вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа № 910/877/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Чеховський А.А.
від відповідача: Курдюмов М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 (повний текст рішення складено 08.04.2025) (суддя Бойко Р.В.)
у справі № 910/877/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс"
до Державного підприємства "Гарантований Покупець"
про стягнення заборгованості у розмірі 10 916 973,37 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" (відповідач) про стягнення 8 451 028,49 грн основного боргу, 1 821 641,82 грн інфляційних втрат (індексу інфляції) та 644 303,06 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 922/01 від 01.11.2019 в частині оплати купленої у лютому, березні, травні-жовтні, грудні 2022 року електричної енергії.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" борг у розмірі 8 434 092,05 грн, 3 % річних у розмірі 644 033,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 821 641,82 грн та судовий збір у розмірі 130 797,20 грн. Закрито провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" суми основного боргу у розмірі 16 936,44 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" з Державного бюджету України судовий збір у частині 32 954,16 грн, сплачений за платіжною інструкцією № 25592 від 23.01.2025.
Рішення суду мотивовано тим, що сума боргу в розмірі 16 936,44 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, відтак провадження у цій частині підлягає закриттю, оскільки вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи. Натомість доказів сплати боргу в іншій частині - 8 434 092,05 грн, матеріали справи не місять, а відповідачем суду не надано. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування та встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов висновків, що правомірним є нарахування Державному підприємству "Гарантований Покупець" 3 % річних у розмірі 644 033,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн; в іншій частині сума заявлених до стягнення 3 % річних розрахована неправильно, оскільки позивачем було неправильно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з оплати купованої у вересні, жовтні, грудні 2022 року електричної енергії. Разом із тим, місцевий господарський суд не знайшов правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25, Державне підприємство "Гарантований Покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11, 509, 551, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193, 233 Господарського суду України (далі - ГК України), ст. 3, 4, 5, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в частині задоволення позовних вимог до відповідача про стягнення 8 434 092,05 грн заборгованості, 644 033,34 грн 3 % річних, 1 821 641,82 грн інфляційних втрат та 130 797,20 грн судового збору.
Зокрема, скаржник зазначає, що проведення гарантованим покупцем розрахунків із виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на період дії воєнного стану в Україні, які мають договірні відносини з гарантованим покупцем, у тому числі з позивачем, з урахуванням положень, визначених наказами Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, є належним виконанням умов договору. Також, відповідач зазначає про неправильний розрахунок судом 3 % річних. Крім того, скаржник посилається на наявність правових підстав для зменшення нарахувань 3 % річних та звільнення відповідача від нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2025; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2025 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 06.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25; оголошено перерву в судовому засіданні до 29.07.2025 о 10:30.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.08.2025 о 10:00.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.09.2025 о 10:20.
Позиції учасників справи. Клопотання учасників справи
05.06.2025 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Крім того, поза межами строку, встановленого в ухвалі від 19.05.2025 про відкриття апеляційного провадження у даній справі для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень (до 06.06.2025), до Північного апеляційного господарського суду відповідачем подано письмові пояснення у справі від 28.07.2025 з урахуванням постанови Верховного Суду та клопотання від 29.07.2025 про залучення третьої особи.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
У силу приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 906/72/16.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах строку, встановленого в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 про відкриття апеляційного провадження у даній справі (до 06.06.2025), відповідач не звертався до Північного апеляційного господарського суду із заявами про продовження строку для подання документів (пояснень, клопотань).
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З урахуванням викладеного, документи (пояснення, клопотання), які подані після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі, залишаються судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 30.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору № 922/01 від 01.11.2019, укладеного між та Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (виробник за "зеленим" тарифом) (далі - Договір), виробник за "зеленим" тарифом взяв на себе зобов'язання продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
23.04.2020 Державне підприємство "Гарантований Покупець" як гарантований покупець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" як продавець за "зеленим" тарифом уклали додаткову угоду № 1251/01/20 до Договору, в якій дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.
Так, згідно з п. 1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020 за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020 сторони визнають свої зобов'язання згідно із Законами України "Про ринок електричної енергії2, 2Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Пунктом 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020 встановлено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (п. 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020).
Пунктом 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020 передбачено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 Договору в редакції додаткової угоди № 1251/01/20 від 23.04.2020).
За положеннями п. 3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 85/04/21 від 25.01.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
На виконання умов Договору Державним підприємством "Гарантований Покупець" придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" у лютому 2022 року електричну енергію в обсязі 256 179 кВт/год вартістю 1 268 639,40 грн з ПДВ, у березні 2022 року - в обсязі 290 358 кВт/год вартістю 1 437 899,27 грн з ПДВ, у травні 2022 року - в обсязі 507 517 кВт/год вартістю 2 513 305,39 грн з ПДВ, у червні 2022 року - в обсязі 543 911 кВт/год вартістю 2 693 534,29 грн з ПДВ, у липні 2022 року (з урахуванням акта коригування від 16.05.2024) - в обсязі 865 380 кВт/год вартістю 4 313 538,53 грн з ПДВ, у серпні 2022 року (з урахуванням акта коригування від 17.05.2024) - в обсязі 720 036 кВт/год вартістю 3 589 062,65 грн з ПДВ, у вересні 2022 року (з урахуванням акта коригування від 30.04.2024) - в обсязі 529 105 кВт/год вартістю 2 637 355,62 грн з ПДВ, у жовтні 2022 року - в обсязі 399 029 кВт/год вартістю 2 333 697,17 грн з ПДВ, у грудні 2022 року - в обсязі 72 301 кВт/год вартістю 422 848,06 грн з ПДВ, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електричної енергії.
Додатковою угодою № 268/07/24 від 25.01.2024 до Договору глави 1-8 Договору замінено главами 1-9 Договору в редакції, наведеній у цій додатковій угоді.
Зокрема, згідно з п. 1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 за цим Договором продавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс") зобов'язується продавати, а гарантований покупець (Державне підприємство "Гарантований Покупець") зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 сторони визнають свої зобов'язання згідно із Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 14 № 308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями і положеннями чинного законодавства України при виконанні цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 встановлено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця.
Відповідно до п. 2.3 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком, у національній валюті України.
Пунктом 2.4 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку.
За положеннями п. 3.1, 3.2 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
Відповідно до п. 3.4 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024 у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати першої/другої декади розрахункового місяця за відпущену електричну енергію продавцем понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу електричної енергії (акта коригування до акта купівлі-продажу електричної енергії) за відповідний розрахунковий період.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (п.7.4 Договору в редакції додаткової угоди № 268/07/24 від 25.01.2024).
Звертаючись із позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" послалось на те, що відповідачем зобов'язання з оплати придбаної у лютому, березні, травні-жовтні, грудні 2022 року не виконано, у зв'язку із чим у відповідача утворився борг у розмірі 8 451 028,49 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 644 303,06 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 821 641,82 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України (який був чинний до 28.08.2025) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За положеннями ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.
За положеннями ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем.
У ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Пунктом 8 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено зобов'язання гарантованого покупця сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач як продавець електроенергії за "зеленим тарифом" поставляв відповідачу у лютому, березні, травні-жовтні та грудні 2022 року на підставі Договору електричну енергію.
Сторонами не заперечується вартість та обсяг купленої електричної енергії у спірні періоди.
За куплену у позивача за Договором у спірні періоди електричну енергію відповідач розрахувався частково, на момент подання позовної заяви розмір неоплаченої електроенергії становив 8 451 028,49 грн.
Як передбачено п. 3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 85/04/21 від 25.01.2021, оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці здійснюється, згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами, тобто, сторони визначили строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
Відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 в редакції, чинній до 26.01.2024, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО (адміністратор комерційного обліку), підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з п. 10.4 Порядку № 641 в редакції, чинній до 26.01.2024, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з вищенаведеного, гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (НКРЕКП) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Наведене відповідає правовому висновку щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
При цьому з 26.01.2024 Порядок № 641 діє в новій редакції, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 24.01.2024 № 178.
У п. 11.4 Порядку № 641 в редакції, яка діє з 26.01.2024, встановлено, що гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП (оператор системи передачі) відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за липень 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за серпень 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за грудень 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 (із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 11.02.2025 № 194) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за вересень-листопад 2022 року.
Відповідно до правових висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому-липні 2022 року, слід керуватись нормативно-правовим актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.
Таким чином, оскільки постанови НКРЕКП № 896, № 946 затверджені після 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні, жовтні та грудні 2022 року, мають здійснюватись у строки, встановлені пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції, яка діє з 26.01.2024, в той час як розрахунки за електричну енергію, відпущену у лютому, березні, травні-серпні 2022 року мають здійснюватися у строки, встановлені пунктом 10.4 Порядку № 641 в редакції, чинній до 26.01.2024.
Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що оскільки постанова НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117 оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022, то Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100 % вартості відпущеної у лютому, березні, травні та червні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 15.09.2022 включно.
Постанова НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022, відповідно, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100 % вартості відпущеної у липні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 26.09.2022 включно.
Постанова НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023, відповідно, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100 % вартості відпущеної у серпні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 20.03.2023 включно.
Постанова НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 10.05.2024, відповідно, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100 % вартості відпущеної у грудні 2022 року електричної енергії протягом п'яти робочих днів - до 17.05.2024 включно.
Постанова НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 16.05.2024, відповідно, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100 % вартості відпущеної у вересні та жовтні 2022 року електричної енергії протягом п'яти робочих днів - до 23.05.2024 включно.
Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
20.02.2025 Державним підприємством "Гарантований Покупець" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" в якості оплати відпущеної електричної енергії кошти в розмірі 16 936,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 452 900 від 20.02.2025.
З урахуванням того, що наведені кошти було перераховано після звернення позивача з даним позовом до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору), оскільки вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 16 936,44 грн рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Водночас доказів сплати боргу в іншій частині 8 434 092,05 грн матеріали справи не містять.
Щодо доводів відповідача про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 (далі - Накази № 140 та № 206) при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірні періоди, колегія суддів зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та в постанові від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 зазначив, що в Наказах № 140 та № 206:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державним підприємством "Гарантований Покупець";
- наказ не звільняє Державне підприємство "Гарантований Покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок Державного підприємства "Гарантований Покупець" здійснити остаточний розрахунок із продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:
- Накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку;
- накази не звільняють Державне підприємство "Гарантований Покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
Поряд із цим, об'єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу № 206, яким встановлювались для Державного підприємства "Гарантований Покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.
Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок із повного виконання грошового зобов'язання - оплати в розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом, що повністю узгоджується з висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
Протилежні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення суми боргу в розмірі 8 434 092,05 грн.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн та 3 % річних у розмірі 644 303,06 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у наведеному в позовній заяві розрахунку інфляційних втрат застосовував сукупні індекси інфляції - 1,10539959, 1,10647228, 1,00200000, 1,09767769, 1,03223944, 1,02200000, 1,07404862, 1,00801200.
Дослідивши розрахунок позивача інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону).
Статтею 2 цього Закону визначено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких наведено у частині першій цієї статті. Водночас ч. 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд із тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. 1-1, 4 Порядку № 1078).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку № 1078 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 роз'яснила, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:
"Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ",
де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період із червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 %, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.
Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.01.2024 у справі № 910/18308/21.
Як було зазначено, позивач у поданому розрахунку інфляційних втрат застосовував сукупні індекси інфляції, заокруглені не до десятих, а до "мільйонних" (шести знаків після коми).
З огляду на вимоги ст. 86 ГПК України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум (подібні висновки наведено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18 та від 02.03.2018 у справі № 927/467/17).
Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд першої інстанції при застосуванні ч. 2 ст. 625 ЦК України погодився з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат та вважав його арифметично правильним, проте не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 щодо заокруглення індексу інфляції, та не визначив правильної суми інфляційних втрат за відповідні періоди прострочення.
З огляду на викладене, висновки Господарського суду міста Києва щодо обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" інфляційних втрат у загальному розмірі 1 821 641,82 грн є помилковими, оскільки визначення величини приросту індексу споживчих цін має здійснюватися із заокругленням до десяткового числа після коми.
Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що з урахуванням сукупних індексів інфляції 110,5 %, 110,6 %, 100,2 %, 109,8 %, 103,2 %, 102,2 %, 107,4 %, 100,8 % стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 1 816 144,17 грн, а не 1 821 641,82 грн, як визначив позивач у розрахунку.
Отже, безпідставно нарахованими є інфляційні втрати в розмірі 5 497,65 грн (1 821 641,82 грн - 1 816 144,17 грн), відповідно, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 816 144,17 грн.
Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що з урахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування та встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, правомірним є нарахування Державному підприємству "Гарантований Покупець" 3 % річних у розмірі 644 033,34 грн. В іншій частині сума заявлених до стягнення 3 % річних розрахована позивачем неправильно, оскільки ним було неправильно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з оплати купованої у вересні, жовтні та грудні 2022 року електричної енергії. Відтак у зазначеній частині позовних вимог обґрунтованими є вимоги про стягнення 644 033,34 грн 3 % річних.
Щодо викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про зменшення 3 % річних до 1 грн від стягнутої суми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40 % від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів із дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Отже, відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення процентів річних на рівні 40 % та 96 %, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі № 910/877/25 проценти річних нараховані за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі три проценти, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу трьох процентів річних апеляційним господарським судом не встановлено.
Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.02.2024 у справі № 910/3323/23, від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21, від 21.06.2022 у справі № 910/9905/21, від 07.03.2023 у справі № 910/17556/21.
Колегія суддів також зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 сформувала висновки про те, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Доводи скаржника про наявність усіх обставин, що визнаються Верховним Судом винятковими для застосування зменшення 3 % річних, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Щодо посилань скаржника на дію воєнного стану в Україні як обставини непереборної сили, які є підставами для звільнення відповідача від нарахувань за ст. 625 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність та відповідний їх вплив на сторону. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач відповідних доказів суду не надав, а тому такі посилання Державного підприємства "Гарантований Покупець" є безпідставними.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований Покупець" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом часткового задоволення вимоги про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" інфляційних втрат, що становить 1 816 144,17 грн.
Судові витрати
Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За загальним правилом, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
З урахуванням викладеного, зважаючи на зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат, вказане рішення належить змінити і в частині розподілу судового збору, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 130 731,23 грн у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У свою чергу, судові витрати, понесені сторонами в суді апеляційної інстанції, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.
З огляду на розмір задоволених вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 123,69 грн у рахунок відшкодування витрат, понесених відповідачем у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25 в частині стягнення інфляційних втрат та розподілу судового збору змінити.
3. Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25 в редакції цієї постанови.
4. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25 в такій редакції:
"2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 100/2; ідентифікаційний код 41953867) борг у розмірі 8 434 092 (вісім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі дев'яносто дві) грн 05 коп., 3% річних у розмірі 644 033 (шістсот сорок чотири тисячі тридцять три) грн 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 816 144 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч сто сорок чотири) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 130 731 (сто тридцять тисяч сімсот тридцять одна) грн 23 коп. Видати наказ.".
5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/877/25 залишити без змін.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 100/2; ідентифікаційний код 41953867) на користь Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 123 (сто двадцять три) грн 69 коп.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
9. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 13.10.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко