печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51070/24-ц
пр. 2-4159/25
19 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: Солдатенка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про розірвання договору банківського вкладу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач, АТ «Ощадбанк»), в якому просить визнати недійсним правочин, вчинений відповідачем шляхом зміни в односторонньому порядку умов укладеного з нею договору про відкриття банківського рахунку у 2020 році та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом: здійснення остаточних розрахункових операцій за вказаним рахунком із підрахунком залишку грошових коштів на даному рахунку та здійснення розрахунку суми відшкодування витрат за порушення умов договору банком, що підлягають стягненню на її користь з відповідача згідно тарифів банку у вигляді грошових коштів із наданням суду підтвердження у вигляді деталізованої розшифровки обґрунтування підрахованих банком вищевказаних сум грошових коштів; розірвання договору про відкриття банківського рахунку у квітні 2020 року, укладеного між нею та відповідачем; стягнення з відповідача на її користь заборгованості за вищевказаним договором у вигляді залишку грошових коштів після проведення остаточного розрахунку за даним банківським рахунком відповідно до тарифів банку за реквізитами, зазначеними у довідці, наданій їй у додатку до цієї заяви (на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на її ім'я); стягнення з відповідача на її користь відшкодування у вигляді грошових коштів відповідно до тарифів банку за невиконання відповідачем умов зазначеного договору та зміни в односторонньому порядку умов договору за реквізитами, зазначеними у довідці, наданій їй у додатку до цієї заяви (на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на її ім'я).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у квітні 2020 року між нею та АТ «Ощадбанк» було укладено договір про відкриття банківського рахунку та дебетової платіжної картки до нього у гривні. Вказує, що виконала свої зобов'язання перед банком щодо вчинення дій при втраті банківської картки, а саме 28.10.2024 року зателефонувала на гарячу лінію АТ «Ощадбанк», дотримуючись інструкцій фахівця банку, відповіла на всі питання, необхідні для блокування картки. Після чого АТ «Ощадбанк» заблокувало належну їй картку з метою упередження можливості будь-яких шахрайських дій за карткою. На її запитання щодо повернення залишку грошових коштів з банківського рахунку на будь-який інший рахунок у цьому банку або в іншому банку, вона отримала відповідь про необхідність особисто звернутися до відділення банку та написати заяву про повернення коштів і закриття рахунку. На її запитання щодо відправлення вищевказаних заяв засобами поштового зв'язку банком було відмовлено з посиланням на те, що вказане не передбачено умовами договору. Також банком було відмовлено у наданні їй копії укладеного з нею договору про відкриття банківського рахунку. При цьому на офіційному веб-сайті АТ «Ощадбанк» відсутній примірник типового договору в редакції, станом на квітень 2020 року, а наявний лише примірник типового договору, починаючи з 2024 року, проте умови наявного на офіційному сайті відповідача типового договору, починаючи з 2024 року не можуть застосовувати до умов договору, укладеного між нею і банком у квітні 2020 року. Вказане, на думку позивача, є порушенням Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» та унеможливлює реалізацію нею права звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки примірник укладеного між нею і банком у квітні 2020 року договору відсутній у будь-якому доступному вигляді, а у наданні їй копії такого договору банком було відмовлено. Посилається на те, що відмова відповідача в отриманні копії примірника договору та відмова у направленні заяв про повернення коштів і закриття рахунку засобами поштового зв'язку є зміною банком в односторонньому порядку умов договору про відкриття банківського рахунку у квітні 2020 року, укладеного між нею та відповідачем. Вважає, що вчинення таких дій банком є порушенням вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і вчиненням банком нікчемного правочину, що передбачає застосування наслідків недійсності вчиненого правочину шляхом повернення до стану умов до моменту його вчинення і повернення відповідачем в натурі усього отриманого ним за наслідками вчинення цього правочину.
Крім того, позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у АТ «Державний ощадний банк України» примірний договору про відкриття їй банківського рахунку у квітні 2020 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
27.11.2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про розірвання договору банківського вкладу, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.02.2025 року.
08.01.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Солдатенка А.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував, зазначивши, що 11.09.2020 року між позивачем та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (ДКБО) шляхом підписання заяви про приєднання № 61231921/110920. На виконання умов договору банк відкрив на ім'я позивача поточний рахунок № НОМЕР_1 (гривня), на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). 28.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до контакт-центру АТ «Ощадбанк» щодо блокування та закриття втраченої нею гривневої картки, а також переведення залишку коштів по рахунку в інший банк. Оператор контакт-центру заблокував платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), випущену по рахунку № НОМЕР_1 , з причини її втрати та повідомив клієнта про те, що отримати залишок коштів по даному рахунку або перевести його на інший рахунок можливо лише за особистим зверненням клієнта (представника з нотаріально посвідченою довіреністю) до відділення банку. Залишок коштів по рахунку № НОМЕР_1 становить 3 449,64 грн. Вказує, що станом на день звернення до суду із цим позовом письмові звернення ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» щодо розірвання Договору комплексного банківського обслуговування та повернення залишку коштів, крім усного звернення до контакт-центру 28.10.2024 року з наміром отримання залишку грошових коштів та розірвання договору, відсутні. Публічна частина Договору комплексного банківського обслуговування, до якого приєдналася позивач, як в редакції станом на 11.09.2020 року та 28.10.2024 року, так і в чинній редакції оприлюднені та є загальнодоступними для ознайомлення на веб-сайті АТ «Ощадбанк», що спростовує доводи позивача про відсутність примірника типового договору в загальному доступі.
10.01.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій остання просила суд: визнати недійсним правочин, вчинений відповідачем щодо відмови в односторонньому порядку від розірвання укладеного з нею 11.09.2020 року договору про відкриття банківського рахунку; зобов'язати відповідача розірвати укладений з нею 11.09.2020 року договір про відкриття банківського рахунку на дату подання позовної заяви; здійснити остаточні розрахункові операції за зазначеним рахунком, відкритим відповідно до умов укладеного з нею 11.09.2020 року договору про відкриття банківського рахунку із підрахунком залишку грошових коштів на даному рахунку, що підлягають стягненню з відповідача на її користь згідно тарифів банку у вигляді грошових коштів станом на дату розірвання вищевказаного договору та наданням суду підтвердження у вигляді деталізованої розшифровки обґрунтування підрахованих банком вищевказаних сум грошових коштів; застосувати наслідки недійсності вчинення правочину відповідачем щодо відмови про розірвання укладеного з нею 11.09.2020 року договору про відкриття банківського рахунку шляхом стягнення з відповідача на її користь заборгованості за вищевказаним договором у вигляді залишку грошових коштів (станом на дату розірвання договору) після проведення остаточного розрахунку за даним банківським рахунком відповідно до тарифів банку за реквізитами, зазначеними у довідці, наданій їй у додатку до цієї заяви (на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на її ім'я).
10.01.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.01.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Солдатенка А.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
17.01.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив.
03.02.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Солдатенка А.М. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 03.02.2025 року, без фіксування технічними засобами.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2025 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву; заяву про уточнення позовних вимог; відповідь на відзив; заперечення на відповідь на відзив; відповідь на заперечення на відповідь на відзив, та, у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 15.04.2025 року.
05.02.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
15.04.2025 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 19.05.2025 року.
В судове засідання 19.05.2025 року з'явився представник відповідача.
Позивач в судове засіданні не з'явилася, про дату, час та місце повідомлена належним чином, у позовній заяві та заяві від 05.02.2025 року просила розглядати справу за її відсутності.
Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2023 року щодо задоволення позову заперечував з викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив підстав та просив в позові відмовити.
Вислухавши вступне слово представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 11.09.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (ДКБО) шляхом підписання заяви про приєднання № 61231921/110920.
На виконання умов ДКБО Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні України на умов тарифного пакету «Мій комфорт», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку, та надав платіжну картку типу Mastercard Debit World PayPass (п.п. 3.6.1, 3.6.2 Заяви).
Шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, ОСОБА_1 беззастережно приєдналася до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку https://www.oschadbank.ua та уклала з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору (п. 3.1. Заяви).
Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (ДКБО) шляхом підписання заяви про приєднання № 61231921/110920. На виконання умов договору банк відкрив на ім'я позивача поточний рахунок № НОМЕР_1 (гривня), на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
Право Банку на зміни умов Договору прямо передбачено сторонами в п. 4.3. ДКБО (у редакції, чинній на день укладення договору).
Відповідно до п.п. 4.4. ДКБО, приєднуючись до Договору, фізична особа таким чином висловлює свою згоду з тим, що ініціювання банком змін Договору, у тому числі, істотних, не є односторонньою зміною Договору, не порушує прав та законних інтересів цієї фізичної особи, не має своїм наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду фізичній особі.
Згідно з п.п. 4.6.2 ДКБО, Банк має право внести зміни до умов цього Договору, у тому числі, в частині надання послуг, порядку та способу їх надання, порядку реалізації волевиявлення Клієнта на отримання/відмову від отримання послуг, у тому числі, кредитних, та інших умов, наведених в Договорі та додатках до нього, які є його невід'ємною частиною шляхом їх публікації на сайті (у тому числі, публікація може здійснюватися шляхом публікації Договору та додатків до нього в новій редакції) та/або розміщення оголошень про такі зміни у всіх підрозділах клієнтського обслуговування фізичних осіб банку.
Відповідно до п.п. 4.8. ДКБО, розміщення змін на сайті та направлення повідомлень Клієнту, передбачених п.п. 4.6., 4.7. цього Договору, є належним виконання банком обов'язку щодо додержання форми та порядку повідомлення клієнта про зміни до Договору. Клієнт приймає на себе ризики та обов'язок самостійно відстежувати наявність/відсутність повідомлень банку про зміни до Договору та додатків, які є його невід'ємною частиною на сайті.
Порядок розірвання договору у випадку незгоди клієнта зі змінами до договору передбачений п.п. 4.11.-4.13 ДКБО.
Згідно п.п. 4.11. ДКБО, сторони домовилися, що відсутність згоди клієнта зі змінами договору та додатками до нього підтверджується поданням клієнтом до дня набрання чинності змінами до цього Договору до Банку особисто (до відділення або філії Банку, яка здійснює безпосереднє обслуговування такого Клієнта) підписаної Клієнтом заяви про розірвання договору за формою, встановленого зразку.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено у ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Стаття 204 ЦК України визначає презумпцію правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 627, ст. 629 ЦК України).
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
Частинами першою, третьою ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як визначено у ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що зміни до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) внесені банком в порядку, погодженому сторонами при його укладанні (п.п. 4.6.2 ДКБО), не є односторонніми змінами договору. При цьому відсутність заяви ОСОБА_1 про розірвання договору, свідчить про її згоду на внесені зміни до вказаного договору відповідно до п.п. 4.11. ДКБО.
Суд ураховує, що публічна частина Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), до якого приєдналася позивач, як в редакції станом на 11.09.2020 року та 28.10.2024 року, так і в чинній редакції оприлюднені та є загальнодоступними для ознайомлення на веб-сайті АТ «Ощадбанк», що спростовує доводи позивача про відсутність примірника типового договору в загальному доступі.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 204, 205, 509, 526, 626, 628, 651, 1068, 1071 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про розірвання договору банківського вкладу - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», вул.. Госпітальна, буд. 12г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 29.05.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко