Справа № 559/4410/25
Провадження № 1-кп/559/324/2025
"14" жовтня 2025 р. м.Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021181210000138, внесеного 24.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,
13.10.2025 до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021181210000138 від 24.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України - кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що зазначене кримінальне провадження направлене на розгляд Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з порушенням правил підсудності, визначених ч.1 ст.32 КПК України.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що місцем вчинення інкримінованого злочину є 420 км + 870 м. автомобільної дороги Київ-Чоп поблизу с.Крупець Дубенського (колишнього Радивилівського) району Рівненської області.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя - це підсудність.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справ № 264/5559/18, та у постанові Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 № 335/3479/13-к, з яких випливає, що порушення правил територіальної підсудності являє собою істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Як вбачається з листа Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2024, яким звернуто увагу голови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області на необхідність неухильного дотримання вимог чинного законодавства, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно зі ст.125 Конституції України та ст.19 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідується законом, підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Пункт 3-1 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Зі змісту роз'яснень у листі Ради суддів України №9 рс-466/20 від 22.07.2020 вбачається, що місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності, при цьому на практиці дані принципи не завжди можуть співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом Держави. До зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Аналогічна правова позиція фактично висловлена і в ухвалі Верховного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 679/380/25 (провадження № 51 - 1196 впс 25).
Відповідно до Інформації про протяжність автомобільних доріг загального користування державного значення в розрізі територіальних громад Рівненської області станом на 01.01.2025, наданої Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, автодорога М-06 Київ-Чоп, а саме початок дороги 410 км + 540 м та кінець 424 км + 850 м відноситься до Крупецької сільської територіальної громади Дубенського (колишнього Радивилівського) району Рівненської області, що є підсудністю Радивилівського районного суду Рівненської області.
Враховуючи те, що місцем вчинення інкримінованого злочину є 420 км + 870 м. автомобільної дороги Київ-Чоп поблизу с.Крупець, Дубенський (колишній Радивилівський) район Рівненської області, яке згідно з п. 3-1 Розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відноситься до територіальної юрисдикції Радивилівського районного суду Рівненської області, кримінальне провадження має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, тобто, Радивилівський районний суд Рівненської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Виходячи з положень КПК України, суд першої інстанції не вправі вирішувати питання про направлення того чи іншого кримінального провадження на розгляд іншого суду.
Відповідно до ч.2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне направити матеріали кримінального провадження №12021181210000138 від 24.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, до Рівненського апеляційного суду для вирішення питання про зміну підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 34 КПК України, суддя, -
Направити матеріали кримінального провадження № 12021181210000138, внесеного 24.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, до Рівненського апеляційного суду для вирішення питання про зміну підсудності та передачі кримінального провадження на розгляд до Радивилівського районного суду Рівненської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1