Справа № 638/18996/25
Провадження № 3/638/5415/25
13 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Кубая Ю.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
16.09.2025 близько 17 год. 40 хв. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив дорожньо-транспортну пригоду у віці 14 років з матеріальними збитками, що є правопорушенням передбаченим статтею 124 КУпАП, чим вчинила правопорушення передбачене частиною третьою статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 свою провину не визнає.
Захисник у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження, у зв'язку із відсутністю події та складу правопорушення та повідомив, що ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_1 , на переконання захисника правопорушення мало місце у Холодногірському районі м.Харків за місцем проживання матері та сина, а також назначив, що місце дорожньо-транспортної пригоди мало місце ближче до Холодногірського району м. Харкова, тому вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення можуть бути розглянути Холодногірським судом м. Харкова. Також посилається на норми частини другої статті 9 КУпАП. Надав копію витягу з ЄРДР: номер кримінального провадження 12025221220001200 від 17.09.2025 за статтею 166 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 184 КУпАП, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі "Кобець проти України".
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, повністю підтверджується доказами у їх сукупності: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №127879 від 16.09.2025; відеозаписом з місця вчинення правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025, поясненнями ОСОБА_4 , поясненнями ОСОБА_5 .
Суд встановив, що дорожньо-транспортньо пригода за участю ОСОБА_2 відбулася за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної підсудності Шевчеківського району м. Харкова.
Позаяк батьки й дитина можуть змінювати місце проживання необмежену кількість раз, і виховання дитини здійснюється не лише за місцем проживання, у відповідності до частини першої статті 276 КУпАП, місцем вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, є місце, де фактично відбулося невиконання обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , отже Департамент патрульної поліції УПП в Харківській області направив адміністративний матеріал за належною підсудністю.
Посилання захисника на норми частини другої статті 9 КУпАП, якою визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності, не підтверджуються наданими доказами, оскільки з копію витягу №12025221220001200 від 17.09.2025 не вбачається, що саме ОСОБА_1 притягається до кримінальної відповідальності / їй повідомлено про підозру у цьому провадженні, тому суд відмовляє у клопотанні про закриття провадження у справі.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оскільки вина Кульбашної доведена, підстави для закриття провадження відсутні, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про закриття провадження.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 605,60 грн покладається на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 7, 9, 33-35, 184, 245, 251, 252, 276, 283, 284 КУпАП, суд
Відмовити в клопотанні про закриття провадження у справі.
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам», підрозділи «Сплата штрафів» та «Сплата судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Штраф вноситься порушником в установу банку України та має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Малахова