Справа № 761/42099/25
Провадження № 1-кс/761/26806/2025
07 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001420000055 від 18.06.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,
встановив:
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001420000055 від 18.06.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001420000055 від 18.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
На підставі викладеного, організованою групою, до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (співвиконавець), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (співвиконавець), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (співвиконавець), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (пособник) та інші невстановлені особи на чолі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (організатор) організовано та проведено на території м. Києва азартні ігри в період травня-вересня 2025 року в гральних закладних - залах гральних автоматів без ліцензій на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор у таких закладах, що видаються відповідно до закону, без використання сертифікованого відповідно до положень Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор, чим вчинено особливо тяжкий злочин у сфері господарської діяльності.
За вказаних обставин, 17.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, обґрунтовується зібраним під час досудового розслідування доказами.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення в складі організованої групи, будучи співвиконавцем, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, для досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_5 має бути застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 302 800 грн, із покладанням на підозрювану наступних процесуальних обов'язків, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання детективам, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах досудового розслідування докази, які в їх сукупності підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, такий не забезпечить належного виконання останньою її процесуальних обов'язків. Крім того, зауважує, що застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки також не є можливим, зокрема й у зв'язку з відсутністю заяв поручителів щодо підозрюваної в органу досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його.
Підозрювана та її захисник, в судовому засіданні, заперечували щодо задоволення клопотання в повному обсязі посилаючись на те, що ризики викладені стороною обвинувачення є не обґрунтованими. Суворий запобіжний захід у вигляді застави у значному розмірі не відповідає ані вимогам закону, ані принципам справедливості. Закон прямо вимагає врахування особистих характеристик підозрюваної, і з огляду на них очевидним є, що більш м'які запобіжні заходи повністю забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 . Особисті обставини ОСОБА_5 , передбачені ст. 178 КПК України, безумовно свідчать про недоцільність застосування суворого запобіжного заходу. Ігнорування цих обставин суперечило б принципам гуманізму та верховенства права, закріпленим у Конституції України та міжнародних договорах, що мають вищу юридичну силу. Визначення застави у розмірі 302800 гривень не відповідає ані букві, ані духу закону. Для особи, яка не має доходів і перебуває у скрутному матеріальному становищі, така сума є непомірною і фактично недосяжною. Застава в такому вигляді втрачає свою правову природу як альтернатива триманню під вартою і перетворюється на форму прихованого позбавлення волі. Це прямо суперечить Конституції України та статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб будь-яке обмеження свободи ґрунтувалося на достатніх і пропорційних підставах.
Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисника та підозрювану, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається із матеріалів клопотання, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025001420000055 від 18.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
17.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_5 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останньої до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках детектива про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.
При цьому доводи захисту про необґрунтованість підозри не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Між тим, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушень, в якому вона підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваної, відсутні підтверджені відомості про наявність тяжких хронічних захворювань, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, у тому числі наявність у неї родини, майновий стан підозрюваної, відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 302800,00 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення нею кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваної, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. На думку детектива та прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваної, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваній ОСОБА_5 не має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов'язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».
Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваній ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов'язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на неї обов'язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 302 800,00 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваної, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 242240,00 грн. (3028х80=242240 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваної ОСОБА_5 та разом з покладеними на неї обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався детектив у клопотанні, та прокурор під час судового засідання.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 на які послався детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 пов'язаною з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому, при застосуванні до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику її впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваної, інші дані про її особу, та на даний час невстановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею не визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_5 , який зможе забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., з метою гарантування виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.
Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,
ухвалив:
Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрювана яка не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання детективам, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Попередити підозрювану ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов'язків - до 17 листопада 2025 року.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: