760/5193/24
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
14 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Губар Ю.В.,
представника позивача Рог А.С.,
представника відповідача Килівника Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та стягнення заробітної плати,-
У березні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ та додаток до наказу АТ «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос в частині, що стосується призупинення дії трудового договору з працівником ОСОБА_1 ; стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суму заробітної плати за період даї наказу та додатку до наказу АТ «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос, а саме з 09 червня 2022 року по 31 травня 2023 року в сумі 847364,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця». 24.02.2022 запроваджено на всій території України правовий режим воєнного стану. 18.01.2024 представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит, з якої вбачається, що відповідно до витягу з наказу АТ «Укрзалізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос з «Особового складу» менеджеру Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ОСОБА_1 з 09 червня 2022 року призупинено дію трудового договору. Звертає увагу, що відповідач не повідомляв позивача про призупинення трудового договору. Відповідно до витягу з додатку до оскаржуваного наказу, позивачу призупинили трудовий договір з 09 червня 2022 року. На думку позивача, за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору. Крім того, про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник мають повідомляти один одного. Щодо розміру заробітної плати, позивач повинна була відпрацювати з 09 червня 2022 року по 31 травня 2023 рік, тобто 254 робочих днів, відтак підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 847364,32 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року скасовано ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
29.07.2024 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що Департамент внутрішнього аудиту та контролю надає аудиторські послуги згідно із затвердженими наглядовою радою планами внутрішніх аудитів, однак листом повідомлено, що плани внутрішніх аудитів на 2022 рік наглядовою радою не затверджувалися, тобто фактично функціонування Департаменту внутрішнього аудиту та контролю зупинено. Також, указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 передбачає можливість обмеження права на працю в умовах введення воєнного стану, також Законом визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Крім того, неможливість надання роботи обумовлена також тим, що обсяг господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» у зв'язку зі збройною агресією рф критично зменшився. Позивач була працівником Департаменту внутрішнього аудиту і контролю, робота якого зупинена у зв'язку зі збройною агресією. Також звертає увагу, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільної справи - в розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
21.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану не є абсолютним, для застосування цієї норми роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може її виконувати. У той же час, відповідач наголошує, що АТ «Укрзалізниця» не призупиняло свою діяльність під час військової агресії, а є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
11.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення, у яких представник відповідача зазначає, що обставина не затвердження планів та військова агресія обумовили прийняття рішення про призупинення дії трудового договору з позивачем.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року залишено без розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, у якій просила: визнати незаконним та скасувати наказ та додаток до нього АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 04 травня 2022 року №483/ос в частині, що стосується призупинення дії трудового договору з працівником ОСОБА_1 ; стягнути з АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь ОСОБА_1 належну суму заробітної плати за період дії наказу та додатку до нього АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 04 травня 2022 року №483/ ос, у розмірі 1054201,28 грн. В обґрунтування зазначає, що позовну заяву подано до суду 29 лютого 2024 року, ухвала про відкриття провадження по даній справі винесена 12 червня 2024 року, що свідчить про те, що на момент подання даної заяви - позовна заява про визнання незаконним наказу та стягнення заробітної плати в сумі 847364,32 грн розглядається більше року, відтак позивач право на виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
03.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника відповідача на заяву про збільшення позовних вимог.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог.
03.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача.
21.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника відповідача на заяву про збільшення позовних вимог.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, відповідно до копії витягу із наказу АТ «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос, у зв'язку з неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв'язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства, та запровадження відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, припинено простій, введений наказом №Ц-42/6 від 24 лютого 2022 (зі змінами) працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу; призупинено дію трудових договорів з працівниками Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з дати, зазначеної у Додатку 1 до цього наказу, до припинення або скасування воєнного стану в Україні; призупинення дії трудових договорів не тягне за собою припинення трудових відносин; відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України, у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України; працівнику Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, відповідальному за ведення табелю обліку робочого часу працівників Департаменту внутрішнього аудиту на контрою: вжити заходів щодо ознайомлення з цим наказом працівників, які зазначені у Додатку 1 до цього наказу, шляхом електронного зв'язку та усіма можливими способами сповіщення; в табелі обліку використання робочого часу обліковувати працівників, які зазначені у Додатку 1 до цього наказу, буквеним кодом «ПД» «Призупинення дії трудового договору».
Згідно з копією додатку 1 до наказу АТ «Укрзалізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос, список працівників Департаменту внутрішнього аудиту та контролю з якими призупиняється дія трудових договорів: менеджер ОСОБА_1 з 09 червня 2022 року.
Відповідно до копії довідки АТ «Укрзалізниця» №75 від 16 січня 2024 року, ОСОБА_1 отримана заробітну плату за січень 2022 року у розмірі 16815,79 грн; за лютий 2022 року у розмірі 63250,00 грн.
Згідно з копією наказу АТ «Українська залізниця» №1663/ос від 22 серпня 2023 року про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 звільнена 25 серпня 2023 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Так, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст.43 Конституції України).
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.
Згідно з п.3 указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно з п.2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (ч.1 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного наказу)).
Згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року у справі №638/14165/21 (провадження № 61-13363сво23)).
У постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі №758/4178/22 зауважив, що:
- сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору. Формулювання положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, й використання сполучника «та» дозволяє зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію;
- обов'язковість одночасного настання обставин неможливості роботодавця надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником для застосування положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є визначальною, оскільки можливість продовження виконання умов трудового договору хоча б однією із сторін та пов'язані з такою можливістю правові наслідки для іншої сторони - не породжують правові наслідки у зв'язку із призупиненням дії трудового договору, й в кінцевому результаті нівелюють необхідність/можливість застосування цієї норми закону;
- у КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, з урахуванням положень статті 43 Конституції України, найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України;
- відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми статті 235 КЗпП України;
- відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2023 року у справі №149/1089/22 (провадження № 61-292св23) вказано, що: дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі №933/411/22 (провадження №61-13296св23) зазначено, що роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 червня 2023 року у справі №149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14 вересня 2023 року у справі №754/5488/22 (провадження № 61-6588св23), від 14 лютого 2024 року у справі №201/791/23 (провадження № 61-11881св23).
Так, у вказаній справі відповідачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається абсолютної неможливості виконання позивачем роботи. Відповідач не припиняв своєї господарської діяльності після запровадження воєнного стану. Відтак не встановлено, що на час прийняття оспорюваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її. Крім того, у матеріалах справи відсутні підтвердження ознайомлення позивача з наказом про призупинення дії трудового договору. У зв'язку з викладеним, позов у частині визнання незаконним та скасування наказу в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо стягнення належної суми заробітної плати за період дії наказу про призупинення дії трудового договору, суд зазначає наступне.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Відповідно до положень ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Водночас, під вимушеним прогулом розуміється час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Судом встановлено, що позивач перебував у вимушеному прогулі з вини роботодавця, а видання наказу про призупинення дії трудового договору призвело до невиплати заробітної плати позивачу.
Згідно з п.п.«л» п.1 розділу І Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до п.2 розділу ІІ вказаного вище Порядку, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до копії довідки АТ «Укрзалізниця» №75 від 16 січня 2024 року, ОСОБА_1 отримана заробітну плату за січень 2022 року у розмірі 16815,79 грн; за лютий 2022 року у розмірі 63250,00 грн.
За змістом п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 розділу IV Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є наступним: 80065,79 грн (сума заробітної плати за січень та лютий 2022 року): 39 (кількість робочих днів у січні та лютому 2022 року) = 2052,97 грн (середньоденна заробітна плата). 255 (кількість робочих днів з 09 червня 2022 року по 31 травня 2023 року) * 2052,97 грн (середньоденна заробітна плата) = 523507,35 грн (середній заробіток за час вимушеного прогулу).
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Крім того, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос та додаток 1 до наказу АТ «Укрзалізниця» від 04 травня 2022 року №483/ос, якими призупинено дію трудового договору з менеджером Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Акціонерного товариства «Українська залізниця» Журавльовою Юліаною Володимирівною.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» / код ЄДРПОУ 40075815 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 523507 (п'ятсот двадцять три тисячі п'ятсот сім) грн 35 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» / код ЄДРПОУ 40075815 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення в частині стягнення заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вікторія КИЦЮК