справа № 619/4386/25
провадження № 2/619/1943/25
Заочне рішення
іменем України
13 жовтня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/4386/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС»,
вимоги позивача: про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 15.07.2021 укладений між ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322682000:02:002:0143, загальною площею 5,8816га та стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 54394,77 грн. У обґрунтування позову зазначено, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину №524 від 02.04.2025 є власником зазначеної земельної ділянки. Відповідно до договору оренди землі, орендар зобов'язався сплачувати 10% від нормативної грошової оцінки ділянки - 181315,89 грн, щорічно до 20 грудня. Незважаючи на умови договору, орендна плата за 2022-2024 роки не сплачена. Отже, заборгованість ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6322682000:02:002:0143 площею 5,8816 га становить 54394,77 грн. Він звертався з вимогою про сплату заборгованості та розірвання договору, однак відповіді не отримав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.10.2025.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на місцезнаходження, однак, судова повістка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з'явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
15 липня 2021 року між ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,8816 га кадастровий номер 6322682000:02:002:0143, за яким орендар зобов'язався сплачувати 10% від нормативної грошової оцінки ділянки - 181315,89 грн. Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено на 10 років, до 31 грудня 2031 року. Відповідно до п. 12 Договору, орендна плата вноситься у такі строки: щорічно, не пізніше 20 грудня поточного року (а.с. 10-14).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину №524 від 02.04.2025 ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 6322682000:02:002:0143 площею 5,8816 га (а.с. 15), що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забоон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с. 16).
Згідно п. 38 Договору оренди перехід права власності на земельну ділянку (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для змін умов або розірвання Договору.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до п. 36 Договору, дія договору припиняється рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».
Як передбачено статтею 2 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
У статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено умови, які є істотними для договору оренди землі і серед інших це - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У частині першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договорів, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статей 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
Отже, за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
29.05.2025 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості по орендній платі, у якій зазначив факт переходу права власності на земельну ділянку, банківській реквізити, свою адресу та номер телефона, яку вручено відправнику ( а.с. 18-20).
За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 27.02.2023, 22.02.2024, 19.02.2025 ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2024 року будь-яких виплат від ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» не отримував, що є суттєвим порушенням умов договору оренди, отже, наявні підстави для стягнення на користь позивача заборгованості з виплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що становить 54394,77 грн та розірвання договору оренди (а.с. 21-29).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди землі від 15 липня 2021 року, укладений між ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» та ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6322682000:02:002:0143 загальною площею 5,8816 га.
Стягнути з ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі кадастровий номер 6322682000:02:002:0143 загальною площею 5,8816 га в сумі 54394,77 грн (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто чотири гривні 77 копійок).
Стягнути з ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок)
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ТОВ АСП «АГРОРЕСУРС», код ЄДРПОУ 42736330, місцезнаходження: 62230, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Б. Хмельницького, буд. 5Б.
Суддя І. М. Нечипоренко