вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 910/16193/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Панченко Ю. В.
від відповідача: Сібілєв М. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2025 (повне рішення складено 30.04.2025)
у справі № 910/16193/24 (суддя Котков О. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
про стягнення грошових коштів
Короткий зміст позову
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі за текстом - ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (далі за текстом - ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології"; відповідач) про стягнення 3 127 015,13 грн пені (за періоди: з 25.04.2023 - 31.05.2023; 20.10.2023 - 06.11.2023; 20.10.2023 - 28.12.2023; 20.10.2023 - 30.01.2024; 26.12.2023 - 30.01.2024; 20.10.2023 - 35.03.2024) та 2 104 160,60 грн штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за договором про закупівлю послуг № 4600006939 від 23.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі №910/16193/24 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" пеню у сумі 1 563 507, 57 грн, штраф у сумі 1 052 080, 30 грн, судовий збір у сумі 78 467, 64 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що факт несвоєчасного виконання свого зобов'язання відповідачем перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем належним чином не спростований. Відповідачем належними та вірогідними доказами не доведено неналежне виконання замовником своїх договірних зобов'язань, що стосувались виконання підрядником робіт за договором. При цьому судом враховано те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків в результаті дій відповідача, погіршення власного фінансового стану чи виникнення ускладнень у здійсненні господарської діяльності внаслідок прострочення зобов'язання з боку ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології", у зв'язку з чим встановлено наявність підстав для зменшення неустойки на 50 %.
Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на неї
ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16193/24.
В апеляційній скарзі ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" просить скасувати зазначене судове рішення в частині відмови у позові ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" про стягнення з ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" 1 563 507,56 грн пені, 1 052 080,30 грн штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" зазначає неправильне застосування норм матеріального права (статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського України).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не повинен доводити розмір завданих йому збитків внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, оскільки неустойка підлягає стягненню незалежно від розміру таких збитків. Проте позивачем відповідні докази було надано суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" у повному обсязі. У відзиві зазначає, що позивач був повідомлений про неможливість виконання робіт в строк та не поніс жодних збитків через затримку виконання робіт за договором.
Також до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення звернулось ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології".
В апеляційній скарзі ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" про стягнення з ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" 1 563 507,56 грн пені, 1 052 080,30 грн штрафу, 78 467, 64 судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання. Судом першої інстанції не надано оцінки тому, що замовником допускалась систематична затримка при перевірці актів. Також суд не врахував практику Верховного Суду щодо розгляду аналогічних спорів у подібних правовідносинах.
У додаткових письмових поясненнях просить врахувати правові позиції Верховного Суду у справах №910/15480/24, 910/15007/24.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології". У відзиві вказує на безпідставність тверджень ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" щодо: неврахування судом першої інстанції висновків Верховного суду при ухваленні рішення; неврахування того, що спірний договір є договором будівельного підряду; наявності прострочення кредитора у спірних правовідносинах. Також ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" вважає, що заявлені ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 70 149, 79 грн є необґрунтованими.
Процедура апеляційного провадження
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" та ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16193/24 та призначено їх до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 оголошено перерву у розгляді справи на 20.08.2025 та продовжено строк її розгляду.
У судовому засіданні 20.08.2025 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 24.09.2025.
У судовому засіданні 24.09.2025 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 29.09.2025.
29.09.2025 розгляд справи не відбувся з технічних причин. Повідомлено представників сторін, що судове засідання відбудеться 06.10.2025.
Присутній у судовому засіданні 06.10.2025 представник ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології".
Присутній у судовому засіданні 06.10.2025 представник ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ".
Обставини справи.
23.12.2022 між ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" (як підрядником) та ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" (як замовником) укладений договір про закупівлю послуг №460000693.
За умовами п. 1.1. договору підрядник за завданням замовника взяв на себе зобов'язання, відповідно до умов цього договору, на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу на ГРС Дубно) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки, визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору.
В п. 3.1 договору погоджено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 34 680 000,00 грн.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 календарних днів, але не раніше, ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника. Місце виконання робіт (надалі - об'єкт): ГРС Дубно Бібрського ЛВУМГ - Рівненська обл., Дубенський район, с. Рачин.
Згідно з п.. 5.1, 5.2 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Замовник протягом п'яти робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
У разі виявлення в процесі приймання-передачі робіт недоліків, замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки, та повідомляє його про час та місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, в якому обов'язково фіксується дата виявлення недоліків і дата щодо їх безкоштовного усунення (п. 5.4 договору).
У пункті 10.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Додатковою угодою № 1 від 04.12.2023 до договору внесено зміни у загальну вартість виконаних робіт, що становить 34 667 157 ,52 грн.
Додатком № 3 до договору (графік виконання робіт) встановлено терміни виконання робіт: 1) обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - 120 днів, 2) виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно - монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 днів, 3) пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.
На виконання умов договору відповідачем надано, а позивачем прийнято послуги відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг № 1 від 01.06.2023 (за червень 2023) на суму 132 432,00 грн, № 3 від 07.11.2023 (за листопад 2023) на суму 20 269,01 грн, акту вартості устаткування від 07.11.2023 на суму 3 552 000,00 грн, що є додатком до акту № 3 приймання виконаних робіт за листопад 2023, № 4 від 29.12.2023 (за грудень 2023) на суму 593 502,95 грн, № 5 від 31.01.2024 (за січень 2024) на суму 305 360,48 грн, акту вартості устаткування від 31.01.2024 на суму 28 151 880,00 грн, що є додатком до акту № 5 приймання виконаних робіт за січень 2024, № 6 від 31.01.2024 (за січень 2024) на суму 735 576,72 грн, № 7 від 26.03.2024 (за березень 2024) на суму 140 685,06 грн.
Посилаючись на порушення зобов'язань за договором саме зі сторони підрядника щодо виконання робіт у передбачені договором строки, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення пені та штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.
Заперечуючи проти задоволення вимог відповідач вказує на безпідставність застосування штрафних санкцій до закінчення строку виконання таких робіт. Також відповідач вказував на необхідності застосування до спірних відносин положень статей 612, 613 ЦК України, оскільки має місце прострочка кредитора. Зокрема, з моменту погодження робочої документації, до моменту укладання додаткової угоди №1 від 04.12.2023, яка підписана сторонами саме, з метою уточнення робіт, які необхідно виконати, у підрядника була відсутня об'єктивна можливість приступити до виконання робіт за договором. Крім того, відповідач вказував, що виконання робіт з пропуском строків відбулося у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення пені і штрафу, у зв'язку з порушенням підрядником строків виконання робіт.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Укладений між сторонами договір про закупівлю послуг № 460000693 від 23.12.2022 за правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, § 1 Глави 61 ЦК України.
Проаналізувавши передбачені договором зобов'язання сторін, колегія суддів зазначає, що основним зобов'язанням підрядника за договором є надання передбачених у пункті 1.1 договору з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Дубно).
Умовами зазначеного договору з урахуванням додатків до нього також визначені інші обов'язки підрядника, які існують в межах основного зобов'язання. Зокрема, обов'язок забезпечення виготовлення / придбання обладнання у певні строки, який пов'язаний із виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об'єкті будівництва. Тобто, є необхідним саме для виконання таких робіт, а також обов'язок виконати пусконалагоджувальні роботи.
Основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору.
Сторонами у договорі визначено початок перебігу терміну виконання робіт саме з дати підписання договору - 23.12.2022 та завершується зі спливом строку виконання встановленого для останнього етапу робіт (365 календарних днів), а отже підрядник мав завершити роботи до 23.12.2023 включно.
За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Аналіз змісту укладеного між сторонами договору, дає підстави для висновку, що формулювання пункту 10.2 договору не містить словосполучення "етапи робіт". Натомість, даний пункт містить поняття "виконання Робіт" та "при порушенні строку виконання робіт", а тому, вживаючи формулювання "…у випадку несвоєчасного виконання Робіт…" та "…при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує…" сторони мали на меті покладення на боржника відповідальність за прострочення саме кінцевого строку виконання робіт, а не за несвоєчасне виконання кожного окремого етапу робіт.
З огляду на викладене, прострочення відповідачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто з 24.12.2023, відповідно, саме із цієї дати виникає право позивача на нарахування пені та штрафу.
Суд першої інстанції вирішуючи спір наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені та штрафу у заявлених позивачем розмірах.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).
За змістом частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.
За змістом частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини другої статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з положеннями частини третьої статті 883 ЦК України суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Положення статей 230, 231 ГК України та статей 549, 627, 846, 875, 883 ЦК України при вирішенні питання застосування неустойки у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт / робіт за договором будівельного підряду є універсальними у правозастосуванні при вирішенні цієї категорії спорів, що підтверджується сталою та послідовною практикою Верховного Суду.
Отже, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
При цьому, така ж стала та послідовна правова позиція щодо відповідальності підрядника у вигляді сплати неустойки за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 та у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24.
Суд також враховує, що питання застосування положень статей 230, 233 ГК України та статей 549, 551, 627, 846, 875, 883 ЦК України у подібних (тотожних) правовідносинах було предметом розгляду Верховним Судом у постановах від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, від 19.08.2025 у справі № 910/15480/24 та від 28.08.2025 у справі №910/15007/24. У аспекті порушених в апеляційних скаргах питань суд апеляційної інстанції враховує, що у справі яка розглядається (№ 910/16193/24) та у наведених справах тотожними є суб'єктний склад учасників відносин, об'єкт та предмет правового регулювання, а також фактичні обставини. Крім того у справі, що розглядається та у справах № 910/3385/24, № 910/15480/24, № 910/15007/24 сторонами спору є ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" (підрядник; відповідач) та ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник; позивач).
У справі, що переглядається, базою для нарахування пені та штрафу позивачем визначені:
акт № 1 від 01.06.2023 (за червень 2023 року) на суму 132 432,00 грн;
акт № 3 від 07.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 20 269,01 грн;
акт вартості устаткування від 07.11.2023 на суму 3 552 000,00 грн, що є додатком до акта № 3 приймання виконаних робіт за листопад 2023 року;
акт № 4 від 29.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 593 502,95 грн;
акт № 5 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 305 360,48 грн;
акт вартості устаткування від 31.01.2024 на суму 28 151 880,00 грн, що є додатком до акта № 5 приймання виконаних робіт за січень 2024 року;
акт № 6 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 735 576,72 грн;
акт № 7 від 26.03.2024 (за березень 2024 року) на суму 140 685,06 грн.
За перерахунком суду апеляційної інстанції, належними до стягнення є сума пені у розмірі 1 125 378, 28 грн та сума штрафу у розмірі 2 053 345, 16 грн, враховуючи таке.
Так, прострочення за актом № 4 від 29.12.2023 на суму 593 502,95 грн тривало з 24.12.2023 по 28.12.2023 включно, тобто 5 днів. Сума пені складає 2 967, 51 грн. Оскільки прострочення за цим актом склало менше 30 днів, відповідальність у вигляді штрафу не застосовується.
Прострочення за актом № 5 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 305 360,48 грн тривало з 24.12.2023 по 30.01.2024 включно, тобто 38 днів. Сума пені складає 11 603, 70 грн. Оскільки прострочення за цим актом більше 30 днів, сума штрафу становить 21 375, 23 грн.
Прострочення за актом вартості устаткування від 31.01.2024 на суму 28 151 880,00 грн, що є додатком до акта № 5 приймання виконаних робіт за січень 2024 року, тривало з 24.12.2023 по 30.01.2024 включно, тобто 38 днів. Сума пені складає 1 069 771, 44 грн. Оскільки прострочення за цим актом більше 30 днів, сума штрафу становить 1 970 631, 60 грн.
Прострочення за актом № 6 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 735 576,72 грн тривало з 24.12.2023 по 30.01.2024 включно, тобто 38 днів. Сума пені складає 27 951, 92 грн. Оскільки прострочення за цим актом більше 30 днів, сума штрафу становить 51 490, 37 грн.
Прострочення за актом № 7 від 26.03.2024 (за березень 2024 року) на суму 140 685,06 грн тривало з 24.12.2023 по 25.03.2024 включно, тобто 93 дні. Сума пені складає 13 083, 71 грн. Оскільки прострочення за цим актом більше 30 днів, сума штрафу становить 9 847, 95 грн.
Щодо висновку суду про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині узгоджується з останньою актуальною правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, яка виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
Отже стягненню із відповідача на користь позивача підлягають 562 689, 14 грн пені та 1 026 672, 58 грн штрафу (з урахуванням обґрунтованого висновку суду першої інстанції про наявність підстав для реалізації права суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, на 50 %).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу, а саме в частині сум, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині - залишенню без змін.
В задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" суд відмовляє з підстав її необґрунтованості.
Судові витрати
Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із частковим задоволенням позову ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" та частковим задоволенням апеляційної скарги ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології", суд апеляційної інстанції здійснює перерахунок судових витрат згідно зі ст. 129 ГПК України.
Так, судові витрати ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" з оплати позову судовим збором підлягають покладенню на ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" пропорційно до суми задоволених вимог, а саме у розмірі 47 680, 85 грн.
Судові витрати ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України частково покладаються на ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" пропорційно до суми задоволених вимог, а саме у розмірі 28 608, 51 грн.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" без задоволення, судовий збір за її подання в порядку статті 129 ГПК України, покладається на ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ".
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" задовольнити частково.
Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16193/24 змінити та викласти його у такій редакції:
"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 39, офіс 12, ідентифікаційний код 42936402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) 562 689 (п'ятсот шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 14 копійок пені, 1 026 672 (один мільйон двадцять шість тисяч шістсот сімдесят дві) гривень 58 копійок штрафу та 47 680 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 85 копійок судового збору за подання позовної заяви.".
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/16193/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" - без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 39, офіс 12, ідентифікаційний код 42936402) 28 608 (двадцять вісім тисяч шістсот вісім) гривень 51 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати накази.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 13.10.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко