Справа № 752/18347/25
Провадження №: 3/752/6510/25
14 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 24.06.2025 року об 11 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Бойчука, 43 керував транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп?яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20. За результатом огляду ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди), чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника, вину не визнав, на питання суду повідомив, що у лікаря здавав сечу, про результат дізнався приблизно в середині липня, не ініціював проведення експертизи біологічного середовище, оскільки не повинен доводити свою не винуватість.
Захисник Флященко М.О. в судовому засіданні просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтував тим, що процедура проведення медичного огляду та самого висновку не відповідає вимогам Інструкції №1475/735, оскільки в порушення вимог п. 8 Інструкції, підтверджуюче дослідження на вміст наркотичного засобу лікарем не проводилось, оскільки у ОСОБА_1 не було здійснено забір крові. Також вказав, що інформація зазначена в протоколі не відповідає фактичним обставинам, оскільки згідно з долученим відеозаписом, станом на 11 год. 00 хв. 24.06.2025 року вказаний транспорт як і ОСОБА_1 в русі не перебували. Також захисник зазначив, що відеофіксація дій ОСОБА_1 здійснювалась поліцейськими не з самого початку, фіксувалась двома різними камерами та здійснювалась не безперервно, а тому, на думку захисника є всі підстави для закриття провадження у справі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №387950 від 11.07.2025 року, та висновком від 26.06.2025 року №002769 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до якого ОСОБА_1 24.06.2025 року о 12 год. 35 хв. перебував в стані наркотичного сп'яніння. Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було проведено підтверджуюче дослідження суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735
16.05.2025 року до вищевказаної Інструкції було внесено зміни, на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 338/825, які набрали чинності з 04.07.2025 року.
Вищевказаними змінами було доповнено пункт 8 Розділу ІІІ, з якого вбачається, що у разі позитивного результату тесту на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини, обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження, а в попередній редакції проведення обов'язкового підтверджуючого дослідження передбачено не було.
Таким чином, враховуючи те, що події описані в протоколі мали місце 24.06.2025 року, тобто до набрання чинності змін внесених в Інструкцію, вказівка захисника про недотримання процедури проведення огляду є помилковою.
Вказівка захисника про те, що відеозапис не є безперевним є слушною, проте відеозапис, на якому зафіксовані обставини, викладені у протоколі, є безперервним і достатнім для прийняття рішення у даній справі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що незначні розбіжності в часі вчинення адміністративного правопорушення, не є істотними і не спростовують встановлений факт керування ОСОБА_1 24.06.2025 року транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко