ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1407/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025
по справі №916/1407/25
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАСТ»
про стягнення 68615,28 грн.
суддя суду першої інстанції - Лічман Л.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 20 червня 2025 року
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАСТ» 68615,28 грн заборгованості за договором від 20.03.2023 № Л/В-23280п/НЮ, вказуючи на виникнення у ТОВ «ЕКСІМТРАСТ» зобов'язань оплатити вартість маневрової роботи та внести плату за користування вагонами.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 у позові відмовлено.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що у вартість маневрової роботи локомотива на коліях вагонного депо, яка пов'язана з виконанням технологічного процесу ремонту вагонів власності ТОВ «ЕКСІМТРАСТ», останнім оплачена в повному обсязі згідно з виставленими рахунками, а також те, що для оплати вартості маневрової роботи, яка заявлена до стягнення в межах цієї справи на підставі п.3.4 Договору, правові передумови відсутні.
Вина відповідача у затримці вагонів з матеріалів не вбачається, адже за умовами Договору саме на позивача покладена організація роботи, пов'язаної з ремонтом вагонів, тому лише від нього залежить кількість часу очікування подачі вагонів в ремонт.
Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із вказаним, судовим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 по справі №916/1407/25 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції зазначаючи про те, що дана маневрова робота проводилася в рамках технології роботи та не відноситься маневрової роботи, яка передбачена п.1.8 розділу ІІІ збірника тарифів є лише власним припущенням Відповідача, з яким погодився суд при цьому не посилаючись на жодну норму закону та мотивуючи своє твердження лише листом №ЦД-13/17Н, при цьому повністю ігноруючи наявність договірних відносин. Наявні у матеріалах справи докази, які є належними у розумінні процесуального закону, у своїй сукупності підтверджують надання Позивачем послуги з технічного обслуговування (ремонту) вагонів, а також маневрової роботи та плати за користування вагонами на суму 68615,28 грн, що в силу узгоджених сторонами положень договору №Л/В-23280п/НЮ від 20.03.2023 та приписів чинного законодавства зумовило виникнення у Відповідача обов'язку з оплати вартості цієї послуги.
Крім того, скаржник зазначає, що Відповідно п. 3.4. Договору №Л/В-23280п/НЮ, витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією. Пункт 3.3. Договору передбачає, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки вказаних документів та рахунку Замовником.
Скаржник зазначає, що предметом розгляду даного спору не була маневрова робота локомотива на коліях депо, оскільки в даному випадку стягується плата за користування вагонами на станційних коліях та маневрова на місцях загального користування, передбачена умовами договору. Сплата одного платежу не може нівелювати необхідність оплати іншого. Крім того, Відповідачем не подавалися докази оплати вартості роботи локомотива на коліях вагонного депо, що відповідно не було предметом розгляду. Суд не обґрунтував, чому відсутні передумови для оплати збору передбаченого п. 3.4. Договору.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1407/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1407/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 по справі №916/1407/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
21.07.2025 матеріали справи №916/1407/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 по справі №916/1407/25.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 по справі №916/1407/25 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено іншім учасникам провадження у справі, а саме: відповідачу у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАСТ» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
12.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРАСТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Між АТ «Українська залізниця» (Виконавець) та ТОВ «ЕКСІМТРАСТ» (Замовник) укладено договір від 20.03.2023 № Л/В-23280п/НЮ (Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується протягом дії цього договору за дорученням Замовника надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів в обсязі ТОв-1 і ТОв-2 (надалі по тексту - ТОв), що є власністю Замовника, знаходяться в його користуванні на законних підставах, несправність яких виявлена в районі обслуговування Виконавця, а Замовник зобов'язується сплатити рахунки за надані послуги.
За змістом п.п.1.2 та 1.3 Договору необхідність проведення вантажному вагону ТОв визначають оглядачі вагонів, усунення Виконавцем несправностей, що виникли під час експлуатації вантажних вагонів Замовника, виконується згідно з вимогами нормативних документів.
Згідно з п.1.4 Договору послуги надаються Замовнику на усіх станціях розташування пунктів технічного обслуговування з відчепленням Виконавця в межах Регіональної філії ,,Львівська залізниця» на умовах 100% передоплати.
Пункт 3.3 Договору передбачає, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки вказаних документів та рахунку Замовником.
Відповідно п.3.4 Договору витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів, наданих станцією.
В межах даного Договору Виконавцем виставлено Замовнику наступні рахунки:
- ВП «Ремонтне вагонне депо Здолбунів» (ВЧДР-7) № 1263 від 15.12.2023 р., № 1283 від 21.12.2023 р., № 251 від 27.02.2024 р., № 620 від 13.03.2024 р., № 642 від 21.03.2024 р., № 644 від 27.03.2024 р., № 668 від 31.03.2024 р., № 691 від 31.03.2024 р., № 740 від 22.04.2024 р., № 760 від 29.04.2024 р., № 823 від 30.04.2024 р., № 862 від 24.05.2024 р., № 877 від 28.05.2024 р. (на підставі документів станції Здолбунів);
- ВП «Експлуатаційне вагонне депо Ковель» (ВЧДЕ-8) № 165 від 19.02.2024 р., № 323 від 14.03.2024 р., № 374 від 21.03.2024 р., № 418 від 08.04.2024 р., № 638 від 27.05.2024 р. (на підставі документів станцій Ковель та Ізов).
Сторонами не заперечується, що оплату цих рахунків Замовник здійснив у повному обсязі, окрім 68615,28 грн з ПДВ, перерахованих на підставі п.3.3 Договору та п.3.4 Договору, а саме:
1) рахунки ВЧДР-7 (від 15.12.2023 р. № 1263, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 21.12.2023 р. № 1283, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 27.02.2024 р. № 251, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 13.03.2024 р. № 620, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 21.03.2024 р. № 642, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 27.03.2024 р. № 644, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 31.03.2024 р. № 668, за маневрову роботу щодо 3-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 5413,32 грн; від 27.03.2024 р. № 691, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 22.04.2024 р. № 740, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 29.04.2024 р. № 760, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 30.04.2024 р. № 823, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 24.05.2024 р. № 862, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 28.05.2024 р. № 877, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ);
2) рахунки ВЧДЕ-8 (від 19.02.2024 р. № 165, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 14.03.2024 р. № 323, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 21.03.2024 р. № 374, за маневрову робота та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати рахунок у загальній сумі 7230,12 грн з ПДВ; від 08.04.2024 р. № 418, за маневрову роботу та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати даний рахунок у сумі загальній 10858,32 грн з ПДВ; від 27.05.2024 № 638, за маневрову роботу та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати даний рахунок у загальній суму 14438,03 грн з ПДВ.
Вказані рахунки складено на підставі актів загальної форми, в яких міститься інформація про причини їх складання (ремонт згідно гарантійного листа), відомостей плати за користування вагонами, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.
Відповідно до п.п.4.2, 6.3 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 р. № 17, при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. Розрахунки за гарантоване обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством).
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми вартість маневрової роботи та внести плату за користування вагонами у розмірі 68615,2 .
З метою виконання наведених норм між сторонами укладено Договір, на підставі якого виникли взаємні зобов'язання.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ст.908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Пунктом 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 31.08.2005 р. № 507, передбачено, що маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Маневри - будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Одиницею залізничного рухомого складу є локомотив та вагон.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування збору за маневрову роботу локомотива здійснено позивачем на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317.
Відповідно до п.1.8 розд.ІІІ цього Збірника тарифів за маневрову роботу, що виконується локомотивом Залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,60 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, враховуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
Згідно з п.1.9 розд.ІІІ Збірника тарифів не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під'їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій; підбирання вагонів на станційних коліях перед подаванням на під'їзні, пристанські (портові) колії, а також після здавання з під'їзної колії.
Колегія суддів зауважує, що за виконання локомотивом залізниці маневрової роботи на станції нараховується збір згідно з вимогами пунктів 1.8 розділу ІІІ Збірника тарифів за умови, якщо з причин, що залежать від замовника, виникає необхідність виконання додаткової маневрової роботи, яка не передбачена технологією роботи станції з розформування (формування) поїздів, початково-кінцевих операцій, технологією обробки транзитних поїздів, тощо.
Як вірно зауважено місцевим господарським судом, у даному випадку робота маневрового локомотива залізниці по відчепленню на шляху прямування вагонів від складу поїздів по станціях Здолбунів, Ковель та Ізов з подальшою їх перестановкою на колії накопичення вагонів, адресованих ВЧДЕ, в рамках технології роботи станції, не відноситься до іншої маневрової роботи з вагонами на станціях, що виконується на вимогу вантажовласника (власника вагонів) відповідно до п.1.8 розд.ІІІ Збірника тарифів, оскільки витрати, пов'язані з такою маневровою роботою, відносяться до витрат, пов'язаними з перевезеннями, покриття яких відповідно до Збірника тарифів передбачено за рахунок сплати тарифів. Відповідно збір за маневрову роботу не нараховується.
Вказане підтверджено у листі Департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» від 23.04.2025 № ЦД-13/17Н, який є відповіддю на запит ТОВ «ЕКСІМТРАСТ».
Слід зауважити, що за змістом п.п.1.1, 3.1.47 Положення про Департамент технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» цей Департамент є структурним (функціональним) підрозділом апарату управління позивача та надає консультації користувачам залізничного транспорту щодо вантажних перевезень на залізничному транспорті шляхом надання роз'яснювальних, довідкових та інших матеріалів, а також вжиття невідкладних заходів щодо вирішення проблемних питань, які надходять з боку користувачів послуг.
Враховуючи викладене, те, що, як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем, вартість маневрової роботи локомотива на коліях вагонного депо, яка пов'язана з виконанням технологічного процесу ремонту вагонів власності ТОВ «ЕКСІМТРАСТ», останнім оплачена в повному обсязі згідно з виставленими рахунками, а також те, що для оплати вартості маневрової роботи, яка заявлена до стягнення в межах цієї справи на підставі п.3.4 Договору, правові передумови відсутні, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови... У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
На підставі названої норми та п.3.3 Договору залізниця нарахувала плату за користування вагонами, посилаючись на затримку вагонів з вини ТОВ «ЕКСІМТРАСТ».
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, вина відповідача у затримці вагонів з матеріалів справи не вбачається, адже за умовами Договору саме на позивача покладена організація роботи, пов'язаної з ремонтом вагонів, тому лише від нього залежить кількість часу очікування подачі вагонів в ремонт (на колії депо). При цьому на відповідача не мають покладатись негативні наслідки накопичування вагонів на станційних коліях, яке знаходиться в причинному зв'язку з плануванням позивачем обсягів ремонту та технічного обслуговування.
Як вірно зауважено місцевим господарським судом, що АТ «Укрзалізниця» хибно в актах загальної форми причиною затримки назвало гарантійні листи (як з'ясовано судом, останні оформлюються у випадку відсутності договору на ремонт), адже між сторонами укладено Договір, тому ТОВ «ЕКСІМТРАСТ» не складало гарантійні листи, правомірно очікуючи від Виконавця дотримання домовленостей, досягнутих у письмовій угоді про ремонт вагонів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагону (ф. ВУ-23 М) - документ, що засвідчує технічно несправний стан вагона, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого до числа несправних. Тобто, складання повідомлення форми ВУ-23, є підставою лише для перерахування вагонів до числа несправних, та жодному випадку не може бути підставою для затримки вагонів. Відповідно, несвоєчасна подача вагонів в ремонт (на колії депо), відбувається лише з причин та вини позивача та ні як не стосується та не залежить від відповідача.
Наявність договору № Л/В/-23280п/НЮ від 20.03.2023, виключає доводи скаржника, щодо очікування гарантійних листів. Умови Договору ТОВ «Ексімтраст» виконанні в повному обсязі. Несвоєчасна подача, очікування подачі вагонів в ремонт (на колії депо), відбувалась лише з причин та вини Позивача та ні як не стосувалась та не залежала від Відповідача. Саме на скаржника з метою запобігання накопичування вагонів на станційних коліях та їх затримці в очікуванні подачі для проведення ремонту або технічного обслуговування з відчепленням покладені зобов'язання планування обсягів ремонту та технічного обслуговування з відчепленням.
Окремо судова колегія зауважує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21 зазначено, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2025 у справі № 916/1407/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська