ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2016/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників судового процесу:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ-Кемінь В.В. на підставі довіреності;
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91», м. Чорноморськ-не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року про залишення позову без розгляду суддя першої інстанції Найфлейш В.Д., повний текст складено та підписано 29.07.2025 року.
у справі № 916/2016/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91», м.Чорноморськ
про стягнення 326 095 грн 82 коп.
Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91», м. Чорноморськ на свою користь грошові кошти за договором за поставлений природний газ у лютому-травнi 2024 року у загальній сумі 326 095 грн 82 коп., з яких: основний борг у сумі 250 004 грн 94 коп.; три проценти річних у сумі 7 145 грн 74 коп.; пеня 33 142 грн 71 коп.; інфляційні втрати у сумі 35 802 грн 43 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу постачальником “останньої надії» в частині здійснення оплати вартості спожитого природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в загальній сумі 326 095 грн 82 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29 липня 2025 року (суддя Найфлеш В.Д. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91» у справі № 923/1610/21 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою суду від 11.07.2025 року у зв'язку з необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій та подання додаткових доказів, розгляд справи було призначено на "29" липня 2025 р. о 15:45, явку учасників справи визнано обов'язковою. Однак, позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, згідно із якою документ в електронному вигляді, а саме, ухвала з викликом представників від 11.07.2025 по справі № 916/2016/25 була надіслана одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», а також його представнику Кеміню В.В. в їх електронний кабінет 15.07.2025. Про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Отже, у зв'язку із вищезазначеними обставинами суд першої інстанції на підставі ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 29 липня 2025 року у справі № 916/2016/25 скасувати, справу № 916/2016/25 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом вимог процесуального закону.
Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник наголошує, що з ухвали суду першої інстанції від 11.07.2025 не вбачається, що суд першої інстанції від позивача чи від відповідача витребовує додаткові докази чи зобов'язує вчинити додаткові процесуальні дії, без вчинення яких неможливий розгляд справи №916/2016/25, яка слухається в порядку спрощеного провадження. Тобто, на думку скаржника, з ухвали суду першої інстанції не зрозуміло, про які обов'язкові процесуальні дії йдеться.
Також, скаржник звертає увагу на те, що представнику позивача надійшло повідомлення - 29.07.2025 об 23:06 про те, що судове засідання у справі №916/2016/25 призначено 29.07.2025 об 14:45, а через 5 хвилин, тобто 29.07.2025 об 23:11 надійшла ухвала про залишення позову без розгляду.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року у справі № 916/2016/25, справу призначено до судового розгляду.
Відповідач своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи апеляційної скарги, що викладені письмово, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставка до його електронного кабінету ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення слухання справи на 13.10.2025.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для забезпечення законних прав та інтересів сторін щодо участі у розгляді справи, а також належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін та третіх осіб, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися до судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 916/2016/25 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91», м. Чорноморськ на свою користь грошові кошти за договором за поставлений природний газ у лютому-травнi 2024 року у загальній сумі 326 095 грн 82 коп. з яких: основний борг у сумі 250 004 грн 94 коп.; три проценти річних у сумі 7 145 грн 74 коп.; пеня 33 142 грн 71 коп.; інфляційні втрати у сумі 35 802 грн 43 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу постачальником “останньої надії» в частині здійснення оплати вартості спожитого природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в загальній сумі 326 095 грн 82 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2016/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 року у зв'язку з необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій та подання додаткових доказів, розгляд справи призначено на "29" липня 2025 року о 15:45, явку учасників справи визнано обов'язковою.
Оскаржуваною ухвалою від 29.07.2025 року Господарський суд Одеської області у справі №916/2016/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ у справі № 916/2016/25 залишив без розгляду, з чим позивач не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.
Предметом апеляційного перегляду у справі №916/2016/25 є ухвала Господарського суду Одеської області, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ у справі № 916/2016/25 залишено без розгляду у зв'язку із неявкою позивача в судове засідання (п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У пункті 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас, частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Крім того, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Водночас у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 907/480/21).
Так, у даній справі колегією суддів встановлено, що у травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91», м.Чорноморськ на свою користь грошові кошти за договором за поставлений природний газ у лютому-травнi 2024 року у загальній сумі 326 095 грн 82 коп., з яких: основний борг у сумі 250 004 грн 94 коп.; три проценти річних у сумі 7 145 грн 74 коп.; пеня 33 142 грн 71 коп.; інфляційні втрати у сумі 35 802 грн 43 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу постачальником “останньої надії» в частині здійснення оплати вартості спожитого природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в загальній сумі 326 095 грн 82 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2016/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 року у зв'язку з необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій та подання додаткових доказів, розгляд справи призначено на "29" липня 2025 року о 15:45, явку учасників справи визнано обов'язковою.
Оскаржуваною ухвалою від 29.07.2025 року Господарський суд Одеської області у справі №916/2016/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ у справі № 916/2016/25 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою суду від 11.07.2025 року у зв'язку з необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій та подання додаткових доказів, розгляд справи було призначено на "29" липня 2025 р. о 15:45, явку учасників справи визнано обов'язковою. Однак, позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, згідно із якою документ в електронному вигляді, а саме ухвала з викликом представників від 11.07.2025 по справі № 916/2016/25 була надіслана одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», а також його представнику Кеміню В.В. в їх електронний кабінет - 15.07.2025. Про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За твердженнями апеляційної скарги скаржник зауважує, що оскільки ані позивач, ані його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про судове засідання, призначене судом на 11.07.2025 року, вказане унеможливлює застосування п. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду.
Судова колегія не погоджується із наведеними твердженнями скаржника, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 7 вказаної вище статті визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Верховним Судом у постанові від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20 виснувано, що відповідно до п. 17 гл. 1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 року у справі № 910/14088/21.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 року була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ та його представнику Кемінь Віталію Васильовичу до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного документа від 15.08.2025 року (дата їх формування). Судовою колегією в ЄСІТС перевірено дату доставки ухвали суду сторонам - 15.07.2025. Проте, ані позивач, ані його представник не з'являлися у судові засідання без належного підтвердження своєї неявки 29.07.2025 року, хоча були належним чином повідомлені судом про час, місце та дату проведення судового засідання. При цьому, доводи апелянта стосовно того, що він нібито отримав дві ухвали суду 29.07.2025 року не підтверджені належними засобами доказування і спростовуються матеріалами справи (направлення ще раз ухвали від 11.07.2025 - 29.07.2025 секретарем судового засідання не свідчить про неповідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Тобто, з наведеного випливає, що з моменту відкриття провадження у справі, яка переглядається, з огляду на прецедентну практику Європейського суду, позивач був зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте не з'явився в судове засідання на виклик суду, не повідомив суд про неможливість з'явитись у судове засідання, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає такими, що відповідають нормам Господарського процесуального кодексу України та практиці Верховного Суду висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на те, що доводи представника позивача, зазначені ним в апеляційній скарзі щодо його неналежного повідомлення про дату та час розгляду справи не знайшли свого документального підтвердження, вони не приймається судовою колегією до уваги.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що звертаючись з апеляційною скаргою, представник позивача не спростував наведених висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі та не довів суду апеляційної інстанції неправильного застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки відсутні визначені процесуальним законом підстави для її скасування.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ необґрунтованою та такою, що не потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/2016/25 такою, що відповідає обставинам справи та процесуальним вимогам і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/2016/25 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/2016/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 13.10.2025 року.
Повний текст постанови складено 14.10.2025 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
Л.В. Поліщук