Справа № 638/17592/25
Провадження № 3/638/5096/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП,
02 вересня 2025 року близько 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольного напою (самогону), який міститься в пляшці об'ємом 0,5 л. та був проданий гр. ОСОБА_2 за ціною 80 грн, чим порушила ст. 3, 16 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, в матеріалах справи є складена нею заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій вона вину визнала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX, виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію: на право виробництва спирту етилового, на право виробництва спиртових дистилятів, на право виробництва біоетанолу.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ч. 7 ст. 16 Закону № 3817-IX).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності як виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 3817-IX за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, а також за наявності контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", суб'єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
За зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 700854 від 02 вересня 2025 року;
- паперовою копією електронного рапорту служби «102» від 02 вересня 2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 02 вересня 2025 року;
- протоколом вилучення від 02 вересня 2025 року;
- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення, від 02 вересня 2025 року;
- копією постанови ГБВ № 690445 по справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2025 щодо ОСОБА_2 за ст. 177 КУпАП.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 700854 від 02 вересня 2025 року.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, тобто зайняття господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини. Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
За змістом ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
З протоколу вилучення від 02 вересня 2025 року та квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення, від 02 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було вилучено одну пластикову пляшку об'ємом 1 л. з різким запахом спирту, 1 металевий пристрій для виготовлення прозорої рідини з різким запахом самогону.
Згідно зі ст. 265 КУпАП вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню поліцейськими.
Враховуючи викладене, вилучені 02 вересня 2025 року у ОСОБА_1 предмети підлягають знищенню.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 166-14, 245, 251, 252, 265, 278-280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), в дохід держави.
Вилучені у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом вилучення від 02 вересня 2025 року предмети, а саме одну пластикову пляшку об'ємом 1 л. з різким запахом спирту, 1 металевий пристрій для виготовлення прозорої рідини з різким запахом самогону - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у разі примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя І.П. Латка