Справа № 524/5224/22 Номер провадження 22-ц/814/3638/25Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
10 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши на відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційну скаргу Колективного підприємства Детективне Агенство «Кобра»
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2025 року про відновлення з'ясування обставин у справі для розгляду заяви про відвід судді
та ухвалу цього ж суду від 09 липня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді у справі
по справі за позовом Колективного підприємства Детективне Агенство «Кобра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правових послуг,
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2025 року відновлено з'ясування обставин у справі для розгляду заяви представника позивача про відвід головуючого у справі - Нестеренка С.Г.
Ухвала мотивована тим, що суд, вислухавши пояснення позивача по суті вказаної справи та з приводу ініційованого судом питання про закриття провадження у справі, вивчивши матеріали справи, видалився для постановлення ухвали. Під час вирішення питання про закриття провадження у справі, представник позивача подала заяву про відвід судді. Отже, для розгляду поданої заяви про відвід судді у справі, місцевий суд вважав за необхідне відновити з'ясування обставин у справі для розгляду зазначеної заяви.
Крім того, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2025 року представнику позивача КП «Детективне Агенство «Кобра» - Пономаренко Г.О. у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі - судді Нестеренка С.Г. - відмовлено.
Ухвала вмотивована тим, що мотиви заявленого відводу не мають належного обґрунтування та не є належним чином доведеними, у зв'язку з цим суд не вбачав підстав для відводу головуючого у справі.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду та які є вичерпними.
Зі змісту даної статті вбачається, що ухвали, які є предметом скарження апелянта, апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягають.
Системне тлумачення положень частини першої статті 353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та інші), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та інші).
Отже, ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід судді та про відновлення з'ясування обставин у справі у справі для розгляду заяви про відвід суддіне можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до ухвалення судового рішення по суті спору й окремо від цього рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення в процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
В ухвалі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягти.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою та запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. UnitedKingdom, заява 8225/78, § 57, від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v.France, заява 29731/96, § 96).
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом.
Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об'єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункту 4 частини п'ятої статті 357 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 127/13362/13-ц (провадження 61-14123св19); від 15 квітня 2020 року у справі № 757/30485/19 (провадження 61-3648ск20); від 22 лютого 2021 року у справі № 720/2072/19 (провадження 61-2157ск21).
Враховуючи те, що ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та про відновлення з'ясування обставин у справі для розгляду заяви не входять до переліку ухвал, визначеного положеннями ст. 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в апеляційному порядку, такі ухвали не можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.
З огляду на наведене апеляційні скарги представника Колективного підприємства Детективне Агенство «Кобра» - Пономаренко Галини Олексіївни на ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2025 року про відновлення з'ясування обставин у справі для розгляду заяви про відвід судді у справі та ухвалу цього ж суду від 09 липня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді підлягають поверненню особі, що її подала.
Крім того, слід зазначити, що заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору у разі його оскарження учасниками справи.
Керуючись п.4 ч.5 ст.357, ст. 358 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги Колективного підприємства Детективне Агенство «Кобра» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2025 року про відновлення з'ясування обставин у справі для розгляду заяви про відвід судді та ухвалу цього ж суду від 09 липня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді у справі - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Т.В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль