печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42879/25-к
пр. 1-кс-36289/25
16 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100120000594 від 22.08.2025,
Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62025100120000594 від 22.08.2025 про арешт майна, а саме: автомобіля AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ) та велосипеду «Україна» з подальшим їх зберіганням на штраф майдані ТОВ «Аніков» розташований на 3-му кілометрі автомобільної дороги Р17 сполученням Біла Церква - Володарка, Білоцерківського району, Київської області.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000594 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідування встановлено, що 21.08.2025 близько 23 год. 05 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (поліцейський взводу № 1, роти № 1 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області) керуючи автомобілем AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ) рухаючись в смузі для руху громадського транспорту на проїзній частині бульвару Олександрійський у м. Біла Церква, Київської області по напрямку від вул. Фастівської до вул. Чорновола допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на велосипеді «Україна» рухався в попутному напрямку.
Внаслідок наїзду ОСОБА_5 госпіталізовано із попереднім діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні рани голови, забій та садна спини і поперекового відділу, закритий перелом кіток правої стопи, садна кінцівок.
В ході проведеного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 22.08.2025 слідчим оглянуто та вилучено автомобіль AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ) та велосипед «Україна», які визнано речовими доказами та поміщено на штраф майдан ТОВ «Аніков» розташований на 3-му кілометрі автомобільної дороги Р17 сполученням Біла Церква - Володарка, Білоцерківського району, Київської області.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ) є громадянин Литовської Республіки - ОСОБА_6, а фактичним володільцем та користувачем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .
Власником велосипеда «Україна» є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , т. НОМЕР_4 .
Автомобіль AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ) та велосипед «Україна» 22.08.2025 слідчим визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони є об'єктами, які зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з наведених у ньому підстав, та просив задовольнити.
Власники майна у судове засідання не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власників майна на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
Викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накласти арешт автомобіль AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ), який на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить громадянину Литовської Республіки ОСОБА_6 , фактичним володільцем та користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; велосипед «Україна», який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Разом з тим, з урахуванням принципів розумності та співмірності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, наслідки накладеного арешту для третіх осіб, клопотання в частині заборони користування та розпорядження зазначеним майном задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 62025100120000594 від 22.08.2025, шляхом встановлення заборони на його відчуження, а саме:
- автомобіль AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація ТЗ), який на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить громадянину Литовської Республіки ОСОБА_6 , фактичним володільцем та користувачем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- велосипед «Україна», який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1