Справа № 761/2705/17
Провадження № 4-с/761/44/2025
11 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.,
за участю секретаря: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватне підприємство «АЖІО», на дії головного державного виконавця пов'язані з примусовою реалізацією майна у виконавчому провадження, -
У серпні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватне підприємство «АЖІО», на дії головного державного виконавця пов'язані з примусовою реалізацією майна у виконавчому провадження, в якій скаржник просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича пов'язані з примусовою реалізацією майна, щодо визначення ринкової вартості 1/2 частини двокімнатної квартири, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1;
2. Визнати протиправною оцінку майна відповідно до звіту від 14 червня 2024 року про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_1 виконаний Приватним підприємством «АЖІО» у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2.
В обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - Відділ ДВС) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №761/2705/17, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 10 жовтня 2017р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2017р. і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У скарзі зазначено, що 28 червня 2024 року на адресу для листування ОСОБА_1 надійшов лист з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому містилась постанова від 14 червня 2024 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1.
07 серпня 2024 року на адресу представника ОСОБА_1 - Адвоката Старча Андрія Васильовича надійшов лист від Шевченківського ВДВС в м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) в якому містився лист від 19.07.2024 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також титульний та 3 аркуш звіту від 14 червня 2024 року про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_1 .
Скаржником зазначено, що ознайомившись з титульним та 3 аркушом звіту від 14 червня 2024 року про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичній особі- ОСОБА_1 . наявні документи в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вважає його виконано з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною. У матеріалах виконавчого провадження ВП 54920288 немає доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки. Також не має доказів того, що оцінювач Приватне підприємство «АЖІО» здійснював огляд 1/2 частини двокімнатної квартири, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_1 .
Скаргу мотивовано тим, звіт від 14 червня 2024 року по про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частинами двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності скаржниці виконаний Приватним підприємством «АЖІО» зі значним заниженням ринкової вартості квартири є протиправною оцінку майна відповідно до звіту від 14 червня 2024 року про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири недійсним.
Так, у скарзі зазначено, що дії виконавця щодо експертної оцінки спірного нерухомого майна є протиправними, оскільки оцінку було проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки виконувалась дистанційно - без огляду нерухомого майна, враховуючи, що ознайомлення з об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Також не враховано порівняльного підходу та не враховано інформацію про продажу (пропонування) подібного майна в результаті звіт від 14 червня 2024 раку про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичні особі - ОСОБА_1 виконаний Приватним підприємством «АЖІО» зі значним заниженням ринкової вартості квартири.
Також, у скарзі вказано, що Приватним підприємством «АЖІО» під час виготовлення звіту від 14 червня 2024 року про незалежну оцінку по визначенню ракової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичній особі - ОСОБА_1 не було дотримано Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду від 17.05.2018 № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.2018 за № 677/32129, наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року №1097, щодо електронної версії звіту про оцінку по збереженню в Єдиній базі даних звітів про оцінку та не присвоювався унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку та пароль пошуку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 19.08.2025 року вказану скаргу було прийнято до розгляду.
13.09.2024 до суду надійшли заперечення стягувача ОСОБА_2 на скаргу, у яких останній просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновкам незалежного оцінювача передував етап огляду об'єкта оцінки, про що свідчить зміст самого звіту, з яким представник божника вочевидь не ознайомлювався при складанні скарги на державного виконавця. Зокрема, у звіті оцінки зазначається, що стан об'єкта оцінювався шляхом візуального обстеження, спостережень, вивчення необхідної технічної документації (п. 4 звіту), а до самого звіту долучено фотофіксацію інтер'єру квартири, яку здійснено під час візуального огляду квартири для цілей її оцінки. Відтак, скаржником не доведено порушення норм чинного законодавства-при проведенні оцінки квартири та складанні звіту, виконавцем якого є ПП «АЖІО». Також зазначено, що у даній справі звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні складався з іншою метою, ніж мета обчислення доходу платника податків фізичної особи, тому у оцінювача призначеного державним виконавцем, були відсутні підстави для внесення такого звіту до єдиної бази звітів. Отже, стягувач вважає, що дії головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О., пов'язані з примусовою реалізацією майна у виконавчому провадженні НОМЕР_1, є правомірними, а звіт оцінки від 14.06.2024 р. відповідає по суті та формі вимогам законодавства та стандартів оцінки, в той час як скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
ОСОБА_5 в судове засіданні не з'явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином до суду 24.02.2025 надійшла заява про розгляд скарги без участі скаржника, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною конституційною засадою судочинства, зокрема, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що у провадженні Шевченківського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 54920288 з примусового виконання виконавчого листа № 761/2705/17, виданого 10 жовтня 2017 року Шевченківським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2017 року і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою державного виконавця від 21 квітня 2023 року замінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні на ОСОБА_2 згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 24 березня 2023 року.
02 жовтня 2023 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
05 жовтня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання; для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою суб'єктом оціночної діяльності визначено ТОВ «Оцінка Трейд» та зобов'язано його надати письмовий звіт щодо визначення ринкової вартості 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
06 жовтня 2023 року ТОВ «Оцінка Трейд» надано державному виконавцю звіт про оцінку з висновком про вартість арештованого майна в сумі 1 075 000 грн., що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
14 червня 2024р. державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою суб'єктом оціночної діяльності визначено ПП «АЖІО» та зобов'язано його надати письмовий звіт щодо визначення ринкової вартості 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
19.03.2025 до суду на виконання запиту суду від головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександра Полісмака копія матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1.
Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визначає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на неправомірну бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) щодо передачі майна на електронні торги та вчинення інших процесуальних дій у виконавчому провадженні, а тому вважає, що вказаною бездіяльністю порушені його права.
Правовідносини сторін регулюються Законом «Про виконавче провадження» №1404-VIII в редакції від 2 червня 2016 року, який набрав чинності 5 жовтня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.
У відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440(далі - Національний стандарт № 1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Отже, оцінка майна боржника має здійснюватися з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна 3 посиланням на джерело їх отримання тау додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).
За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (уразі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Варто звернути увагу, що норми ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містять обов'язку виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем при проведенні оціночних процедур вимог законів і Національних стандартів та не встановлюють відповідальність саме виконавця за їх недотримання оцінювачем.
Статтею 32 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно ч.2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна відповідно до умов договору або закону.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-111).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Із вищевказаного вбачається, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17.
Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Відповідно до пункту 20 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо оцінку майна проводив суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.
Згідно з частинами 1, 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна.
Згідно матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 головним державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. винесено постанову від 14.06.2024 р. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Визначено ПП «АЖІО» суб'єктом оціночної діяльності та зобов'язано надати письмовий звіт щодо визначення ринкової вартості 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику.
02.07.2024 р. вх. №24465 на адресу Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов звіт ПП «АЖІО» про незалежну оцінку по визначенню вартості 1/2 частини двокімнатної квартири, яка знаходиться в житловому будинку, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , складений станом на 14.06.2024 р.
Згідно звіту ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 14.06.2024 р. складає 892 742,29 грн.
Судом встановлено, що звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ 1/2 частини двокімнатної квартири, без розрахунку вартості виконаних ремонтних робіт, яка знаходиться в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності фізичні особі - ОСОБА_1 складений оцінювачем ПП «Ажіо» 27.06.2024.
В матеріалах виконавчого провадження, копія яких знаходиться в матеріалах справи, міститься лист головного державного виконавця Полісмак О.О., в якому останній повідомляє сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості майна боржника, а саме частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 1075000 грн., відповідно звіту про оцінку майна ТОВ «Оцінка Трейд» від 05.10.2023 ( а.с.101).
Скарга мотивована тим, що скаржник не погоджуючись з результатами оцінки звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, якою зазначає, що дії виконавця експертної оцінки спірного нерухомого майна є протиправними, оскільки визначення ринкової вартості об'єкта оцінки виконувалась дистанційно без огляду нерухомого майна. Зазначає, що оцінювачем не враховано інформацію про ціну продажу ціни продажу (пропонування) подібного майна. На підставі підрахунків адвоката вартість 1/2 квартири має складати 1 075 000,00 грн., а не 892 742,29 грн. як це визначено у звіті.
Виконавцем вказаного звіту оцінки від 14.06.2024 р. є ПП «АЖІО», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №100/2024 від 24.02.2024 р., виданий ФДМ України, незалежна оцінка вартості здійснена оцінювачем ОСОБА_6 , кваліфікаційне свідоцтво №58-1, видане ФДМУ та Міжнародним інститутом бізнесу, відтак звіт оцінки виконаний компетентними та уповноваженими на те суб'єктами.
З матеріалів звіту вбачається, що в процесі визначення вартості половини квартири оцінювачем застосовані узагальнені методи та процедури визначення вартості в рамках основного підходу - порівняння аналогів продажу (ринковий), який вважається найбільш доцільним для досягнення об'єктивного результату оцінювання вартості в спірних правовідносинах, і що повністю спростовує аргументи представника боржника про незастосування оцінювачем порівняльного методу при визначенні вартості квартири.
При цьому, висновкам незалежного оцінювача передував етап огляду об'єкта оцінки, про що свідчить зміст самого звіту. Зокрема, у звіті оцінки зазначається, що стан об'єкта оцінювався шляхом візуального обстеження, спостережень, вивчення необхідної технічної документації (п. 4 звіту), а до самого звіту долучено фотофіксацію інтер'єру квартири, яку здійснено під час візуального огляду квартири для цілей її оцінки.
Відтак, скаржником не доведено порушення норм чинного законодавства-при проведенні оцінки квартири та складанні звіту, виконавцем якого є ПП «АЖІО».
Із матеріалів справи вбачається, що огляд оцінювачем об'єкта нерухомого майна здійснювався, оскільки це безпосередньо вбачається зі змісту звіту оцінки від 14.06.2024 р. та додатків до нього.
Звіт виконаний з використанням порівняльного підходу та ґрунтується на аналізі цін продажу (пропонування) подібного майна.
Відтак, звіт про оцінку майна ПП «АЖІО» від 14.06.2024 за формою та змістом відповідає національним стандартам оцінки, вимогам законодавчих та нормативних актів України, виконаний компетентними суб'єктами на підставі їх досвіду та навичок, особистих професійних переконань, із застосуванням ринкової ситуації в Україні та рекомендованих методів оцінки, тому може вважатися джерелом інформації про вартість об'єкта оцінки.
Скаржником в свою чергу не надано належних, допустимих та вагомих доказів, які могли б спростувати висновки оцінювача в звіті про оцінку майна.
Посилання у скарзі на відсутність в Єдиній базі та внесення інформації з звіту про оцінку до Єдиної бази згідно Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майнаУкраїни 17.05.2018 року № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2018 року за №677/32129, теж оцінюються критично.
Так, відповідно до п. 4 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 року № 658, у єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації: електронні довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформовані на запити фізичних та юридичних осіб; звіти про оцінку майна, складені суб'єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податків фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та / або) отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковують за нульовою ставкою) у випадках, передбачених Податковим кодексом України).
Згідно п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 року № 658 цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
У даній справі звіт про оцінку майна від 14.06.2024 у виконавчому провадженні № 54920288 складався з іншою метою, ніж мета обчислення доходу платника податків фізичної особи, тому у оцінювача призначеного державним виконавцем, були відсутні підстави для внесення такого звіту до єдиної бази звітів.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вище викладене, до скарги не було додано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України, які підтверджують обставини викладені у сказі.
Тому твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
У відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Також, як зазначено в ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-82, 131, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватне підприємство «АЖІО», на дії головного державного виконавця пов'язані з примусовою реалізацією майна у виконавчому провадження, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 11.07.2025.
Суддя: