Справа: №632/2114/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/818/1681/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.309 КК України
09 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайський Харківської області, громадянина України, із професійно - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,
засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Кримінальне провадження було розглянуто судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Як установив суд, ОСОБА_8 незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, у великому розмірі, за наступних обставин.
Так, на початку липня 2024 року ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу населеного пункту - села Верхня Орілька Лозівського району Харківської області, побачив у лісосмузі біля поля дикоростучі рослини конопель.
За цих обставин у ОСОБА_8 , який достовірно знав, що конопля є нарковмісною рослиною, а «канабіс» наркотичним засобом, виник умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для особистого вживання, у великих розмірах.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_8 , переконавшись, що ніхто сторонній за його діями не спостерігає, підійшов до дикоростучих рослин коноплі, та обірвав гілки з листям та верхів'ям з вказаних рослин, у невстановленій кількості, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб - «канабіс», у великому розмірі.
Достовірно розуміючи, що обірвані ним гілки з листям та верхів'ям, є наркотичним засобом - «канабісом», ОСОБА_8 помістив його до поліпропіленового мішку, тим самим почав незаконно зберігати при собі наркотичний засіб - «канабіс», у великих розмірах.
В подальшому ОСОБА_8 відніс обірвані ним гілки з листям та верхів'ям з дикоростучих рослин коноплі до горища будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив сушитися природним шляхом.
Після того як гілки з листям та верхів'ям даних рослин висохли, ОСОБА_8 забрав з горища вищевказані висушені рослини коноплі та переніс їх до приміщення будинку, який розташований за вищевказаною адресою, де подрібнив його, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб - «канабіс», обіг якого обмежено, у великих розмірах, та помістив його до полімерних пакетів, паперових згортків, пластикової банки та пластикового відра, які знаходились у приміщенні будинку та погреба, розташованих на території зазначеного домоволодіння за вказаною вище адресою, для подальшого особистого вживання, тобто без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_8 продовжив незаконно зберігати наркотичний засіб - «канабіс», до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції.
15 листопада 2024 року у період часу з 11 години 05 хв. до 15 години 02 хв. працівниками ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області за місцем мешкання ОСОБА_8 - на території домоволодіння АДРЕСА_2 , проведено обшук, в ході якого у приміщенні будинку виявлено та вилучено наркотичний засіб - «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину склала: 0,1301 г, 30,0112 г, 10,9681 г, 68,6383 г, 0,9986 г, 7,0788 г, 0,1634 г, 0,0798 г, 0,0839 г, 0,0488 г та 1,7447 г, а також фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням речовини темно - коричневого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «екстракт канабісу», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,9130 г.
Крім того, під час проведення вищевказаного обшуку у приміщенні погреба на території вказаного домоволодіння виявлено та вилучено, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 211,7751 г, 3,4042 г та 384,8476 г.
Таким чином, загальна маса канабісу, який ОСОБА_8 незаконно виготовив та зберігав за місцем свого мешкання, зокрема у будинку та погребі, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в перерахунку на суху речовину становить 719,9726 г, що згідно Списку № 1 «Наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено» Таблиці № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (зі змінами), Таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами), є великим розміром встановленим згідно Таблиці № 1 цього наказу.
Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 просить пом'якшити призначене йому вироком покарання, оскільки останній повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, є молодою людиною, а його злочинні дії не були пов'язані з насиллям та не мали умисного характеру. Указав, що ОСОБА_8 страждає на дисциркуляторну та посттравматичну енцефалопатію ІІ ступеня з лікворно-гіпертензійним, вестибуло-атактичним, астенічним синдромами, вегетосудинними пароксизмами за змішаним типом, зі стійким больовим та міотичним синдромом, обмеженням статико-динамічної функції хребта та акту ходи, протрузіями кількох дисків, ангіопатією обох очей. Потребує моніторингу стану здоров'я, дотримання режиму навантажень та спостереження профільних лікарів. Крім того указав, що матір обвинуваченого страждає порушеннями та зміщеннями хребців, що призводить до обмеження опори та руху, у зв'язку з чим потребує лікування та допомоги сина. Просить призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.2 ст.309 КК України, не пов'язане з позбавленням волі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, застосувавши положення ст.75 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарг підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.309 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
Згідно до положень ст.75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до приписів ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України хоча не і не має судимості, однак раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; не працевлаштований; має матір 1961 року народження, яка є пенсіонеркою; його щире каяття, визнавши останню обставину пом'якшуючою покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Суд також взяв до уваги досудову доповідь органу пробації, з якої вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд призначив обвинуваченому покарання, яке за своїм видом і розміром є необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_8 та попередження нових злочинів.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, судом першої інстанції не було у повній мірі враховано, що останній є молодою людиною, його злочинні дії не були пов'язані з насильством та не спричинили тяжких наслідків.
Також слід відзначити, що встановлені судом першої інстанції дані про особу обвинуваченого ґрунтувалися виключно на матеріалах, які були надані суду.
Водночас, при апеляційному оскарженні вироку стороною захисту були надані медичні документи, з яких вбачається, що обвинувачений страждає на тяжкі хронічні захворювання, що потребують постійного медичного нагляду та дотримання відповідного режиму. Крім того, його мати похилого віку має серйозні проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим потребує постійної допомоги сина.
З огляду на наведені дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства. Це відповідає принципу економії кримінальної репресії, відповідно до якого, коли є можливість досягти мети покарання за допомогою менш суворого заходу, суд має обрати такий захід, що не передбачає ізоляції від суспільства. Звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, за умови покладення на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України, на думку колегії суддів, буде достатнім для забезпечення корекції поведінки обвинуваченого і попередження вчинення нових правопорушень, не потребуючи витрат держави на утримання особи в місцях позбавлення волі.
З огляду на наведене вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.2 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком, тривалістю три роки.
Покласти на ОСОБА_8 , передбачені п.п.1, 2 ч.1 п.2 ч.3 ст.76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: