Справа № 727/12518/25
Провадження № 2-а/727/245/25
13 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці
в складі: головуючого - судді Танасійчук Н.М,
за участю: секретаря судового засідання КремзелюкО.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Снігур С.В., звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивує тим, 08.05.2025 року постановою № 3481 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він порушив правила військового обліку, а саме будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України N?272/2024 від 06.05.2024 р.), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження
З винесеною постановою N?3481 від 08.05.2025 року про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 210-1 КУпА і накладення адміністративного стягнення не погоджуються , тому просить визнати її протиправною та скасувати.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
08.10.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний під час особливого періоду не виконав обов'язку передбаченого абзацом 6 ч.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тобто не уточнив свої облікові дані в період з 18.05 по 16.07.2024, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З підстав вищевикладеного представник відповідача наголошує, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд, прийшов до такого висновку:
Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є жителем с.Кам'янка, Глибоцького району, Чернівецької області
Із копії постанови №3481 у справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 року винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) судом встановлено, що 08.05.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, зокрема за те що він з 18.05.2025 по 16.07.2024 рік не уточнив (не оновив) свої військово-облікові дані, чим порушив п.1 ч.2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX. Згідно п.п. 1 п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633- IX громадяни України, які перебувають на обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані. На підставі чого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.
Як вбачається з карток контрольного медичного огляду військовозобов"язаного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1 та № 64 ( а.с.7-8) ОСОБА_1 є непридатним до військової служби.
Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку:
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У частині 3 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. (ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» )
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст.235 КУпАП)
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами (ст.251 КУпАП).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, відповідачем не долучено до матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення N? 2/680 від 28.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , що є обов"язковим документом в процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності, складається за обов"язкової участі особи та , в якому, особі надається можливість надати пояснення з приводу правопорушення, що ставиться їй в провину.
Як вбачається із картки №1 від 07.05.2025 та картки № 64 від 09.06.2025 року контрольного медичного огляду військовозобов'язаного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 на підставі ст.. 34А; 36В графи ІІ розладу хвороби непридатний до військової служби.
Суд звертає увагу на те, що положення ст.210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банкам) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до реєстру вносяться відомості, визначені ст.6 цього Закону. Одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами ( у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями ( розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою ст.14 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Перелік органів, від яких органи ведення реєстру одержують відповідну інформацію, наведено у абзац 3-12 ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII. Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорії мігрантів- відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику - відомості, зазначені у пунктах 12, 13 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 ч.1 ст.7 цього Закону; Органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування. Визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури - відомості, зазначені у пункті 18 ч.1 ст.7 цього Закону; Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 ч.1 ст.7 цього Закону; Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб- підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м.Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузей академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробацій, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення, забезпечує формування державної політики у сфері архівної і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції відомості, зазначені у п.31 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни гарантій їх соціального захисту» - відомості, зазначені у п.22 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту - відомості, зазначені в п.29 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації - відомості, зазначені у п.30 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу - відомості зазначені у п.28 ч.1 ст.7 цього Закону; Централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 ч.1 ст.7 цього Закону; інших державних органі - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань, оперативно-розшукової, контророзвідувальної та розвідувальної діяльності - відомості, зазначені у ч.1 ст.7 та у ч.1 ст.8 цього Закону.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з положеннями ч.1 ст.39 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст.2, 8-10, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст.2, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 286, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову №3481 від 08.05.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.М. Танасійчук