вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" вересня 2025 р. Справа№ 911/2563/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача за первісним позовом: Шевченко О.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025, повний текст рішення складено 30.01.2025
у справі № 911/2563/24 (суддя Конюх О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 42 088,70 грн.
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення»
про стягнення 25 486,80 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі по тексту - ТОВ «Діавестенд Комплексні Рішення») звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 24.09.2024 до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин Київської області (далі по тексту - ПАТ «Центренерго»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 38 040,00 грн основного боргу за товар, поставлений за Актом приймання-передачі товару від 27.11.2023 відповідно до Договору 12/12 про закупівлю (поставку) товарів від 19.09.2023, 2 714,24 грн. пені, нарахованої за період з 27.12.2023 по 25.06.2024, 766,72 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2024 по червень 2024 року, 567,52 грн 3% річних від простроченої суми, нарахованих за період з 27.12.2023 по 25.06.2024.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 12/12 від 19.09.2023 про закупівлю (поставку) товарів щодо здійснення оплати за отриманий товар.
11.10.2024 від відповідача Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, зустрічну позовну заяву ПАТ «Центренерго» задовольнити в повному обсязі, стягнути з ТОВ «Діавестенд Комплексні Рішення» на користь ПАТ «Центренерго» за прострочення виконання зобов'язань з поставки товару за договором 12/12 про закупівлю (поставку) товару від 19.09.2023 штрафні санкції, передбачені пунктом 9.2 договору, в сумі 25 486,80 грн, з яких: 22 824,00 грн - пеня, нарахована за період з 28.10.2023 по 26.11.2023, 2 662,80 грн - штраф 7% за прострочення поставки понад 20 днів.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.2025 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні рішення» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення» 38 040,00 грн основного боргу, 3 028,00 грн судового збору. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавестенд Комплексні рішення» відмовлено повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» задовольнити в повному обсязі. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Центренерго» до ТОВ «Діавестенд Комплексні Рішення», ухвалити нове рішення, яким зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити в повному обсязі, стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 25 486, 80 грн, з яких: - 22 824,00 грн, пеня за поставку продукції з порушенням строків; - 2 662,80 грн, штраф за поставку продукції із простроченням понад 20 днів. Судові витрати покласти на Товариство з обмежено відповідальністю «Діавестенд Комплексні Рішення».
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що аргументи і заперечення ТОВ «Діавестенд Комплексні Рішення» зводилися до того, що останнє не заперечувало, що отримало 27.09.2023 від ПАТ «Центренерго» заявку від 26.09.2023 року № 23/3873 на свою електронну адресу (e-mail), вказану у договорі (sales@diawest.com), але вважає, що так як заявка не була відправлена засобами поштового зв'язку, а продукція поставлена, згідно видаткової накладної, Товариством строки поставки не порушувалися і тому немає підстав для стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, однак, вищевикладене суд першої інстанції не взяв до уваги та проігнорував.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно досліджено докази та надано їм невірну оцінку, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Скаржник зазначає, що договір передбачає два варіанти надсилання заявки постачальнику, відповідно до п. 10.12.2, постачальник зобов'язаний кожного робочого дня перевірити надходження електронних листів на свою електронну адресу, вказану у договорі, отримати листи покупця та направити відповідь на електронну адресу покупця, зазначену у договорі. Постачальник зобов'язаний регулярно, не рідше одного разу у три дні, перевірити надходження та отримати поштові відправлення, які надійшли на його адресу.
Також скаржник зазначає, що сторони в договорі погодили, що скриншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку поштової програми є належним та допустимим доказ отримання постачальником письмової заявки.
Скаржник вказує на те, що на виконання умов договору, покупець 27.09.2023 надіслав на електронну адресу (e-mail) постачальника, вказану у договорі (sales@diawest.com) заявку від 26.09.2023 № 23/3873, на постачання мережевого обладнання, в якій просив повідомити Апарат управління ПАТ «Центренерго» про дату поставки та номер транспортного засобу. Постачальник отримав письмову заявку покупця - 27.09.2023, про що засвідчує скриншот (знімок з екрану), із якого вбачається, що лист отриманий постачальником 27.09.2023. 27.11.2023 сторонами було підписано Акт приймання-передачі продукції загальною вартістю 38 040,00 грн, з ПДВ. Отже, фактична поставка продукції відбулася з порушенням постачальником строків поставки та без належного повідомлення про дату і час постачання.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що позивач за зустрічним позовом не заперечував факт відсутності електронного листа відповідача за зустрічним позовом із сповіщенням про отримання заявки та направлення заявки до відповідача за зустрічним позовом поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення.
