ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
13 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1835/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.,
розглянувши апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса)
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 року, суддя в І інстанції Д'яченко Т.Г., повний текст якого складено 18.06.2025, в м. Одесі
у справі №916/1835/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазтрейдинг»
до відповідача: Військової академії (м. Одеса)
про стягнення 1 248 225,36 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 позов задоволено; стягнуто з Військової академії (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазтрейдинг» заборгованість в розмірі 1248225,36 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 14978,71 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М. апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 22468,06 грн (за належними реквізитами).
Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято дану справу до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., продовжено Військовій академії (м. Одеса) строк на усунення недоліків апеляційної скарги та надано йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, який не перевищує 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 (у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,) апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 повернуто.
25.09.2025 вдруге до суду апеляційної інстанції від Військової академії (м. Одеса) надійшла апеляційна скарга, в якій остання просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової академії (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1835/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
06.10.2025 матеріали справи №916/1835/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що 08.07.2025 року Військовою академією (м.Одеса) у строк, визначений ГПК України було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25. При подачі апеляційної скарги одночасно було заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, так як Головне управління Державної казначейської служби України, на час оскарження, не здійснило переказ коштів для сплати судового збору, а розрахунково-касове обслуговування бюджетної установи здійснюється виключно органами Державної казначейської служби, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір». 24 липня 2025 року апеляційним господарським судом винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору. Однак, у визначений строк грошові кошти ще не надійшли до ФЕС Військової академії (м.Одеса). На жаль в Україні триває воєнний стан, фінансова ситуація в Збройних силах України знаходиться у тяжкому стані і як наслідок цього становища оплата судового збору не була проведена вчасно, Південно-західний апеляційний господарський суд 02 вересня 2025 року виніс ухвалу, якою повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Скаржник зазначає, що лише 25 вересня 2025 року представнику Військової академії (м.Одеса) стало відомо про те, що 23 вересня 2025 року, тобто після закінчення строку на усунення недоліків, Держказначейська служба України, (м.Київ) здійснило оплату судового збору (платіжна інструкція №3142 додається). Представник Військової академії (м.Одеса) здійснив всі можливі дії, щоб якомога швидше виконати приписи ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги в частині оплати судового збору.
Зазначене, на думку апелянта, є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнє постановлено 16.06.2025.
Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2025.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги у даній справі є 08.07.2025, що зазначив сам скаржник при поданні первісної апеляційної скарги на вказане рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М. апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 22468,06 грн (за належними реквізитами).
05.08.2025 від Військової академії (м. Одеса) надійшло клопотання про продовження строку виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025, яке мотивоване тим, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень, оскільки виділені асигнування на 2025 рік відсутні. Військовою академією заявлена потреба в коштах для сплати судового збору по справі 916/1835/25 у розмірі 22468,06 грн у липні 2025 року. Найближчім часом очікуються бюджетні асигнування на сплату судового збору, та оскільки на даний час відсутні кошторисні призначення для сплати судового збору.
В подальшому ухвалою суду від 07.08.2025 продовжено Військовій академії (м. Одеса) строк на усунення недоліків апеляційної скарги та надано йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, який не перевищує 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана скаржнику 07.08.25 о 16:42 год. в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, кінцевим строком для усунення недоліків, встановлених ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 у даній справі, є 18.08.2025 включно.
Проте, за спливом встановленого строку, доказів усунення недоліків апеляційної скарги, скаржником надано не було.
За таких обставин, враховуючи, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, апеляційна скарга відповідно до ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню скаржнику.
За таких обставин, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 повернуто без розгляду.
Подаючи до суду апеляційну скаргу вдруге, апелянт в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку зазначає, що у визначений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору) Головне управління Державної казначейської служби України ще не здійснило переказ коштів скаржнику для сплати судового збору
Судова колегія критично ставиться до вказаного твердження апелянта, з огляду на наступне.
Слід зазначити, що якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників.
У зв'язку з чим, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, повідомлення інших учасників справи про звернення до суду апеляційної інстанції та підтвердження повноважень апелянта.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судова колегія зауважує, що виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Разом з цим, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків (аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, касаційне провадження №К/9901/35880/20).
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Щодо доводів скаржника про наявність обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Самі лише обставини, пов'язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Також, Закон України "Про судовий збір" не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили. Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №920/737/21.
Колегія суддів зазначає, що зазначені скаржником обставини пов'язані виключно із діяльністю та організацією роботи самого скаржника та не можуть бути підставами для надання процесуальних переваг та можливості поновлювати пропущений процесуальний строк, встановлений законом, зі спливом значного періоду часу (більше трьох мсісяців після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).
Відсутність фінансування для сплати судового збору не надає суб'єкту звернення право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути віднесені судом до особливих, непереборних чи таких, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного/невідкладного звернення з апеляційною скаргою.
Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно ч.1 ст.43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність. Тож, порядок оскарження судових рішень, передбачений нормами ГПК України, є однаковим для всіх сторін. Ним (порядком) передбачено, що на кожну сторону, яка бажає оскаржити судове рішення, покладається обов'язок правильного оформлення апеляційної скарги, її змісту і форми та подання такої апеляційної скарги у строки, передбачені процесуальним законодавством України. Тому особа, яка подає апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження рішення (без поважних на те причин) чи не дотримується порядку подання апеляційної скарги чи правильного оформлення апеляційної скарги, її форми та змісту, несе ризик повернення його апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому ГПК України.
В свою чергу, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою, окрім посилання на неможливість вчасного подання скарги, зумовленого браком коштів на сплату судового збору, жодним чином не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у скаржника можливості підготувати та подати скаргу в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України строків.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження залежало лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин, а тому викладені в клопотанні та заяві про усунення недоліків причини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, судова колегія наголошує, що процесуальний строк був пропущений позивачем виключно через ненадання доказів сплати судового збору, що в свою чергу, залежало не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.
З урахуванням вказаного, судова колегія вважає, що в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження, апелянтом не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
За змістом частини 8 статті 174 ГПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду. У свою чергу повторне звернення з апеляційною скаргою поза межами строку, встановленого процесуальним законом, для оскарження рішення суду першої інстанції, може бути підставою для висновку суду про пропуск строку апеляційного оскарження та залишення апеляційної скарги без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку.
Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України зазначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.6 ст.260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником не виконано вимоги ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: О.Ю. Аленін
Я.Ф. Савицький