Справа № 629/59/25 Головуючий суддя І інстанції КАРАЩУК Т. О.
Провадження № 22-ц/818/2320/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: інших фактів, з них:.
02 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко Світлани Миколаївни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2025 року, у справі №629/59/25, за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Лозівська об'єднана територіальна громада в особі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин,
У січні 2025 року заявник звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: Лозівська об'єднана територіальна громада в особі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є матір'ю та спадкоємцем І-ї черги після померлого сина, ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при захисті України від загарбників. Згідно сповіщення від 07.12.2024 року син, старший стрілець-оператор 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал» військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Лікарським свідоцтвом про смерть №2476не/2834л від 09.12.2024 року підтверджується смерть її сина від вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та осколків.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області від 17.12.2024 року за № 251 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похований на цвинтарі с. Шульське Лозівського району Харківської області.
Після смерті сина заявник звернулась ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю сина, де їй було повідомлено про необхідність звернення до суду з приводу підтвердження родинного зв'язку, оскільки у неї з сином різне прізвище. Враховуючи вище вказане, ОСОБА_2 була змушена звернутися до суду з даною заявою.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2025 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Лозівська об'єднана територіальна громада в особі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин - задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко Світлана Миколаївна подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву залишити без розгляду.
Вказала, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права ОСОБА_1 , їх спільного сина ОСОБА_5 , також до участі у справі не було залучено повнолітню доньку ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та Міністерство оборони України, яке є розпорядником бюджетних коштів у сфері призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців.
Зазначила, що ОСОБА_1 , звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу (справа №619/725/25) та ухвалою суду від 08.01.2025 було відкрито провадження у справі.
ОСОБА_1 усвідомлюючи, що у справах №№ 619/20/25 про встановлення батьківства та внесення зміни до актового запису про народження. та 619/725/25 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може вплинути на права ОСОБА_2 зазначала ОСОБА_2 як заінтересовану особу, а ОСОБА_8 у справі № 629/59/25 вирішила приховати цей очевидний факт.
До заяви про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було додані документи на підтвердження батьківства ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , докази спільного проживання сторін.
У додаткових поясненнях, які надійшли до Харківського апеляційного суду 05.03.2025 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 також зазначила, що крім зазначених осіб у апеляційній скарзі, які не були залучені до розгляду справи в якості заінтересованих осіб, до справи також не було залучено батька загиблого ОСОБА_11 , якого ОСОБА_2 привела у інше судове засідання по іншій справі, яка розглядається Дергачівським районним судом Харківської області, і ОСОБА_11 повідомив суд, що разом із матірН'ю ОСОБА_2 претендує на виплати, які мають бути від держави, у зв'язку із загибеллю їхнього сина ОСОБА_3 ..
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення заявниці та апелянтки, розглянула справу за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що після смерті сина заявник звернулась ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати одноразової грошової допомоги зв?язку із смертю сина, де їй було повідомлено про необхідність звернення до суду з приводу підтвердження родинних зв'язків, оскільки у неї з сином різне прізвище. У зв?язку з вище вказаним, у заявника виникла необхідність у встановленні родинних відносин у судовому порядку.
Суд вважав за можливе встановити факт родинних відносин, оскільки вимоги заявника повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , матір?ю ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Іванівка Лозівського району Харківської області, вказано ОСОБА_12 , а батьком - ОСОБА_7 (а.с.12)
ОСОБА_12 розірвала шлюб з ОСОБА_7 16.12.1983 року, що підтверджується копією дублікату свідоцтва про розірвання шлюбу від 09.12.2021 року, виданого на території російської федерації, з нотаріально посвідченим перекладом (а.с.13-14)
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого на території російської федерації(а.с.15), 27.01.1984 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 та взяла прізвище чоловіка.
Згідно копії рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.02.2014 року по справі № 629/56/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_13 про розірвання шлюбу, вище вказаний шлюб було розірвано, прізвище заявниці залишилось після розірвання шлюбу - ОСОБА_8 .
При цьому суд у своєму рішенні встановив, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 27 січня 1984 року, який зареєстрований Запорізькою сільською радою Темрюкського району Краснодарського краю, актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 від 27.01.1984 року (а.с.4). Спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок того, що вони мають різні погляди на сімейне життя. Фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільно господарство не ведуть. Спору про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя немає. Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. При таких обставинах подальше збереження шлюбу неможливо.
Як вбачається із сповіщення від 07.12.2024 року(а.с.18), старший стрілець-оператор 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал» військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, поблизу н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
Лікарським свідоцтвом про смерть №2476не/2834л від 09.12.2024 року підтверджується смерть ОСОБА_3 від вибухової травми з розтрощенням голови, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та осколків(а.с.22).
Згідно довідки виконавчого комітету Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області від 17.12.2024 року за № 251(а.с.20) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похований на цвинтарі с. Шульське Лозівського району Харківської області.
Після смерті сина заявник звернулась ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати одноразової грошової допомоги зв?язку із смертю сина, де їй було повідомлено про необхідність звернення до суду з приводу підтвердження родинних зв'язків, оскільки у неї з сином різне прізвище.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Юридичні факти - це обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 виснувала, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом з заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, від 30 червня 2023 року у справі № 490/1819/22.
Оскільки вказані обставини безспірно підтверджують той факт, що заявниця є матір'ю ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Іванівка Лозівського району Харківської області, - суд першої інстанції обґрунтовано встановив цей факт, який має юридичне значення для спадкових та інших майнових прав заявниці, зокрема отримання відповідних грошових виплат внаслідок загибелі сина її під час військової служби.
Цей факт родинного зв'язку апелянтка не спростувала. Наведені у доводах скарги аргументи стосуються спору, який наразі у неї з заявницею не виник. Він може виникнути після того, як апелянтка отримає відповідний правовий статус спадкоємця, або особи, з якою син заявниці на день своєї загибелі перебував у фактичних шлюбних відносинах. Таких доказів до суду апеляційної інстанції не було надано. На день розгляду цієї справи той факт, що заявниця є матір'ю ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 - не вирішує питання щодо прав чи обов'язків апелянтки, внаслідок чого у суду немає підстав для висновку про те, що між нею та заявницею виник спір по суті заяви про встановлення юридичного факту родинних відносин. Доводи скарги про необхідність залучення до розгляду цієї заяви інших осіб також є безпідставними, оскільки у даному випадку спадкування відбувається у позасудовому порядку, відомостей про наявність спору щодо кола спадкоємців, або спадкового майна, яке не було вирішено у позасудовому порядку, - матеріали справи не містять. Військове відомство у даній справі було належним чином представлене ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМ України від 23 лютого 2022 року № 154, з наступними змінами, є органом військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до правових висновків, які були висловлені у постанові ВП ВС від 18 січня 2024 р. справи про встановлення факту проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем, яка наразі розглядається за заявою апелянтки в іншому суді, - дійсно розглядаються в порядку цивільного судочинства, і тому на порядок розгляду цією справи в окремому провадженні не впливає.
Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_2 просила встановити факт родинних відносин:а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина.
Відповідно до вказаних норм цивільного процесуального права, за відсутності спору про те, що заявниця є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - вказана заява була правильно розглянута судом у порядку окремного провадження. Наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко Світлани Миколаївни- залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2025 року-залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 07 жовтня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
Н.П.Пилипчук.