Справа № 761/25177/24
Провадження № 2/761/2439/2025
29 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Мальцева Д.О.,
за участю секретаря: Губенко О.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-112 від 20.02.2025 року, щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/25177/24 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 року, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. від 21 лютого 2025 року прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - до свого провадження та відкрито провадження в справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. від 26 березня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. від 15 травня 2025 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зарахування однорідних вимог до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
У судове засідання від 15.05.2025 року позивач та або його представник не з'явився. Вживались заходи належного повідомлення про час та місце слухання справи позивача, що підтверджується рекондованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про поверненння «адресат відсутній за вказаною адресою».
18.06.2025 року у судовому засіданні клопотання представника відповідача було задоволено та відкладено розгляд справи.
11.08.2025 року у судовому засіданні визнано неявку позивачів за первісним та зустрічним позовом без поважних причин, відкладено розгляд справи та визнано явку позивачів за первісним та зустрічним позовом у судове засідання обов'язковою, роз'яснено, що у разі повторної неявки без поважних причин, позовні заяви буде залишено без розгляду.
В судове засідання призначене на 29.09.2025 року позивач або його представник за первісним позовом не з'явилися. Вживались заходи належного повідомлення про час та місце слухання справи представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 14.08.2025. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Представник відповідача у судове засідання призначене на 29.09.2025 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про перенесення засідання на інший час, у зв'язку з неможливістю явки представника ТОВ «МІЛОАН» у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, як зазначено в Постанові Верховного суду у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак позивач не скористалася таким своїм правом та не подала вказаної заяви до суду.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Зацікавлені сторони зобов'язані проявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів для того, щоб бути в курсі подій у провадженні (рішення у справі "Каракуця проти України" (Karakutsya v. Ukraine), № 18986/06, §§ 53-60, від 16 лютого 2017 року). Сторонам провадження необхідно проявляти цікавість до своєї судової справи. (справа Krupnyk v. Ukraine (№ 16505/23, 20.03.2025).
Крім того, позивач та або його представник, відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Однак своїм правом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду позивач та або його представник також не скористалися.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, залишити без розгляду, через систематичну неявку позивача та/або представника позивача в судові засідання, про причини неявки суд не повідомлено та не подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 259 ЦПК для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 223, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: