ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19871/25
провадження № 1-кп/753/2167/25
"13" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62023100130000090 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
Відповідно до ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан- це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та на підставі указу Президента України № 272/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» 13.04.2022 старшого солдата ОСОБА_3 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.04.2022 № 13 солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду стрільця 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
З цих підстав, старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особивий період, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Разом з тим, старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця 2 взводу 2 стрілецької роти військовї частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без дозволу відповідних командирів (начальників) 24.11.2022 у невстановленей досудовим розслідуванням час, самовільно залишив місце служби підрозділу вйськової частини А4126розташованому у АДРЕСА_2 проводив час на власний розсуд, не пов 'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.
В подальшому, під час досудового розслідування , ОСОБА_3 добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та наявна письмова згода командира військової частини на продовження проходження останнім військової служби, а тому прокурор звернувся до суду з клопотанням в порядку ч.5 ст.401 КК України .
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження, оскільки він має намір продовжити військову службу.
Захисник ОСОБА_5 зауважив, що матеріали справи містять як клопотання його підзахисного про намір продовжити проходити військову службу, так і письмову згоду командира в/ч НОМЕР_2 на проходження ОСОБА_3 служби у вказаній в/ч, а тому заявлне клопотання просив задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив усі обставини зазначені прокурором та підтримав позицію свого захисника.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить із наступного.
У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ч. 1 ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Під час розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та наявна письмова згода командира військової частини на продовження проходження останнім військової служби.
У відповідності до п. 12 Постанови пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року суди повинні враховувати, що в ряді норм особливої частини КК України, в тому числі і в ч. 5 ст. 401 КК України, передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов'язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, як особу, що вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України вперше та добровільно звернулася до органу досудового розслідування із клопотанням про намір повернутися для проходження військової служби і наявна згода командира військової частини на продовження проходження ним такої служби.
На підставі ст. 44, ч. 5 ст. 401 КК України,
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин з дня набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити військовослужбовця ОСОБА_3 на військову службу, про що повідомити Дарницький районний суд м. Києва та Дарницьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: