 14.07.2025 визначено, що у відповідності до п. 1.1. Договору сторони дійшли згоди укласти цю додаткову угоду, відповідно до якої, адвокат додатково зобов'язується надавати правову допомогу клієнту, направлену на представництво та захист інтересів клієнта у справі №910/15454/24, яка перебуває на розгляді у Північному апеляційному господарському суді (п.1 Додаткової угоди №1 від 14.07.2025).
Вартість послуг з надання правової допомоги за цією Додатковою угодою не входить до абонентської плати передбаченої п. 4.1.1. Договору і сплачується Клієнтом окремо (п.2 Додаткової угоди №1 від 14.07.2025).
Розмір вартості правової допомоги визначеної у п. 1 цієї додаткової угоди до Договору є фіксованим та не потребує складання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом та складається з разового гонорару Адвоката за надання правової допомоги (п.3 Додаткової угоди №1 від 14.07.2025).
Гонорар Адвоката за надання правової допомоги за цією додатковою угодою до Договору складає - 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень (п.4 Додаткової угоди №1 від 14.07.2025)
Оплата гонорару Адвоката, передбаченого п. 4. цієї Додаткової угоди здійснюється Клієнтом впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови по справі №910/15454/24. (п.5 Додаткової угоди №1 від 14.07.2025).
Згідно Видаткових касових ордерів від 21.08.2025 та 01.09.2025 позивачем було сплачено адвокату за надання правової допомоги, згідно додаткової угоди №1 від 14.07.2025р., до Договору №11/25 від 01.04.2025 20000,00 грн.
Із аналізу положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України убачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 цього Кодексу.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом, що й у суді першої інстанції, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, грунтувалися на аргументах позовної заяви.
Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Олві Груп Україна" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 5 000,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача. Відповідно заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" адвоката Корх Є.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" (04116, місто Київ, вул.Шулявська, будинок 7, ідентифікаційний код 44648770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (65104, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, оф.300, ідентифікаційний код 42759122) 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.
5. Матеріали справи №910/15454/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко