Справа № 752/19181/25
Провадження № 2/752/9305/25
14.10.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Савчук К.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги, що утворилась станом на 30.06.2025р., в загальній сумі 121 884,65 грн., яка складається із заборгованості за спожиті до 01.05.2028р. послуги з централізованого опалення в розмірі 23 621,47 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018р. послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 9 436,03 грн., заборгованості за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги з централізованого опалення в розмірі 17 249,59 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 5 707,44 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання теплової енергії в розмірі 35 031,01 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання гарячої води в розмірі 8 871,44 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 410,72 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 424,06 грн., а також нараховані на заборгованість 3% річних, інфляційних витрат, пеню та стягнути з відповідача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 01.05.2018 року послуги з надання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснювало ПАТ «Київенерго», яке на підставі договору №602-18 від 11.10.2018 року про відступлення права вимоги (цесії) передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання. Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідачів по заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 року з централізованого опалення в розмірі 23 621,47 грн. та з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9 436,03 грн. та прийняв право вимоги до
відповідачів будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги. З 01.05.2018р. позивач є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018р. до 31.10.2021р. є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01.11.2021р. у зв'язку із зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. На виконання вимог законодавства позивачем на підставі типових договорів підготовлені та опубліковані/оприлюднені договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018р. №34 (5085); на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії т а послуг з постачання гарячої води. Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок за вказаною адресою в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання і, як наслідок, квартира №93 під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання. Отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021р. споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Однак вони своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на свою користь.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись копія позовної заяви з додатками до неї, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідачі належним чином були повідомлені про розгляд даної справи, однак відзиву на позовну заяву не надали.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
На підставі договору №602-18 від 11.10.2018 року про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб,
фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
Як вбачається з Додатку №1 до цього Договору, за Договором позивач прийняв право вимоги по заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 року з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . у розмірі 23 621,47 грн. та з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 9 436,03 грн.
Встановлено, що з 01 травня 2018 року позивач є виконавцем послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Позивачем підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085).
З 01.11.2021р. позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
На сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Квартира за адресою АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, водопостачання.
За матеріалами справи встановлено, що відповідачі зареєстровані у вказаній квартирі.
Отже, відповідачі є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповіді не сплачують у повному обсязі за фактичне щомісячне споживання послуг, що надаються позивачем.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов'язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону).
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року, справа 6-2951цс15, містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та
постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі №6-1192ц15 та справі №6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального теплопостачання в повному розмірі.
Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачам, так само як і звернень останніх з приводу відмови від отримання таких послуг.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно розрахунку позивача заборгованість, що утворилась станом на 30.06.2025р., складає за спожиті до 01.05.2028р. послуги з централізованого опалення в розмірі 23 621,47 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018р. послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 9 436,03 грн., заборгованості за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги з централізованого опалення в розмірі 17 249,59 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 5 707,44 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання теплової енергії в розмірі 35 031,01 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання гарячої води в розмірі 8 871,44 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 410,72 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 424,06 грн.
Відповідачі контррозрахунку суми боргу до матеріалів справи не надали.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування наявності визначеної заборгованості.
Щодо стягнення на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також суми пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).
Таким чином, у зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 3 824,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 676,13 грн.
Контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних витрат відповідачі суду не надали.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Аналогічні положення містять типові індивідуальні договору про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, що розміщенні на веб-сайті позивача.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1 632,14 грн.
Контррозрахунку суми пені відповідачами суду не надано.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на
засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2028р. послуги з централізованого опалення в розмірі 23 621,47 (двадцять три тисячі шістсот двадцять одна грн. 47 коп.) грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018р. послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 9 436,03 (дев'ять тисяч чотириста тридцять шість грн. 03 коп.) грн., заборгованості за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги з централізованого опалення в розмірі 17 249,59 (сімнадцять тисяч двісті сорок дев'ять грн. 59 коп.) грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018р. по 31.10.2021р. послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 5 707,44 (п'ять тисяч сімсот сім грн. 44 коп.) грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання теплової енергії в розмірі 35 031,01 (тридцять п'ять тисяч тридцять одна грн. 01 коп.) грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021р. послуги з постачання гарячої води в розмірі 8 871,44 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одна грн. 44 коп.) грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 410,72 (чотириста десять грн. 72 коп.) грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 424,06 (чотириста двадцять чотири грн. 86 коп.) грн., 3% річних у розмірі 3 824,62 (три тисячі вісімсот двадцять чотири грн. 62 коп.) грн., інфляційні втрати в розмірі 15 676,13 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят шість три грн. 13 коп.) грн., пеню в розмірі 1 632,14 (одна тисяча шістсот тридцять дві грн. 14 коп.) грн.
3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) грн. судового збору.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, вул. площа І. Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421).
Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 14.10.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА