Справа № 161/20176/25 Провадження №11-сс/802/549/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 42024030000000008),
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42024030000000008.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та змінено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 грудня 2025 року включно.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що стороною обвинувачення надано докази, які б свідчили про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, отже прокурором доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт для запобігання вказаних ризиків. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, обравши підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримував і просив ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешті, підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу заперечували та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Вимогами ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно норм ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Матеріалами доданими до клопотання стверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.ч.1,2 ст.364 КК України, одне з яких відноситься до тяжкого злочину.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя вірно врахував, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, що вказує на міцність соціальних зв'язків, є єдиним годувальником у сім'ї, органами досудового розслідування не надано відомостей, що останній порушує попередньо обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а тому обґрунтовано прийшов до висновку, що наявні законні підстави для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 з домашнього арешту на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді, що до ОСОБА_8 може бути застосовано більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт, а саме - особисте зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Апеляційний суд на даний час не знаходить підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як доказів того, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 , до клопотання про продовження строку запобіжного заходу прокурора надано не було, під час апеляційного перегляду їх також надано не було.
Апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням певних обов'язків забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому зазначені в клопотанні прокурора підстави, в яких він просить продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: