Справа № 562/2169/24
"13" жовтня 2025 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської кримінальне провадження №12024181130000124 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, та у привласненні офіційного документа з корисливих мотивів за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
Зокрема, з обвинувального висновку, затвердженого прокурором 24 травня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, що перебували на рахунку платіжної картки Акціонерного товариства «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 05 квітня 2024 року о 21:19 годині, шляхом обготівкування, таємно викрала грошові кошти в сумі 1000 грн. з указаної платіжної картки, номер карткового рахунку НОМЕР_2 , використовуючи банківський термінал «ПриватБанк» по вул.Б.Хмельницького, 8 в м.Здолбунів Рівненської області, а 06 квітня 2024 року двома транзакціями з 05:40 до 05:45 години використовуючи банківський термінал «ПриватБанк» по вул.Б.Хмельницького, 11 в м.Здолбунів Рівненської області кошти в сумі 500 грн. та 300 грн., чим спричинила потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1800 грн.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження №12024181130000124 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за наявності згоди обвинуваченої на підставі п.4-1 ч. 1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачена не заперечує щодо закриття провадження в справі з наведених підстав.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028 грн.
Таким чином відповідно до ст.51 КУпАП (в редакції Закону №3886-ІХ станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто станом на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - 3028 грн.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія згаданого Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно ч.1 ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Аналізуючи наведені положення законів, відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки).
Відповідно до положень ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України, визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення крадіжки на суму 1800 грн., що становить менше 3028 грн., та остання не заперечує щодо закриття кримінального провадження з цих підстав.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та закриття даного кримінального провадження в цій частині.
Керуючись ст.ст.284, 342-345, 395, 479-2 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Кримінальне провадження №12024181130000124 в частині обвинувачення ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали та обвинувального акту направити до органу Національної поліції України для складання, за наявності для цього підстав, адміністративного правопорушення передбаченого ст.51 КУпАП.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 7 /семи/ днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 09:00 годині 14 жовтня 2025 року.
Суддя: