Справа № 545/4337/25
Провадження № 1-в/545/415/25
09.10.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він відбув 1/2 частину призначеного покарання, а тому заслуговує на застосування щодо нього ст.81 КК України.
Засуджений та представник адміністрації установи у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про розгляд подання без їх участі, подання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 07.02.2022 засуджений за ч.2 ст.286-1 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки; зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 22.08.2017 по 28.08.2017, день внесення застави. Згідно з розпорядженням суду вирок набрав законної сили 28.07.2022. Строк відбування покарання обчислюється з моменту взяття під варту - 07.02.2022.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.81 КК України у редакції, чинній станом на час скоєння засудженим злочину (22.08.2017), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання могло бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним тяжким злочином.
17.03.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" № 1231-ІХ від 16.02.2021 року, яким, окрім іншого, були внесені зміни до статті 81 КК України та передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно з вимогами статей 4 та 5 КК України передбачені правила чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та зворотної дії його у часі, які безпосередньо вказують, що Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, відповідно до положень ст.81 КПК України у редакції, чинній на час скоєння злочину, станом на час розгляду справи судом засуджений відбув передбачену для нього законом 1/2 строку покарання та формально має право на розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно -дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
За період відбування покарання засуджений ОСОБА_4 мав 7 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці; 2 стягнення, які на теперішній час погашено.
Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)», засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно, працював в УПВ робітником контрагентського об'єкту, на даний час не працює відповідно до рішення суду; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд; до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, не допускає порушення установленого порядку відбування покарання; у взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний; підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості; приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура і спорт», відвідує лекції правового характеру, культурно-масові заходи. До бухгалтерії установи виконавчі листи не надходили. До особової справи засудженого долучено чек про оплату виконавчого провадження на користь держави.
Адміністрація установи у своєму висновку щодо ступеня виправлення засудженого зазначила, що ОСОБА_4 довів своє виправлення, заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.
Так, одним із показників виправлення засудженого є висновок адміністрації установи про те, що засуджена особа довела своє виправлення.
Адміністрація установи у висновку щодо ступеня виправлення засудженого зазначила, що засуджений «довів своє виправлення». На обґрунтування свого висновку адміністрація установи навела певні обставини, які, на її думку, свідчать про те, що засуджений довів своє виправлення. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджений довів своє виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини основного покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-
Заяву засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання -задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 звільнити умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 22 дні за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 07.02.2022 із залишенням додаткової міри покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1