Позивач за первісним позовом зазначає, що у постанові від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 Касаційний господарський суд вказав, що надана позивачем роздруківка електронної переписки з відповідачем (паперова копія знімка екрана монітора комп'ютера) не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем письмової заявки про надання послуг за договором. З копії знімка екрана монітора комп'ютера не вбачається, лист якого саме змісту було відправлено на електронну адресу. Роздруківка електронної переписки не може вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851, оскільки не містить електронного підпису.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/2563/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 3 633,00 грн.
11.03.2025 від скаржника (через систему «Електронний суд») надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 1076 від 10.03.2025, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24. Призначено справу № 911/2563/24 до розгляду у судовому засіданні 15.04.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкладено розгляд справи № 911/2563/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 на 24.04.2025.
У зв'язку з перебуванням суддів Ткаченка Б.О. та Майданевича А.Г., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустках, розгляд справи призначений на 24.04.2025 об 11 год. 40 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 910/14023/24 на 27.05.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 27.05.2025 о 12 год. 40 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 Призначити розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 на 29.07.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 911/2563/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 до 09.09.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2563/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 09.09.2025 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 09.09.2025 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 19.09.2023 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено договір № 12/12 про закупівлю (поставку) товарів, за умовами якого позивач за первісним позовом, за договором постачальник, зобов'язався поставити відповідачу за первісним позовом, за договором покупцю, товари згідно умов договору. Відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (п. 1.1, 1.2); найменування, ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору (п. 1.3); позивач за первісним позовом здійснює поставку продукції за умовами додатку до договору (п.3.1); місце, строк поставки продукції визначається в додатках до договору (п.3.2); датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції та дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання-передачі продукція вважається переданою відповідачу за первісним позовом на відповідальне зберігання (п.5.3); при поставці продукції позивач за первісним позовом зобов'язався надати відповідачу за первісним позовом необхідні приналежності та наступні оригінали документів: рахунок фактури, відповідні товаросупроводжувальні накладні, інша документація на продукцію (п.5.8); у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з позивача за первісним позовом стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.9.2); у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ від ціни неоплаченої продукції (п.9.6); даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору (п.12.1).
В подальшому, у додатку № 1 сторони погодили умови про:
найменування, асортимент, кількість, ціна товарів (п.1);
загальна вартість продукції без ПДВ складає 31 700,00 грн., крім того ПДВ 20% - 6 340,00 грн, всього з ПДВ 38 040,00 грн. (п.2);
умови розрахунків: протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі продукції (п. 3);
строк постачання товару: протягом 30 календарних днів з моменту отримання постачальником письмової заявки відповідача за первісним позовом, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору по 31.12.2023 (п.5);
строк дії договору: по 31.12.2023, в частині розрахунків до повного їх виконання (п.8);
позивач за первісним позовом зобов'язався своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (п.10.2).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв товар, який за найменуванням, асортиментом, кількістю та ціною відповідає заявці та додатку до договору, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-ПУ000594 від 12.10.2023 на суму 38 040,00 грн та акту приймання-передачі товару від 27.11.2023.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 12/12 від 19.09.2023 про закупівлю (поставку) товарів щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач за первісним позовом звернувся до суду із даним первісним позовом.
Водночас, відповідачем подано зустрічний позов про стягнення з ТОВ «Діавестенд Комплексні Рішення» (позивач за первісним позовом) на користь ПАТ «Центренерго» (відповідача за первісним позовом) штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань з поставки товару за договором 12/12 про закупівлю (поставку) товару від 19.09.2023, передбачені пунктом 9.2 договору, в сумі 25 486,80 грн, з яких: 22 824,00 грн пеня, нарахована за період з 28.10.2023 по 26.11.2023 та 2 662,80 грн штраф 7% за прострочення поставки понад 20 днів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За положеннями ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Приписами статей 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач за первісним позовом, відповідно до умов договору, сформував заявку №23/3873 від 26.09.2023, в якій просив позивача за первісним позовом поставити товар за переліком, що відповідає додатку №1 до договору.
Як вже зазначалось, позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв товар, який за найменуванням, асортиментом, кількістю та ціною відповідає заявці та додатку до договору, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-ПУ000594 від 12.10.2023 на суму 38 040,00 грн та акту приймання-передачі товару від 27.11.2023.
Відповідно до положень пункту п. 5.3 Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції та дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання-передачі продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відтак, з моменту підписання видаткової накладної (12.10.2024) та до моменту підписання акту приймання-передачі товару (27.11.2024) переданий товар знаходився у відповідача за первісним позовом на відповідальному зберіганні, датою поставки товару за умовами договору є 27.11.2024, тобто дата підписання акту приймання-передачі товару.
За змістом правовідносин з поставки, поставка товару від позивача зумовлює обов'язок відповідача такий товар оплатити.
Згідно з п. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 5 Додатку №1 до договору передбачено, що розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі продукції.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем за первісним позовом у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позивача за первісним позовом на підставі рахунку позивача за первісним позовом в порядку, передбаченому додатком до договору.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із відхиленням господарським судом першої інстанції доводів відповідача за первісним позовом щодо відсутності обов'язку здійснити оплату за поставлений товар у зв'язку з відсутністю рахунку на оплату, оскільки ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Разом із тим, пунктом 10.2 Додатку передбачено, що позивач за первісним позовом зобов'язався своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).
При цьому, пунктом 10.4 Додатку сторони передбачили, що якщо позивач за первісним позовом не зареєстрував податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в ЄРПН до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого ПК України, відповідач за первісним позовом має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості продукції на суму, що відповідає сумі незареєстрованих податкових накладних до моменту реєстрації такої податкової накладної.
За таких обставин строк оплати сторонами був визначений 30 календарних днів від дати поставки, однак до подання та реєстрації податкової накладної зобов'язання з оплати не було простроченим.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Позивачем за первісним позовом складено та подано податкову накладу на спірну поставку, про свідчить залучена до матеріалів справи копія податкової накладної №14100 від 12.10.2023 на суму 38 040,00 грн.
Як вбачається із квитанції ДПС України від 31.10.2023 реєстрація податкової накладної №14100 від 12.10.2023 була зупинена.
28.08.2024 за рішенням ДПС України №11698904/30256061 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкову накладну №14100 від 12.10.2023 зареєстровано в ЄРПН.
Вказаним рішенням не було змінено дату самої податкової накладної, разом із тим, фактична реєстрація спірної податкової накладної була здійснена лише з моменту прийняття вказаного рішення, тобто з 28.08.2024.
З моменту реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач за первісним позовом у рівній мірі з позивачем за первісним позовом має до неї доступ у реєстрі, та має можливість включення ПДВ за такою зареєстрованою податковою накладною до суми податкового кредиту.
Оскільки спірна податкова накладна не була зареєстрована в ЄРПН у граничний строк, передбачений Податковим кодексом України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обов'язок здійснити оплату за поставлений товар виник у відповідача за первісним позовом лише з моменту реєстрації податкової накладної, тобто з 28.08.2024.
Водночас, відповідач за первісним позовом доказів оплати товару, отриманого за Актом приймання-передачі товару від 27.11.2023 за договором № 12/12 про закупівлю (поставку) товарів від 19.09.2023 не надав, у зв'язку із чим, позовна вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу у сумі 38 040,00 грн є документально підтверджена, обґрунтована та є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 2 714,24 грн пені (нарахованої за період з 27.12.2023 по 25.06.2024), 766,72 грн інфляційних втрат (нарахованих за період з січня 2024 по червень 2024 року), 567,52 грн 3% річних (нарахованих за період з 27.12.2023 по 25.06.2024).
Тобто, позивач визначив 25.06.2024 граничною датою, до якої здійснено вказані нарахування, разом із тим, як вже зазначалось, обов'язок здійснити оплату за поставлений товар виник у відповідача лише з моменту реєстрації податкової накладної, тобто з 28.08.2024. Відтак, у період нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, що заявлений позивачем (27.12.2023-25.06.2024) відсутній факт прострочення відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання з оплати товару, отриманого за актом приймання-передачі від 27.11.2023, у зв'язку із чим, у стягненні з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пені, інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити.
Щодо зустрічного позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вже зазначалось, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом штрафні санкції, передбачені п. 9.2 договору, за прострочення виконання зобов'язань з поставки товару в сумі 25 486,80 грн, з яких 22 824,00 грн пеня, нарахована за період з 28.10.2023 по 26.11.2023; 2 662,80 грн штраф 7% за прострочення поставки понад 20 днів.
Так, позивачем за зустрічним позовом сформовано заявку № 23/3873 від 26.09.2023, в якій просив відповідача за зустрічним позовом поставити товар за переліком, що відповідає додатку №1 до договору.
Відповідно до п.5 додатку строк постачання товару визначений протягом 30 календарних днів з моменту отримання постачальником письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладення договору до 31.12.2023.
Пунктом 10.12.1 додатку передбачено, що заявка надсилається відповідачу за зустрічним позовом на поштову адресу (місцезнаходження), вказану у договорі, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення та електронною поштою на електронну адресу постачальника, вказану у договорі.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що заявку № 23/3873 від 26.09.2023 було надіслано відповідачу за зустрічним позовом 27.09.2023 на його електронну адресу, на підтвердження чого надає скріншот з електронної скриньки: «лист з назвою 3873 заявка на постачання зг дог 12/12», електронні пошти відправника і одержувача відповідають тим, що зазначені у договорі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із відхиленням посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що вказана роздруківка не може бути прийнята судом як доказ, позаяк не містить електронного цифрового підпису, оскільки у даному випадку відповідач за зустрічним позовом помилково ототожнює поняття електронний документ та електронний доказ.
Водночас, відповідно до п.10.12.3 датою отримання відповідачем за зустрічним позовом заявки є дата отримання позивачем за зустрічним позовом електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну адресу постачальника електронного листа з заявкою. У разі неотримання позивачем за зустрічним позовом листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту відповідача за зустрічним позовом електронного листа з заявкою, датою отримання постачальником заявки є дата отримання ним поштового відправлення з заявкою.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Представники сторін не заперечують факт відсутності електронного листа відповідача за зустрічним позовом із сповіщенням про отримання заявки, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідно до умов договору, позивач за зустрічним позовом мав обов'язок направити спірну заявку відповідачу за зустрічним позовом поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення; при цьому відповідно до положень договору датою отримання відповідачем за зустрічним позовом мала б бути дата отримання ним поштового відправлення із заявкою.
Натомість, доказів виконання позивачем за зустрічним позовом умов договору щодо направлення заявки поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, матеріали справи не містять.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено вручення рекомендованого листа адресату та не надано електронного листа відповідача за зустрічним позовом із сповіщенням про отримання заявки, ним не доведено факту прострочення відповідачем за зустрічним позовом строків поставки товару, отриманого за актом приймання-передачі від 27.11.2023, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання з поставки товару за вказаною заявкою, тому у задоволенні зустрічного позову про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 25 486,80 грн штрафних санкцій належить відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вже зазначалось, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 25 486,80 грн, з яких: 22 824,00 грн пеня за поставку продукції з порушенням строків; 2 662,80 грн, штраф за поставку продукції із простроченням понад 20 днів.
В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 не оскаржувалось.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду під час розгляду справи № 911/2563/24 не встановила порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, відповідно до п. 10.12.3 договору сторонами погоджено умову про те, що у разі неотримання позивачем за зустрічним позовом листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту відповідача за зустрічним позовом електронного листа з заявкою, датою отримання відповідачем за зустрічним позовом заявки є дата отримання ним поштового відправлення з заявкою.
Однак, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів отримання листа із сповіщенням про отримання заявки відповідачем за зустрічним позовом, натомість скріншот екрану (а.с. 83) не може слугувати доказом отримання листа із таким сповіщенням, а враховуючи відсутність доказів направлення заявки засобами поштового зв'язку, відсутні підстави стверджувати про прострочення відповідачем за зустрічним позовом поставки товару.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у справі № 911/2563/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 911/2563/2 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови підписано 08.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко