ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3031/24
провадження № 1-кс/753/2974/25
"10" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 31.07.2025 по кримінальному провадженню № 12022100020002591 від 18.08.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 8, ч. 3 ст. 358 КК України,
У жовтні 2025 року адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 31.07.2025 по кримінальному провадженню № 12022100020002591 від 18.08.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 8, ч. 3 ст. 358 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 31.07.2025 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва накладено арешт на грошові кошти в сумі 300 доларів США, що були вилучені 10.06.2025 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Lexus», моделі «LS 500», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на грошові кошти в сумі 7 200 доларів США, грошові кошти в сумі 14 230 доларів США, грошові кошти в сумі 3 530 Євро, що були вилучені 10.06.2025 в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За твердженнями адвоката ОСОБА_4 , вказаною ухвалою було тимчасово позбавлено права користування та розпорядження власними грошовими коштами гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31.07.2025, на думку заявника, є такою, що втратила свою актуальність. Водночас, при винесенні ухвали про арешт майна, слідчим суддею не було вивчено матеріалів, які було надано захисником підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , а саме останньою під час розгляду клопотання про арешт майна було вказано слідчому судді про те, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти належать громадянці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка передала їх на тимчасове зберігання ОСОБА_6 , у зв'язку із тимчасовим проживанням за кордоном. Крім того, в порушення вимог ст. 64-2 КПК України, слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна було проігноровано вимоги зазначені в даній статті та безпідставно не було викликано та повідомлено ОСОБА_5 про розгляд клопотання про арешт майна на грошові кошти, які належать останній. Також адвокат ОСОБА_7 зверталась до органу досудового розслідування із клопотаннями про повернення вилучених грошових коштів, проте вказане клопотання було проігнороване уповноваженими особами. Крім того, адвокатом ОСОБА_4 , як представником ОСОБА_5 , 06.10.2025 було надіслано клопотання слідчому ОСОБА_8 про повернення грошових коштів, які були вилучені в ході обшуків у ОСОБА_6 , оскільки на праві власності вони не належать останньому, а належать саме ОСОБА_5 .
Більше того, станом на дату звернення з даним клопотання до слідчого судді пройшло понад 4 місяці з дня повідомлення про підозру ОСОБА_6 , однак органом досудового розслідування, не вчинено жодних дій, спрямованих на те, щоб перевірити надану стороною захисту ОСОБА_6 інформацію, а також інформацію викладену представником ОСОБА_5 у клопотанні за вих. №0106/10/25 від 06.10.2025 про неналежність ОСОБА_6 вилучених у нього грошових коштів. З часу вилучення грошових коштів та по теперішній час слідчим не проведено жодних дій, спрямованих на виклик та допит ОСОБА_5 в якості свідка з метою підтвердження, чи спростування факту належності останній даних грошових коштів, хоча ОСОБА_6 було надано слідчому копію розписки від 15.07.2024 року про залишення ОСОБА_5 грошових коштів на зберігання.
З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що застосований судом захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а саме грошових коштів, які вилучені у ОСОБА_6 та які на праві власності належать ОСОБА_5 відпав, вказані грошові кошти не є майном, яке підлягає конфіскації, а тому власник має право ними користуватися та розпоряджатися на власний розсуд, відтак накладений арешт на вказане майно підлягає скасуванню.
У судове засідання адвокат власника майна не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на його безпідставність. Додатково пояснив, що Київський апеляційний суд ухвалу слідчого судді від 31.07.2025 року залишив без змін.
Заслухавши пояснення прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив такі обставини.
Слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12022100020002591 від 18.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України.
31.07.2025 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва накладено арешт на грошові кошти в сумі 300 доларів США, що були вилучені 10.06.2025 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Lexus», моделі «LS 500», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на грошові кошти в сумі 7 200 доларів США, грошові кошти в сумі 14 230 доларів США, грошові кошти в сумі 3 530 Євро, що були вилучені 10.06.2025 в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського апеляційного суду від 03.09.2025 року ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, яка визначає, що арешт може бути скасовано, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на предмет доказування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладався арешт, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт (ст. 98 КПК України), при цьому добросовісність набувача такого майна не є перешкодою для його арешту на цій підставі (ч. 10 ст. 170 КПК України), слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на вказані грошові кошти було накладено обґрунтовано з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та він є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
У відповідності до частин першої, другої статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно із частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частинами другою, третьою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно із частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого накладено арешт на грошові кошти, зважаючи на правову підставу для арешту майна, враховуючи доводи заяви про скасування арешту майна та докази долучені до нього, враховуючи, що розслідування у кримінальному провадженні № 12022100020002591 від 18.08.2022 триває, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі здійснення досудового розслідування відсутні підстави для задоволення заяви та скасування арешту майна.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 31.07.2025 по кримінальному провадженню № 12022100020002591 від 18.08.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 8, ч. 3 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: