Справа № 724/2877/25
Провадження № 2/724/837/25
14 жовтня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судових засідань: Копайгородського Д.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25.04.2023 року. Від сумісного проживання з відповідачем мають малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. З червня 2024 року їхні стосунки з відповідачем суттєво погіршилися та вони фактично припинили шлюбні відносини, вона з донькою переїхала проживати до своїх батьків, а відповідач залишився проживати в м. Чернівці.
Вказує, що з моменту окремого проживання та по даний час, відповідач фактично не бере участі в утриманні дитини, грошових коштів ніяких не надає, хоча вона неодноразово повідомляла його про рівень життя з дитиною, про необхідність придбання продуктів харчування, іграшок, дитячого одягу та взуття, ліків, медичних послуг, відвідування дитячих заходів та про інші обов'язкові витрати на доньку. Всі речі, необхідні для дитини, вона купує самостійно, оплачує рахунки за комунальні послуги.
Зазначає, що ОСОБА_2 є повнолітньою, здоровою, працездатною особою, стан здоров'я та матеріальне становище якого дозволяють утримувати спільну доньку, на утриманні інших дітей та родичів не перебуває, а отже, може надавати матеріальну допомогу на утримання їхньої доньки.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 8000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку шомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову до суду і до досягнення повноліття дитини.
Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16).
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз'яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.
25.09.2025 року на поштову адресу відповідача відправлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується супровідним листом № 724/2877/25/6247/2025 (а.с.17).
03.09.2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи (а.с.18-19).
04.09.2025 року представник позивача ознайомився з матеріалами цивільної справи.
17.09.2025 року представником відповідача ОСОБА_5 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини, однак не погоджується з розміром аліментів, який зазначений в позові та доводами самої позовної заяви, тому просить позов задовольнити частково. На обгрунтування відзиву вказує, що твердження позивача, що відповідач не бере участі в утриманні дитини та не надає грошових коштів, не відповідають дійсним обставинам справи. Після того, як позивачка разом із дитиною переїхала проживати до своїх батьків, відповідач продовжував брати активну участь у житті дитини: вони регулярно бачилися, проводили час разом, купував для дитини одяг, іграшки та інші необхідні речі. Також ним систематично надсилалися грошові кошти на утримання дитини, що підтверджується квитанціями про переказ коштів. Звертає увагу суду, що у квитанціях відправником коштів зазначений батько відповідача, оскільки за проханням останнього кошти надсилалися з його банківської картки. Отже, твердження позивачки про відсутність фінансової підтримки є безпідставними. Водночас станом на сьогодні ситуація змінилася: позивач близько півроку тому самостійно прийняла рішення виїхати з дитиною за кордон, фактично позбавивши відповідача можливості брати участь у вихованні дитини, бачитися з нею та забезпечувати її речами першої необхідності. Більше того, останні три місяці позивачка не виходить з ним на зв'язок, що унеможливлює спілкування останнього з дитиною. З скріншотів переписки у месенджері Viber вбачається, що відповідач надсилав посилки з одягом та грошові кошти, коли позивачка вже була закордоном. При цьому, остання чинить перешкоди у спілкуванні з донькою та не дає йому можливості бачити її навіть по відеозв'язку і належним чином реалізовувати свої батьківські права та обов'язки. У такій ситуації посилання позивача на те, що відповідач ігнорує її прохання щодо матеріальної допомоги, є неправдивим та таким, що суперечить реальним фактам. Щодо стягнення аліментів у розмірі 8 000 грн, зауважує, що така сума є надто великою для позивача та він не зможе її платити, оскільки його матеріальний стан цього не дозволяє. Відповідач не має офіційного працевлаштування, його заробіток носить нерегулярний характер. Відповідно до цього він і здійснював допомогу - надсилав стільки коштів, скільки міг на той момент. Водночас відповідач наголошує, що не ухиляється від обов'язку утримувати дитину, він готовий сплачувати аліменти у розмірі, який є для нього посильним і який перевищує 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто у сумі 3000 грн щомісячно (а.с.22-23).
Фактичні обставини встановлені судом
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25.04.2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.04.2023 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.5).
Від сумісного проживання сторони маютьмалолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 09.06.2023 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.4).
З акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї за №557 від 04.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_6 , 2023 р.н. в будинку своїх батьків за адресою: в АДРЕСА_1 . Позивач не працює, здійснює дозгляд за дитиною до трьох років, дитина перебуває на утриманні матері, житлово - побутові умови проживання сім'ї нормальні, що також підтверджується довідкою про склад сім'ї Топорівської сільської ради Чернівецької області №556 від 04.08.2025 року (а.с.6,8).
З медичної довідки сімейного лікаря Грозинецького АЗМСМ від 06.08.2025 року за №195 встановлено, що позивачем з червня 2024 року укладена декларація на обслуговування сімейним лікарем Грозинецької лікарської амбулаторії доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період спостережень, до сімейного лікаря з дитиною для профілактичних оглядів, щеплень зверталася виключно мати ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.08.2025 (а.с.14).
Мотиви суду та застосовані норми права
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України).
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 6) СК України.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вказаної норми аліменти на утримання дитини можуть бути стягнуті на користь того з батьків, з ким вона проживає та на чиєму утриманні вона перебуває.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).
Таким чином, положеннями СК України визначено спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу відповідача чи у твердій грошовій сумі) поставлений в залежність від вимоги того, хто має на них право та одночасно встановлено, що розмір аліментів, призначений за будь-яким із зазначених способів стягнення аліментів, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.
Пред'явлення позивачкою позову про стягнення аліментів свідчить про те, що батьки не досягли домовленості щодо способів виконання кожним із батьків обов'язку утримувати дитину, що власне відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В свою чергу, в силу приписів статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи наведене, суд виходить із безумовного права дитини на належне утримання, виховання, рівень життя та розвитку від своїх батьків, до досягнення повноліття.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до Закону України "Пpo Державний бюджeт України на 2025 рік" прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 1 січня 2025 року становить 2563 грн, отже мінімальний розмір становить 1281,50 грн (2563х50%).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Враховуючи встановлені судом обставини та положення сімейного законодавства, що регулюють питання обов'язків батьків утримувати дитину, суд вважає, що для забезпечення малолітній дитині отримання коштів, необхідних для її життєдіяльності, повної охорони її інтересів, є підстави для стягнення з відповідача в судовому порядку аліментів в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує вік дитини та її потреби, а також те, що позивач не працює, оскільки здійснює догляд за малолітньою донькою до досягнення нею 3-річного віку, а відповідач є працездатним, за станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу дитині, інших аліментних зобов'язань не має. На думку суду, розмір аліментів на дитину не повинен суперечити визначеному законодавством (за ч. 2 ст. 182 СК України не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), та враховуючи положення ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тому для забезпечення малолітньої дитини отримання коштів, необхідних для її життєдіяльності, повної охорони її інтересів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн на дитину, який підлягає індексації відповідно до закону, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позивачем даного позову до суду - 12 серпня 2025 року (згідно штемпелю на конверті) і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням наведеного вище, рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України) та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини через проживання останньої з нею.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи позивача про те, що відповідач не надає жодних коштів на утримання їхньої спільної доньки ОСОБА_4 спростовується доказами, долученими представником відповідача до відзиву на позовну заяву, зокрема копіями платіжних інструкцій про перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача : 02.07.2024 року - 2010,05 грн., 21.08.2024 року - 1507,54 грн., 28.08.2024 року - 1507,54 грн., 09.09.2024 року - 1507,54 грн., 29.05.2025 року - 5025,13 грн (а.с.25-27).
Крім того, із скріншотів переписок між сторонами у месенджері «Viber», долученими до відзиву вбачається, що відповідач надсилав позивачу посилки з дитячими речами, цікавиться життям та здоров'ям доньки (а.с.28-35).
Враховуючи вищевикладене, посилання позивача про те, що відповідач не бере участі в утриманні доньки є безпідставними.
Твердження позивачки про те, що відповідач є матеріально забезпеченим та спроможний сплачувати аліменти на дитину в розмірі 8000 грн щомісячно, не підтверджені жодними належними та допустимим доказами та судом до уваги не приймаються.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст.ст. 150, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 14.10.2025 року.
Суддя Т. М. Ковальчук