Справа № 643/12022/25 Головуючий І-ї інстанції - Довготько Т.М.
Провадження № 33/818/1034/25 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
08 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
за участю представника заявника Новікова І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Новікова І.О. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно постанови судді, 02.10.2024 року о 21 год. 09 хв. в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit д.н. НОМЕР_1 по пр. Тракторобудівників, 130 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18А відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Постановою судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат Новіков І.О.просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат зазначає, що ані він ані ОСОБА_1 не приймали участі у справі, копію постанови не отримували просив поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постановою Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з цим, в березні 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , якого вын представляє, зупинила поліція та повідомила, що постановою Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Однак, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 мешкає в Запорізькій області, жодного разу не був у м.Харкові та не має відношення до подій, викладених в постанові Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року.
Зазначає, що до Департаменту патрульної поліції України була подана скарга для внесення додаткових відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (щодо якого винесена оскаржувана постанова), однак йому було відмовлено та запропоновано звернутись з апеляційною скаргою.
Вказує, що оскільки всі позасудові можливості були використані, то він змушений звернутись з апеляційною скаргою та зазначити, що докази долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141530 від 02.10.2024 року не мають жодного відношення до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 . На відеозаписі, що долучений до матеріалів справи зовсім інша людина та в день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 перебував у м.Запоріжжя.
Також, вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 керував транспортним засобом або перебував в автомобілі та не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, а транспортним засобом керував інший чоловік, який має з апелянтом одне прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, а судом першої інстанції не було зазначено РНОКПП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що призвело к незаконним рішенням та подіям після винесення постанови.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи представника заявника, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги апеляційний суд виходив з загальних вимог Конституції України, дотримання прав осіб та практики ЄСПЛ.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Воловік проти України» зазначив про те, що, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Варто також звернути увагу, що доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованих Конституцією та законами України, а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ст. 24 КПК України).
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Для вирішення питання про те, чи має особа право звертатись з апеляційною скаргою на постанову судді, необхідно враховувати, чи стосується оскаржувана ухвала прав, свобод, інших інтересів особи, яка звертається із апеляційною скаргою.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що постанова судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 стосується інтересів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Новікова І.О. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 була прийнята до розгляду.
Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.
Разом з цим, як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції під час встановлення особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 141530 було направлено запит щодо надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно довідки Міністерства доходів від 21.10.2024 року, наданої на електронний запит суду, вбачається, що надати реєстраційний номер облікової картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості з причини: фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати.
При цьому в постанові судді Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 року чітко зазначено, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1рік та стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого АДРЕСА_2 , оскаржувана постанова не містить.
08.01.2025 року вищевказана постанова булана направлена до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області для виконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом та до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові СМУ МЮ для виконання в частині стягнення штрафу та судового збору на користь держави щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому з метою забезпечення реального виконання постанови судді в межах виконавчого провадження головним державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ Дудкою А.А. від 25.02.2025 року винесено постанову про арешт грошових коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого АДРЕСА_1 .
Разом з цим, як встановлено апеляційним судом, РНОКПП НОМЕР_3 присвоєно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 .
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в постанові Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 року зазначено, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак державним виконавцем за власною ініціативою було зазначено РНОКПП боржника НОМЕР_3 .
Таким чином, апеляційним судом встановлені суперечності щодо встановлення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, на стадії виконання постанови Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 року, а не під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Тобто, апеляційним судом встановлено, що постановою Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а арешт на грошові кошти був накладений державним виконавцем державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого документу - постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 року на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , тобто на іншу особу.
В судовому засіданні апеляційного суду представником ОСОБА_1 були надані пояснення про те, що на даний час дії державного виконавця оскаржені не були. При чому він чітко розуміє, що стався збіг обставин, та було притягнуто до адміністративної відповідальності іншу особу, яка має абсолютно ідентичні анкетні дані з його довірителем, а державним виконавцем на власний розсуд, без з'ясування цих обставин обрану особу останнього для залучення задля виконання судового рішення. Вважає, що у інший спосіб ніж скасування судової постанови, вирішити цю проблему неможливо.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху , встановлено наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості. А особа, яку представляє адвокат Новіков І.О., жодним чином не має відношення ні до обставин правопорушення, ні до особи самого правопорушника, зазначеного в оскаржуваному судовому рішенні. Доказів про те, що з такими анкетними даними існує тільки одна особа-його довіритель, апелянт не надав, а навпаки констатував, що в судовому рішенні фігурує зовсім інша особа з іншим індивідуальним податковим номером.
При цьому, чинний КУпАП не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.
Натомість статтею 181 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 287 КАС у чинній редакції.
Таким чином, з урахуванням того, що КУпАП не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Новікова І.О. задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Новікова І.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик